Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №752/20692/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20692/25

Провадження №: 1-кп/752/1410/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100010002424 від 03.08.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Ізюм Харківської області, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , незаміжньої, яка утриманців не має, з вищою освітою, офіційно працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

У С Т А Н О В И В :

1. Формулювання обвинувачення, пред`явленого особі.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що в неї у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та у невстановлений спосіб, але не пізніше 03.08.2025, виник кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини з метою збуту, у великих розмірах.

Реалізуючи цей умисел, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому місці, але не пізніше 03.08.2025, ОСОБА_5 придбала та помістила до власної жіночої сумки, яку тримала в руках на момент затримання, 9 (дев`ять) прозорих полімерних пакетів з пазовим замком із порошкоподібною речовиною всередині, чим стала незаконно зберігати їх при собі з метою збуту.

У подальшому 03.08.2025 приблизно о 02 год. 30 хв. ОСОБА_5 рухалася проспектом Академіка Глушкова у м. Києві на автомобілі марки «Tesla Model Y», д.н.з. НОМЕР_2 , де в цей час її зупинили працівники поліції, які перебували під час несення служби на стаціонарному блокпості № 505 по проспекту Академіка Глушкова, 139, за порушення комендантської години під час дії воєнного стану на території України та з метою перевірки документів і встановлення особи. У ході встановлення особи поведінка ОСОБА_5 викликала підозру щодо причетності останньої до вчинення кримінального правопорушення, та в подальшому, у ході поверхневої перевірки особи, відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», у неї в жіночій сумці, яку на той момент ОСОБА_5 тримала в руках, було виявлено 9 (дев`ять) прозорих полімерних пакетів з пазовим замком із порошкоподібною речовиною всередині, які ОСОБА_5 за вищевикладених обставин незаконно придбала та зберігала при собі з метою збуту. З метою вилучення заборонених в обігу на території України речовин, а також для подальшого проведення експертного дослідження було викликано слідчо-оперативну групу Голосіївського УП ГУНП у м. Києві.

Того ж дня, у період часу з 05 год. 17 хв. по 05 год. 35 хв., у ході проведення обшуку затриманої особи, відповідно до вимог ст. 208 КПК України, у присутності двох понятих, у ОСОБА_5 із жіночої сумки, яку остання тримала в руках на момент затримання, виявлено та вилучено 9 (дев`ять) прозорих полімерних пакетів з пазовим замком із порошкоподібною речовиною.

Згідно з висновком експерта від 04.08.2025 № СЕ-19/111-25/47768-НЗПРАП надані на дослідження порошкоподібна речовина, нашарування речовини на пакетах і волога порошкоподібна речовина містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін; маса амфетаміну в речовині становить 0,058 г, 0,060 г та 1,843 г, а всього 1,961 г.

Амфетамін згідно зі Списком № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено. Відповідно до Таблиці 2, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188, амфетамін масою до 0,15 г становить невеликий розмір, від 1,5 г до 15,0 г - великий розмір, від 15,0 г і більше - особливо великий розмір.

Такі дії ОСОБА_5 орган досудового розслідування кваліфікував за ч. 2 ст. 307 КК України - незаконні придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини з метою збуту, вчинені у великих розмірах.

Обвинувачення прокурором у порядку ст. 338 КПК України не змінювалося; додаткове обвинувачення не висувалося; від підтримання обвинувачення прокурор не відмовлявся.

2. Позиції учасників судового провадження.

2.1. Обвинувачена ОСОБА_5 винуватою себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, не визнала, скористалася правом, гарантованим ст. 63 Конституції України та п. 4 ч. 3 ст. 42 КПК України.

Суд наголошує, що реалізація обвинуваченою права не свідчити проти себе та зберігати мовчання не може розцінюватися як доказ її винуватості та не звільняє сторону обвинувачення від обов`язку доказування (ст. 62, 63 Конституції України, ст. 17, ч. 2 ст. 22, ст. 92 КПК України, ст. 6 § 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

2.2. Прокурор у судових дебатах підтримав обвинувачення в повному обсязі. Зазначив, що винуватість ОСОБА_5 доведена сукупністю досліджених доказів: протоколом затримання, відеозаписами затримання та з нагрудних камер працівників поліції, показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , висновком експерта. Мету збуту, на думку прокурора, підтверджують: розфасування амфетаміну в дев`ять окремих пакетів із застібкою типу zip-lock; великий розмір речовини; те, що обвинувачена не перебуває на обліку в лікаря-нарколога; перевезення речовини в нічний час під час комендантської години у власній сумці вже в розфасованому вигляді. Прокурор просив визнати ОСОБА_5 винуватою за ч. 2 ст. 307 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією майна, що є її власністю, а саме мобільного телефону марки «iPhone» синього кольору, IMEI: НОМЕР_3 ; стягнути процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 2 674 грн 20 коп.; речові докази - дев`ять полімерних пакетів - знищити; запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

2.3. Сторона захисту просила ухвалити виправдувальний вирок, наводячи, зокрема, такі доводи:

1)первинне втручання працівників поліції у сферу приватності обвинуваченої розпочалося о 01 год. 24 хв. (перевірка транспортного засобу) та о 01 год. 25 хв. (перевірка особистої сумки) - до внесення відомостей до ЄРДР, без повідомлення причин зупинки, правових підстав втручання та без роз`яснення прав;

2)за фактичною сутністю дії поліцейських вийшли за межі поверхневої перевірки: обвинувачена не показувала вміст сумки самостійно, працівники поліції самі оглядали її речі та викладали їх на кузов автомобіля; така дія не була оформлена ані як огляд, ані як обшук за КПК України;

3)після первинного огляду речі понад годину перебували у відкритому доступі на кузові автомобіля, не були описані, опечатані та ізольовані, періодично зникали з ракурсу нагрудних камер, згодом за вказівкою працівника поліції були повторно поміщені до сумки;

4)після прибуття слідчо-оперативної групи (з 03 год. 23 хв.) працівники поліції перебували в салоні автомобіля, розкладали там пакети та фотографували їх до початку належного процесуального оформлення;

5)протокол затримання складено через значний проміжок часу після фактичного обмеження свободи; до роз`яснення прав слідчий з`ясовував у обвинуваченої відомості, які могли бути використані проти неї, попри її заяви про бажання скористатися допомогою захисника;

6)під час огляду речового доказу порушено цілісність первинного пакування, використано експрес-тест і здійснено повторне пакування, при цьому в протоколі відсутні відомості про технічні засоби фіксації, носій відеозапису та характеристики тесту; електронний носій із відеозаписом до протоколу не долучено;

7)зважування проводилося на капоті автомобіля, тобто на похилій поверхні, вагами, щодо сертифікації та калібрування яких докази відсутні;

8)в експертному висновку та ілюстративній таблиці зафіксовано суперечності щодо дат пакування об`єктів (03 липня 2025 року та 09 серпня 2025 року при даті події 03 серпня 2025 року);

9)не встановлено жодного факту збуту або замаху на збут: відсутні відомості про покупця, домовленість про продаж, передачу речовини, отримання коштів, контрольовану закупку, негласні слідчі (розшукові) дії, листування чи телефонні переговори щодо збуту;

10)відомості до ЄРДР внесені о 04 год. 36 хв. 03.08.2025 із зазначенням мети збуту ще до вилучення, дослідження та ідентифікації речовини, що свідчить про передчасність висновків органу досудового розслідування.

