Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №629/5009/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5009/26

Провадження № 2/629/2074/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі – Чередниченко М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в якій зазначає, що 26.04.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 7830098, умовами якого встановлено, що кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

22.01.2025 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 22012025/1, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 22.01.2025 р. до договору факторингу № 22012025/1 від 22.01.2025 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 18488,79 грн., з яких: 4995,99 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 8992,80 грн. – заборгованість за відсотками; 4500 грн. – заборгованість за пенею, штрафами.

Крім того, 19.05.2024 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2659315, умовами якого встановлено, що позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту.

14.06.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 35 від 28.10.2024 р. до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17250 грн., з яких: 5000 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 2250 грн. – заборгованість за відсотками; 10000 грн. – заборгованість за пенею.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 7830098 від 26.04.2024 р. в розмірі 18488,79 грн., з яких: 4995,99 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 8992,80 грн. – заборгованість за відсотками; 4500 грн. – заборгованість за пенею, штрафами, та за договором позики № 2659315 від 19.05.2024 р. в розмірі 17250 грн., з яких: 5000 грн. – заборгованість за основною сумою боргу; 2250 грн. – заборгованість за відсотками; 10000 грн. – заборгованість за пенею. Отже, сукупний розмір заборгованості відповідача за вказаними договорами становить 35738,79 грн.

У зв`язку з викладеним, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним Договором № 7830098 від 26.04.2024 р. та договором позики № 2659315 від 19.05.2024 р. у загальному розмірі 35738,79 грн.; суму сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у позові однією із вимог просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «ФК «ЄАПБ», проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 6).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи (а.с. 60-62,64-66), відзиву на позов та заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подала, причини неявки суд не повідомила, у зв`язку з чим, зі згоди представника позивача та на підставі ст.ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено, що 26.04.2024 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 7830098 про надання споживчого кредиту, який було підписано останньою електронним підписом одноразовим ідентифікатором С1174 (а.с. 8-16).

Відповідно до умов договору сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн. Тип кредиту - кредит; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів; стандартна процента ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; знижена процента ставка - 0,01% в день та застосовується за певних умов, зазначених у договорі (п.п. 1.3, 1.4, 1.5.1, 1.5.2). Відповідно до п. 2.1. кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 . Сторони погодили, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф: у розмірі 200,00 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 50,00 грн, починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.п. 6.4-6.4.2).

Також ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С1174 Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 7830098 від 26.04.2024 р. – Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої усього сума процентів за користування кредитом складе – 27000 грн, реальна річна процентна ставка складе – 9089,90 % річних, загальна вартість кредиту складе 32000 грн, а також вказані реквізити для оплати (а.с. 16-17).

Того ж дня, 26.04.2024 р. ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором АК9863 паспорт споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит «Стандартизована форма», в якому сторони обумовили тип кредиту, його суму, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення та інші суттєві умови (а.с. 18-19).

19.05.2024 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2659315 (з фіксованою процентною ставкою), який було підписано останньою електронним підписом одноразовим ідентифікатором Sh8Q11 (а.с. 36-38).

Відповідно до умов договору сума позики складає 5000 грн.; строк позики 30 днів; процента ставка 1,50% фіксована, пеня 2,70% в день (п.п. 2.1-2.3).

Також ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Sh8Q11 Додаток № 1 до договору позики (з фіксованою процентною ставкою) № 2659315 від 19.05.2024 р.– Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої сума кредиту складає – 5000 грн, проценти 2250 грн, загальна вартість кредиту 7250 грн, а також вказані особисті дані позичальника та реквізити для оплати (а.с. 39).

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Відповідно до листа ТОВ «Пейтек Україна» за вих. № 20250123-2.1 від 2025-01-23, на підставі договору між товариством та ТОВ «Авентус Україна» про організацію переказу грошових коштів № 190122-1 від 19.01.2022 та договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 04072024-3 від 04.07.2024, від ТОВ «Авентус Україна» товариством 26.04.2024 р. було успішно перераховані кошти на платіжну картку НОМЕР_1 на суму 5000 грн (а.с. 20).

Відповідно до листа ТОВ «ФК «Фінекспрес» за вих. № КД-000165219/ТНПП від 15.05.2026 р., на підставі договору між товариством та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про переказ грошових коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 р., від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» товариством 19.05.2024 р. було успішно перераховані кошти на платіжну картку НОМЕР_2 на суму 5000 грн (а.с. 40).

Таким чином, кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів за вище вказаними кредитними договорами у повному обсязі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , реквізити яких надані споживачем при укладанні договорів.

Всупереч умов договорів, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, виникла заборгованість.

Згідно з карткою обліку договору (розрахунок заборгованості) ТОВ «Авентус Україна», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 7830098 від 26.04.2024 р. становить 18488,79 грн, з яких: 4995,99 грн –за основною сумою кредиту; 8992,80 грн– за відсотками; 4500 грн – пеня, штраф (а.с. 21-26).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 2659315 від 19.05.2024 р. станом на 28.10.2024 р. становить 17250 грн, з яких: 5000 грн –за основною сумою кредиту; 2250 грн– за відсотками; 10000 грн – пеня (а.с. 41-43).

22.01.2025 р. між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 22012025/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 7830098 від 26.04.2024 р. (а.с. 27-33).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу № № 22012025/1 від 22.01.2025 р. – Реєстру боржників від 22.01.2025 р. до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 7830098 від 26.04.2024 р. на загальну суму 18488,79 грн. (а.с. 34).

14.06.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого та на підставі укладених додаткових угод № 2 від 28.07.2021 р. до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р., № 7 від 13.06.2022 р. до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р., № 42 від 28.10.2024 р. до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р., ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2659315 від 19.05.2024 р. (а.с. 44-52).

Відповідно до Реєстру боржників № 35 від 28.10.2024 р. до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № № 2659315 від 19.05.2024 р. на загальну суму 17250 грн. (а.с. 53).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 р., електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Отже, вищезазначений договір про надання споживчого кредиту та договір позики, укладено у відповідності до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронними договорами, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення відповідачем ОСОБА_1 з ТОВ «Авентус Україна» договору № 7830098 про надання споживчого кредиту від 26.04.2024 р., а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів у сумі 5000 грн, та договору позики № 2659315 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 19.05.2024 р., а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів у сумі 5000 грн . Доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП тощо) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитних договорів від її імені, відповідачем не надані. Також не спростовано, що банківські платіжні картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , не належить ОСОБА_1 .

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

До договору кредиту згідно з ст. 1054 ЦК України застосовуються загальні положення про договір позики.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, в судовому засіданні, на підставі наданих суду доказів, позивачем доведено факт укладення кредитних договорів, а також фактичного отримання позичальником кредитних коштів в обумовленій сторонами договору сумі, строку та порядку.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти, зобов`язання з їх повернення належним чином не виконала, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту за договором № 7830098 від 26.04.2024 р. в сумі 4995,99 грн, за договором № 2659315 від 19.05.2024 р. в сумі 5000 грн є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення за договором № 7830098 від 26.04.2024 р. заборгованості за відсотками в сумі 8992,80 грн, за договором № 2659315 від 19.05.2024 р. заборгованості за відсотками в сумі 2250 грн, суд зазначає наступне.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Отже, за приписом зазначеної статті нарахування процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку користування кредитом та у розмірі встановленому договором.

Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється виключно в межах строку кредиту, що передбачено, крім ст. 1048 ЦК України, і самим Договором.

Аналіз викладених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (позиція Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018року у справі № 202/4494/16-ц).

Проценти за «користування кредитом» нараховані після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів, свідчать про помилкове розуміння правової природи процентів, які сплачуються позичальником у випадку прострочення грошового зобов`язання.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22).

Судом встановлено, що позивачем було нараховано відсотки в межах дії договорів, після закінчення строку дії договорів позивач не здійснював нарахування відсотків, що відповідає вимогам закону.

Таким чином, заявлені вимоги щодо наявності заборгованості відповідача перед кредитором в частині нарахування заборгованості за відсотками за договором № 2659315 від 19.05.2024 р. в сумі 2250 грн, в судовому засіданні доведені, оскільки її розмір та період нарахування відповідає умовам кредитного договору.

