Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №215/3184/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/3184/26

3/215/1741/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковський Я.А. розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №5 КРУП ГУНП України в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України; яка раніше притягалася до адміністративної відповідальності; проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 184 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ :

Згідно протоколу 01.04.2026 о 14:34 год. гр. ОСОБА_1 ухилялась від виконання своїх батьківських обов`язків, за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , відносно своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не контролювала її місце знаходження, чим порушила ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства" № 2475-ХІІІ від 03.07.2018 р. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явилась.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких діях: ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей ;

Суб`єкт адміністративного проступку - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Так як випливає з протоколу поліцейським не зазначено в ньому які конкретно обставини свідчать про невиконання батьківських обовязків ОСОБА_1 . Протокол містить лише загальні формулювання, що не відповідає приписам ст.256 КУпАП.

Крім того, як випливає з матеріалів справи 01.04.2026 ОСОБА_3 перебувала в лікарні під наглядом лікарів, а не вдома за місцем проживання. Тому висновки поліцейського про неправомірні дії матері дитини є припущеннями та не підтверджуються матеріалами справи.

Також, поліцейським не долучено доказів вчинення діяння повторно і притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП.

Частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі Аллене де Рібемон проти Франції від 10 лютого 1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia), заява № 926/08, пункти 51-84, від 20 вересня 2016 року, суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Суд не може змінювати суть «обвинувачення», викладене у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.184 ч.2 КУпАП слід закрити, у зв"язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного , керуючись ст.ст. 247 ч.1 п. 1, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП закрити на підставі ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу правопорушення, передбаченого ст.184 ч.2 КУпАП.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Повний текст постанови складено 26.08.2026.

СУДДЯ: