Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №209/4663/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/4663/26

Провадження № 2-о/209/95/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27 серпня 2026 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Кам`янського у складі:

головуючого судді Багбая Є.Д.

за участі секретаря Полухіної Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: відділ № 14 у м. Кам`янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення юридичного факту, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Кам`янського із заявою про встановлення юридичного факту, заінтересовані особи: відділ № 14 у м. Кам`янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про встановлення юридичного факту. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що вона є громадянкою України, але до теперішнього часу не має паспорту громадянина України, тому повинна пройти процедуру встановлення належності до громадянства України, яка застосовується саме до громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України, та не мають у радянському паспорті відмітки про приписку станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року. Вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алапаєвськ Свердловської області. У 1981 році її родина переїхала проживати на територію, яка на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) стала територією України, а саме: АДРЕСА_1 , де вона була зареєстрована з 17 листопада 1981 року по 15 березня 1991 року. У 1983 році закінчила вісім класів середньої школи № 39 м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. В її свідоцтві про народження мається відмітка про видачу паспорта громадянина СРСР від 29 жовтня 1984 року. 02 листопада 1990 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , який є громадянином України та має паспорт громадянина України. Після реєстрації шлюбу вони стала мешкати за місцем проживання чоловіка за адресою: АДРЕСА_2 , де була зареєстрована з 13 вересня 1991 року по 16 лютого 1993 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилася дочка ОСОБА_3 . 03 березня 1993 року на підставі рішення № 30 від 12 лютого 1993 року Заводського райвиконкому м. Дніпродзержинська її сім`ї був виданий ордер № 130 на право зайняття жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 . В цій квартирі вона з чоловік постійно проживає та зареєстрована з 19 березня 1993 року по теперішній час. Таким чином, з 1981 року по теперішній час вона постійно і безвиїзно проживала та проживаю на території України, є громадянкою України. 25 січня 2025 року вона втратила свій паспорт громадянина колишнього СРСР, у зв`язку з чим 04 лютого 2025 року звернулася до ВП №1 Кам`янського РУП з відповідною заявою з метою відновлення втрачених документів. Заявниця має намір в подальшому звернутися із заявою щодо видачі паспорта громадянина України у вигляді ІД - картки, з якою 16 квітня 2026 оку я звернулася до Відділу № 14 Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області. Через те, що паспорт громадянина колишнього СРСР із відміткою про прописку про її проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року був втрачений, а паспорт громадянина України зразка 1994 року вона не одержувала, Відділом №14 ГУ ДМС України в Дніпропетровській області мені було роз`яснено, що вона має пройти процедуру встановлення належності до громадянства України, для чого я повинна звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року. Просить суд встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроженки в м. Алапаєвськ Свердловської області на території України станом на 13 листопада 1991 року.

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку окремого провадження.

Представник заінтересованої особи - відділу № 14 у м. Кам`янському Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області долучили письмові пояснення по справі, згідно яких зазначили, що 16.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до Відділу № 14 у м. Кам`янському ГУ ДМС у Дніпропетровській області з заявою про документування паспортом громадянина України у зв`язку з втратою паспорта громадянина колишнього СРСР.На її звернення надано відповідь з вичерпним переліком документів для отримання адміністративної послуги та рекомендовано звернутись до суду для встановлення юридичного факту постійного проживання станом на 24 серпня 1991 року або факту проживання 13 листопада 1991 року на території України. Із долучених до заяви ОСОБА_1 матеріалах присутній Витяг з реєстру територіальної громади Кам`янської міської ради, з якого вбачається факт реєстрації проживання на території України у періоди з 17.11.1981 но 15.03.1991, з 13.09.1991 по 16.02.1993 та з 19.03.1993 по теперішній час. Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону «Про громадянство України» юридичне значення має факт постійного проживання особи на території України станом на 24 серпня 1991 року, тоді як частина друга цієї статті передбачає встановлення факту проживання особи на території України станом на 13 листопада 1991 року. Тобто, зазначені норми передбачають різні юридичні підстави набуття громадянства України та різні факти, які підлягають встановленню. Вважають, що надані документи можуть бути предметом оцінки лише щодо підтвердження факту проживання особи на території України станом на 13 листопада 1991 року, а не факту її постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Також в судове засідання надали письмові пояснення свідки по справі, а саме:

- ОСОБА_4 , яка є донькою заявника по справі та зазначила, що з вона з народження проживала разом із матір`ю та вітчимом ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , потім вони родиною переїхали проживати в квартиру по АДРЕСА_3 . Стверджує, що її мати не покидала межі Кам`янського та України з 1981 року. Також долучила документи по справі.

- ОСОБА_5 , яка є донькою заявника по справі та зазначила, що з вона з народження проживала разом із матір`ю, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (сестрою) за адресою: АДРЕСА_1 , потім вони родиною переїхали проживати в квартиру по АДРЕСА_3 . Стверджує, що її мати не покидала межі Кам`янського та України з 1981 року.