Разом з тим, розмір нарахованих відсотків за договором 7830098 від 26.04.2024 р. не в повній мірі відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», з огляду на таке.

Пунктом 5 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (Закон № 3498-IX від 22.11.2023), статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Згідно з п. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX від 22.11.2023 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 р.

Як встановлено судом, договір між сторонами укладено 26.04.2024 р., отже договір було укладено після набрання чинності Законом № 3498-IX від 22.11.2023 р., тому дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на кредитний договір укладений між сторонами, який є підставою даного позову.

Згідно з п. 17 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, за період з 26.04.2024 р. по 19.08.2024 р. розмір відсотків нарахований первісним кредитором відповідає розміру визначеному договором.

Натомість за період з 20.08.2024 р. по 20.10.2024 р. - розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Разом з тим, судом встановлено, що за вказаний період ТОВ «Авентус Україна» було нараховано відсотки, виходячи із процентної ставки 1,50% в день, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Так, за підрахунками суду, розмір відсотків за період з 20.08.2024 р. по 20.10.2024 р., виходячи з розміру денної процентної ставки 1% становить 3097,52 грн (49,96 грн (розмір відсотків в день) х 62 (днів в періоді).

Таким чином, за підрахунками суду загальний розмір відсотків за період з 26.04.2024 р. по 20.10.2024 р. становить 5895,28 грн (11032,39 грн (нараховані відсотки первісним кредитором за ставкою 1,50% - 3097,52 грн (розрахунок суду за процентною ставкою 1%) – 2039,59 грн (часткова сплата відповідачем відсотків).

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти зобов`язання з повернення процентів за користування кредитними коштами не виконав, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача процентів в сумі 8992,80 грн, які було нараховано первісним кредитором без урахування обмежень встановлених ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню проценти в розмірі за підрахунками суду в сумі 5895,28 грн, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування боржнику заборгованості за пенею (штрафом) в розмірі 4500 грн та 10000 грн, суд виходить з таких положень Закону.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Кредитором, у зв`язку з порушенням умов виконання кредитного договору щодо повернення кредиту в обумовлені договором строки було нараховано пеню.

Разом з тим, відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, з 24.02.2022 по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022» за № 2102-ІХ від 24.02.2022 р. та Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє на теперішній час.

За таких обставин, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (пені) за прострочення виконання кредитного зобов`язання. Нарахована пеня у розмірі 4500 грн та 10000 грн підлягає списанню кредитодавцем.

Тому заявлена до стягнення сума заборгованості за пенею не підлягає стягненню з боржника.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за вищевказаними договорами, то суд керується такими положеннями Закону.

Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника. Відносини у сфері факторингу регулюються Законом України «Про факторинг».

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

В судовому засіданні встановлено факт передання первісним кредитором ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги за грошовим зобов`язаннями відповідача позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ».

За ч. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оскільки з матеріалів справи убачається, що боржник належним чином не сплачувала заборгованість за договорами ні первісному кредитору, ні новому, унаслідок чого в останньої утворилася заборгованість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором № 7830098 про надання споживчого кредиту від 26.04.2024 р. в сумі 10891,27 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4995,99 грн, заборгованість за відсоткам – 5895,28 грн, за договором позики № 2659315 від 19.05.2024 р. в сумі 7250 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5000 грн, заборгованість за відсоткам – 2250 грн, в іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1351,45 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 77, 81, 141, 223, 263-265,280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ІВАN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк) суму заборгованості: за кредитним договором № 7830098 від 26.04.2024 р. в розмірі 10891 (десять тисяч вісімсот дев`яносто одна) грн 27 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 4995,99 грн, заборгованість за відсоткам – 5895,28 грн,; за договором позики № 2659315 від 19.05.2024 р. в розмірі 7250 (сім тисяч двісті п`ятдесят) грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5000 грн, заборгованість за відсоткам – 2250 грн, всього у розмірі 18141 (вісімнадцять тисяч сто сорок одна) грн 27 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ІВАN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк), судовий збір у розмірі 1351 (одна тисяча триста п`ятдесят одна) грн 45 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: І.С. Солодовник