Захистом заявлено клопотання в порядку ст. 89 КПК України про визнання недопустимими доказами: протоколу затримання особи в порядку ст. 208 КПК України від 03.08.2025; протоколу огляду речового доказу від 03.08.2025; постанови від 03.08.2025 про призначення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів; висновку експерта від 04.08.2025 № СЕ- 19/111- 25/47768-НЗПРАП.

2.4. Потерпілих у кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлявся.

3. Обсяг і порядок дослідження доказів.

Ухвалою суду, постановленою в порядку ст. 349 КПК України, визначено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та порядок їх дослідження. Обставини, встановлені під час кримінального провадження, сторонами безспірними не визнавалися, у зв`язку з чим підстав для застосування ч. 3 ст. 349 КПК України не було; усі докази досліджені судом безпосередньо.

Клопотання сторони захисту про долучення електронного носія інформації з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції за період з 01 год. 14 хв. до 04 год. 25 хв. 03.08.2025 судом задоволено; зазначені відеозаписи досліджені в судовому засіданні.

4. Докази сторони обвинувачення, досліджені судом

4.1. Показання свідків.

Свідок ОСОБА_8 , інспектор патрульної поліції, пояснив суду, що перебував на нічній зміні на блокпості на проспекті Академіка Глушкова. Автомобіль «Tesla» під керуванням жінки рухався в комендантську годину без перепустки; підійшовши до автомобіля, він побачив у водія ознаки наркотичного сп`яніння (підвищена жвавість, блідість обличчя), про що повідомив напарника. Автомобіль зупинили близько першої години ночі. На запитання, чи є в сумці щось заборонене, водій відповіла: «хлопці, не треба, я поїду». Після цього викликали додатковий екіпаж, у складі якого була поліцейська жіночої статі, яка провела поверхневу перевірку. За словами свідка, у сумці «був пакет, перемотаний пластиром; коли вона розкрила його, там було п`ять порожніх зіп-пакетів із залишками білої речовини, а один великий - там була біла речовина». Обшук автомобіля не проводився. Слідчо-оперативну групу викликали приблизно за 40 хвилин - годину після поверхневої перевірки. Свідок не пам`ятає, хто саме виклав речі із сумки, хто брав пакети в руки, чи були погрози застосування кайданок; повторно пакети не складались, лежали на багажнику. Поняті прибули вранці, коли вже світало, близько 05 год. 30 хв. - 06 год. 00 хв. Зважування проводилося на капоті автомобіля вагами, які привезла слідчо-оперативна група. Свідок зазначив, що до прибуття слідчо-оперативної групи сторонні особи доступу до речей не мали, а фіксація дій поліцейських здійснювалася на нагрудні камери.

Свідок ОСОБА_9 , інспектор патрульної поліції, показав, що заступив на нічне чергування на в`їзді до м. Києва по Одеському шосе близько першої години ночі. Під час чергування до нього підійшов напарник і повідомив, що водій поводиться дивно. За кермом автомобіля «Tesla» перебувала громадянка; її попросили від`їхати від блокпоста та зупинитися праворуч. Під час спілкування в неї були наявні ознаки наркотичного сп`яніння: зіниці, які не реагували на світло та були звужені, різкі рухи тіла. На запитання, чи вживала вона наркотичні засоби та чи згодна поїхати до лікаря-нарколога, відповіла відмовою; було оформлено протокол за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Свідок зателефонував командиру роти та повідомив, що на блокпост потрібна особа жіночої статі для проведення поверхневої перевірки. Прибула поліцейська провела поверхневу перевірку, і «у громадянки в сумці через плече було виявлено сім пакетів із порошкоподібною речовиною»; також ОСОБА_9 зазначив, що «вилучалося близько 7 прозорих зіп-пакетів із білою порошкоподібною речовиною і ще якийсь один пакетик, точно не пам`ятаю, з чимось згорнутий». Мету зберігання речовини обвинувачена не повідомляла. Сам свідок сумку не оглядав: попросив відкрити її, щоб перевірити відсутність зброї чи гранат; обвинувачена лише привідкрила сумку, він подивився, нічого з неї не діставав. Сумка весь час перебувала при обвинуваченій; відеофіксація здійснювалася постійно. Слідчо-оперативна група прибула приблизно через годину. На запитання, коли були опечатані речі, свідок відповів, що не пам`ятає, оскільки це не входить до його компетенції.

Свідок ОСОБА_10 показала, що подія відбулася близько 06 год. 00 хв. ранку; її зупинила патрульна машина, щоб вона була понятою. Коли підійшла, біля автомобіля стояла дівчина, яка спочатку не хотіла виходити, потім вийшла; її попросили приготувати речі до огляду, вона віддала сумку. Працівники поліції самі викладали речі на капот автомобіля; «потім дістали пакетики, зіп-пакетики - деякі були порожні, а в деяких була біла речовина»; ці пакетики вилучили. Зважування відбувалося на капоті невеликими вагами. Обвинувачена пояснень не надавала, казала лише, що чекатиме адвоката; зауважень з боку свідка не було. Свідок перебувала на місці події близько години; обшук автомобіля за її присутності не проводився.

Від допиту свідка ОСОБА_11 (другої понятої під час затримання) прокурор у судовому засіданні відмовився у зв`язку з неможливістю забезпечити її явку.

4.2. Висновок експерта.

Згідно з висновком експерта Київського НДЕКЦ МВС від 04.08.2025 № СЕ-19/111-25/47768-НЗПРАП, об`єкти доставлено на дослідження у двох полімерних спецпакетах №№ NPU5077309, NPU5038376 (пакети № 1, 2) з пояснювальними написами і емблемами. Вільного доступу до вмісту пакування не виявлено.

На відкритті пакета № 1 виявлено порошкоподібну речовину білого кольору масою 0,111 г (об`єкт 1) у прозорому полімерному пакеті з пазовим замком.

На відкритті пакета № 2 виявлено спецпакет, сім прозорих полімерних пакетів із нашаруваннями речовини білого кольору (об`єкт 2), та вологу порошкоподібну речовину рожевого кольору (об`єкт 3) у прозорому полімерному пакеті.

Експерт зазначив, що зазначені об`єкти дослідження відповідають наведеному в постанові про призначення судової експертизи.

Вологу речовину (об`єкт 3) висушено до постійної маси, що становить 3,351 г, та механічно гомогенізовано. З поверхні пакетів (об`єкт 2) зроблено змив 30 мл метанолу.

За результатами молекулярного аналізу за спектрами поглинання в інфрачервоній області спектра (ІЧ Фур`є-спектрометр «Thermo Scientific Nicolet iN10») та дослідження методом газової хроматографії (хроматограф «Shimadzu GC-2010 Plus AF») встановлено, що об`єкти 1-3 містять амфетамін. Середній відсотковий вміст амфетаміну становить 52 % (об`єкт 1) та 55 % (об`єкт 3).

Отже, речовина масою 0,111 г (об`єкт 1) містить 0,058 г амфетаміну; речовина масою 3,351 г (об`єкт 3) містить 1,843 г амфетаміну; кількісний вміст амфетаміну в об`єкті 2 становить 0,060 г.

Використані під час дослідження засоби вимірювальної техніки - хроматограф, ІЧ Фур`є-спектрометр, ваги РА 214-С № В822902630 - мають чинні свідоцтва про калібрування.

Висновки: надані на дослідження порошкоподібна речовина, нашарування речовини на пакетах і волога порошкоподібна речовина містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін; маса амфетаміну в речовині становить 0,058 г, 0,060 г, 1,843 г (усього 1,961 г).

