Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №629/8489/25 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/8489/25

Номер провадження 1-кп/629/102/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарів судового засідання – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

прокурорів – ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

неповнолітнього потерпілого та цивільного позивача – ОСОБА_9 ,

законного представника неповнолітнього потерпілого – ОСОБА_10 ,

потерпілої та цивільного позивача – ОСОБА_11 ,

представника потерпілих та цивільних позивачів – ОСОБА_12 ,

обвинуваченого та цивільного відповідача – ОСОБА_13 ,

захисника – ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, на утриманні дітей не має, не працюючого, не є особою з інвалідністю, не є учасником бойових дій, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 115, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

у с т а н о в и л а:

ОСОБА_13 , в період часу з серпня по жовтень 2022 року, точної дати в ході судового розгляду встановити не виявилось можливим, близько 10:00, на відкритій ділянці місцевості поруч з територією за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Лісова, буд. 14, помітив пакет, в якому знаходилися дві ручні осколкові гранати: Ф-1 та РГН, після чого в нього виник умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а саме, вказаних двох ручних осколкових гранат Ф-1 та РГН.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_13 , перебуваючи у вказаному місці, в зазначений період часу, в порушення п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року № 2471-ХІІ (зі змінами), без передбаченого п. 2, п. 9, п. 10 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.1992 року № 576 (зі змінами), п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622, розуміючи протиправність своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв, тобто придбав бойові припаси, а саме, ручну осколкову гранату Ф-1 та ручну осколкову гранату РГН, які переніс до складського приміщення № 1 за адресою: АДРЕСА_2 . Після цього, наступного дня, ОСОБА_13 переніс осколкову ручну гранату РГН до орендованого ним складського приміщення № 2 за адресою: АДРЕСА_2 , де її зберігав до 17:00 10.10.2025, а ручну осколкову гранату Ф-1 - за місцем свого мешкання в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де її зберігав до 20:45 10.10.2025. 10.10.2025, близько 17:00, ОСОБА_13 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у складському приміщенні № 2 за адресою: АДРЕСА_2 , в якому знаходилися ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , взяв ручну осколкову гранату РГН, яку привів у бойову готовність шляхом від`єднання від неї кільця запобіжника, та кинув під ноги ОСОБА_15 , після чого внаслідок детонації відбувся вибух цього бойового припасу. 10.10.2025, в період часу з 20:45 по 21:02, під час проведення огляду житла за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено ручну осколкову гранату Ф-1, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв промислового способу виготовлення військового призначення – бойових припасів.

Крім того, 10.10.2025, близько 17:00, ОСОБА_13 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, прийшов на територію за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходяться складські приміщення та перебували ОСОБА_15 та ОСОБА_9 .

Перебуваючи за вищевказаною адресою, ОСОБА_13 побачив раніше знайомих йому ОСОБА_15 та ОСОБА_9 на території складського приміщення № 2, за адресою: АДРЕСА_2 . Надалі ОСОБА_13 почав розмову з ОСОБА_15 з приводу їх цивільно-правових відносин. У ході розмови, яка переросла у сварку, ОСОБА_13 , розуміючи, що на території складського приміщення № 2 за адресою: АДРЕСА_2 , яке він раніше орендував, він зберігає осколкову ручну гранату РГН, яка призначена для вчинення вибуху та ураження живої сили (зокрема людей), вирішив вбити ОСОБА_15 способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

ОСОБА_13 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_15 способом, небезпечним для життя багатьох осіб, взяв в руки осколкову гранату РГН, яку зберігав під столом на території складського приміщення № 2 за вищевказаною адресою. Після цього у короткий проміжок часу, ОСОБА_13 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, знаючи небезпечні властивості осколкової ручної гранати РГН та правила поводження з нею, привів її у бойову готовність шляхом від`єднання від неї кільця запобіжника. Передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, у вигляді смерті ОСОБА_15 , з метою помсти, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, кинув під ноги ОСОБА_15 , вищевказаний бойовий припас, що призвело до його детонації і вибуху, внаслідок дії уражаючих факторів якого ОСОБА_15 були заподіяні множинні вибухово-осколкові поранення тіла: рани на лобі зліва в 5см від серединної лінії і донизу від кордону росту волосся; численних (близько 40-ка) ран на обличчі на всьому протязі, більше зправа; рани на правій щоці приблизно 3см в діаметрі, в просвіті якої вбачаються зруйновані м?які тканини правої щоки, і лінійний перелом нижньої щелепи в ділянці 8-го зуба зправа; перелому внутрішньої кісткової пластинки в лобовій ділянці зліва в 5см від серединної лінії (на рівні вищевказаної ушитої рани лоба) з випиранням на висоту до 0,2см в порожнину черепа на площі 3х2,5см; ділянки забою тканини головного мозку в лобовій ділянці лівої півкулі (на рівні вищевказаного випирання внутрішньої кісткової пластинки в порожнину черепа) на площі приблизно 4х3см; рани на зовнішній поверхні правого плечового суглобу розміром 3,5?2см; 14 ран на розгинальній поверхні правого ліктьового суглобу і на променевій та розгинальній поверхнях правого передпліччя в середньо-верхній третині; двох ран на шкірі статевого члена по передній поверхні довжиною 4см і 3,5см; обширної рани на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки в верхній третині розміром 15х9см, глибиною до 5см, в просвіті якої вбачаються розтрощені м?які тканини, вкриті чорною масляною речовиною і уламкові переломи обох кісток лівої гомілки в верхній третині; численних (близько 90) однотипних ран на внутрішній поверхні лівої ноги від верхньої третини стегна до нижньої третини гомілки розмірами від 0,3х0,3мм до 5х2,5 см, дном ран є м?які тканини; обширної рани на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки майже на всьому протязі розміром 24х16см з відсутністю шкіри і м?яких тканин в центрі, в просвіті рани вбачаються зруйновані м?які тканини, і м?язи, що звисають у вигляді клаптів, рясно вкриті чорною масляною речовиною, також в просвіті рани вбачаються багатоуламкові переломи обох кісток гомілки в середньо-верхній третині; права стопа в ділянці пальців і плюсових кісток розтрощена, більшість м?яких тканин, шкіри і кісток відсутні, а ті що залишились м?які тканини у вигляді безформних клаптів, вкритих чорною масляною речовиною, до яких кріпляться уламки зруйнованих кісток, він отримання яких ОСОБА_15 , перебуваючи в палаті інтенсивної терапії хірургічного відділення стаціонарного відділення № 1 КНП «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 о 02:25 помер.

Під час реалізації злочинних намірів ОСОБА_13 , спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_15 способом, небезпечним для життя багатьох осіб, в складському приміщенні № 2 за адресою: АДРЕСА_2 перебував неповнолітній ОСОБА_9 , і ОСОБА_13 , усвідомлюючи, що осколкова ручна граната РГН призначена для ураження живої сили, знаючи її небезпечні властивості, розуміючи не контрольованість внаслідок вибуху даного бойового припасу множинного осколкового потоку, ударної хвилі та рикошетів, знаючи правила поводження з осколковою ручною гранатою РГН, привівши даний бойовий припас у бойову готовність шляхом від`єднання від нього кільця запобіжника, кинувши осколкову ручну гранату РГН під ноги ОСОБА_15 , що призвело до її детонації і вибуху, і реалізовуючи свій злочинний намір на вбивство ОСОБА_15 у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, тим самим реалізував свій кримінально-протиправний намір по відношенню до ОСОБА_9 з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю та життю потерпілого ОСОБА_9 . Внаслідок дії уражаючих факторів вибуху осколкової ручної гранати РГН ОСОБА_9 , який знаходився в складському приміщенні № 2 за адресою: АДРЕСА_2 , були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді вибухово-осколкового поранення обличчя: рана виличної, підочної та переорбітальної ділянок зліва, з травматичним відривом нижньої повіки лівого ока, з руйнацією лівого ока (проникаюче корпоро-склеральне поранення з випадінням внутрішніх оболонок лівого ока) з наступним хірургічним видаленням, переломи передньої, латеральної та верхніх стінок аксилярной (гайморової) пазухи (проникаюче поранення гайморової пазухи з гемосинуситом), багатоуламковий перелом нижньої, медіальної стінок лівої орбіти, закрита черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку в медіо-базальних відділах лівої лобної частки, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило втрату органа зору.

Прокурором пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) двох осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині), вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб. В обвинувальному акті зазначено обставинами, які обтяжують покарання , - вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, вчинення злочину особою повторно.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Представником потерпілої ОСОБА_10 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 , - адвокатом ОСОБА_12 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 гривень, який ОСОБА_9 та його законний представник в судовому засіданні підтримали, просили задовольнити. ОСОБА_9 зазначив, що на теперішній час продовжує тривале, коштовне лікування, у зв`язку з протиправними діями обвинуваченого він зазнав тяжкої травми, в нього травмовано обличчя, він повністю втратив око. Кожен день, він відчуває нестерпний біль, йому страшно за своє життя, він відчуваю тиск з боку оточуючих людей, йому важко кожен день засинати. Він, будучи неповнолітньою особою, назавжди втратив орган – ліве око, частину свого здоров`я, нервової системи, відчуває себе неповноцінним, приречений страждати решту свого життя.

Представником потерпілої ОСОБА_11 - адвокатом ОСОБА_12 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 гривень, який ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримала, просила задовольнити, зазначила, що мала єдиного сина, якого любила та цінувала більш за своє життя, з огляду на її вік і її стан здоров`я, саме її син, був єдиною опорою, людиною, задля якої, вона кожен день в своєму житті працювала, дарувала йому кожну хвилину свого життя, виховувала його порядною людиною, сподівалась на свою порядну старість, що син прийде на допомогу у важкий час. Внаслідок злочинних дій обвинуваченого, вона втратила найдорожчу людину- сина. Зауважила, що у неї є онук - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зараз проживав разом з нею, перебуває на її утриманні. Онук виховувався іі сином як батьком-одинаком, оскільки мати дитини їх покинула, з сином розлучилася, і в розвитку дитини участі не приймала, з неї лише стягувалися аліменти. Її онук є дитиною з інвалідністю, має вади руху, розвитку, потребує постійного догляду. Вона допомагала синові з вихованням онука. Діями обвинуваченого завдано втрати одночасно двом особам: вона втратила сина, а ОСОБА_16 – втратив батька, найдорожчу людину. Її маленький онук, як хлопчик був дуже прив`язаний саме до батька. І вона, і онук назавжди втратили найдорожчу людину.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 вину у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 115, п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України не визнав, показав, що в серпні-вересні 2022 року, він знайшов дві гранати РГН та Ф-1, які в той же день переніс в складське приміщення № 1 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення своєї безпеки від нападу російських загарбників під час військового стану. Після цього, наступного дня, переніс гранату РГН до орендованого ним складського приміщення № 2 за тією ж адресою і зберігав під столом, а гранату Ф-1 - за місцем свого мешкання в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де її зберігав під диваном. Заперечував пред`явлення обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України за двома епізодами, наявність як обставини, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину особою повторно. Зазначив, що 16 років він винаймав складське приміщення, де займався виготовленням металоконструкцій. В вересні 2025 року ним було виготовлено 2 металеві конструкції, які, на його думку, були викрадені зі складського приміщення № 2 потерпілим ОСОБА_15 10.10.2025 він прийшов за адресою АДРЕСА_2 , де знаходяться складські приміщення. Приблизно о 17:00 год. він побачив у складському приміщенні № 2 ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , двічі попросив ОСОБА_17 покинути приміщення, щоб він міг поговорити наодинці з ОСОБА_15 з приводу крадіжки ферми. Не слідкував, чи виконав ОСОБА_17 його прохання. В ході розмови він почав побоюватися, що ОСОБА_18 може використати проти нього рушницю, яку міг мати в складі. Гранату РГН в складі № 2 він не брав до рук, не тримав в кармані, кільце запобіжника від гранати не від`єднував. Побачив її вже на підлозі між ним та ОСОБА_15 . Як стався вибух, він не розуміє. Припускає, що кільце від гранати могло потрапити до його кишені разом з осколками гранати, які уразили його при вибуху, також кільце від гранати могли йому підкинути інші невідомі особи. На лівому кармані куртки, в якій він в той день був, мається отвір розміром 5-6 см. Вважає, що кільце від гранати через цей отвір могло потрапити до кишені. Після вибуху він провів п`ять днів в реанімації. Не мав умислу на вбивство ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , не причетний до вибуху гранати. Вживав алкоголь напередодні, але не був в стані алкогольного сп`яніння. Приніс вибачення ОСОБА_9 за те, що приніс гранату РГН в приміщення складу. Цивільні позови визнавав на початку судового розгляду у повному обсязі, в подальшому змінив позицію та позови не визнав. Просив застосувати ст. 75 КК України.

Надаючи правову оцінку пред`явленого прокурором обвинувачення, суд визнає обвинувачення доведеним за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині), вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

При цьому, суд не убачає наявність двох епізодів за ч. 1 ст. 263 КК України та судом не встановлено як обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину особою повторно.

Щодо пред`явленого прокурором обвинувачення за ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) двох осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, то з такими висновками сторони обвинувачення суд не погоджується.

Сукупність нижче наведених досліджених в судовому засіданні доказів і їх оцінка, переконують суд, що в діях обвинуваченого ОСОБА_13 наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а тому обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_13 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило втрату органу з огляду на таке.

Так, вина ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 121, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України в повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів:

- показами потерпілої ОСОБА_11 , яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_13 10 років винаймав у неї два бокси, 30 та 40 квадратів, на території Краснопавлівського кооперативу за адресою місто Лозова Харківської області, вул. Лісова, 14. Останні два роки не сплачував орендну плату, зловживав алкоголем. ОСОБА_19 займався металоконструкціями, зварював ферми. Потерпіла мала єдиного сина – ОСОБА_15 , який проживав разом з нею та виховував як батько-одинак свого сина, який є дитиною з інвалідністю. Вона допомагала синові з вихованням онука, який самостійно не пересувається, має вади руху, мовлення. Її син, ОСОБА_15 з ОСОБА_20 не товаришував, але допомагав йому по роботі. ОСОБА_20 звинувачував сина у крадіжці ферми. 9 чи 10 жовтня 2025 року, точно не пам`ятає, вона зателефонувала дружині ОСОБА_21 – ОСОБА_22 , та попрохала її, щоб вона передала чоловіку ОСОБА_13 , щоб той прийшов та прибирав свої речі біля боксів, оскільки останній не з`являвся у боксах протягом близько 10 днів. 10.10.2025 близько 16:00 год. ОСОБА_20 прийшов, але особисто вона його не бачила. Вона вийшла на двір для того, щоб покликати сина та почула, що щось вибухнуло, але не зрозуміла, де це відбулося. Вона пішла до гаражу № НОМЕР_1 , який був відкритий, вона покликала сина, але ніхто не відповів, потім вона побачила сина, який лежав у крові з відірваною ногою. На її запитання про те, що сталося, та хто це з ним зроби, він махнув на гараж ОСОБА_20 , після чого втратив свідомість. Вона викликала швидку допомогу, на що їй відповіли, що бригада вже виїхала. Вона знову підійшла до сина та запитала, що їй робити, на що він попросив, щоб вона підставила під ногу відро та знову втратив свідомість. Приблизно через 20 хв. приїхала карета швидкої допомоги, щоб забрати сина в лікарню. Вона відразу не помітила ОСОБА_20 в гаражі, але медична сестра повідомила про те, що в боксі знаходиться ще одна людина. Тоді вона підійшла до ОСОБА_20 та спросила про те, що сталося, але він нічого не відповів. Після того, як сина забрали швидка допомога, працівник поліції підійшов до ОСОБА_20 і спитав, для чого той кинув вибухівку.

-показаннями потерпілого ОСОБА_9 , якого було допитано в судовому засіданні у присутності законного представника ОСОБА_10 , який пояснив, що 10.10.2025 о 16:00 год. він приїхав до ОСОБА_15 , з яким знайомий близько 3-4 роки та якому часто допомагав, за адресою: АДРЕСА_2 , прибирати в складі № 2. В цей час ОСОБА_18 чекав його в офісі. Він почав підмітати у складі № 2, де знаходилося авто марки «Славута». Приблизно о 17 год. за вказаною адресою прийшов ОСОБА_13 , з яким він знайомий більше року. Він помітив, що ОСОБА_13 тримав ліву руку у лівому кармані куртки. ОСОБА_20 пішов розмовляти з ОСОБА_18 . Спочатку розмова ОСОБА_20 і ОСОБА_18 відбувалася на вулиці, а потім вони перейшли у склад № 2. Потерпілий ОСОБА_9 зазначив, що він спочатку перебував на вулиці, а потім підійшов у склад № 2 до авто, яке там перебувало, щоб його підняти на домкраті. В цей час ОСОБА_18 та ОСОБА_20 перебували біля цього авто і розмовляли, про що саме він не пам`ятає. Він підняв авто на домкраті, після чого пішов до дверей підмітати. Він виходив зі складу за ворота і повертався, був увесь час десь поряд з воротами. В цей час ОСОБА_18 та ОСОБА_20 ходили біля авто, спочатку ходили біля авто, потім підійшли до пасажирських передньої та задньої дверей з одного боку. ОСОБА_20 знаходився біля передньої пасажирської двері, а ОСОБА_18 був біля задньої пасажирської двері. Всі вони (він, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 ) перебували з одного боку авто. Він перебував від ОСОБА_20 на відстані 2.5 – 3 м. ближче до воріт, ОСОБА_20 від ОСОБА_18 перебував на відстані приблизно пів метра - метр. ОСОБА_18 та ОСОБА_20 перебували на одній лінії зору, ОСОБА_20 був розвернутий обличчям до ОСОБА_18 , а спиною до нього. ОСОБА_18 сидів на присядках. Він перебував з ОСОБА_20 та ОСОБА_18 на одній лінії зору, але трохи в бік (трохи правіше в сторону авто). Він перебував в пів обороту, спиною до воріт, тіло був повернуто до ОСОБА_20 . Кошулько сидів біля авто на присядках. Він бачив лише праве коліно ОСОБА_18 , інших частин тіла ОСОБА_18 не бачив, оскільки вони закривалися тілом ОСОБА_20 . Він чув між ОСОБА_18 та ОСОБА_20 спір, ОСОБА_20 вимагав у ОСОБА_18 компенсацію у розмірі 20000 грн. за викрадення чогось, але ОСОБА_18 відмовив ОСОБА_20 та сказав, що сума велика і максимум він може дати 500 грн. Потім він почув звук клацання, після якого приблизно через секунду відбувся вибух. В цей час він стояв майже біля відчиненої сторони дверей воріт, приблизно на відстані від дверей пів метра - метр, інша частина дверей була майже закрита. Він не бачив сам момент кидання гранати, оскільки ОСОБА_20 стояв до нього спиною і кинув гранату в протилежну від нього сторону - в сторону ОСОБА_18 . ОСОБА_20 в нього гранату не кидав. Після вибуху він відчув поштовх ударної хвилі, осколки, після чого він вибіг зі складу і побіг до сусіднього складу, який знаходиться на відстані близько 1 км. По дорозі він зустрів охоронця того складу і попросив викликати швидку допомогу. Він відчував, що в нього було поранене око. Додав, що раніше, влітку 2025 року ОСОБА_20 йому казав, що має корпус від гранати та ніж, а також показував корпус гранати. В нього будь-яких конфліктів з ОСОБА_20 не було. Зі слів ОСОБА_18 йому відомо, що у ОСОБА_18 з ОСОБА_20 був конфлікт, що ОСОБА_20 погрожував вбивством. Потерпілий ОСОБА_9 вибачення обвинуваченого не прийняв.

-показаннями свідка ОСОБА_23 , який пояснив, що працює сторожем на оптовій базі, яка розташована на АДРЕСА_3 , з графіком двоє суток через двоє. Під час його чергування, приблизно рік тому, близько 15:00, точно не пам`ятає, до нього підбіг хлопець - ОСОБА_9 в крові, якому на вигляд було 17-18 років, просив викликати поліцію та швидку допомогу, та на його запитання, що сталося, повідомив, що їх підірвали, і що ще комусь відірвало ногу. У вказаного хлопця було закривавлене око, наче побита голова та обличчя, він стікав кров`ю, одяг був у крові.

-показаннями свідка ОСОБА_24 , яка пояснила, що працює молодшою медичною сестрою в Лозівському територіально медичному об`єднанні. Зазначила, що коли привозять пацієнтів до приймального відділення з пораненнями, викликається лікар, потім молодші сестри роблять перев`язки чи що потрібно за вказівкою лікаря. Якщо доставляють тяжко хворих пацієнтів, то молодші сестри швидко знімають одяг з хворого, щоб завести в операційну, речі хворого вішають на окреме кільце, чіпляючи через рукав чи пояс одежі. Одяг, речі хворого записуються, ставиться число, місяць, рік, відділення, куди особа поступає, прізвище, а потім ці речі з документом, де вони переписані, здаються в окрему кімнату, яка зачиняється. В той день вона перебувала на чергуванні, знаходилася в приймальному відділенні. Швидкою допомогою до відділення було доставлено ОСОБА_9 , якому було надано першу медичну допомогу та відправлено до лікарні в м. Харків. Потім було доставлено ОСОБА_15 , а після ОСОБА_13 . Вона особисто знімала з ОСОБА_13 його одежу, всю зняту з нього одежу вона описала та повісила на кільце, яке здала в окрему кімнату, яка зачиняється. Це приміщення кімнати є службовим, зачинається на ключ, до нього мають доступ лише працівники лікарні. Потім коли приїхали слідчі, всі дії в лікарні фіксувалися на відео. Під час проведення слідчих дій під відеозапис, вона віддала слідчому чоловічої статі речі ОСОБА_20 , які нею знімалися з ОСОБА_20 , та аркуш паперу, на якому нею були описані речі ОСОБА_20 . Вказані речі були оглянуті працівниками поліції. Огляд фіксувався на відео, під час огляду були присутні два працівника поліції чоловічої статі та вона.

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 10.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесенні відомості по кримінальному провадженню № 12025221110001050 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 п. 1, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, з фабулою: 10.10.2025 приблизно о 17:10 год., між ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , та ОСОБА_15 , на ґрунті неприязних відносин виник конфлікт. У ході конфлікту ОСОБА_13 взяв ручну гранату, ймовірно РГД 5 (місце придбання встановлюється), від`єднавши запобіжну чеку, привів її в дію, достовірно розуміючи наслідки, кинув у напрямку вказаних осіб, внаслідок чого останні отримали тілесні ушкодження різного ступеня; ч. 1 ст. 263 КК України, з фабулою: 10.10.2025 приблизно о 17:10 год., між ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , та ОСОБА_15 , на ґрунті неприязних відносин виник конфлікт. У ході конфлікту ОСОБА_13 взяв ручну гранату, ймовірно РГД 5 (місце придбання встановлюється), від`єднавши запобіжну чеку, привів її в дію, достовірно розуміючи наслідки, кинув у напрямку вказаних осіб. Від детонування гранати отримали тілесні ушкодження різного ступеня. В діях ОСОБА_13 , 1976 р.н., вбачається склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України; п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, з фабулою: 10.10.2025 приблизно о 17:10 год., між ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , та ОСОБА_15 , на ґрунті неприязних відносин виник конфлікт. У ході конфлікту ОСОБА_13 взяв ручну гранату, ймовірно РГД 5 (місце придбання встановлюється), від`єднавши запобіжну чеку, привів її в дію, достовірно розуміючи наслідки, кинув у напрямку вказаних осіб, внаслідок чого ОСОБА_25 загинув /том 2 а.с. 135-136/;

-рапортом ст. інспектора-чергового ЧЧ СМ Лозівського відділу поліції ГУНП в Харківської області від 10.10.2025 про надходження повідомлення про злочин зі служби 102 про те, що 10.10.2025 о 17:13 за адресою: м. Лозова Лозівського району Харківської області, вул. Лісова, буд. 6, БШД 2404 доставлено до ЦРЛ Катеринівка, потерпілого хлопця 17 років ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешкає: АДРЕСА_4 , з діагнозом: вибухове поранення лівого ока, вибухове поранення лівої щоки. Пояснення: подія сталася 15хв. тому, коли потерпілий прийшов на роботу на склади, невідомий чоловік почав розмовляти та кинув гранату, опис – 30-33 роки, синя куртка з капюшоном, чорне волосся, куди скрився невідомо /том 2 а.с. 137/;

-рапортом ст. інспектора-чергового ЧЧ СМ Лозівського відділу поліції ГУНП в Харківської області від 10.10.2025 про надходження повідомлення про злочин зі служби 102 про те, що 10.10.2025 о 18:16 за адресою: м. Лозова Лозівського району Харківської області, вул. Лісова, буд. 14, БШД 2405 доставлено до ЦРЛ Катеринівка, потерпілого ОСОБА_26 (близько 40 років) з діагнозом: вибухове поранення, ЗЧМТ, СМГ, осколкове поранення правої надбрівної дуги, травматична ампутація середньої третини правої гомілки, закритий перелом нижньої третини правого стегна, геповолемічний шок. Виклик надійшов о 17:00, прибувши на місце (де розташовані гаражі) бригаді швидкої невідома жінка повідомила, що потерпілого побили, але зі слів лікаря характер ран не співпадає з побиттям, прибувши до ЦРЛ, в лікарні вже був потерпілий зі схожими пораненнями, який повідомив, що отримав їх від ураження гранатою /том 2 а.с. 138/;

- рапортом ст. інспектора-чергового ЧЧ СМ Лозівського відділу поліції ГУНП в Харківської області від 10.10.2025 про надходження повідомлення про злочин зі служби 102 про те, що 10.10.2025 о 17:00 за адресою: м. Лозова Лозівського району Харківської області, вул. Лісова, буд. 14, Бригада № 2402, лікар ОСОБА_27 , доставлено потерпілого ОСОБА_28 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діагноз: вибухове осколкове поранення черевної порожнини та поранення середньої треті нижніх кінцівок, алкогольне сп`яніння, стан середній. Дата скоєння: 10.10.2025 17:00:00. Пояснення: точні обставини невідомі, хтось в когось кинув гранату /том 2 а.с. 139/;

-рапортом заступника начальника СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_29 , на ім`я начальника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_30 , згідно якого 10.10.2025, о 17:23 год., до ЧЧ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_2 , на території яка належить Краснопавлівське споживче товариство – в особі ОСОБА_11 , вибухнула граната. Установлено, що 10.10.2025, приблизно о 17:10 год., між ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , та на даний момент не встановленим чоловіком на вигляд 25 років, на грунті неприязних відносин виник конфлікт. У ході конфлікту ОСОБА_13 взяв ручну гранату, ймовірно РГД 5 (місце придбання встановлюється), від`єднавши запобіжну чеку, привів її в дію, достовірно розуміючи наслідки, кинув у напрямку вказаних осіб. Від детонування гранати отримали тілесні ушкодження різного ступеня. На підставі викладеного в діях ОСОБА_13 , 1976 року народження, вбачається склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України /том 2 а.с. 140/;

-рапортом ст. інспектора-чергового ЧЧ СМ Лозівського відділу поліції ГУНП в Харківської області від 11.10.2025 про надходження повідомлення про злочин зі служби 102 про те, що 11.10.2025 о 02:33 за адресою: АДРЕСА_5 , про те, що о 02:25 в лікарні в наслідок отриманих травм помер ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешкав: АДРЕСА_3 . Поступив 10.10.2025 о 17:40 з діагнозом ВОС, травматична ампутація кінцівок, множинні осколкові поранення /том 2 а.с. 141/;

-рапортом о/у СКП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_31 , на ім`я начальника Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_30 , згідно якого в ході проведення обшуку по кримінальному провадженню № 12025221110001050 від 10.10.2025 за місцем мешкання ОСОБА_13 в АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на гранату /том 2 а.с. 142/;

-заявою ОСОБА_32 про надання добровільної згоди працівникам поліції на проведення огляду квартири за адресою: АДРЕСА_1 /том 2 а.с. 35/;

-протоколом огляду житла від 10.10.2025 за адресою: АДРЕСА_1 та диском СD-R, в ході якого виявлено та вилучено корпус гранати Ф-1, з маркуванням «38.6…», підривач УЗРГМ-2 22-03 583 /том 2 а.с. 36-39/;

-ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.10.2025 про надання дозволу на проведення 10.10.2025 у період часу з 20-45 год. по 21-02 год., до постановлення ухвали слідчого судді, огляду місця події (за правилами обшуку), а саме житлового приміщення за місцем фактичного мешкання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 /том 2 а.с. 34/.

-висновком експертів № КСЕ-19/121-25/26207 від 06.11.2025, згідно якого надані на дослідження предмети, є корпусом ручної осколкової гранати Ф-1 та підривачем типу УЗРГМ до ручної гранати. Корпус ручної осколкової гранати Ф-1 до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відноситься, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини (тротил). Підривач типу УЗРГМ є вибуховим пристроєм, відноситься до засобів підриву, до категорії бойових припасів не відноситься. При штатному з`єднанні корпусу ручної осколкової гранати Ф-1 з підривачем типу УЗРГМ утворюється ручна осколкова граната Ф-1, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв промислового способу виготовлення військового призначення-бойових припасів /том 1 а.с. 127-136/;

-заявою ОСОБА_11 про надання добровільної згоди працівникам поліції на проведення огляду місця події в складському приміщенні № 2, яке орендував ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_2 /том 2 а.с. 41/;

-протоколом обшуку від 10.10.2025 складського приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено предмет, схожий на корпус ручної гранати /том 2 а.с. 42-47/;

- ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.10.2025 про надання дозволу на проведення 10.10.2025 у період часу з 19-51 год. по 20-27 год., до постановлення ухвали слідчого судді, огляду місця події (за правилами обшуку), а саме, складського приміщення № 2, яке перебуває у фактичному володінні ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 /том 2 а.с. 40/

-протоколом огляду предмета від 14.10.2025, згідно якого під час огляду виявлено та вилучено пластикові фрагменти різної форми 8 шт., металеві фрагменти різної форми 10 шт., металеві фрагменти кулеподібної форми 10 шт., які поміщено до експертного пакету WAR0077418 /том 2 а.с. 83-85/;

-протоколом огляду речей від 14.10.2025 та диском DVD-R, згідно якого в приміщенні службового кабінету № 27 Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області при огляді паперового конверту, при розпакуванні якого встановлено, що в середині знаходиться корпус ручної гранати Ф-1 зі слідами корозії. В середині пристрій (вибухова речовина відсутня). Даний корпус з попереднім пакуванням переупаковано до спеціального пакету WAR 1287396. При огляді окремого паперового конверту, при розпакуванні якого встановлено, що в середині знаходиться корпус ручної гранати Ф-1 з маркуванням на данній частині корпусу барвником чорного кольору 386/109-85Т. З даного корпусу було зроблено змив за допомогою тампон-зону. Корпус гранати, разом з попередньою упаковкою переупаковано до спеціального пакету WAR 1287397. Змив з корпусу гранати було запаковано до окремого паперового конверту. При огляді окремого паперового конверту, розпакуванні якого встановлено, що в середині знаходиться запал УЗРГМ-2 з маркуванням на зовнішній частині спускового важеля барвником чорного кольору 22 та методом клеймування -03 УЗРГМ-2 583. З даного запалу зроблено змив за допомогою тампон-зону. Корпус запалу, разом з попередньою упаковкою переупаковано до спеціального пакету WAR 1287399. Змив із запалу було запаковано до окремого паперового конверту. При огляді окремого паперового конверту, при розпакуванні якого встановлено, що в середині знаходиться металеві фрагменти. Дані металеві фрагменти, разом з попередньою упаковкою переупаковано до спеціального пакету KIV 2145534. При огляді спец пакету WAR0077418, при розпакуванні якого встановлено, що в середині знаходиться 2 пакети із застібками, які підписані ( з лівої ноги/ з правою ноги). В середині даних пакетів маються металеві та пластикові фрагменти. Пакети з фрагментами, разом з попередньою упаковкою переупаковано до спеціального пакету PSP 1304567. При огляді окремого паперового конверту, при розпакуванні якого встановлено, що в середині знаходиться металеве кільце. Дане металеве кільце, разом з попередньою упаковкою переупаковано до нового паперового конверту. При огляді окремого паперового конверту, при розпакуванні якого встановлено, що в середині знаходиться спусковий важіль з маркуванням методом клеймування на зовнішній частині УДЗ 334-14-90. Даний спусковий важіль, разом з попередньою упаковкою переупаковано до нового паперового конверту /том 2 а.с. 64-66/;

-актом перевірки об`єкта на наявність вибухових матеріалів від 14.10.2025 № 4964/ХК, згідно якого під час огляду було оглянуто паперові конверти у кількості 6 од., спеціальний пакет у кількості 1 од. WAR0077418. В результаті огляду на момент його закінчення виявлено корпус ручної гранати «Ф-1» у кількості 1од. у паперовому конверті; виявлено запал УЗРГМ-2 у кількості 1 од. у паперовому конверті /том 2 а.с. 67/;

-висновком експертів № КСЕ-19/121-25/26206 від 04.11.2025, згідно якого наданий на дослідження предмет є корпусом ручної осколкової гранати Ф-1 без заряду вибухової речовини. Корпус ручної осколкової гранати Ф-1 без заряду вибухової речовини до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відноситься /том 1 а.с. 122-126/;

-протоколом огляду місця події від 10.10.2025, з фототаблицею та диском СD-R, складських приміщень за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Лісова, 14, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон, навушник, ґрунт з нашаруванням речовини бурого кольору, важіль, грунт з заглиблення в підлозі, речовина бурого кольору на ватний тампон, металеві фрагменти, фрагмент біологічного походження /том 2 а.с. 48-56/;

-лазерними дисками з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовані всі обставини та події, які відбулися за участю поліцейського та мали місце починаючи з 10.10.2025 /том 2 а.с. 89, 90/;

-висновком експерта № СЕ-19/121-25/26283-ФХВР від 06.11.2025, згідно якого на наданій речовині сіро-коричневого кольору, схожої на ґрунт з домішками, слідів вибухових речовин не виявлено /том 1 а.с. 117-121/;

-висновком експертів № СЕ-19/121-25/26750-ВТХ від 05.11.2025, згідно якого за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Лісова, 14, було підірвано вибуховий пристрій військового призначення (бойовий припас) – ручна осколкова граната РГН. Предмети, вилучені в ході огляду місця події 10.10.2025 за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Лісова, 14, а саме, металеві фрагменти та важіль; 10.10.2025 за адресою: Харківська область, Лозівський район, вул. Живописна, 42, а саме, кільце із скобою; 14.10.2025 в ході огляду предметів: 8 пластикових фрагментів, є фрагментами вибухового пристрою військового призначення – ручної осколкової гранати РГН /том 1 а.с. 137-146/;

-висновком експерта № 14-12/3295-ДМ/25 від 28.10.2025, згідно якого кров від трупа ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Об`єкт біологічного походження, вилучений 10.10.2025 в ході огляду місця події, представляє собою два фрагменти трубчатої кістки людини (об`єкти №№ 1,2). У вказаних фрагментах кісток виявлений антиген А. Таким чином, походження даних фрагментів кісток (об`єкти №№ 1,2) від людини з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі від ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не виключається /том 2 а.с. 94-95/;

-висновком експерта № 14-12/3296-Дм/25 від 25.10.2025, згідно якого кров від трупа ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В. На фрагменті марлевого бинту із змивом (об`єкт № 1), вилученим 10.10.2025 в ході огляду місця події за адресою: м. Лозова Харківської області, вул. Лісова, 14, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, у тому числі від ОСОБА_15 , не виключається /том 2 а.с. 96-97/;

-протоколом обшуку місця події від 10.10.2025, з фототаблицею та диском DVD-R, приміщення столової в КНП «Лозівське ТМО» за адресою: с. Катеринівка Лозівського району Харківської області, вул. Живописна, 42, в ході якого виявлено та вилучено куртку, кофту, футболку, штани, кросівки, навушник, кільце зі скобою, бірку /том 2 а.с. 57-63/;

-протоколом огляду речей від 21.10.2025 з фототаблицею та диском DVD-R, згідно якого в приміщенні службового кабінету № 27 Лозівського РВП ГУ НП в Харківській області було оглянуто картонну коробку, яка опломбована біркою з пояснювальними написами та підписами учасників та понятих. При розкритті картонної коробки встановлено, що в ній знаходиться одяг та взуття, а саме: 1.Кросівки білого чи сірого кольору, із зеленими полосами, на шнурівках. Кросівки вимазані брудом сірого кольору. На поверхні кросівок мається нашарування речовини бурого кольору. Вказані кросівки переупаковані до картонної коробки. 2.Куртка сірого та синього кольору на блискавці, частково забруднена брудом. У верхній передній, правій частині куртці, на рівні грудей мається наскрізне рване пошкодження, з нерівними краями. В даному місці мається нашарування речовини бурого кольору. У нижній передній, лівій частині куртки, мається наскрізне рване пошкодження, з нерівними краями. В даному місці мається нашарування речовини бурого кольору. На задній частині правого рукава мається нашарування речовини темного кольору. Куртка переупакована до картонної коробки. 3.Кофта синього кольору з капюшоном. У верхній передній, правій частині кофти, на рівні грудей мається наскрізне рване пошкодження, з нерівними краями. В даному місці мається нашарування речовини бурого кольору. У нижній передній, лівій частині кофти, мається наскрізне рване пошкодження, з нерівними краями. В даному місці мається нашарування речовини бурого кольору. Кофта переупакована до картонної коробки. 4. Футболка синього кольору з білими полосами на лівому плечі та рукаві, з написом «аdidas» на правому плечі та рукаві. У верхній передній, правій частині футболки, на рівні грудей мається настрізне рване пошкодження, з нерівними краями. В даному місці мається нашарування речовини бурого кольору. У нижній передній, лівій частині футболки, мається наскрізне рване пошкодження, з нерівними краями. В даному місці мається нашарування речовини бурого кольору. При накладенні футболки, кофти та куртки, пошкодження, які маються на передній частині накладаються один на один, тому можна судити, що вони були отримані одномоментно. 5.Штани білого (світло-сірого) кольору. Дані штани розрізані вздовж. На штанах рясно, хаотичному порядку, здебільшого в нижній частині мається нашарування речовини бурого кольору. Штани мають хаотичні механічні пошкодження з нерівними краями. Дані штани, з вищевказаною футболкою та біркою від первинного перепакування запаковані до картонної коробки /том 2 а.с. 68-71/;

-висновком експерта № 14-12/3384-Дм/25 від 18.11.2025, згідно якого на куртці демісезонній комбінованого сіро-синього кольору, вилученій 10.10.2025 у приміщенні КНП «Лозівське ТМО», в об`єктах №№ 5,14,26,31,32, виявлено кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_13 не виключається, оскільки згідно результату дослідження крові № 2019 від 11.10.2025 лабораторії стаціонарного відділення № 1 КНП Лозівське ТМО, його група крові – B? (ІІІ). На куртці комбінованого сіро-синього кольору, в об`єктах №№ 2,3,6,19,20,27,28, знайдена кров людини, в якій виявлений антиген В. Отже, можна вважати, що кров у вказаних об`єктах відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, і походження її від ОСОБА_13 виключити не можна. На куртці комбінованого сіро-синього кольору, в об`єктах №№ 4,29, встановлена наявність крові людини, групову належність якої встановити не виявилось можливим. На вказаній вище куртці комбінованого сіро-синього кольору, в об`єктах №№ 1,7-13,15-18,21-25 кров не виявлена /том 2 а.с. 26-30/;

-висновком експерта № 14-12/3385-Дм/25 від 10.11.2025, згідно якого групова приналежність крові від ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - А з ізогемаглютиніном анти-В. На кросівках (об`єкти №№ 1,2,5,6,8,9), вилучених в ході огляду місця події за адресою: с. Катеринівка Лозівського району Харківської області, вул. Живописна, 42, в приміщенні КНП «Лозівське ТМО», знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає можливості походження цієї крові від ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , група крові якого згідно завіреної ксерокопії «Результату дослідження крові № 2019 від 11.10.2025 лабораторії стаціонарного відділення № 1 КНП «Лозівське ТМО» Харківської міської ради - B? (ІІІ). Від ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , походження крові у зазначених вище об`єктах, виключається. На цих же кросівках (об`єкти №№ 3,4,7), є кров людини, виявлені антигени А і В. У даному випадку не можна виключити можливості змішування в цих об`єктах крові групи А з ізогемаглютиніном анти-В, яка походить від ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з кров`ю групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виключається /том 2 а.с. 31-33/;

-протоколом відібрання зразків для проведення експертизи від 13.10.2025, згідно якого у ОСОБА_13 , із застосуванням NUCLESC-CARD, відібрано зразки букального епітелію /том 2 а.с. 22/;

-висновком експерта № СЕ-19/121-25/26212-БД від 06.11.2025, згідно якого встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 2) (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) кісткових решток гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт № 1) (таблиця 1.1, додаток 1). На наданих на дослідження змиві з корпусу гранати Ф-1 (об`єкт № 3), змиві із запалу УЗРГМ-2 (об`єкт № 4) виявлено клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на змиві з корпусу гранати Ф-1 (об`єкт № 3) (таблиця 1.1, додаток 1). Встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на змиві із запалу УЗРГМ-2 (об`єкт № 4), які є змішаними та є непридатними для ідентифікації. Генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин з ядрами, виявлених на змиві з корпусу гранати Ф-1 (об`єкт № 3), збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 2), і не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) кісткових решток трупа гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт № 1). Ймовірність походження генетичних ознак (ДНК-профілів) клітин з ядрами, виявлених на змиві з корпусу гранати Ф-1 (об`єкт № 3), та зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 2), від однієї особи становить не менше ніж 99,99999999%. Походження генетичних ознак клітин з ядрами, виявлених на змиві з корпусу гранати Ф-1 (об`єкт № 3), від гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт № 1), виключається /том 2 а.с. 114-134/;

-висновком експерта № СЕ-19/121-25/26216-БД від 13.11.2025, згідно якого на даному на дослідження металевому кільці (об`єкт № 1) виявлено клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на металевому кільці (об`єкт № 1) (таблиця 1.1, додаток 1). На наданому на дослідження металевому спусковому важелю до гранати (об`єкт № 2) виявлено клітини з ядрами. Встановлено генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на металевому спусковому важелю до гранати (об`єкт № 2) (таблиця 1.1, додаток 1). Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на металевому кільці (об`єкт № 1), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючими ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на металевому кільці (об`єкт № 1), збігаються з (ДНК-профілем) зразка букального епітелію генетичними ознаками підозрюваного гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.11.2025 № CE-19/121-25/26212-БД), та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК- профілем) кісткових решток гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.11.2025 № СЕ-19/121-25/26212-БД). Таким чином, походження генетичних ознак, які домінують у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на металевому кільці (об`єкт № 1), від гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.11.2025 № CE-19/121-25/26212-БД), виключається. Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на металевому спусковому важелю до гранати (об`єкт № 2), є змішаними, містять генетичні ознаки більш, ніж однієї особи і можуть бути придатні для ідентифікації лише за домінуючими ДНК-профілем. Генетичні ознаки особи, яка домінує у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на металевому спусковому важелю до гранати (об`єкт № 2), збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) кісткових решток гр. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (об`єкт № 1 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.11.2025 № CE-19/121-25/26212-БД), та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка букального епітелію підозрюваного гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.11.2025 № CE-19/121-25/26212-БД). Таким чином, походження генетичних ознак, які домінують у змішаних генетичних ознаках клітин з ядрами, виявлених на металевому спусковому важелю до гранати (об`єкт № 2), від гр. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт № 2 згідно висновку судового експерта Харківського НДЕКЦ МВС від 06.11.2025 № СE-19/121-25/26212-БД), виключається. /том 2 а.с. 98-113/;

-довідкою лікаря хірурга стаціонарного відділення № 1 КНП «Лозівське ТМО», згідно якої ОСОБА_13 доставлений 10.10.2025 о 18:00 год. з діагнозом вибухова травма, проникаюче основне поранення тонкої кишки із наявністю сторонньої тіла у черевній порожнині, розлитий серозно-фіброзний перетоніт, ВОСП в/з лівої гомілки, поверхнева рана в/з правого плеча, алкогольне сп`яніння (клінічно) /том 2 а.с. 91/;

-довідкою лікаря травматолога стаціонарного відділення № 1 КНП «Лозівське ТМО» , згідно якої ОСОБА_15 швидкою медичною допомогою доставлений 10.10.2025 о 17:40 год. до приймального відділення КНП «Лозівське ТМО» з діагнозом: тяжка поєднана вибухова травма. Відкритий багатоуламковий перелом кісток правої гомілки з пошкодженням судинно-нервового пучка. Травматична ампутація дистального відділу правої ступні. Відкритий перелом кісток лівої гомілки. Множинні осколкові сліпі поранення лівої н/кінцівки. Осколкові сліпі поранення правого передпліччя, ліктьового суглобу та правого плеча. Множинні сліпі поранення обличчя та рвана рана лобної ділянки голови. ЗЧМТ? Рвана рана статевого члена /том 1 а.с. 92/;

-лазерним диском з відеозаписом з камери відео нагляду з приймального відділення КНП «Лозівське територіальне медичне об`єднання» Лозівської міської ради Харківської області від 10.10.2025 /том 2 а.с. 93/;

-протоколом огляду трупа (ексгумації) від 11.10.2025, з фототаблицею, згідно якого труп лежить на спині обличчям догори, руки зложені на грудях, зв`язані бинтом. Ліва нога випрямлена. Труп без одягу, прохолодний на дотик, трупне заклякання слабо виражене в усіх м`язах. Трупні плями островчаті багряно фіолетового кольору вбачаються на задній поверхні тіла, при натисканні зникають та відновлюють свій окрас через 7 секунд (4:19) год. На обличчі маються численні рани невизначених форм і неправильно округлих до 0.5 см. в діаметрі. На лобі зліва в ділянці правої щоки та нижньої щелепи, на передньо зовнішній поверхні правого плечового суглобу мається марлеві тампони фіксовані стрічками білого пластиру. Права рука від середньої третини плеча до середньої третини передпліччя забинтована циркулярно з пропитуванням червоною рідиною. Права нога у вигляді кукси на рівні верхньої третини стегна, яка циркулярно забинтована і просякнута червоною рідиною по зовнішній поверхні. Ліва нога циркулярно забинтована від верхньої третини стегна та до нижньої третини гомілки, і просякнута на всьому протязі червоною рідиною. На внутрішній поверхні лівої гомілки змонтована система металоостеосинтезу. В лівій підключічній ділянці катетер із рота із зовнішнього отвору сечовипискного каналу статевого члену стирчать трубки. Інших будь яких тілесних ушкоджень не виявлено. Кістки черепа, ребра на дотик цілі. Під час огляду (ексгумації) судово-медичним експертом були вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень, які були упаковані. Після огляду (ексгумації) труп підлягає направленню до відповідного експертного закладу. Під час огляду (ексгумації) трупа з поховання були вилучені речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які були упаковані /том 2 а.с. 76-80/;

-протоколом огляду від 13.10.2025 патологонамічного відділення КНП «Лозівське ТМО» за адресою: с. Катеринівка Лозівського району Харківської області, вул. Живописна, 42, згідно якого в приміщенні мається холодильна камера, при відкритті в якій знаходився мішок клейончастий чорного кольору. В середині якого знаходиться права нижня кінцівка (правої ноги), яка була вилучена /том 2 а.с. 81-82/;

-висновком експерта № 20251021190000206 від 26.11.2025, згідно якого у трупа ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (39 років), виявлені множинні вибухово-осколкові поранення тіла: рана на лобі зліва в 5 см від серединної лінії і донизу від кордону росту волосся;численні (близько 40-ка) ран на обличчі на всьому протязі, більше зправа; рана на правій щоці приблизно 3 см в діаметрі ,в просвіті якої вбачаються зруйновані м`які тканини правої щоки і лінійний перелом нижньої щелепи в ділянці 8-го зуба зправа; перелом внутрішньої кісткової пластинки в лобовій ділянці зліва в 5 см від серединної лінії (на рівні вищевказаної ушитої рани лоба) з випіранням на висоту до 0,2 см в порожнину черепа на площі 3х2,5см; ділянка забою тканини головного мозку в лобовій ділянці лівої півкулі (на рівні вищевказаного випирання внутрішньої кісткової пластинки в порожнину черепа) на площі приблизно 4х3см; рана на зовнішній поверхні правого плечового суглобу розміром 3,5х2см;14 ран на розгинальній поверхні правого ліктьового суглобу і на променевій та розгинальній поверхнях правого передпліччя в середньо-верхній третині; дві рани на шкірі статевого члена по передній поверхні довжиною 4см і 3,5см; обширна рана на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки в верхній третині розміром 15х9см, глибиною до 5см, в просвіті якої вбачаються розтрощені м`які тканини, вкриті чорною масляною речовиною і уламкові переломи обох кісток лівої гомілки в верхній третині; численні (близько 90) однотипні рани на внутрішній поверхні лівої ноги від верхньої третини стегна до нижній третині гомілки розмірами від 0,3х0,3см до 5х2,5см, дном ран є м`які тканини; обширна рана на передньо-внутрішній поверхні правої гомілки майже на всьому протязі розміром 24х16см з відсутністю шкіри і м`яких тканин в центрі, в просвіті рани вбачаються зруйновані м`які тканини, і м`язи, що звисають у вигляді клаптів, рясно вкриті чорною масляною речовиною, також в просвіті рани вбачаються багатоуламкові переломи обох кісток гомілки в середньо-верхній третині; права стопа в ділянці пальців і плюснових кісток розтрощена, більшість м`яких тканин, шкіри і кісток відсутні, а ті, що залишились м`які тканини, у вигляді безформних клаптів, вкритих чорною масляною речовиною, до яких кріпляться уламки зруйнованих кісток. Вказані тілесні ушкодження утворилися в результаті вибухової травми від вибуху оболонкового взривного пристрою (гранати), уламки і елементи якого знайдені в м`яких тканинах ніг по ходу ранових каналів.Також під час проведеної експертизи трупа ОСОБА_15 встановлені тілесні ушкодження від надання медичної допомоги: катетеризації підключичної вени, ампутації правої ноги на рівні верхньої третини стегна (по життєвим показанням), первісної хірургічної обробки ран. Будь-яких тілесних ушкоджень, крім отриманих внаслідок вибухової травми та від надання медичної допомоги, під час дослідження трупа не встановлено. Причиною смерті ОСОБА_15 є вищевказана вибухова травма з ушкодженням кісток скелета і м`яких тканин. За ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Мається прямий причинно-наслідковий зв`язок між тілесними ушкодженнями, отриманими при вибуховій травмі і настанням смерті ОСОБА_15 . При судово-медичній експертизі крові трупа ОСОБА_15 , 1986 р.н. виявлений етиловий спирт в кількості - 0,4‰, що відповідає його вмісту при незначному впливі алкоголю. При судово-медичній експертизі крові трупа ОСОБА_15 , 1986 р.н. сурогати алкоголю, а саме: метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутіловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені. Згідно висновків судово-токсикологічної експертизи крові трупа ОСОБА_15 , 1986 р.н. наркотичні і медикаментозні речовини не виявлені, а саме: барбітурати, морфін, кодеїн, діонін, папаверин, промедол, стрихнін, атропін, гіосциамін, скополамін, кокаїн, пахикарпін, кофеїн, димедрол, ефедрон, ефедрин, опій, похідні піразолону та 1,4 бенздиазепина та фенотіазина не виявлені. Згідно висновків судово-імунологічної експертизи кров від трупа ОСОБА_15 , 1986р.н. належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В (друга). Будь-яких тілесних ушкоджень, які б могли утворитися в результаті падіння ОСОБА_15 з висоти власного зросту на площину, в тому числі і з наданим тілу прискоренням, в ході судово-медичної експертизи його трупа не виявлено. Тілесні ушкодження, отримані при вибуховій травмі утворилися в незначний проміжок часу і судити про послідовність спричинення кожного з них неможливо. Будь-яких тілесних ушкоджень, які б могли утворитися в результаті дії власних рук ОСОБА_15 не виявлено. Тілесні ушкодження у ОСОБА_15 могли утворитися внаслідок вибуху гранати. Враховуючи наявність тілесних ушкоджень на голові у ОСОБА_15 можна припустити, що після вибуху він міг втратити свідомість. Маловірогідне, що після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_15 міг здійснювати які-небудь самостійні дії вставати, ходити і т.п. Згідно записів лікарів в медичній карті стаціонарного хворого № 5800 смерть ОСОБА_15 настала о 02:25 11 жовтня 2025 року. Смерть ОСОБА_15 настала менш ніж за 12 годин після отриманих тілесних ушкоджень /том 1 а.с. 181-187/;

-медичною карткою стаціонарного хворого № 5801, згідно якої ОСОБА_13 з 10.10.2025 по 16.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Лозівське ТМО» /том 1 а.с. 157-180/;

-висновком експерта № 12-14/252-ЛЗ/25 від 25.11.2025, згідно якого у ОСОБА_13 , 1976 року народження, мали місце проникаюче осколкове поранення живота в лівій пахвовій області з ушкодженням по ходу ранового каналу пасма великого сальника і петлі тонкого кишківника ускладнене розливом перитонітом, вибухово-осколкове поранення правого плеча, вибухово-осколкове поранення лівої гомілки з крайовимпереломом медіального виростку лівої великогомілкової кістки, множинні вибухово-осколкові поранення правої та лівої гомілки, які утворилися майже одномоментно внаслідок пробивної дії компактних уражуючих елементів, які мали високу кінетичну енергію, отриману внаслідок вибуху, тобто, ймовірніше за все, є фрагментами (осколками) вибухового пристрою або спеціальними вражаючими елементами, що діяли на тіло постраждалого, про що також свою чергу свідчать вказані в наданій медичній документації дані про морфологічні характеристики та особливості ран, та наявність металевих осколків по ходу ранових каналів в черевній порожнині, в м`яких тканинах передньої черевної стінки і нижніх кінцівках встановлених як при проведенні оперативного втручання так і при проведенні інструментальних методів дослідження. Виключено утворення вищевказаного комплексу тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти зростання як з наданням так і без такого тілу прискорення. За ступенем тяжкості – вищевказане проникаюче осколкове поранення живота в лівій пахвовій області це тяжке тілесне ушкодження, що небезпечне для життя; вибухово-осколкове поранення лівої гомілки з крайовим переломом медіального виростку лівої великогомілкової кістки, це середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, за критерієм тривалості розладу здоров`я, так як для зростання переломів необхідно більш як 21 день; вибухово-осколкове поранення правого плеча, множинні вибухово-осколкові поранення правої та лівої гомілки, це легкі тілесні ушкодження /том 1 а.с. 155-156/;

