Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №338/844/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/844/26

Провадження №2/338/931/26

27 серпня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді Битківського Л.М.,

з участю секретаря Микитюк А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22.10.2025-100002256 від 24 жовтня 2025 року у загальному розмірі 17650 грн.

На обґрунтування позову зазначено, що 24 жовтня 2025 року сторони в електронній формі уклали кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав 5000 грн на 168 днів, до 09 квітня 2026 року. Договором передбачено фіксовану процентну ставку «Стандарт» 1 % за день протягом перших семи чергових періодів та ставку «Економ» 0,5 % за день у наступних періодах, комісію за надання кредиту 250 грн., а також комісію за обслуговування кредитної заборгованості по 250 грн. у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим.

Позивач стверджував, що кредитні кошти перераховано на вказану позичальником платіжну картку, однак відповідач передбачених графіком платежів не здійснив. Станом на 20 травня 2026 року позивач визначив заборгованість у сумі 17650 грн., з яких: 5000 грн. основний борг; 6650 грн. проценти за користування кредитом; 250 грн. комісія, пов`язана з наданням кредиту; 750грн. комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 5000 грн проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Позивач просив також покласти на відповідача сплачений судовий збір та витрати, пов`язані з надсиланням позовної заяви у паперовій формі, у розмірі 150 грн. Орієнтовно визначені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., повідомивши про намір подати докази їх понесення протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

У відзиві представник відповідача позов визнав у частині наявності основного боргу 5000 грн. та договірних процентів 6650 грн., однак заперечив проти стягнення 1000 грн. комісії і 5000 грн. процентів за статтею 625 ЦК України.

Заперечуючи проти стягнення процентів за статтею 625 ЦК України, відповідач послався на пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким на період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальника звільнено від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Щодо комісій відповідач зазначив, що надання кредиту та моніторинг кредитної заборгованості не є самостійними послугами, які замовляються позичальником. На його думку, умови договору про такі платежі є нікчемними, а позивач не довів перелік та фактичне надання відповідних послуг. На підтвердження позиції представник відповідача послався, зокрема, на висновки Верховного Суду щодо недопустимості плати за інформацію про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право одержувати безоплатно.

Сторони в судове засідання не з`явилися, клопотали про розгляд справи без їхньої участі на підставі викладених ними письмових позицій

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності, кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Оцінивши письмові та електронні докази окремо й у сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд установив:

24 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22.10.2025-100002256. Договір складається з пропозиції (оферти), заявки, графіка платежів та інших додатків і підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором E145, надісланим на фінансовий номер телефону НОМЕР_1 .

Надані позивачем відомості BankID НБУ містять отримані від АТ «Сенс Банк» ідентифікаційні дані ОСОБА_1 : РНОКПП, дату народження, паспортні дані, номер телефону та зареєстроване місце проживання. Ці відомості узгоджуються з даними позичальника, зазначеними у кредитному договорі.

За умовами заявки кредит надано в сумі 5000 грн. на 168 днів, дата остаточного повернення 09 квітня 2026 року. Реквізитами платіжного засобу позичальника визначено картку № 4102-47XX-XXXX-0701. Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 27 травня 2026 року підтверджено успішний переказ 24 жовтня 2025 року о 21:27:32 суми 5000грн. на картку № НОМЕР_2 за транзакцією № 900875193 із призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 22.10.2025-100002256».

Відповідач не заперечив укладення договору та факт одержання кредитних коштів, а у відзиві прямо погодився з наявністю основного боргу та договірних процентів. Сукупність наведених доказів підтверджує укладення електронного договору відповідачем і виконання кредитодавцем обов`язку з надання кредиту.

За статтями 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі, а використання при його вчиненні електронного підпису відповідає письмовій формі правочину у випадках і порядку, встановлених законом. Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний правочин може підписуватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно зі статтями 525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону; одностороння відмова від зобов`язання не допускається; невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов`язання.

За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю одержані кошти та сплатити проценти у розмірі й порядку, встановлених договором.

Поданий розрахунок заборгованості станом на 20 травня 2026 року містить щоденне нарахування процентів відповідно до погоджених ставок та графіка платежів. Відповідач іншого розрахунку не подав, правильність визначення основного боргу і договірних процентів не заперечив. Тому вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, включаючи проценти, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника і третіх осіб. Такі витрати враховуються під час обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки в порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено право споживача не частіше одного разу на місяць безоплатно отримувати на вимогу визначену законом інформацію про поточний стан кредитної заборгованості. Відповідно до частини п`ятої статті 12 цього Закону умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.