4.3. Письмові докази і документи, досліджені судом.

4.3.1. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12025100010002424: дата та час внесення відомостей - 03.08.2025 о 04 год. 36 хв. 52 с.; первинна правова кваліфікація - ч. 3 ст. 307 КК України; короткий виклад обставин: «(ІПНП 48830) До Голосіївського УП ГУНП у місті Києві надійшов рапорт про те, що 03.08.2025 приблизно о 02 годині 24 хвилині працівниками поліції за адресою: місто Київ, проспект Академіка Глушкова, 139, було зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зберігала при собі наркотичні засоби з метою збуту на території Голосіївського району».

4.3.2. Рапорт на ім`я начальника Голосіївського УП ГУНП у м. Києві та відомості інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (заяву зареєстровано в журналі єдиного обліку за № 48880 від 03.08.2025): о 02 год. 25 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 03.08.2025 за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 139, зупинено цивільну особу ОСОБА_5 ; поліцейською спільно з поліцейською ОСОБА_12 «виявлено 7 зіп-пакетів із залишками білої порошкоподібної речовини і один пакет - повний пакет, 6 грам; ховала в сумці»; дзвінок на пульт зафіксовано о 02 год. 24 хв. 19 с.

4.3.3. Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, від 03.08.2025, складений слідчим СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 ; процесуальну дію проведено з 05 год. 17 хв. по 05 год. 35 хв. у присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 . Згідно з протоколом під час обшуку затриманої особи в жіночій сумці ОСОБА_5 виявлено 8 (вісім) прозорих поліетиленових пакетів із залишками невідомої речовини білого кольору та 1 (один) прозорий поліетиленовий пакет із невідомою речовиною білого кольору, які вилучено та упаковано таким чином: один пакет із нашаруванням - до спецпакета № NPU5077309; вісім пакетів (сім із нашаруванням та один із речовиною) - до спецпакета № NPU5077310; мобільний телефон марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_3 , - до спецпакета № RIC2122453.

4.3.4. Протокол огляду речового доказу від 03.08.2025, складений слідчим ОСОБА_14 у приміщенні службового кабінету Голосіївського УП ГУНП у м. Києві; огляд проведено з 12 год. 49 хв. по 13 год. 02 хв. за участю понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а також старшого спеціаліста-криміналіста СКЗ СВ Голосіївського УП. Під час огляду сейф-пакета № NPU5077310 виявлено 8 (вісім) прозорих поліетиленових пакетів із речовиною порошкоподібною світлого кольору, загальна вага яких складала 10,32 г; використано експрес-тест «Opiates/Amphetamines Test», після поміщення порошкоподібної речовини до реагенту вона набула забарвлення, що відповідає кольору реагенту Amphetamines; колбу з речовиною поміщено до спецпакета № NPU5038375; пакети поміщено на електронні ваги - вага 10,29 г, після чого разом із первинним пакуванням поміщено до спецпакета № NPU5038376.

4.3.5. Постанова слідчого від 03.08.2025 про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 307 на ч. 2 ст. 307 КК України.

4.3.6. Постанова від 03.08.2025 про призначення судової експертизи матеріалів, речовин і виробів, згідно з якою для дослідження направлено: спецпакет № NPU5038376, у якому знаходяться первинне пакування - спецпакет № NPU5077310 та 8 (вісім) поліетиленових пакетів усередині з порошкоподібною речовиною світлого кольору; спецпакет № NPU5077309, у якому знаходиться 1 (один) поліетиленовий зіп-пакет усередині з порошкоподібною речовиною світлого кольору.

4.3.7. Протокол огляду місця події від 03.08.2025 - оглянуто квартиру АДРЕСА_3 , за місцем проживання обвинуваченої; будь-яких заборонених в обігу на території України предметів чи речовин не виявлено.

4.3.8. Ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_17 від 13.08.2025 у справі № 752/18743/25 (провадження № 1-кс/752/6547/25), якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на проведення огляду житла обвинуваченої, оскільки процесуальну дію було вчинено з дотриманням вимог КПК України і додаткового судового контролю вона не потребує.

4.3.9. Ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_17 від 13.08.2025 у справі № 752/18743/25 (провадження № 1-кс/752/6548/25), якою накладено арешт на мобільний телефон марки «iPhone» синього кольору, IMEI: НОМЕР_3 .

4.3.10. Протокол огляду мобільного телефону від 19.08.2025, проведеного слідчою ОСОБА_14 за участю підозрюваної ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_18 (пароль до телефону обвинувачена ввела власноруч), згідно з яким «інформація, яка б мала значення у кримінальному провадженні щодо збуту наркотичних засобів чи психотропних речовин ОСОБА_5 , - відсутня».

4.3.11. Постанови слідчого від 03.08.2025 та від 20.08.2025 про визнання речовими доказами та визначення їх місця зберігання; квитанція № 223436 про отримання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу; квитанція № 204359 про отримання на зберігання речових доказів.

4.3.12. Заява ОСОБА_5 від 03.08.2025, написана власноруч, про надання дозволу працівникам поліції провести огляд автомобіля «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору.

4.4. Речові докази - амфетамін масою 0,058 г, 0,060 г, 1,843 г, поміщений до спецпакета з індивідуальним номером 1650312; мобільний телефон марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_3 , поміщений до спецпакета з індивідуальним номером ICB012246.

4.5. Звуко- і відеозаписи. Судом досліджено відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції за період з 01 год. 14 хв. до 04 год. 25 хв. 03.08.2025 (файли «410772_1.mp4», «410772_2.mp4», «410772_3.mp4», «410772_4.mp4»), а також відеозапис проведення затримання.

Суд констатує, що під час затримання ОСОБА_5 проводився її обшук в порядку статей 208 та 168 КПК України, був склададений протокол затримання. Процедура проводилась у присутності двох понятих та безперервно фіксувалась на нагрудні камери, з огляду на що суд не вбачає істотних порушень при затриманні та проведенні обшуку особи.

4.6. Результати негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні відсутні; такі дії не проводилися.

5. Докази сторони захисту.

Сторона захисту надала та просила дослідити електронний носій інформації з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції за період з 01 год. 14 хв. до 04 год. 25 хв. 03.08.2025, а також письмові характеристики обвинуваченої. Інших доказів сторона захисту не надавала.

Суд наголошує, що відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 17 та ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора; сторона захисту не зобов`язана доводити невинуватість обвинуваченої або спростовувати доводи обвинувачення. Жодного висновку в цьому вироку не зроблено з мотивів ненадання стороною захисту тих чи інших доказів.

6. Докази, що характеризують особу обвинуваченої.

ОСОБА_5 раніше не судима (довідка ДІТ МВС № 25223542250170664050 від 13.08.2025).

Згідно з довідкою КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» від 15.08.2025 № 517902 ОСОБА_5 під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває; на обліку в лікаря-психіатра не перебуває.

Обвинувачена офіційно працевлаштована: з 21.02.2013 обіймає посаду директора ТОВ «ДРІМКАРД» (основне місце роботи), а також за сумісництвом - посаду директора ТОВ «Люкс Карта Плюс».

Згідно з характеристиками ГО «Асоціація психологічного здоров`я та розвитку в Україні» та ГО «Асоціація захисту прав людей в Україні» ОСОБА_5 з початку повномасштабного вторгнення бере активну участь у волонтерській діяльності: надає логістичну підтримку в межах програм і заходів, допомагає в організації освітніх, соціальних і реабілітаційних проєктів, бере участь у видачі гуманітарної допомоги, її сортуванні та обліку, координації доставки, а також у наданні допомоги людям з інвалідністю, ветеранам війни та їхнім родинам; характеризується як відповідальна, дисциплінована та організована особа.

7. Нормативні засади оцінки доказів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 1 ст. 84, ст. 85-86 КПК України доказами є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку; належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню; доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку. Жоден доказ не має наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 94 КПК України).

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність установлених судом обставин має виключати будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що кримінальне правопорушення було вчинене і саме обвинувачений винен у його вчиненні. Для дотримання цього стандарту недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш імовірною, ніж версія захисту.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що доведення винуватості поза розумним сумнівом має випливати із сукупності ознак або неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Avєar v. Turkey»; рішення від 15.02.2012 у справі «Гарькавий проти України»).

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях.

8. Оцінка доказів судом.

8.1. Належність доказів

Усі докази, наведені в розділах 4 і 5 цього вироку, суд визнає належними у розумінні ст. 85 КПК України: вони прямо чи непрямо підтверджують існування або відсутність обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, предмета такого правопорушення, форми вини та мети дій обвинуваченої, а також обставин, що характеризують її особу.

8.2. Допустимість доказів. Вирішення клопотань сторони захисту

8.2.1. Щодо правової підстави проведеної перевірки.

В обвинувальному акті та в низці процесуальних документів органу досудового розслідування зазначено, що поверхневу перевірку проведено «відповідно до вимог ст. 32 Закону України "Про Національну поліцію"». Суд констатує, що ст. 32 цього Закону регулює перевірку документів особи і не є правовою підставою для перевірки речей; поверхневу перевірку врегульовано ст. 34 Закону.

Водночас превентивний поліцейський захід підлягає оцінці за його фактичним змістом, а не за помилково зазначеною в подальших документах нормою. Помилка в посиланні на норму Закону України «Про Національну поліцію», допущена при складенні процесуальних документів, сама собою не є істотним порушенням прав і свобод людини в розумінні ст. 87 КПК України і не тягне недопустимості доказів.

8.2.2. Щодо доводу про проведення перевірки поліцейським неналежної статі.

Довід сторони захисту про порушення ч. 3 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» суд відхиляє. Вимога цієї норми про здійснення поверхневої перевірки поліцейським відповідної статі стосується поверхневої перевірки особи, а не речі або транспортного засобу. Крім того, з показань свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , які в цій частині є послідовними та взаємно узгодженими, вбачається, що безпосередню перевірку речей проводила поліцейська жіночої статі, спеціально викликана для цього у складі додаткового екіпажу, що також підтверджується переглянутим відеозаписом.

8.2.3. Щодо доводу про вихід за межі поверхневої перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є, зокрема, візуальним оглядом речі або транспортного засобу; згідно з ч. 5 цієї статті під час поверхневої перевірки речі особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей.

Суд визнає, що в цій частині захід дійсно був проведений з відступом від порядку, встановленого ч. 5 ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію».

Водночас, вирішуючи питання про наслідки цього відступу, суд враховує, що не будь-яке порушення процедури тягне за собою визнання доказу недопустимим: за змістом ст. 86, 87 КПК України суд у кожному конкретному випадку оцінює істотність допущеного порушення, його вплив на фундаментальні гарантії прав людини та на достовірність отриманих відомостей. Сама обвинувачена не заперечувала проти перевірки вмісту її сумки, діяла добровільно, здійснювалася безперервна відеофіксація дій поліцейських, обвинувачена зауваження на місці події не заявляла.

8.2.4. Щодо клопотання про визнання недопустимим протоколу затримання від 03.08.2025.

Сторона захисту посилається на: відсутність електронного носія з відеозаписом як додатка до протоколу; незазначення результатів зважування; проведення зважування на похилій поверхні; відсутність експрес-аналізу на місці події; засвідчення відмови від підпису рукописним записом слідчого без підписів понятих; неповідомлення підстав затримання та порушення права на захист; недоведеність підстав затримання, передбачених ст. 208 КПК України.

Оцінюючи ці доводи, суд виходить із такого.

Щодо відеододатка: за змістом ч. 3 ст. 107 КПК України запис, здійснений за допомогою технічних засобів під час проведення процесуальної дії, є невід`ємним додатком до протоколу. Судом встановлено, що диск із відеозаписом затримання наявний у матеріалах провадження, а тому цей довід захисту підлягає відхиленню як такий, що не відповідає матеріалам провадження.

Щодо зважування на капоті автомобіля та відсутності даних про калібрування ваг, які використовувалися на місці події, суд зазначає, що результати цього зважування не покладені в основу цього вироку. Маса амфетаміну встановлена виключно висновком експерта, проведеним із застосуванням ваг РА 214-С № В822902630, які мають чинне свідоцтво про калібрування. Первинне зважування на місці події мало орієнтовний характер і на висновки суду не впливає.

Щодо непроведення експрес-аналізу на місці події. КПК України не встановлює обов`язку проводити експрес-тестування речовини безпосередньо на місці її виявлення. Відсутність такого тестування не позбавляє уповноважену службову особу права затримати особу за наявності підстав, передбачених ст. 208 КПК України.

Щодо засвідчення відмови від підписання протоколу: за ч. 6 ст. 104 КПК України факт відмови особи від підписання протоколу засвідчується підписом її захисника (законного представника), а в разі його відсутності - понятих. Судом встановлено, що у протоколі наявний відповідний запис про відмову отримувати копію протоколу та надавати пояснення у присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .

Щодо моменту фактичного затримання: відповідно до ч. 1 ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою. Водночас встановлено за відеозаписом момент фактичного обмеження свободи пересування обвинуваченої, відображений у протоколі затримання.

Щодо роз`яснення прав і права на захист: за результатами перегляду відеозапису судом встановлено, що обвинуваченій були роз`ясненіїї права.

За результатами оцінки суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протоколу затримання від 03.08.2025 недопустимим доказом і відмовляє у задоволенні клопотання в цій частині.

8.2.5. Щодо клопотання про визнання недопустимими протоколу огляду речового доказу, постанови про призначення експертизи та висновку експерта.

Суд визнає обґрунтованими доводи захисту про те, що протокол огляду речового доказу від 03.08.2025 не містить відомостей про характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовувалися при проведенні процесуальної дії (п. 1 ч. 3 ст. 104 КПК України), а також відомостей про характеристики використаного експрес-тесту, умови та порядок його застосування.

Разом з тим суд враховує, що зазначені недоліки стосуються форми протоколу і не є порушенням прав та свобод людини в розумінні ст. 87 КПК України. Обставини, що мають значення для встановлення предмета кримінального правопорушення, - розкриття сейф-пакета, наявність у ньому пакетів із речовиною, повторне пакування та номери спецпакетів - у протоколі зафіксовані, засвідчені підписами двох понятих і спеціаліста та узгоджуються з подальшим змістом висновку експерта в частині номерів спецпакетів.

Щодо постанови про призначення судової експертизи суд зазначає, що доводи захисту про невідповідність її резолютивної частини вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України стосуються повноти оформлення процесуального рішення. Ці недоліки не вплинули на права обвинуваченої: постанову винесено уповноваженою особою в межах її компетенції, предмет експертизи та об`єкти дослідження в ній визначені, а обвинувачена не була позбавлена права заявляти відвід експерту, ставити додаткові питання чи ініціювати проведення додаткової або повторної експертизи.