-висновком експерта № 14-12/3386-Дм/25 від 19.11.2025, відповідно до якого, згідно завіреної ксерокопії Результату дослідження крові № 2019 від 11.10.2025 наданого КНП «Лозівське ТМО» лабораторія стаціонарне відділення № 1 – група крові ОСОБА_13 , 48 років – B? (ІІІ) третя, Rh + позитивний. На джемпері (об`єкти №№ 1,4-6,8,9,11-14), вилученому 10.10.2025 в ході огляду місця події за адресою: с. Катеринівка Лозівського району Харківської області, вул. Живописна, 42, в приміщенні КНП «Лозівське ТМО», знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, походження якої від ОСОБА_13 не виключається. На вищевказаному джемпері (об`єкти №№2,3,7,10) наявність крові не встановлено /том 2 а.с. 23-25/;

-медичною картою стаціонарного хворого № 20507, згідно якої ОСОБА_9 з 10.10.2025 по 16.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради /том 1 а.с. 194-246/;

-випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 20507, згідно якої ОСОБА_9 з 10.10.2025 по 16.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради з діагнозом: Вибухова травма (10.10.2025). ВОСП виличної, підочної та переорбітальної ділянок зліва, проникаюче у гайморову пазуху. Перелом передньої, латеральної та верхніх стінок гайморової пазухи з дефектом м`яких та твердих тканин. Проникаюче корпоро - склеральне поранення з випадінням внутрішніх оболонок лівого ока. Травматичний відрив н/н лівого ока. ЗЧМТ. Забій головного мозку, медіо-базальний відділ лівої лобної частки. Множинні переломи: багатоуламковий перелом нижньої, медіальної стінок лівої орбіти, багатоуламковий перелом кісток лівої аксиллярної пазухи, носової кістки. Лівобічний максиллярний гемосинус, гемофтальм. Забійна рана у ділянці верхньо-щелепи (гайморової пазухи) зліва, забійна рана носа. Аналіз крові на вміст етилового спирту (10.10.2025) – не знайдено /том 1 а.с. 148/;

-висновком мультизрізової спіральної комп`ютерної томографії КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради від 14.10.2025, згідно якого у ОСОБА_9 мали місце КТ-ознаки геморагічно-контузійного вогнища в базально-медіальних відділах лівої лобної частки. КТ-ознаки багатоуламкових переломів стінок лівої орбіти, лівої маквилярної пазухи, носової кістки, лівобічного максилярного гемосинусу, лівобічного гемофальму, забою параорбітальних м`яких тканин лівої щічної ділянки, носа ліворуч /том 1 а.с. 149/;

-висновком магнітно-резонансної томографії КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради від 16.10.2025, згідно якої у ОСОБА_9 мали місце невелике вогнища крововиливу базальних відділів лівої лобової частки. Стан після енуклеації лівого очного яблука. Гемочинус /том 1 а.с. 149 з обороту/;

-медичною картою стаціонарного хворого № 18834, згідно якої ОСОБА_9 з 16.10.2025 по 22.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» /том 2 а.с. 1-21/;

-випискою № 18834 із медичної карти стаціонарного хворого, згідно якої ОСОБА_9 з 16.10.2025 по 22.10.2025 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» з діагнозом: Вибухова травма від 10.10.2025. Проникаюче корпоро - склеральне поранення з випадінням внутрішніх оболонок лівого ока (стан після первинної енуклеації 10.10.2025). Анофтальм. Перелом передньої, латеральної та верхніх стінок лівої гайморової пазухи. Множинні переломи стінок лівої орбіти. Забійна рана лівої виличної ділянки (стан після первинної хірургічної обробки рани 10.10.2025). Стан після ЗЧМТ. Забій головного мозку медіо-базальних відділів лівої лобної ділянки /том 1 а.с. 147/;

-висновком експерта № 12-14/241-ЛЗ/25 від 26.11.2025, згідно якого у неповнолітнього ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мало місце вибухово-осколкове поранення обличчя – рана виличної, підочної та переорбітальної ділянок зліва, з травматичним відривом нижньої повіки лівого ока, руйнацією лівого ока (проникаюче корпоро - склеральне поранення з випадінням внутрішніх оболонок лівого ока) з наступним хірургічним видаленням, переломи передньої, латеральної та верхніх стінок аксилярной (гайморової) пазухи (проникаюче поранення гайморової пазухи з гемосинуситом), багатоуламковий перелом нижньої, медіальної стінок лівої орбіти, закрита черепно-мозкова травма із забоєм головного мозку в медіо-базальних відділах лівої лобної частки. Вказане поранення утворилося внаслідок вибухової травми, вірогідно, що при вибуху гранати та могли бути спричинені в строк і при обставинах, вказаних в постанові слідчого про призначення судово-медичної експертизи. За ступенем тяжкості вищевказане вибухово-осколкове поранення обличчя з руйнацією ока – це тяжке тілесне ушкодження. Вибухово-осколкове поранення обличчя, що мало місце у неповнолітнього ОСОБА_9 не могло утворитися при падінні його з висоти власного зросту на рівну поверхню, як з наданням тілу прискорення, так і без такого /том 1 а.с. 150-154/;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 26.11.2025 та диском СD-R за участю потерпілого ОСОБА_9 , відповідно до якого потерпілий на місці події на території за адресою: АДРЕСА_2 , складське приміщення № 2 показав, що 10.10.2025 приблизно о 16:00 він прийшов на територію за адресою: АДРЕСА_2 на прохання ОСОБА_15 . Після цього він разом з ОСОБА_15 почали виносити речі з складського приміщення № 2. Приблизно о 17 год. до вказаної території прийшов ОСОБА_33 . Після цього ОСОБА_19 та ОСОБА_34 почали розмовляти. Суть їх розмови зводилась до того, що ОСОБА_19 вимагав у ОСОБА_34 повернення грошей в сумі 20000 грн. Спочатку вони розмовляли на вулиці, перед входом до складського приміщення. Після цього вони зайшли до середини підсобного приміщення. В момент їх розмови ОСОБА_19 стояв спиною до виходу з підсобного приміщення, ОСОБА_34 знаходився навпроти нього на відстані приблизно 1 м, навприсядки, обличчям до виходу. В цей момент він знаходився на відстані приблизно 2.5 м. від ОСОБА_18 та ОСОБА_20 . Потім він почув специфічний звук, який сприйняв як звук гранати. Після цього він зробив декілька кроків внапрямку виходу і відбувся вибух. Внаслідок вибуху він отримав поранення лівої сторони обличчя. Зазначив, що перед тим, як ОСОБА_19 кинув гранату, він сказав : «Мені це все надоїло». Також засвідчив, що йому було відомо зі слів ОСОБА_35 , що ОСОБА_19 неодноразово погрожував все підірвати в даному місці. Крім того, коли ОСОБА_19 прийшов в склад, він весь час тримав ліву руку в кишені куртки. Він не бачив, як саме ОСОБА_19 кинув гранату, але в нього не має сумнівів, що це зробив саме він /том 1 а.с. 191-193/;

Сторона обвинувачення відмовилася від допиту свідків сторони обвинувачення ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_32 , ОСОБА_39 , обвинувачений ОСОБА_13 , захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_14 , потерпілий ОСОБА_9 , законний представник потерпілого ОСОБА_10 , потерпіла ОСОБА_11 , представник потерпілих – ОСОБА_12 не наполягали на їх допиті, що було з`ясовано судом в судовому засіданні. З огляду на вимоги ст. 22 КПК України, суд прийняв відмову сторони обвинувачення від допиту свідків сторони обвинувачення ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_32 , ОСОБА_39 безпосередньо судом.

Відповідно до ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно ст.85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Суд вважає, що зазначені вище докази, які досліджені безпосередньо судом за участю сторін кримінального провадження, та зміст яких відображений у даному вироку, є належними, достовірними та допустимими доказами, оскільки прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та вони отримані у порядку, встановленому КПК України.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності вважає їх достатніми для прийняття відповідного рішення по справі.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 95 КПК показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Аналізуючи пред`явлене прокурором обвинувачення, суд не убачає наявність двох епізодів за ч. 1 ст. 263 КК України та судом не встановлено як обставину, яка обтяжує покарання, - вчинення злочину особою повторно з огляду на наведені вище судом письмові докази та враховуючи те, що ОСОБА_13 в судовому засіданні визнав, що в серпні-вересні 2022 року, він знайшов дві гранати РГН та Ф-1, які в той же день переніс в складське приміщення № 1 за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення своєї безпеки від нападу російських загарбників під час військового стану. Після цього, наступного дня, переніс гранату РГН до орендованого ним складського приміщення № 2 за тією ж адресою і зберігав під столом, а гранату Ф-1 - за місцем свого мешкання в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де її зберігав під диваном. Інших доказів немає та прокурором суду надано не було.

В статті 32 КК України законодавець встановив, що повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром.

Дії ОСОБА_13 за ч. 1 ст. 263 КК України охоплювалися єдиним кримінально протиправним наміром, і зберігання ним бойових припасів в двох різних місцях не створює нового злочину та не створює повторності кримінальних правопорушень.

Надаючи правову оцінку пред`явленому прокурором обвинуваченню за ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполучного Королівства», «Коробов проти України» зазначає, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Згідно з положеннями ст. 24 КК наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.

Умисел має дві характерні ознаки інтелектуальну і вольову. Інтелектуальна це усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності та передбачення її суспільно небезпечних наслідків. Вольова наявність у суб`єкта бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх допущення.

Згідно з ч. 1 ст. 15 КК замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Тобто із суб`єктивної сторони замах на злочин можливий лише з прямим умислом.

Отже, визначальним для відмежування замаху на умисне вбивство від умисного завдання тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження умислом винного охоплюється лише заподіяння таких ушкоджень за відсутності прямого наміру на вбивство. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони передбачалися ціллю його діяння і досягнення такої цілі було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж винний діяв з непрямим умислом, він не може нести відповідальності за замах на вбивство. У випадку, коли особа, завдаючи іншій особі тілесні ушкодження, свідомо припускає настання будь-яких наслідків, у тому числі смерті, вона також не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за замах на вбивство. Крім того, злочин не може бути кваліфікований як замах на вбивство і у випадках, коли винний діє з неконкретизованим умислом, допускаючи можливість як заподіяння будь-якої шкоди здоров`ю, так і настання смерті. Відповідальність у цих випадках настає лише за наслідки, які фактично настали.

Заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому характеризується у цьому випадку не лише непрямим, а ще й неконкретизованим (невизначеним) умислом. За неконкретизованого умислу винний, вчиняючи злочин, хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характеру і тяжкості. А оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, але фактично реалізується лише один з них, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.

Визначити, які конкретні злочинні наслідки своїх дій передбачав винуватий і бажав їх настання, можна лише за ретельного аналізу складу вчиненого злочину і виявлення його елементів та всіх обставин справи. Порушення цієї вимоги породжує серйозні помилки щодо кваліфікації злочину.

Про це неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах та вказував на необхідність врахування суб`єктивного ставлення винного до наслідків своїх дій (постанови від 09 жовтня 2018 року у справі № 760/4968/15-к, від 18 жовтня 2018 року у справі №348/1153/17, від 08 листопада 2018 року у справі № 360/718/16-к, від 18 грудня 2018 року у справі № 569/2944/16-к, від 17 вересня 2020 року у справі № 286/4163/19 тощо).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» (далі Постанова), замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання).

