Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №643/6088/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/6088/26

Провадження № 2-а/643/96/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Штонди В.С.,

представника позивача: Лучко Д.В.,

представника відповідача: Голінки С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Державної аудиторської служби України

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі – Держаудитслужба, відповідач) про скасування постанови № 31/09/2026пн від 06.03.2026 про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164-14 КУпАП.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідно до оскаржуваної постанови підставою для її складання стало ненадання уповноваженою особою (позивачем) пояснень через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення Держуадитслужбою запиту про надання пояснень. Датою вчинення правопорушення вказано 02.01.2026. Обчислення строків у сфері публічних закупівель регулюється Законом України «Про публічні закупівлі», а в частині що ним не визначена – загальними нормами ЦК України, зокрема ст. 253, яка передбачає що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної події. Враховуючи вказану у постанові дату вчинення правопорушення - 02.01.2026, станом на цю дату сплив третій робочий день для надання пояснень з дня оприлюднення запиту через електронну систему закупівель. Відповідно, три робочих дні до дати вчинення правопорушення 02.01.2026 – це 30.12.2025, 31.12.2025 та 01.01.2026. Таким чином, датою оприлюднення Держаудитслужбою запиту про надання пояснень через електронну систему закупівель має бути 29.12.2025. Однак, в електронній системі закупівель за номером UA-2025-12-05-018678-а (режим доступу https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-12-05-018678-a/monitorings) запит Держаудитслужби про надання пояснень від 29.12.2025 відсутній.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що Держаудитслужба здійснила моніторинг процедури закупівлі ID: UA-2025-12-05-018678-а в частині дотримання Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна законодавства у сфері публічних закупівель (Ремонтно-реставраційні роботи фасаду та віконних прорізів будівлі пам`ятки архітектури «Музей природи» (охоронний № 7437-Ха) Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61058, м. Харків, вул. Тринклера, 8/5 (Коригування)»). За результатами моніторингу закупівлі ID: UA-2025-12-05-018678-а установлено, зокрема, порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме Замовник не надав відповідні пояснення через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень. Виявлене порушення законодавства про закупівлі зафіксовано у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, що оприлюднений 08.01.2026 в електронній системі закупівель відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі». При цьому, вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» в частині визначення обов`язку Замовника щодо надання відповіді протягом трьох робочих днів саме з дня оприлюднення запиту органу державного фінансового контролю є спеціальними нормами права у правовідносинах, що виникають між Замовником та органом державного фінансового контролю під час здійснення такого заходу державного фінансового контролю, як моніторинг процедури закупівлі. Як вбачається з відомостей, що оприлюднені в електронній системі закупівель, посадовою особою Держаудитслужби 30.12.2025 оприлюднено запит Замовнику на надання пояснень. Поряд з цим, як свідчать відомості в електронній системі закупівель, Замовник в особі контактної особі по закупівлі (позивача), оприлюднив відповідь на запит органу державного фінансового контролю лише 12.01.2026, що свідчить про порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі». Отже, внаслідок недотримання Замовником в особі позивача вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до електронної системи закупівель за № UA-2025-12-05-018678-а, 30.12.2025 о 18:12 год Держаудитслужбою було оприлюднено запит про надання пояснень: У межах проведення моніторингу закупівлі ремонтно-реставраційних робіт фасаду та віконних прорізів будівлі пам`ятки архітектури «Музей природи» (охоронний № 7437-Ха) Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61058, м. Харків, вул. Тринклера, 8/5 (Коригування)» (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2025-12-05-018678-a) та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини п`ятої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпунктів 2 та 9 пункту 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43, постала потреба в отриманні пояснень (інформації та документів) щодо виконання переможцем закупівлі ТОВ «ГУД ВІН ХХІ» зобов`язань передбачених Договором від 03.12.2025 № 03/12-Р1 (далі – Договір) в строки визначені пунктом 2.3 розділу 2 Договору (строк виконання робіт у повному обсязі по 30.12.2025). Пояснення, інформацію та документи, щодо яких буде зазначено в поясненнях, та які обґрунтовують позицію замовника з поставленого(-их) питання(-нь), необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.

Лише 12.01.2026 о 13:07 год було оприлюднено відповідь на цей запит: Пояснення щодо виконання переможцем закупівлі ТОВ «ГУД ВІН ХХІ» зобов`язань передбачених Договором від 03.12.2025 № 03/12-Р1 в строки визначені пунктом 2.3 розділу 2 Договору (строк виконання робіт у повному обсязі по 30.12.2025). Роботи виконані у повному обсязі відповідно до умов укладеного договору № 03/12-Р1 від 03.12.2025 у строк до 30.12.2025 згідно акту виконаних робіт № 1 від 25.12.2025.

Відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2025-12-05-018678-а від 08.01.2026 за результатами аналізу питання щодо своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

06.03.2026 Держаудитслужбою було винесено постанову № 31/09/2026пн про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-14 КУпАП.

Суть правопорушення полягала у порушенні позивачем законодавства про закупівлі в частині ненадання відповідних пояснень через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень, що відображено у висновку про результати моніторингу закупівлі, який оприлюднено в електронній системі закупівель 08.01.2026. Під час моніторингу установлено, що Замовник (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна) в порушення вимог ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» не надав відповідні пояснення через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень. Дата вчинення правопорушення – 02.01.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (ст. 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз`яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені Законом України «Про публічні закупівлі».

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Таким чином, законодавцем встановлено імперативний обов`язок замовника щодо надання відповідних пояснень та визначено як спосіб його виконання — через електронну систему закупівель, так і часові межі — протягом трьох робочих днів.

Вирішуючи питання про те, з якого моменту має обчислюватися триденний строк, суд враховує положення ст. 253 ЦК України.

Відповідно до цієї норми перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Частина 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» не містить спеціального правила, яке б передбачало включення дня оприлюднення запиту до перебігу строку. Саме лише використання законодавцем формулювання «протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту» не змінює загального правила ст. 253 ЦК України та не є достатньою підставою для висновку про те, що день настання події, з якою закон пов`язує початок строку, повинен включатися до цього строку.

Законодавство України використовує поняття «строк» як певний проміжок часу, протягом якого особа може реалізувати право або виконати обов`язок. Водночас момент початку перебігу такого строку та порядок його обчислення є самостійними юридичними категоріями.

За відсутності у спеціальному законі іншого правила застосуванню підлягає загальне правило обчислення строків, передбачене ст. 253 ЦК України.

Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що днем оприлюднення запиту — 30 грудня 2025 року — не розпочинається перебіг триденного строку, а першим днем такого строку є наступний робочий день.

При цьому, саме з фактом оприлюднення запиту цього дня закон пов`язує виникнення у замовника обов`язку надати відповідні пояснення, а ст. 253 ЦК України визначає лише момент початку перебігу встановленого строку для його виконання.

Оскільки запит було оприлюднено 30 грудня 2025 року, триденний строк обчислюється таким чином: 31 грудня 2025 року — перший робочий день; 01 січня 2026 року — другий робочий день; 02 січня 2026 року — третій робочий день.

За таких обставин, 02 січня 2026 року є останнім днем установленого ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строку для надання пояснень.

Таким чином, у цій частині суд не погоджується з доводами відповідача про те, що 30 грудня 2025 року включається до триденного строку.

Водночас суд вважає, що вказані обставини щодо визначення моменту початку перебігу строку самі по собі не є достатніми для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вона не спростовує факту невиконання позивачем відповідного обов`язку у встановлений законом строк.

Для вирішення цього спору принципове значення має розмежування поняття строку виконання обов`язку та моменту завершення адміністративного правопорушення, що полягає у ненаданні інформації у встановлений законом строк.

До закінчення останнього дня встановленого законом строку особа ще має юридично гарантовану можливість виконати покладений на неї обов`язок.

Тому до закінчення 02 січня 2026 року не можна вважати, що позивач остаточно пропустив установлений строк, оскільки протягом усього цього дня він зберігав можливість надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель та належним чином виконати вимогу ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Проте після закінчення 02 січня 2026 року, якщо відповідні пояснення не були надані, визначений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про державні закупівлі» строк вважається пропущеним.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що станом на завершення 02 січня 2026 року відповідь на запит Держаудитслужби від 30 грудня 2025 року через електронну систему закупівель надана не була.

При цьому відповідь була оприлюднена лише 12 січня 2026 року о 13 год. 07 хв.

Зазначена обставина підтверджується відомостями електронної системи закупівель та не спростована позивачем.

Таким чином, у даній справі незалежно від того як обчислювати перебіг визначеного ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» строку - пояснення позивачем не були надані до закінчення граничного строку.

Частиною 1 ст. 164-14 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про закупівлі, зокрема за ненадання інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом.

Для застосування цієї норми необхідно встановити не лише сам факт ненадання інформації, а й те, що відповідний обов`язок щодо її надання прямо передбачений законодавством про публічні закупівлі.

Такий обов`язок у цій справі встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у ненаданні через електронну систему закупівель відповідних пояснень протягом установленого законом строку.

Суб`єктом правопорушення є відповідна посадова особа замовника, на яку покладено виконання обов`язків, передбачених законодавством у сфері публічних закупівель.

Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у винному невиконанні встановленого законом обов`язку у визначений строк.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач був уповноваженою особою Замовника та здійснював відповідні дії в електронній системі закупівель.

Водночас після оприлюднення запиту 30 грудня 2025 року відповідь на нього до завершення 02 січня 2026 року через електронну систему закупівель надана не була.

Отже, наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення підтверджена належними та допустимими доказами.

Саме по собі зазначення в оскаржуваній постанові дати вчинення правопорушення – 02.01.2026 не може бути підставою для скасування постанови за відсутності інших обставин, які б свідчили про відсутність події або складу адміністративного правопорушення, оскільки при правильному обчисленні строку кінцевою датою його виконання все одно є 02 січня 2026 року, а позивач не виконав свій обов`язок і до цієї дати.

Відповідачем встановлено саме ті обставини, які мають визначальне значення для вирішення питання про відповідальність позивача: дату оприлюднення запиту, зміст обов`язку, факт ненадання відповіді у визначений строк та дату фактичного надання пояснень.

Правильне застосування ст. 253 ЦК України лише змінює юридичну оцінку початку перебігу строку, але не змінює встановлених фактичних обставин та не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Оскаржувана постанова містить достатньо конкретний опис діяння: позивачу інкриміновано ненадання пояснень через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту Держаудитслужби.

Дата оприлюднення запиту — 30 грудня 2025 року — підтверджена електронною системою закупівель.

Факт ненадання відповіді у строк підтверджений тією ж електронною системою.

Дата фактичного надання відповіді — 12 січня 2026 року — також підтверджена електронною системою.

Таким чином, позивач мав можливість чітко розуміти, у вчиненні якого саме діяння його притягнуто до адміністративної відповідальності, та реалізувати право на захист.

Позиція відповідача щодо включення дня оприлюднення запиту до перебігу строку не створила для позивача невизначеності щодо події правопорушення, оскільки навіть за правильного обчислення строку його було пропущено.

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що доводи позивача щодо початку перебігу строку є обґрунтованими: відповідно до ст. 253 ЦК України, за відсутності спеціального правила у Законі України «Про публічні закупівлі», перебіг установленого ч. 5 ст. 8 цього Закону триденного строку починається з наступного дня після оприлюднення запиту. Отже, у цій справі першим днем строку є 31 грудня 2025 року, а останнім — 02 січня 2026 року.

Проте, зазначений висновок не спростовує факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки до закінчення 02 січня 2026 року позивач відповідні пояснення не надав, а тому пропустив установлений законом строк. Фактичне надання пояснень лише 12 січня 2026 року свідчить про подальше виконання обов`язку, але не усуває факту його несвоєчасного виконання.

Отже, хоча мотивувальна частина оскаржуваної постанови в частині визначення порядку обчислення триденного строку містить неправильне тлумачення моменту його початку, ця обставина не має наслідком скасування постанови, оскільки за правильного обчислення строку кінцевою датою його виконання є 02 січня 2026 року, а станом на цю дату обов`язок виконаний не був.

Суд наголошує, що скасування індивідуального акта суб`єкта владних повноважень має ґрунтуватися на встановленні такого порушення норм матеріального чи процесуального права, яке вплинуло або могло вплинути на правильність вирішення питання про притягнення особи до відповідальності та призвело до порушення її прав.

У цій справі судом не встановлено обставин, які б свідчили про відсутність події адміністративного правопорушення, відсутність у діях позивача його складу, відсутність вини, недоведеність факту ненадання пояснень у встановлений строк або порушення відповідачем строків притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин підстави для скасування постанови № 31/09/2026пн від 06 березня 2026 року відсутні.

Відповідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесена поліцейським у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної аудиторської служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду у встановленому порядку протягом 10 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

4. Відповідач: Державна аудиторська служба України (м. Київ, вул. П.Сагайдачного, буд. 4; код ЄДРПОУ 40165856).

Повне рішення складено 28.08.2026 року.

Суддя Н.В. Новіченко