Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №191/4499/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби

Дата: 24 серпня 2026 р.

Справа: №191/4499/26

Суддя: Гречко Ю. В.

Справа № 191/4499/26

Провадження № 3/191/1531/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гречко Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Родинське Донецької області, військовослужбовця – начальника складу складів взводу матеріального забезпечення батальону логістики в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , РНОКПП : НОМЕР_2 ,

за ч.3 ст.172-11 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З ІНФОРМАЦІЯ_2 до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНЛ №0656 від 24.04.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-11 КУпАП, в якому зазначено, що, 14.04.2026 року близько 20:00 год. ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, в умовах особливого періоду ( воєнного стану). Самовільно залишив розташування в/ч НОМЕР_1 , розташованому в АДРЕСА_2 . 16.04.2026 року близько 09:00 год. ОСОБА_1 прибув після самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 до розташування частини в районі АДРЕСА_2 .

У зв`язку з чим, в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП.

За вимогами ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У сьогоднішнє судове засідання правопорушник не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, вину визнав.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

У контексті КУпАП Верховний Суд у постанові від 11.07.2018 у справі № 308/8763/15-а зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається зі сплином часу.

Так, згідно протоколу про військове правопорушення серії ДНЛ №0656 від 24.04.2026 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч.3 ст.172-11 КУпАП 14.04.2026 року, до суду дана справа надійшла 03.08.2026 року, тобто вже з порушенням строків накладення адміністративного стягнення, які передбачені ч.2 ст.38 КУпАП.

Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Пункт 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Крім того, логічне тлумачення абз. 1 ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.

Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

У зв`язку із закриттям провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП питання щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, судом не вирішується. Така правова позиція також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема сформульованою у рішенні по справі "Грабчук проти України" від 26 вересня 2006 року, відповідно до змісту якого у разі закриття провадження по справі з нереабілітуючих обставин, питання про доведеність вини особи не вирішується.

Враховуючи вищенаведене, суддя вважає провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-11 КУпАП слід закрити у зв`язку із закінченням як на момент розгляду справи строків, встановлених ч. 2 ст.38 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-11 КУпАП закрити, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку для притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя Ю. В. Гречко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua