Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №644/4094/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/4094/26

Провадження № 2/644/3622/26

28.08.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі головуючої судді – Маркосян М.В., за участю секретаря судового засідання – Григоряна Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором:

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.05.2019 у розмірі 74207,77 грн., посилаючись на те, що відповідач звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету – заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій виклав прохання встановити в застосунку та платіжній картці кредитний ліміт.

На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 50000,00 грн., і зобов`язався його повертати щомісячно частинами, а також сплачувати відсотки і комісію за користування кредитом. Своїх зобов`язань за договором відповідач не виконує, в зв`язку з чим за ним виникла заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 74207,77 грн., що повністю складається загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), в розмірі 74207,77 грн. та просить стягнути заборгованість в судовому порядку. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі в розмірі 3328,00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 23.04.2026 було відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

У судові засідання представник позивача не з`явився, при цьому одночасно в позові зазначає, що у випадку неявки відповідача проти заочного розгляду справи не заперечує, і не заперечує проти розгляду справи за відсутності представників банку.

Від представника відповідача, адвоката Шматько Тетяни Миколаївни, надійшла Заява про застосування строку позовної давності, в якій зазначає про те, що матеріали справи містять розрахунок заборгованості, відповідно до якого останній платіж з погашення за наданим кредитом здійснювався 10.08.2021 року, тобто останнім днем для подання позовної заяви в межах трирічного строку позовної заяви є 11.08.2024 року. Враховуючи викладене, вважає, що позивачем було пропущено строк позовної давності на подання позову про стягнення заборгованості за кредитним договором від 04.05.2019 року у 2024 році.

У судові засідання, призначені на 01.06.2026, 27.07.2026, 28.08.2026 відповідач та його представник не з`явились, інших заяв та пояснень, заперечень до суду не надійшло. Суд вважає, що нез`явлення позивача та відповідача, за умови їх належного повідомлення не перешкоджає вирішенню спору та розглядає справу на підставі наявних доказів та заяв по суті справи.

Провівши розгляд справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.05.2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг.

Керуючись положеннями статті 633, 634, 641 Цивільного кодексу України, АТ “УНІВЕРСАЛ БАНК” пропонує необмеженому колу фізичних осіб - резидентів України скористатися банківськими послугами щодо продуктів monobank | Universal Bank, для чого пропонує приєднатись до опублікованих на сайті Банку Умов і правил обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank . Приєднання до Умов і правил здійснюється фізичними особами шляхом підписання Анкети заяви у паперовому або електронному вигляді, що надається Банком. Своїм підписом на Анкеті заяві Клієнт беззастережно підтверджує, що на момент її підписання ознайомився з текстом Умов і правил, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, повністю зрозумів їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов`язки, в т.ч. право відмовитися від отримання рекламних матеріалів засобами дистанційних каналів комунікації. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір). Підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови., а, також, підписанням зазначеної заяви відповідачка виклала прохання банку відкрити їй рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку (пункти 2 та 3 Заяви).

Крім того, як вбачається з пояснень позивача відповідно до анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, а також Умова та Правил надання банківських послуг позивач має право в односторонньому порядку збільшувати та зменшувати кредитний ліміт, збільшення кредитного ліміту може відбуватись, зокрема, встановленням овердрафту.

У заяві, підписаній відповідачем зазначено, що він згодна з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення.

На підтвердження факту укладення кредитного договору на певних умовах банк надав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи.

Згідно з паспортом споживчого кредиту, з яким ознайомився позивач, погоджено встановлення кредитного ліміту до 500000,00 грн. в залежності від суми, погодженої в заявці та нарахування процентів в розмірі 44,26% річних та у розмірі 74,4% річних відсотків за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже відповідачу банк відкрив рахунок, надав платіжну картку зі встановленим кредитним лімітом в розмірі 7000,00 грн., який було збільшено до 50000,00 грн., що підтверджується Довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 29.12.2025 та довідкою про наявність рахунку.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідачки за договором б/н від 04.05.2019 року станом на 29.012.2025 становить 74207,77 грн. та повністю складається із заборгованості за тілом кредиту. Також, з пояснень до виписки про рух коштів на рахунку відповідача вбачається, що частина з зазначеної заборгованості є встановленим банком овердрафтом, а саме 24207,77 грн. це кредитні кошти, які банк самостійно направляв на погашення заборгованості з відсотків, збільшуючи таким чином кредитний ліміт.

Вказаний розрахунок, а також виписку про рух коштів по картці від 29.12.2025 суд розцінює як розрахунок банківської установи, він не спростований відповідачем належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 627-629, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За умовами ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як встановлено судом, АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Однак відповідачка порушила графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачувала та внаслідок чого виникла заборгованість, що підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом доказами: довідкою про рух коштів по картці від 29.12.2025, банківський розрахунок станом на 29.12.2025 та доказами укладення кредитного договору.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ "Універсал Банк" не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що АТ "Універсал Банк" вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом стягнення з боржника фактично отриманої суми кредитних коштів.

Стосовно заяви відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Частиною 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263, 264 Цивільного кодексу України.

Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме, продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон №540-IX) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Відтак, початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом №540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі №910/18489/20 (провадження №12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.

Поряд із цим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" (далі - Закон №2120-ІХ) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон №2102-IX набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України від 08.11.2023 №3450-ІХ "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини" (далі - Закон №3450-ІХ) пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Підсумовуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

При цьому суд враховує, що 04.09.2025 в набув чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 №4434-IX, який відновлює перебіг строків позовної давності. З розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу виключено норму, що зупиняла строки на час воєнного стану (пункт 19).

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено спочатку з 20.04.2020 року, а потім від початку воєнного стану до 29.01.2024, а після 30.01.2024 перебіг такого строку зупинився до 04.09.2025 року.

Позовна заява була до суду АТ «Універсал Банк» 15.04.2026 тобто після того, як було відновлено перебіг строку позовної давності.

Згідно зі статтею 263 ЦК України, перебіг позовної давності зупиняється, зокрема, у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; а, також, у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Як вважає суд, після відновлення застосування позовної давності, період його продовження вже немає значення, але з 30 січня 2024 року по 04 вересня 2025 року перебіг позовної давності зупинявся, строк позовної давності за цей період, який дорівнює 583 дням не враховується в загальний трирічний строк позовної давності, отже, суд вважає, що застосуванню підлягає позовна давність, відносно позовних вимог, трирічний строк за якими сплинув станом на дату подання позову позивачем плюс 583 дні на яких строк позовної давності був зупинений протягом періоду дії воєнного стану.

Останній платіж за кредитним договором було здійснено ОСОБА_1 10.08.2021 року. З того часу, як вбачається з документів, наданих позивачем, відповідач не здійснював поповнень свого рахунку, що могло б свідчити про переривання позовної давності.

За вимогами банку, таким чином, позовна давність сплила 16.03.2026 року (загальний трирічний строк позовної давності минув 11.08.2024 та з урахуванням 583 днів зупинення позовної давності ).

Як вбачається із матеріалів справи, позов надійшов до суду засобами поштового зв`язку, позов було передано на пошту відправником 18.03.2026 (трекінг поштового відправлення за номером 0505580773650).

Ca oaeeo обставин суд доходить висновку, що позивачем пропущений строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволення позову Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство "Універсал Банк" (місцезнаходження: 04080, місто Київ, вул.Оленівська, будинок 23, код ЄДРПОУ 21133352),

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Повне судове рішення складене 28.08.2026 р.

Суддя Марина МАРКОСЯН