Щодо висновку експерта суд зазначає, що він складений компетентним експертом, який має відповідну кваліфікацію і стаж роботи та попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України; дослідження проведене за затвердженою методикою з використанням засобів вимірювальної техніки, що мають чинні свідоцтва про калібрування; наукова обґрунтованість висновку сумнівів не викликає і сторонами не оспорюється.

Клопотання сторони захисту про визнання цих доказів недопустимими задоволенню не підлягає.

8.3. Достовірність доказів. Оцінка розбіжностей щодо предмета кримінального правопорушення

Це питання є центральним для цього провадження, оскільки саме від нього залежить встановлення предмета кримінального правопорушення та його розміру. Суд оцінює його окремо і в повному обсязі.

8.3.1. Констатація розбіжностей. Розбіжності стосуються: кількості пакетів; характеру вмісту спецпакета № NPU5077309 (за протоколом затримання - пакет із нашаруванням, за висновком експерта - пакет з окремою речовиною масою 0,111 г); кольору та фізичного стану речовини (у всіх процесуальних документах і показаннях свідків - біла, світла, порошкоподібна; у висновку експерта об`єкт 3 - волога, рожевого кольору); маси речовини (10,32 г та 10,29 г за протоколом огляду речового доказу проти 0,111 г та 3,351 г у висновку експерта).

8.3.2. Оцінка розбіжностей у кількості пакетів. Розбіжності в показаннях свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 щодо кількості виявлених пакетів (шість, сім, «сім плюс ще один») суд визнає такими, що не спростовують відомостей протоколу затримання. Обидва свідки допитувалися більш ніж через рік після події; жоден із них не вів підрахунку пакетів, а сприймав обстановку побіжно, виконуючи інші службові обов`язки; свідок ОСОБА_9 прямо зазначив, що сам сумку не оглядав і речей із неї не діставав, а свідок ОСОБА_8 - що не пам`ятає, хто саме виймав речі. Забування деталей після спливу тривалого часу є природним і саме собою не свідчить про недостовірність фіксації в протоколі.

Первинне повідомлення до служби 102 містило орієнтовну інформацію, передану по телефону до завершення огляду речей, і не є документом, який фіксує результати процесуальної дії.

Кількість об`єктів, зафіксована в протоколі затримання, а саме, 8 пакетів із залишками та 1 пакет з речовиною узгоджується з висновком експерта, який виявив дев`ять пакетів: один із речовиною масою 0,111 г, сім із нашаруваннями та один із речовиною, суха маса якої становить 3,351 г.

8.3.3. Оцінка розбіжності щодо вмісту спецпакета № NPU5077309. За протоколом затримання до цього пакета поміщено пакет із нашаруванням, а експерт виявив у ньому пакет з речовиною масою 0,111 г. Суд констатує, що така незначна вага могла бути сприйнята та відображена у протоколі як нашарування.

8.3.4. Оцінка розбіжності щодо кольору та фізичного стану речовини (об`єкт 3). Під час огляду речового доказу 03.08.2025 речовину було піддано експрес-тесту «Opiates/Amphetamines Test» із застосуванням рідкого реагенту, унаслідок чого вона змочилася та змінила забарвлення, після чого була упакована разом із реагентом. Це узгоджується зі змістом протоколу огляду речового доказу, у якому зафіксовано, що після поміщення речовини до реагенту вона набула відповідного забарвлення. Більш того, судом встановлено, що експерт попереджався про кримінальну відповідальність й у суду немає підстав ставити під сумнів його висновок.

8.3.5. Оцінка розбіжності щодо маси. Згідно з протоколом огляду речового доказу загальна вага восьми пакетів із сейф-пакета № NPU5077310 становила 10,32 г, а після експрес-тесту - 10,29 г. Експерт установив масу об`єктів у 0,111 г та 3,351 г (після висушування). Суд не вважає дані порушення істотними й повторно зазначає, що не ставить під сумнів висновок єксперта.

8.3.6. Доводи щодо дат пакування. Сторона захисту, посилаючись на ілюстративну таблицю до висновку експерта, стверджує, що на спецпакеті № NPU5077309 зазначено дату пакування 03.07.2025, а на спецпакеті № NPU5038376 - 09.08.2025, тоді як подія мала місце 03.08.2025, а об`єкти надійшли до експертної установи 04.08.2025. Судом встановлено, що дані доводи не відповідають дійсності, на спецпакеті № NPU5077309 зазначено дату пакування 03.08.2025.

8.3.7. Обставини, які свідчать на користь збереження цілісності об`єктів. Оцінюючи доводи захисту про порушення безперервності збереження речових доказів, суд враховує таке.

Експерт у висновку прямо зазначив, що вільного доступу до вмісту пакування не виявлено, а об`єкти дослідження відповідають наведеному в постанові про призначення судової експертизи. Номери спецпакетів, зазначені у протоколі затримання, протоколі огляду речового доказу, постанові про призначення експертизи та у висновку експерта, послідовно узгоджуються між собою: NPU5077309 > пакет № 1; NPU5077310 > NPU5038376 > пакет № 2.

Свідок ОСОБА_8 показав, що до прибуття слідчо-оперативної групи сторонні особи доступу до речей не мали, а дії поліцейських фіксувалися на нагрудні камери; свідок ОСОБА_9 - що сумка весь час перебувала при обвинуваченій і відеофіксація здійснювалася постійно.

Огляд салону автомобіля обвинуваченої проведено за її письмовою згодою від 03.08.2025, наданою власноруч.

8.3.8. Висновок за розділом. Оцінивши наведені обставини в сукупності, суд доходить висновку, що об`єкти, досліджені експертом у висновку від 04.08.2025 № СЕ-19/111-25/47768-НЗПРАП, є тими самими об`єктами, які були виявлені та вилучені в ОСОБА_5 03.08.2025, а маса психотропної речовини - амфетаміну - становить 1,961 г, що згідно з Таблицею 2, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188, є великим розміром.

8.4. Оцінка доказів мети збуту

Мета збуту є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України. Відсутність цієї мети виключає кваліфікацію дій особи за ст. 307 КК України та зумовлює їх кваліфікацію за ст. 309 КК України.

8.4.1. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 91 КПК України винуватість особи, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення належать до обставин, які підлягають доказуванню; згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування цих обставин покладається на прокурора. Мета збуту, як і будь-яка інша обов`язкова ознака складу, має бути доведена поза розумним сумнівом.

8.4.2. Твердження сторони обвинувачення про наявність у ОСОБА_5 мети збуту ґрунтується виключно на чотирьох обставинах: великому розмірі речовини; розфасуванні у дев`ять окремих пакетів із застібкою типу zip-lock; відсутності даних про перебування обвинуваченої на обліку в лікаря-нарколога; перебуванні обвинуваченої в нічний час у транспортному засобі під час комендантської години.

Жодних інших доказів мети збуту стороною обвинувачення суду не надано. Зокрема, у матеріалах кримінального провадження відсутні:

•результати негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених главою 21 КПК України, - такі дії не проводилися;

•дані про домовленості обвинуваченої з будь-якими особами щодо збуту, показання набувачів або інших осіб про факти збуту;

•відомості про листування чи телефонні переговори щодо реалізації речовини, про адреси або координати «закладок», про розрахунки за такі операції - навпаки, за результатами огляду мобільного телефону обвинуваченої від 19.08.2025 прямо встановлено, що інформація, яка мала б значення у кримінальному провадженні щодо збуту, відсутня;

•дані про виявлення фасувального матеріалу, електронних ваг чи інших пристосувань для підготовки речовини до збуту;

•дані про виявлення грошових коштів, походження яких пов`язане зі збутом; за результатами огляду житла обвинуваченої нічого забороненого не виявлено;

•будь-які відомості про попередню причетність обвинуваченої до незаконного обігу наркотичних засобів чи психотропних речовин - раніше вона не судима.

8.4.3. Щодо посилання на постанову Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 4. Роз`яснення, наведені у цій постанові, сформульовані як перелік обставин, які можуть свідчити про умисел на збут, і підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами в кожному конкретному провадженні. Вони не встановлюють презумпції мети збуту та не звільняють сторону обвинувачення від обов`язку доказування. Крім того, відповідно до ст. 8, 19, 129 Конституції України та ст. 2 КПК України постанови Пленуму Верховного Суду України не є джерелом права.

8.4.4. Щодо великого розміру та розфасування речовини. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 203/337/19 (провадження № 51-4688км20) зазначив, що висновок про наявність в особи умислу на збут, який не підтверджений іншими доказами, окрім великого розміру та розфасування наркотичного засобу, є передчасним; якщо висновок про мету збуту ґрунтується на великому розмірі, мають бути досліджені обставини, за яких особа придбала відповідний засіб, і встановлений момент виникнення відповідного умислу.

У цьому провадженні обставини придбання речовини не встановлені взагалі: час, місце і спосіб придбання в обвинувальному акті зазначені як невстановлені, доказів щодо них не надано.

Суд також враховує, що маса амфетаміну (1,961 г) лише незначно перевищує нижню межу великого розміру (1,5 г) і сама собою не є настільки значною, щоб виключати розумне припущення про зберігання речовини для власного споживання.

Крім того, за висновком експерта сім із дев`яти пакетів містили лише нашарування речовини, загальний вміст амфетаміну в яких становить 0,060 г, тобто не були окремими сформованими дозами, готовими до реалізації.

8.4.5. Щодо сукупності «кількість, упакування, неперебування на обліку в нарколога». Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові від 12 серпня 2021 року у справі № 648/434/18 (провадження № 51-1059км21) визнав обґрунтованим висновок про те, що кількість речовини, спосіб її упакування та факт того, що обвинувачений не перебуває на обліку в лікаря-нарколога, за відсутності інших доказів не можуть свідчити про наявність умислу на збут.

Наведений правовий висновок є безпосередньо релевантним для цього провадження, оскільки стосується тотожної правової ситуації. Відповідно до ч. 6 ст. 368 КПК України при обранні і застосуванні норми закону України про кримінальну відповідальність суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

8.4.6. Щодо відсутності даних про перебування на обліку в лікаря-нарколога. Перебування особи під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом є наслідком її добровільного звернення за медичною допомогою або виявлення відповідного стану в установленому порядку. Відсутність такого нагляду не є доказом того, що особа не вживає психотропних речовин.

Навпаки, свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , допитані за клопотанням сторони обвинувачення, послідовно показали, що безпосередньою причиною їхніх дій стали виявлені в обвинуваченої ознаки наркотичного сп`яніння - звужені зіниці, які не реагували на світло, різкі рухи тіла, підвищена жвавість, блідість обличчя. Свідок ОСОБА_9 також показав, що обвинувачена відмовилася від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, про що було складено відповідний протокол.

Ці докази, надані стороною обвинувачення, узгоджуються з версією про зберігання речовини для власного споживання і не спростовують її.

8.4.7. Щодо нічного часу та комендантської години. Перебування особи у транспортному засобі в нічний час не має самостійного доказового значення для встановлення спрямованості її умислу і не може бути покладене в основу висновку про мету збуту.

8.4.8. Щодо позиції обвинуваченої. Довід сторони обвинувачення про те, що обвинувачена «не надала переконливого пояснення причин такого фасування» і що «об`єктивних доказів призначення речовини для власного вживання стороною захисту не надано», суд відхиляє. Такий підхід означав би покладення обов`язку доказування на сторону захисту, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України, ст. 17 і ч. 2 ст. 22 КПК України та ст. 6 § 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відмова обвинуваченої давати показання або надавати пояснення є реалізацією її права і не може тлумачитися проти неї.

8.4.9. Висновок за розділом. Стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом наявність у ОСОБА_5 мети збуту психотропної речовини. Сукупність наданих прокурором доказів не виключає розумної альтернативної версії про зберігання речовини для власного споживання, а обвинувачення в цій частині фактично ґрунтується на припущенні, що є неприпустимим відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, ч. 3 ст. 373 КПК України.

8.5. Достатність і взаємозв`язок доказів

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд визнає їх достатніми для висновку про те, що ОСОБА_5 у ніч на 03.08.2025 незаконно зберігала та перевозила психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін у великому розмірі, і недостатніми для висновку про наявність у неї мети збуту цієї речовини.

Такий висновок ґрунтується на взаємозв`язку показань свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 щодо факту та обставин виявлення речовини в сумці обвинуваченої, відомостей протоколу затримання від 03.08.2025 щодо кількості та характеру вилучених об`єктів і порядку їх упакування, відомостей протоколу огляду речового доказу щодо руху цих об`єктів, а також висновку експерта щодо їх складу та маси. Ці докази узгоджуються між собою в частині номерів спецпакетів і кількості об`єктів та не спростовуються жодним іншим доказом.

Водночас щодо мети збуту сукупність доказів не виключає іншого розумного пояснення події - зберігання речовини для власного споживання, на користь чого свідчать, зокрема, встановлені в обвинуваченої ознаки наркотичного сп`яніння та відсутність будь-яких відомостей про збут у її мобільному телефоні.

8.6. Мотиви, з яких суд не бере до уваги окремі докази. Суд не бере до уваги як доказ маси психотропної речовини результати зважування, проведеного на місці події та під час огляду речового доказу (10,32 г та 10,29 г), оскільки ці показники мали орієнтовний характер, отримані із застосуванням засобів вимірювальної техніки, дані про калібрування яких у матеріалах провадження відсутні, і не є даними про масу самої психотропної речовини. Маса амфетаміну встановлена судом виключно на підставі висновку експерта.

Суд також не бере до уваги відомості первинного повідомлення до служби 102 у частині кількості та маси виявлених об`єктів, оскільки вони мали попередній, орієнтовний характер і були передані до завершення огляду речей.

9. Обставини, встановлені судом. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_5 у ніч на 03 серпня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням та судом час, але не пізніше 03 серпня 2025 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, без мети збуту, незаконно придбала, перевозила та зберігала при собі, у власній жіночій сумці, психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, масою 1,961 г, що становить великий розмір.

Зазначену психотропну речовину ОСОБА_5 зберігала при собі, зокрема під час руху проспектом Академіка Глушкова у м. Києві на автомобілі марки «Tesla Model Y», д.н.з. НОМЕР_2 , де була зупинена працівниками поліції, які несли службу на стаціонарному блокпості № 505 по проспекту Академіка Глушкова, 139, у зв`язку з порушенням комендантської години в умовах воєнного стану та з метою перевірки документів і встановлення особи. У ході поверхневої перевірки в жіночій сумці, яку ОСОБА_5 тримала при собі, було виявлено прозорі полімерні пакети з пазовим замком із порошкоподібною речовиною всередині.

Того ж дня, у період часу з 05 год. 17 хв. по 05 год. 35 хв., під час обшуку затриманої особи, проведеного відповідно до ст. 208 КПК України у присутності двох понятих, у ОСОБА_5 із жіночої сумки виявлено та вилучено 8 (вісім) прозорих поліетиленових пакетів із залишками речовини білого кольору та 1 (один) прозорий поліетиленовий пакет із речовиною білого кольору.

Згідно з висновком експерта від 04.08.2025 № СЕ-19/111-25/47768-НЗПРАП надані на дослідження порошкоподібна речовина, нашарування речовини на пакетах і волога порошкоподібна речовина містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін; маса амфетаміну в речовині становить 0,058 г, 0,060 г та 1,843 г, а всього 1,961 г.

Відповідно до Таблиці 2, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188, амфетамін масою від 1,5 г до 15,0 г становить великий розмір.

10. Правова кваліфікація.

10.1. Об`єктом кримінального правопорушення є здоров`я населення у сфері встановленого порядку обігу психотропних речовин.

10.2. Предметом - амфетамін, який згідно зі Списком № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено» Таблиці ІІ «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, масою 1,961 г, що становить великий розмір.

10.3. Об`єктивна сторона виражається в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні психотропної речовини - фактичному володінні нею всупереч установленому порядку обігу, без відповідного дозволу. Склад кримінального правопорушення є формальним; настання суспільно небезпечних наслідків не є обов`язковою ознакою. Незаконне зберігання є триваючим діянням, яке припинилося в момент вилучення речовини.

10.4. Суб`єкт - загальний: осудна фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. ОСОБА_5 на момент вчинення діяння досягла 39 років; на обліку в лікаря-психіатра не перебуває; підстав сумніватися в її осудності або встановлювати обмежену осудність (ст. 20 КК України) судом не встановлено.

10.5. Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом: ОСОБА_5 усвідомлювала, що речовина, яку вона придбала, зберігала при собі, перевозила - є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, усвідомлювала суспільно небезпечний характер і протиправність своїх дій та бажала їх вчинити. Мета збуту стороною обвинувачення не доведена, а тому з обсягу обвинувачення виключена; мотив і мета не є обов`язковими ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України.

10.6. Кваліфікуюча ознака - вчинення діяння, предметом якого були психотропні речовини у великих розмірах (ч. 2 ст. 309 КК України), - знайшла підтвердження: маса амфетаміну 1,961 г перевищує нижню межу великого розміру (1,5 г).

10.7. Стадія та співучасть. Діяння є закінченим; ознак незакінченого кримінального правопорушення (ст. 13-16 КК України) та співучасті (ст. 26-31 КК України) не встановлено. Повторності, сукупності кримінальних правопорушень і рецидиву (ст. 32-35 КК України) не встановлено - обвинувачена раніше не судима.

10.8. Розмежування із суміжними складами та з адміністративним правопорушенням. Від складу, передбаченого ст. 307 КК України, вчинене відмежовується за відсутністю спеціальної мети - мети збуту. Від адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП, вчинене відмежовується за розміром предмета: маса амфетаміну перевищує невеликий розмір (0,15 г), а тому діяння тягне кримінальну, а не адміністративну відповідальність.

10.9. Підстави для звільнення від кримінальної відповідальності. Підстав, передбачених ч. 4 ст. 309 КК України (добровільне звернення до закладу охорони здоров`я та початок лікування від наркоманії), судом не встановлено. Обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння, а також підстав для застосування ст. 96 КК України судом не встановлено.

11. Мотиви зміни правової кваліфікації

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна; відповідне кримінальне правопорушення є тяжким злочином. Санкція ч. 2 ст. 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років; відповідне кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.

Отже, зміна кваліфікації дій обвинуваченої з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України істотно покращує її становище.

При цьому обсяг фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, судом не збільшується і не доповнюється: зі складу обвинувачення виключаються ознака спеціальної мети - мети збуту. Предмет кримінального правопорушення, його розмір, місце та обстановка вчинення діяння залишаються тими самими.

Право обвинуваченої на захист не порушується: обсяг фактичних обставин не збільшується, кваліфікація змінюється на менш тяжку, а сторона захисту від початку судового розгляду заперечувала саме наявність мети збуту та мала повну можливість наводити свої доводи з цього приводу.

Таким чином, дії ОСОБА_5 підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 309 КК України.

12. Висновок щодо винуватості

Вирішуючи питання, передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 368 КПК України, суд доходить таких висновків:

1)діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , мало місце - у частині незаконного зберігання, незаконного придбання та незаконного перевезення психотропної речовини у великих розмірах;

2)це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України; ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у ньому немає через недоведеність спеціальної мети - мети збуту;

3)ОСОБА_5 винна у вчиненні цього кримінального правопорушення;

4)ОСОБА_5 підлягає покаранню за вчинене.

13. Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання

13.1. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

13.2. Вирішуючи питання про обставини, які пом`якшують покарання, суд виходить із того, що перелік, наведений у ч. 1 ст. 66 КК України, не є вичерпним: згідно з ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Обставин, передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, судом не встановлено: обвинувачена винуватості не визнала, у зв`язку з чим щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) відсутні; шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, тому питання про її добровільне відшкодування не виникає.

13.3. Оскільки судом встановлено лише одну обставину, що пом`якшує покарання, і вона не має характеру виняткової, підстав для застосування ст. 69 КК України (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) немає. Покарання призначається в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.

14. Мотиви призначення покарання

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженою, так і іншими особами. Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті, відповідно до положень Загальної частини КК України та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Санкція ч. 2 ст. 309 КК України передбачає альтернативно покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років. Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.

14.1. Ступінь тяжкості вчиненого. Кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, що посягає на здоров`я населення. Діяння не пов`язане зі збутом психотропної речовини і, відповідно, не створило загрози її поширення серед інших осіб. Матеріальної шкоди не завдано, потерпілих у провадженні немає. Водночас суд враховує, що предметом правопорушення є психотропна речовина у великому розмірі, хоча її маса (1,961 г) лише незначно перевищує нижню межу цього розміру (1,5 г), а сім із дев`яти вилучених пакетів містили лише нашарування речовини.

14.2. Дані про особу обвинуваченої. ОСОБА_5 раніше не судима; офіційно працевлаштована та обіймає посади директора у двох суб`єктах господарювання, що свідчить про стійку соціальну адаптацію та наявність постійного джерела доходу; має постійне місце проживання; на обліку у лікаря психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває; з початку повномасштабного вторгнення бере активну участь у волонтерській діяльності, характеризується як відповідальна, дисциплінована та організована особа.

14.3. Обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання судом не встановлено.

14.4. Вибір виду покарання. Оцінюючи, який із двох альтернативних видів покарання відповідатиме меті, визначеній ст. 50 КК України, суд виходить із такого.

Позбавлення волі є найсуворішим із покарань, передбачених санкцією ч. 2 ст. 309 КК України, і пов`язане з ізоляцією особи від суспільства. Його призначення за відсутності обставин, що обтяжують покарання, за наявності обставини, що його пом`якшує, та за встановлених позитивних даних про особу обвинуваченої призвело б до розриву її стійких соціальних зв`язків, втрати роботи та припинення суспільно корисної волонтерської діяльності, тобто до наслідків, які суперечили б меті виправлення. Звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, будучи формально м`якшим, залишає засуджену під наглядом уповноваженого органу з питань пробації протягом іспитового строку і покладає на неї додаткові обов`язки, що за обставин цього провадження є непропорційним ступеню суспільної небезпечності вчиненого.