У пункті 8 заявки сторони погодили разову комісію за надання кредиту в розмірі 5 % від суми кредиту 250грн. Позивач пояснив, що вона пов`язана з перерахуванням коштів через сторонній сервіс інтернет-еквайрингу, та надав договір із платіжною установою, а також підтвердження відповідної транзакції.

Пунктом 9 заявки встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості по 250грн. у кожному з трьох періодів, наступних за першим. У цьому пункті наведено зміст забезпечуваних кредитодавцем послуг: інформаційна підтримка телефоном, в особистому кабінеті та у відділеннях, можливість проведення онлайн-платежів, відновлення пароля, інформування про дати платежів і консультаційна підтримка. Договір окремо застерігає, що до цієї комісії не включається інформація про споживчий кредит, яку кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно, зокрема один раз на місяць на вимогу споживача.

Розміри обох комісій зафіксовано у заявці та розподілено у графіку платежів: 250грн. у складі першого платежу та по 250 грн. у складі другого, третього і четвертого платежів. Комісії включено до загальних витрат за споживчим кредитом, що використані для розрахунку денної процентної ставки 0,8 %. Таким чином, їх вид, розмір, підстава нарахування та строки сплати були визначені договором до його укладення в доступній для споживача формі.

Суд відхиляє посилання відповідача на судову практику щодо нікчемності комісій за надання невизначених послуг або за щомісячне повідомлення інформації, яка за законом надається безоплатно. Фактичні обставини цієї справи є відмінними від тих, які наводить представник відповідача. Договір містить конкретизований перелік забезпечуваних послуг, прямо виключає з комісії безоплатну щомісячну інформацію, а всі платежі відображено у графіку та загальній вартості кредиту. Сам по собі факт установлення комісій, пов`язаних з отриманням та обслуговуванням кредиту, чинним законодавством не заборонений.

Посилання відзиву на статтю 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» також не спростовує вимог, оскільки позивач не є банком, а спірні правовідносини регулюються спеціальним Законом України «Про споживче кредитування», який включає комісії, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, до загальних витрат споживача.

Виходячи з наведеного, вимоги про стягнення 1 000 грн. комісії підлягають задоволенню.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у вигляді обов`язку боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Кредитним договором передбачено 170000 % річних від суми простроченої заборгованості, із договірним обмеженням нарахування 5000 грн.за один день. Позивач нарахував та заявив до стягнення 5000 грн таких процентів.

Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому надано кредит (позику), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати неустойки за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, передбачені договором і нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання такого зобов`язання, підлягають списанню кредитодавцем.

Спірний кредитний договір укладено 24 жовтня 2025 року, усі строки платежів і заявлене прострочення припадають на період дії воєнного стану. Тому спеціальна норма пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключає покладення на відповідача відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, незалежно від погодженого сторонами розміру процентів річних.

Отже, вимога про стягнення 5000 грн. процентів за статтею 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12650 грн., з яких 5000 грн. основного боргу, 6650грн. договірних процентів та 1000 грн. комісії. У решті позову слід відмовити.

За частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено на 71,67 %, тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 1908,18 грн. судового збору.

Витрати на надсилання позовної заяви підтверджені у розмірі 120 грн.

Доказів фактичного розміру витрат на професійну правничу допомогу на час ухвалення рішення не подано; питання про такі витрати в цьому рішенні не вирішується.

На підставі наведеного, керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Саксаганського, будинок 133-А, заборгованість за кредитним договором № 22.10.2025-100002256 від 24 жовтня 2025 року у розмірі 12 650 (дванадцять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких: 5000 (п`ять тисяч) грн. основного боргу; 6650 (шість тисяч шістсот п`ятдесят) грн.. процентів за користування кредитом; 1000 (одну тисячу) грн.. комісії.

У задоволенні вимоги про стягнення 5000 грн. процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1908,18 грн. судового збору та 120 грн. витрат на відшкодуванні витрат, пов`язаних із надсиланням позовної заяви у паперовій формі.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя Л.Битківський