Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №636/10885/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/10885/25 Провадження 2/636/59/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Оболєнської С.А.,

за участю секретаря судового засідання Романової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в місті Чугуєві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 3900930 від 28.03.2021 у розмірі 24700,00 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3900930, відповідно до вимог ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 5000 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором. Договір укладений у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленням, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи. ТОВ «Мілоан» на виконання умов договору перерахував на рахунок платіжної картки відповідача кредитні кошти в сумі 5000,00 грн. Відповідач свої зобов`язання за договором щодо повернення грошових коштів не виконав.

02.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 73-МЛ, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», зокрема й до відповідача ОСОБА_1 .

Внаслідок невиконання зобов`язань відповідачем за кредитним договором виникла заборгованість в сумі 24700,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту - 5000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками – 18750,00 грн; простроченої заборгованості за комісією - 950,00 грн. У зв`язку із зазначеним позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 05.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляду справи без їх участі.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позовна заява не аргументована належними та допустимими доказами, оскільки укладення правочину, за яким Позивач бажає стягнути заборгованість, є об`єктом шахрайських діянь, а тому Відповідач не повинен особисто відповідати за вказані витрати; довідка про ідентифікацію не є належним та допустимим доказом, в розумінні ст. 78-81 ЦПК України; позивач надає неналежні докази видачі кредитних коштів Відповідачу, Відповідач не отримувала кредитні кошти; встановлена пунктом 1.5.1. Кредитного договору комісія за надання кредиту є нікчемною та стягнення за вказаною умовою Кредитного договору є незаконним; витрати на професійну правничу допомогу є безпідставним та завищеними.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого він вважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, посилаючись на наступне. Відповідач та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Тому Кредитний договір № 3900930 від 28.03.2021 року є таким, що укладений у письмовій формі та відповідає вимогам законодавства. Відповідачем не надано суду відомостей на підтвердження факту не заповнення заявки на отримання грошових коштів в кредит, не підписання відповідачем договору, на надання чи заволодіння його персональними даними іншими особами (вироку суду), тобто доказів вчинення шахрайських дій відносно персональних даних відповідача матеріали справи не містять. Доказів неотримання коштів за кредитним договором № 3900930 від 28.03.2021 надано не було. З вищезгаданих довідок слідує лише те, що станом на 30.08.2021 у відповідача немає відкритих рахунків. Відповідно до чинного законодавства усі дії Позивача є правомірними, оскільки у своєму позові Позивач не має наміру стягнути з Відповідача штраф, санкції чи пеню, а лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість за комісією. Дані вимоги є в межах чинного законодавства і не є порушенням відповідно до вище наведеного. Встановлення ТзОВ «Мілоан» у кредитному договорі комісії не суперечить закону. Умова договору щодо обов`язку сплачувати комісію за надання кредиту недійсною визнана не була. За таких обставин Позивач має право вимагати стягнення заборгованості з комісійної винагороди. Позивач повністю заперечує та просить суд відмовити у відшкодуванні витрат на правову допомогу Відповідачу, так як: відповідачем у своїй позовній заяві не було надано документів, які підтверджували б факт оплати правової допомоги, документів, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); сума та вид виконаної роботи є неспівмірними та не відповідають критерію розумності та дійсної вартості наданих послуг. Розмір витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованим та підтвердженим договором, ордером, актом та детальним описом наданих послуг.

Від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому він зазначив, що Позивач не надав до суду жодного доказу щодо дійсності укладення Кредитного договору на вказаних Позивачем умовах саме Відповідачем, а отже правові підстави для задоволення позову - відсутні. Спірний кредитний договір є таким, що укладений невідомою особою з використанням персональних даних Відповідача, а отже не створює для нього жодних правових наслідків. Доказів щодо заповнення, анкети-заяви саме Відповідачем немає. Сторона Відповідача заперечує підписання договору, ставить під сумнів автентичність копії кредитного договору оригіналу. Таким чином, Договір фактично не був укладений саме Відповідачем, оскільки остання не укладала кредитного договору, Ідентифікації особи належним чином здійснено не було здійснено. Факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд в справах цієї категорії, а надані Відповідачем докази підтверджують відсутність рахунків, відкритих в Банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у АТ «Ощадбанк». Позивач втратив право нараховувати проценти після 24.12.2023, а тому сума процентів у розмірі 18 750 грн є безпідставною та не підлягає задоволенню. У зв`язку із тим, що надання кредитних коштів за кредитним договором і є послугою, яку надає кредитор за Кредитним договором - є незаконним нарахування та стягнення комісії за надання кредитних коштів, а тому стягнута сума у розмірі 950 грн повинна бути зарахована в погашення за тілом кредиту. Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані до суду до ухвалення рішення суду або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Від представника відповідача до суду також надійшли додаткові пояснення, згідно яких він зазначив, що кредитний договір № 3900930 від 28.03.2021, про укладення якого стверджує позивач, є неукладеним, у зв`язку з чим у Відповідача відсутній будь-який обов`язок щодо повернення грошових коштів, сплати процентів, пені чи інших платежів за цим договором.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений договір про споживчий кредит № 3900930. Згідно п.1.1. договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Сума (загальний розмір) кредиту складає 5000,00 грн.; кредит надається на строк 30 днів, термін повернення кредиту – 27.04.2021, комісія за надання кредиту – 950,00 грн, проценти за користування кредитом 2,5% - 3750,00 грн, стандартна процентна ставка 5%.

Відповідно до п.2.1 Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно з п. 6 договору такий укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема, через сайт Товариства та /або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір надається позичальникові шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника (п. 6.2 договору про споживчий кредит).

Укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (п. 6.4 договору про споживчий кредит). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору про споживчий кредит).

Пункт 10 Договору містить, у тому числі, прізвище, ім`я та по батькові позичальника, його РНОКПП, адресу місця проживання, реквізити паспорта, номер телефону.

Відповідно до додатку № 1 до Договору (Графік платежів) заборгованість за вказаним договором мала бути сплачена 27.04.2021 в розмірі 9700,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума кредиту, 3750,00 грн - проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту - 950,00 грн.

Згідно довідки від 12.06.2025 Відповідач був ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником 27.03.2021 19:50 в інформаційно-телекомунікаційній системі одноразовим ідентифікатором – L87727, який був направлений на номер телефону позичальника НОМЕР_2 .

Згідно копії платіжного доручення № 42494080 від 28.03.2021 на виконання умов договору ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_3 , зазначений в договорі, грошову суму 5000,00 грн згідно договору № 3900930.

Оскільки зобов`язання за договором відповідачем належним чином не виконала, ТОВ «Мілоан» нарахована заборгованість за Договором в сумі 24700,00 грн, з яких: 5000,00 грн - сума кредиту, 18750,00 грн - проценти за користування кредитом, прострочена заборгованість за комісією - 950,00 грн.

02.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 73-МЛ, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до боржників ТОВ «Мілоан», зокрема й до відповідача ОСОБА_1 . Зазначене підтверджується копією вказаного договору відступлення права вимоги № 73-МЛ від 02.07.2021, актом приймання-передачі реєстру боржників за договором відступлення права вимоги № 73-МЛ від 02.07.2021, витягом з реєстру боржників, платіжною інструкцією № 33394 від 02.07.2021 до договору відступлення права вимоги № 73-МЛ від 02.07.2021.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статей 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач є належним стягувачем заборгованості за кредитним договором № 3900930 від 28.03.2021.

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 15.07.2025 направило ОСОБА_1 претензію, в якій повідомило відповідача про відступлення права грошової вимоги за договором та необхідність сплатити заборгованість за кредитним договором.

За правилами ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно із ст. 638 цього Кодексу, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.6.4 Договору укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Водночас у Розділі 10 «Реквізити сторін» Договору № 3900930 від 28.03.2021 підпис одноразовим ідентифікатором L87727 зі сторони відповідача відсутній. Аналогічні зауваження стосуються і Паспорту споживчого кредиту.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження його згоди з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Без отримання листа на адресу електронної пошти чи SMS-повідомлення, без здійснення входу на вебсайт товариства за допомогою логіна та пароля особистого кабінету, або без обміну електронними документами (офертою та акцептом) договір між позичальником та кредитором у електронній формі укласти неможливо. У цьому полягає особливість укладення договору в електронній формі.

Відповідно до принципу змагальності, саме позивач має довести, що зазначені події (обставини) дійсно мали місце у відповідній послідовності та порядку, як це зазначено ним у позовній заяві. Лише після доведення факту укладення договору у відповідача виникає обов`язок спростування цих обставин.

Так, відповідно до ст.100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Однак позивач, всупереч покладеному на нього процесуальному обов`язку доказування, не надав належних та допустимих доказів, які підтверджують, що кредитний договір було підписано позичальником одноразовим ідентифікатором як його підписом, у порядку та формі, передбачених Законом України.

У справі відсутні належні та допустимі докази щодо порядку накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідачем. Без цього сама по собі Довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» не є належним і достатнім доказом того, що Договір був укладений відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланого йому на мобільний телефон.

Ключове значення у цій справі має доведення факту автентичності дій сторони, тобто того, що саме ця особа здійснила вхід у систему, отримала код підтвердження, ввела його та прийняла умови договору.

Отже, Договір № 3900930 від 28.03.2021, паспорт споживчого кредиту не містять одноразового ідентифікатора.

Договір також не містить електронного підпису відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», а також аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що саме по собі зазначення у наданих позивачем документах особистих даних відповідача, зокрема РНОКПП та адреси реєстрації, за недоведеності дотримання визначеного у законі порядку укладення договору у електронній формі, не є належними і достатніми доказами цих обставин.

Таким чином, саме зазначення персональних даних відповідача у письмових доказах, які містяться в матеріалах справи, наявність яких у третіх осіб не виключається, є недостатнім для ідентифікації особи відповідача для підтвердження укладення договору відповідно до зазначених умов кредитного договору.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити.

Крім того, відповідно до п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

З наведеного вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, зокрема виписки з рахунків, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аналогічні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

З витребуваної судом інформації з АТ «Ощадбанк» вбачається, що в програмному забезпеченні банку відсутня інформація щодо рахунків, відкритих на ім`я ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5000,00 грн за кредитним договором № 3900930 від 28.03.2021.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 178, 223, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», адреса місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений 28.08.2026.

Суддя: С.А. Оболєнська