Натомість штраф як основне покарання майнового характеру за обставин цієї справи є достатньо відчутним заходом кримінально-правового впливу: обвинувачена має постійне джерело доходу, а тому таке покарання є реальним до виконання і водночас не позбавляє її можливості продовжувати трудову та волонтерську діяльність.

За таких обставин суд доходить висновку, що обвинуваченій слід призначити основне покарання у виді штрафу.

14.5. Визначення розміру штрафу. Визначаючи розмір штрафу в межах санкції (від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), суд виходить із такого.

Підстав для призначення штрафу в розмірі, наближеному до мінімального, суд не вбачає: предметом кримінального правопорушення є психотропна речовина у великому розмірі, тобто вчинене підпадає під кваліфікований склад; обвинувачена винуватості не визнала і щирого каяття не виявила; майновий стан обвинуваченої, яка обіймає керівні посади у двох суб`єктах господарювання і має постійний дохід за основним місцем роботи та за сумісництвом, свідчить про те, що штраф у мінімальному розмірі не забезпечив би належного карального та запобіжного впливу покарання і не відповідав би принципу індивідуалізації покарання.

Підстав для призначення штрафу в розмірі, наближеному до максимального, суд також не вбачає: обставин, що обтяжують покарання, не встановлено; судом визнано обставину, що пом`якшує покарання; маса психотропної речовини лише незначно перевищує нижню межу великого розміру; діяння не було пов`язане зі збутом і не створило загрози поширення речовини серед інших осіб; обвинувачена раніше не судима, характеризується позитивно та має стійкі соціальні зв`язки.

За таких обставин суд доходить висновку, що справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень є покарання у виді штрафу в розмірі, який відповідає середині санкції ч. 2 ст. 309 КК України, а саме трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що з урахуванням розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який застосовується при обчисленні кримінальних штрафів (17 гривень), становить 59 500 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Саме такий розмір покарання, на переконання суду, є пропорційним ступеню суспільної небезпечності вчиненого та даним про особу обвинуваченої: він є достатньо відчутним майновим обтяженням, щоб забезпечити каральний та запобіжний вплив покарання і сформувати в засудженої стійке усвідомлення неприпустимості подібної поведінки, і водночас не є надмірним, оскільки не позбавляє її можливості виконувати свої зобов`язання, зберігати роботу та продовжувати волонтерську діяльність, яка є суспільно корисною.

14.6. Щодо розстрочення виплати штрафу. Питання про розстрочення виплати штрафу судом не вирішується, оскільки відповідного клопотання не заявлено, а даних про неможливість одноразової сплати штрафу суду не надано.

14.7. Щодо вимоги прокурора про конфіскацію майна. Прокурор просив призначити обвинуваченій додаткове покарання у виді конфіскації майна, а саме мобільного телефону марки «iPhone», IMEI: НОМЕР_3 .

Ця вимога задоволенню не підлягає. Санкція ч. 2 ст. 309 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна не передбачає, а відповідно до ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України.

Підстав для спеціальної конфіскації зазначеного телефону (ст. 96-1, 96-2 КК України) також немає: він не був знаряддям чи засобом вчинення кримінального правопорушення, не є предметом кримінально протиправного посягання і не отриманий унаслідок вчинення кримінального правопорушення; за результатами його огляду 19.08.2025 жодної інформації, що має значення для кримінального провадження, не виявлено.

15. Цивільний позов

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся; матеріальної або моральної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, потерпілих немає.

16. Речові докази, документи та майно, на яке накладено арешт

16.1. Психотропна речовина, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,058 г, 0,060 г та 1,843 г, поміщена до спецпакета з індивідуальним номером 1650312 та передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Голосіївського УП ГУНП у м. Києві, є річчю, вилученою з обігу, і на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України підлягає знищенню.

16.2. Мобільний телефон марки «iPhone» синього кольору, IMEI: НОМЕР_3 , поміщений до спецпакета з індивідуальним номером ICB012246, на підставі ч. 1 та п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України підлягає поверненню законному володільцю - ОСОБА_5 .

16.3. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13.08.2025 у справі № 752/18743/25 (провадження № 1-кс/752/6548/25) на зазначений мобільний телефон, підлягає скасуванню (п. 12 ч. 1 ст. 368, ст. 174 КПК України): мету, з якою арешт було накладено, - забезпечення збереження речового доказу - досягнуто, огляд телефону проведено 19.08.2025, інформації, що має значення для кримінального провадження, не виявлено, а підстав для спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання судом не встановлено.

16.4. Наявні в матеріалах компакт-диски слід залишити при матеріалах справи.

17. Процесуальні витрати

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової експертизи (висновок експерта від 04.08.2025 № СЕ-19/111-25/47768-НЗПРАП), становлять 2 674 грн 20 коп. і підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Підстав для звільнення обвинуваченої від сплати процесуальних витрат (ст. 119 КПК України) судом не встановлено.

18. Запобіжний захід

Оскільки обвинуваченій призначається покарання, не пов`язане з позбавленням волі, підстав для застосування або зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили (ст. 331, ч. 4 ст. 374 КПК України) суд не вбачає. Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання підлягає скасуванню.

Питання про зарахування строку попереднього ув`язнення (ст. 72 КК України) не вирішується: під вартою обвинувачена не трималася, домашній арешт до неї не застосовувався.

19. Інші питання

Підстав для вирішення питань, передбачених п. 7-1, 7-2, 8-11 ч. 1 ст. 368 КПК України (застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; виплата винагороди викривачу; вчинення кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності; застосування примусових заходів медичного характеру; примусове лікування; призначення неповнолітньому громадського вихователя), а також заходів, передбачених ст. 378 КПК України, у цьому провадженні немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62, 63 Конституції України, ст. 12, 20, 50, 51, 53, 59, 65, 66, 67, 309 КК України, ст. 2, 7, 17, 22, 23, 84-87, 91, 92, 94, 100, 104, 107, 110, 119, 124, 174, 331, 337, 349, 356, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59 500 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Обвинувачення ОСОБА_5 щодо наявності в її діях мети збуту психотропної речовини визнати недоведеним і виключити цю ознаку з обсягу пред`явленого обвинувачення.

Роз`яснити засудженій, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Кримінально-виконавчого кодексу України вона зобов`язана сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком законної сили та повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Роз`яснити засудженій, що відповідно до ч. 5 ст. 53 КК України у разі несплати штрафу в установлений строк та за відсутності підстав для розстрочення його виплати суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт відповідно до положень частин четвертої та п`ятої статті 53 КК України.

Запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, застосований до ОСОБА_5 , - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 серпня 2025 року у справі № 752/18743/25 (провадження № 1-кс/752/6548/25) на мобільний телефон марки «iPhone» синього кольору, IMEI: НОМЕР_3 , - скасувати.

Речові докази після набрання вироком законної сили:

- психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін масою 0,058 г, 0,060 г та 1,843 г, поміщену до спецпакета з індивідуальним номером 1650312, що зберігається в камері зберігання речових доказів Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, - знищити;

- мобільний телефон марки «iPhone» синього кольору, IMEI: НОМЕР_3 , що зберігається у спецпакеті з індивідуальним номером ICB012246, - повернути ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта для проведення судової експертизи (висновок експерта від 04.08.2025 № СЕ-19/111-25/47768-НЗПРАП), у розмірі 2 674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1