Згідно із пунктом 22 вказаної Постанови питання про наявність у діях особи умислу на вбивство слід вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, треба враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передували події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Сукупність наведених вище і досліджених в судовому засіданні доказів вказують на те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_13 наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а не ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України. Зокрема, суд звертає увагу на те, що потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснював, що 10.10.2025 о 16:00 год. він приїхав до ОСОБА_15 , з яким знайомий близько 3-4 роки та якому часто допомагав, за адресою: АДРЕСА_2 , прибирати в складі № 2. В цей час ОСОБА_18 чекав його в офісі. Він почав підмітати у складі № 2, де знаходилося авто марки «Славута». Приблизно о 17 год. за вказаною адресою прийшов ОСОБА_13 , з яким він знайомий більше року. Він помітив, що ОСОБА_13 тримав ліву руку у лівому кармані куртки. ОСОБА_20 пішов розмовляти з ОСОБА_18 . Спочатку розмова ОСОБА_20 і ОСОБА_18 відбувалася на вулиці, а потім вони перейшли у склад № 2. Потерпілий ОСОБА_9 зазначив, що він спочатку перебував на вулиці, а потім підійшов у склад № 2 до авто, яке там перебувало, щоб його підняти на домкраті. В цей час ОСОБА_18 та ОСОБА_20 перебували біля цього авто і розмовляли, про що саме він не пам`ятає. Він підняв авто на домкраті, після чого пішов до дверей підмітати. Він виходив зі складу за ворота і повертався, був увесь час десь поряд з воротами. В цей час ОСОБА_18 та ОСОБА_20 ходили біля авто, спочатку ходили біля авто, потім підійшли до пасажирських передньої та задньої дверей з одного боку. ОСОБА_20 знаходився біля передньої пасажирської двері, а ОСОБА_18 був біля задньої пасажирської двері. Всі вони (він, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 ) перебували з одного боку авто. Він перебував від ОСОБА_20 на відстані 2.5 – 3 м. ближче до ворот, ОСОБА_20 від ОСОБА_18 перебував на відстані приблизно пів метра - метр. ОСОБА_18 та ОСОБА_20 перебували на одній лінії зору, ОСОБА_20 був розвернутий обличчям до ОСОБА_18 , а спиною до нього. ОСОБА_18 сидів на присядках. Він перебував з ОСОБА_20 та ОСОБА_18 на одній лінії зору, але трохи в бік (трохи правіше в сторону авто). Він перебував в пів обороту, спиною до воріт, тіло був повернуто до ОСОБА_20 . Кошулько сидів біля авто на присядках. Він бачив лише праве коліно ОСОБА_18 , інших частин тіла ОСОБА_18 не бачив, оскільки вони закривалися тілом ОСОБА_20 . Він чув між ОСОБА_18 та ОСОБА_20 спір, ОСОБА_20 вимагав у ОСОБА_18 компенсацію у розмірі 20000 грн. за викрадення чогось, але ОСОБА_18 відмовив ОСОБА_20 та сказав, що сума велика і максимум він може дати 500 грн. Потім він почув звук клацання, після якого приблизно через секунду відбувся вибух. В цей час він стояв майже біля відчиненої сторони дверей воріт, приблизно на відстані від дверей пів метра - метр, інша частина дверей була майже закрита. Він не бачив сам момент кидання гранати, оскільки ОСОБА_20 стояв до нього спиною і кинув гранату в протилежну від нього сторону - в сторону ОСОБА_18 . Після вибуху він відчув поштовх ударної хвилі, осколки, після чого він вибіг зі складу і побіг до сусіднього складу, який знаходиться на відстані близько 1 км. По дорозі він зустрів охоронця того складу і попросив викликати швидку допомогу. Він відчував, що в нього було поранене око. Додав, що раніше, влітку 2025 року ОСОБА_20 йому казав, що має корпус від гранати та ніж, а також показував корпус гранати. В нього будь-яких конфліктів з ОСОБА_20 не було. Зі слів ОСОБА_18 йому відомо, що у ОСОБА_18 з ОСОБА_20 був конфлікт, що ОСОБА_20 погрожував вбивством. Також в ході проведення слідчого експерименту 26.11.2025 потерпілий ОСОБА_9 , на місці події на території за адресою: АДРЕСА_2 , складське приміщення № 2 пояснив, що 10.10.2025 приблизно о 16:00 він прийшов на територію за адресою: АДРЕСА_2 на прохання ОСОБА_15 . Після цього він разом з ОСОБА_15 почали виносити речі з складського приміщення № 2. Приблизно о 17 год. до вказаної території прийшов ОСОБА_13 .. Після цього ОСОБА_19 та ОСОБА_34 почали розмовляти. Суть їх розмови зводилась до того, що ОСОБА_19 вимагав у ОСОБА_34 повернення грошей в сумі 20000 грн. Спочатку вони розмовляли на вулиці, перед входом до складського приміщення. Після цього вони зайшли до середини приміщення. В момент їх розмови ОСОБА_19 стояв спиною до виходу з підсобного приміщення, ОСОБА_15 знаходився навпроти нього на відстані приблизно 1 м, навприсядки, обличчям до виходу. В цей момент він знаходився на відстані приблизно 2.5 м. від ОСОБА_18 та ОСОБА_20 . Потім він почув специфічний звук, який сприйняв як звук гранати. Після цього він зробив декілька кроків в напрямку виходу і відбувся вибух. Внаслідок вибуху він отримав поранення лівої сторони обличчя. Зазначив, що перед тим, як ОСОБА_13 кинув гранату, він сказав : «Мені це все надоїло». Також засвідчив, що йому було відомо зі слів ОСОБА_15 , що ОСОБА_13 неодноразово погрожував все підірвати в даному місці. Крім того, він бачив, що коли ОСОБА_13 прийшов в склад, то він весь час тримав ліву руку в кишені куртки. Він не бачив, як саме ОСОБА_13 кинув гранату, але в нього не має сумнівів, що це зробив саме ОСОБА_13 .

А тому, суд обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_13 у відношенні потерпілого ОСОБА_9 , перекваліфіковує з ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило втрату органу.

Щодо доводів обвинуваченого про непричетність до кримінальних правопорушень у відношенні потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , нерозуміння як стався вибух, припущення потрапляння кільця від гранати в кишеню його одягу внаслідок вибуху через наскрізні рвані пошкодження його одягу розміром 5-6 см від осколків гранати або підкидання кільця від гранати іншими особами, то суд розцінює версію обвинуваченого, як надуману з метою уникнути відповідальності за вчинене. Суд враховує перебіг подій, що передували вчиненню злочину, зокрема, виниклий між обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_15 конфлікт, підготовку обвинуваченого до розв`язання конфлікту, під час якої він обрав у якості знаряддя злочину бойовий припас – ручну осколкову гранату РГН, характеристики обраного ним знаряддя злочину, поведінку обвинуваченого до, під час та після вчинення злочину, і зазначає, що перевірені в судовому засіданні докази в повному обсязі ці ствердження обвинуваченого спростовують і підтверджують його умисел на вчинення кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 121 КК України у відношенні потерпілого ОСОБА_9 , за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України у відношенні потерпілого ОСОБА_15 .

Суд зауважує, що у відповідності до п 9 Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» Як учинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК), умисне вбивство кваліфікується за умови, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 КК, а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров`ю, - за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК та відповідними статтями цього Кодексу, що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.

Оцінюючи доводи сторони захисту, суд зазначає, що граната РГН є бойовим припасом, значно небезпечнішим у замкнутому чи напівзамкнутому просторі, ніж на відкритій місцевості. Під час вибуху у замкнутому чи напівзамкнутому просторі – складському приміщенні осколки не розлітаються вільно врізнобіч, а концентруються в обмеженому об`ємі, утворюється множинний осколковий потік, ударна хвиля та рикошети, які завідомо не контролюються особою, яка кидає гранату. Осколки та ударна хвиля відбиваються від стін, стелі, підлоги, інших предметів. Осколки змінюють траєкторію і продовжують рух.

Застосовуючи гранату на території складського приміщення, обвинувачений не міг не усвідомлювати, що цей спосіб є суспільно небезпечним і загрожує життю багатьох людей, навіть якщо він розраховував або сподівався, що в складському приміщенні в цей момент знаходяться лише він і ОСОБА_18 , а ОСОБА_17 вийшов.

Суд наголошує, що в судовому засіданні було доведене та підтверджено, в тому числі і показаннями самого обвинуваченого, що він усвідомлював загальну небезпеку обраного ним способу (вибуху гранати РГН), що бойовий припас – граната РГН за своїми технічними характеристиками призначена для ураження живої сили, а її осколки розлітаються на значну відстань.

Суд зауважує на те, кидок гранати РГН у замкненому чи обмеженому просторі є свідомим застосуванням способу, небезпечного для життя багатьох осіб, оскільки вибухова хвиля та осколковий потік у приміщенні є повністю неконтрольованими.

Обвинувачений бачив потерпілого ОСОБА_9 в складському приміщенні № 2, здоровався з ним, розумів, що він там знаходиться у справах, виходить-повертається до приміщення, кинув гранату, не переконавшись у відсутності в приміщенні ОСОБА_9 , свідомо допускав настання будь-яких наслідків щодо останнього.

Твердження обвинуваченого, що він не бачив ОСОБА_17 , не впливає на кваліфікацію його дій за п. 5 ч.2 ст. 115 КК, оскільки визначальним критерієм є об`єктивна небезпека самого обраного ним способу вчинення кримінального правопорушення.

Суд критично відноситься і до показань обвинуваченого в тій частині, де він стверджує про необхідність самозахисту і побоювань, що потерпілий ОСОБА_15 може спричинити йому тілесне ушкодження, оскільки міг мати рушницю, оскільки доказів нападу потерпілим ОСОБА_15 на обвинуваченого та будь-яких тілесних ушкоджень у обвинуваченого суду надано не було.

Отже, позиція обвинуваченого та його покази щодо побоювань, що потерпілий ОСОБА_15 може спричинити йому тілесне ушкодження не виправдовують факт умисного протиправного заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_15 , вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

Суд зауважує, що потерпілий ніяких ударів обвинуваченому не наносив, що обвинувачений підтвердив в судовому засіданні, що сам обвинувачений мав фактичну змогу припинити цю сварку в інший спосіб, в т.ч. вийти із приміщення, оскільки потерпілий не вчиняв ніяких дій відносно нього. Суду взагалі не було надано доказів щодо реальної загрози життю чи здоров`ю обвинуваченого ОСОБА_13 з боку потерпілого ОСОБА_15 .

Суд зазначає, що обвинувачений в момент кидання ним гранати в бік потерпілого ОСОБА_15 не потерпав від будь-яких дій потерпілого, тому не був у стані необхідної оборони. Окрім того, обвинувачений не міг не розуміти, вчиняючи свої протиправні дії, направлені на завдання смерті потерпілому ОСОБА_15 , використовуючи осколкову ручну гранату РГН, яка призначена для вчинення вибуху та ураження живої сили (зокрема людей), що цей спосіб є небезпечним для життя багатьох осіб. Неповнолітній ОСОБА_9 в той час знаходився в приміщенні цього ж складу та отримав внаслідок дії уражаючих факторів вибуху гранати тяжке тілесне ушкодження, що спричинило втрату органу.

Таким чином у разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оброни, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Отже, позицію обвинуваченого, висловлену в суді щодо необхідної оборони, суд розцінює як неспроможну або спосіб уникнути передбаченої законом відповідальності.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Європейський Суд з прав людини також неодноразово зазначав у своїх рішеннях про те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила кримінальне правопорушення, залежно від особливостей цього кримінального правопорушення і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд приймає до уваги роз`яснення, надані в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винної й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив тяжкі та особливо тяжкий злочини.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, перебуває на обліку в Покровській спеціалізованій туберкульозній лікарні № 7 філії державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях, проживає без реєстрації за постійним місцем проживання, де характеризується посередньо.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 728 від 19.11.2025, ОСОБА_13 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідають правопорушення, ОСОБА_13 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_13 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує /том 1 а.с. 188-190/.

Щодо стверджень сторони захисту про відсутність як обставини, що обтяжує таке, вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, то суд звертає увагу на сформульований Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду у справі № 400/1498/18 правовий висновок щодо доказів перебування особи у стані алкогольного сп`яніння під час вчинення кримінального правопорушення, в якому Верховний Суд вказав, що диспозиція частини 2 ст.242 КПК України не містить імперативних посилань на необхідність проведення експертизи з метою встановлення перебування особи у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 420/1667/18 (провадження № 51-10433 кмо 18), обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми. Системне тлумачення норм кримінального процесуального закону, а також позиції об`єднаної палати Верховного Суду в частині вирішення питання обов`язковості проведення експертизи з подальшим складенням відповідного висновку експерта свідчить про те, що суд, обґрунтовуючи свою позицію щодо перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, вправі досліджувати та посилатись не лише на висновок експертизи, а й на інші докази, зокрема, і медичні документи, які підтверджують такий факт (акти судово-медичних досліджень, довідки, видані медичними установами тощо).

В судовому засіданні обвинувачений зазначав, що вживав алкоголь напередодні, в довідці лікаря хірурга стаціонарного відділення № 1 КНП «Лозівське ТМО» встановлено, що ОСОБА_13 доставлений 10.10.2025 о 18:00 год. з діагнозом вибухова травма, проникаюче основне поранення тонкої кишки із наявністю сторонньої тіла у черевній порожнині, розлитий серозно-фіброзний перетоніт, ВОСП в/з лівої гомілки, поверхнева рана в/з правого плеча, алкогольне сп`яніння (клінічно) /том 2 а.с. 91/.

Отже, при відсутності обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, обставиною, що обтяжує таке, суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, неповнолітніх дітей не має, не працює, не має достатньо сталих соціальних зв`язків, вчинив декілька кримінальних правопорушень, вчинив умисні кримінальні правопорушення, перебував під час вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 121, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, застосовує ч. 1 ст. 70 КК України, та доходить висновку, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_13 у вигляді тримання під вартою, суд залишає до вступу вироку в законну силу. Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 10.10.2025.

Підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_13 ст. 69, 75 КК України відсутні.

Представником потерпілої ОСОБА_10 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 , - адвокатом ОСОБА_12 до обвинуваченого ОСОБА_13 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 гривень.

Представником потерпілої ОСОБА_11 - адвокатом ОСОБА_12 до обвинуваченого ОСОБА_13 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_13 цивільні позови на початку судового розгляду визнав в повному обсязі, в подальшому змінив свою позицію та цивільні позови не визнав.

У пунктах 1, 3, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що необхідно звернути увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд враховує практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А &96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справи Войтенко проти України, Науменко проти України).

Вказана позиція є аналогічною і у вирішенні інших справ Європейського суду: рішення від 15 жовтня 2009 року у справі Антипенко проти Російської Федерації, постанова у справі від 14 лютого 2008 року Пшеничний проти Російської Федерації.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Способи відшкодування моральної шкоди передбачені ч. 1 ст. 1168 ЦК України, виходячи з яких, вона може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

При таких обставинах суд доходить висновку, що позивачам заподіяна моральна шкода, яка відповідно до вимог ч. 3 ст.23 ЦК України, повинна бути відшкодована одноразово грішми.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд враховує, що потерпілому ОСОБА_9 у відношенні якого безпосередньо було вчинене кримінальне правопорушення обвинуваченим ОСОБА_13 , завдано моральної шкоди, пов`язаної з перенесенням стресової ситуації, втратою ока, необхідністю лікування, з душевними стражданнями. Позивачу було завдано значних тілесних ушкоджень, безповоротну втрату ока, що також супроводжувалося внутрішньою кровотечою. У позивача втрачено нормальний сон та звичайний спосіб життя. Разом з тим, дослідивши доводи, якими обґрунтовується цивільний позов ОСОБА_9 , на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер і розмір моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, суд вважає заявлений потерпілим розмір грошового відшкодування моральної шкоди завищеним, а справедливим і відповідним обставинам справи і матеріальним можливостям винуватого, суд визначає розмір у сумі 500 000 гривень.

Суд також враховує, що потерпіла і цивільний позивач ОСОБА_11 є матір`ю загиблого ОСОБА_15 , перенесла глибокі емоційні переживання та страждання через невідновну втрату єдиного сина, що має непоправні наслідки та призвело до тяжких моральних страждань та переживань, які продовжуються і на теперішній час. Його смерть змінила не лише звичайний спосіб її життя, а й позбавила очікуваної підтримки з боку сина у похилому віці та в старості потерпілої. У ОСОБА_11 залишився онук - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є сином ОСОБА_15 і проживає з нею, є дитиною з інвалідністю.

Суд бере до у ваги, що потерпіла ОСОБА_11 протягом досудового розслідування та судового розгляду так і не отримала від обвинуваченого справедливої сатисфакції. Обвинувачений не вчиняв жодних дій для зменшення моральних страждань потерпілої.

Аналізуючи вище викладене, враховуючи принципи розумності, виваженості та справедливості, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги, що заявлений до відшкодування потерпілою розмір моральної шкоди у розмірі 1 000 000 грн. відповідає 300 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не може вважатися надмірним розміром з огляду на смерть людини, на страждання, які зазнала потерпіла під час виявлення сина з отриманими травмами, а згодом втратою нею свого єдиного сина. А тому, суд позовні вимоги ОСОБА_11 задовольняє у повному обсязі та стягує з обвинуваченого на користь ОСОБА_11 1 000 000 грн.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення проведення молекулярно-генетичних експертиз № СЕ-19/121-25/25216-БД від 13.11.2025 у сумі 17717 гривень 83 копійки, СЕ-19/121-25/25212-БД від 06.11.2025 у сумі 21310 гривень 78 копійко, вибухо-технічно експертизи за спеціальністю 5.1.- дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № СЕ-19/121-25/26283-ФХВР від 06.11.2025 у сумі 3565 гривень 60 копійок, вибухо-технічних експертиз № КСЕ-19/121-25/26206 від 04.11.2025 у сумі 7131 гривні 20 копійок, № КСЕ-19/121-25/26207 від 06.11.2025 у сумі 3565 гривень 60 копійок, № СЕ-19/121-25/26750-ВТХ від 05.11.2025 у сумі 10696 гривень 80 копійок.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 121, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити покарання

-за ч. 1 ст. 263 КК України у виді П`ЯТИ років ПОЗБАВЛЕННЯ волі.

-за ч. 1 ст. 121 КК України у виді ВОСЬМИ років ПОЗБАВЛЕННЯ волі.

-за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України у виді ЧОТИРНАДЦЯТИ років ПОЗБАВЛЕННЯ волі

На підставі ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим, остаточно визначити до відбуття покарання у виді ЧОТИРНАДЦЯТИ років ПОЗБАВЛЕННЯ волі.

Запобіжний захід ОСОБА_13 у виді тримання під вартою, залишити до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_13 рахувати з 10.10.2025.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання ОСОБА_13 зарахувати попереднє ув`язнення з 10.10.2025 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_10 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 , - адвоката ОСОБА_12 – задовольнити частково

Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди 500000 / п`ятсот тисяч/ гривень.

Цивільний позов представника потерпілої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_12 – задовольнити

Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_11 у відшкодування моральної шкоди 1000000 / один мільйон/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави судові витрати за проведення молекулярно-генетичних експертиз № СЕ-19/121-25/25216-БД від 13.11.2025 у сумі 17717 гривень 83 копійки, СЕ-19/121-25/25212-БД від 06.11.2025 у сумі 21310 гривень 78 копійко, вибухо-технічно експертизи за спеціальністю 5.1.- дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № СЕ-19/121-25/26283-ФХВР від 06.11.2025 у сумі 3565 гривень 60 копійок, вибухо-технічних експертиз № КСЕ-19/121-25/26206 від 04.11.2025 у сумі 7131 гривні 20 копійок, № КСЕ-19/121-25/26207 від 06.11.2025 у сумі 3565 гривень 60 копійок, № СЕ-19/121-25/26750-ВТХ від 05.11.2025 у сумі 10696 гривень 80 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300 з відміткою платежу - за експертні послуги.

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.10.2025, на футболку чоловічу світло-синього кольору, зі слідами РБК; кофту синього кольору зі слідами пошкодження та нашаруванням РБК; куртку синього кольору зі слідами пошкодження та нашаруванням РБК; штани зі слідами пошкоджень та нашаруванням РБК, бірка, металеві фрагменти, кросівки сірі з нашаруванням РБК; навушник чорного кольору; кільце за скобою; предмет схожий на корпус ручної гранати; мобільний телефон березового кольору; навушник чорного кольору; металевий важіль.

Речові докази: зразки букального епітелію підозрюваного ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кісткові рештки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змиви з корпусу гранати Ф-1 та запалу УЗРГМ-2, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області – знищити.

- футболку чоловічу світло-синього кольору, зі слідами РБК; кофту синього кольору зі слідами пошкодження та нашаруванням РБК; куртку синього кольору зі слідами пошкодження та нашаруванням РБК; кросівки сірі з нашаруванням РБК; кільце за скобою; предмет схожий на корпус ручної гранати; металевий важіль; штани зі слідами пошкоджень та нашаруванням РБК; бірку; металеві фрагменти, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області – знищити.

-корпус гранати Ф-1 з маркуванням «386…»; підривач (запал) УЗРГМ-2 22-03 583, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів (вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв) Лозівського РВП ГУНП в Харківській області – знищити.

-ґрунт з нашаруванням речовини бурого кольору; ґрунт із загиблення в підлозі; змив речовини бурого кольору на ватний тампон; фрагмент біологічного походження; пластикові фрагменти різної форми в кількості 10 шт; металеві фрагменти кулеподібної форми в кількості 10 шт., які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області – знищити.

-мобільний телефон березового кольору, два навушника чорного кольору, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області - повернути ОСОБА_13 .

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Головуючий суддя ОСОБА_40

Судді ОСОБА_41

ОСОБА_42