Судом досліджувались письмові докази та матеріали справи.

У судовому засіданні встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.

ОСОБА_7 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Алапаєвськ Свердловської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Зиряловською селищною радою м. Алапаєвськ Свердловської області, РРФСР /а.с.9/ та в якому є відмітка про видачу паспорта громадянина СРСР 29 жовтня 1984 року.

У 1983 році ОСОБА_8 закінчила вісім класів середньої школи № 39 м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про восьмирічну освіту серії НОМЕР_2 від 10 червня 1983 року /а.с.10/.

02 листопада 1990 року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , після укладення шлюбу ъ

їй присвоєно прізвище ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданим Дніпровським відділом ЗАГС м. Дніпродзержинська, актовий запис № 1308 /а.с.11/. ОСОБА_2 є громадянином України, має паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 20 січня 2003 року Дніпровським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області, що підтверджується його копією /а.с.12/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_1 та у ОСОБА_11 народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим 01 березня 1991 року міським ЗАГС м. Дніпродзержинська /а.с.14/, в якому місцем народження дитини вказано: м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, УРСР.

Також відповідно до довідки Заводського відділу реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції /а.с.53/ у ОСОБА_8 . ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_12 в якому місцем народження дитини вказано: м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, Україна.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 та його складу сім`ї на підставі рішення № 30 від 12 лютого 1993 року Заводського райвиконкому м. Дніпродзержинська, був виданий ордер № 130 на право зайняття жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується його копією /а.с.18/.

Відповідно до Витягу з Реєстру Кам`янської міської територіальної громади від 30 квітня 2026 року /а.с.8/ ОСОБА_1 з 1981 року проживала за адресою: АДРЕСА_1 , де була зареєстрована з 17 листопада 1981 року по 15 березня 1991 року, з 13 вересня 1991 року по 16 лютого 1993 року була зареєстрована в АДРЕСА_2 , аз 19 березня 1993 року за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до довідки за матеріалом ЄО № 2000 від 04 лютого 2025 року /а.с.19/ ОСОБА_1 звернулася до ВП №1 Кам`янського РУП із заявою з метою відновлення втрачених документів.

Через втрату паспорт громадянина колишнього СРСР із відміткою про прописку, Відділом №14 ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 було роз`яснено, що вона повинна пройти процедуру встановлення належності до громадянства України, для чого повинна звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або за станом на 13 листопада 1991 року, що підтверджується копією повідомленні № М-34/6/1222-26 від 16.04.2026 року /а.с.20-21/.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги заявника, з таких мотивів.

Згідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом ч.2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України "Про громадянство України" є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 3 Закону України "Про громадянство України" громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року (частина друга статті 3 Закону України "Про громадянство України").

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України.

Юридичне значення має лише факт постійного проживання на території України особи, дитини, батьків дитини (одного з них) або іншого її законного представника на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) або набрання чинності Законом України від 08 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року).

Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 293 ЦПК України та ст. 3 Закону України "Про громадянство України" і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року; постійного проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Відповідно до ч. 1 ст.і 8 Закону України "Про громадянство України" особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Відповідно до підпункту "а" пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента від 27 березня 2001 року № 215/2001, (далі - Порядок), встановлення належності до громадянства України стосується громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Одним із документів для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону "Про громадянство України", що подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, є судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (підпункт "в" пункту 8 Порядку, в редакції, чинній на час звернення заявника до суду). Отже, у таких випадках одним із необхідних документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України.

Ураховуючи вищезазначене, слід дійти висновку, що належність до громадянства України встановлюється на підставі статті 3 Закону України "Про громадянство України" і може пов`язуватися із фактом проживання на території України в певний час та такий факт підлягає встановленню на підставі судового рішення.

Подібні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 522/20494/18 (провадження № 61-6498св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 523/14707/19 (провадження № 61-16116св20).

Надані заявником документи, на переконання суду, доводять факт проживання особи на території України станом на 13 листопада 1991 року. Так, заявник переїхала проживати в . Дніпродзержинськ (на теперішній час м.Кам`янське) з 1981 року і як підтверджують свідки по справі з 1981 року по теперішній час вона не покидала території колишньої УРСР, а потім територію України, закінчила вісім класі школи та здобула базову середню освіту, уклала шлюб та народила двох доньок.

За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство» Громадянами України є: 2) особи, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, і які не є громадянами інших держав.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, та вищевикладені приписи чинного законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 постійно проживала на території України, в тому числі на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство» 13 листопада 1991 року. Зазначений факт підлягає встановленню судом, оскільки від нього залежить реалізація прав заявника, а саме отримання нею паспорту громадянина України.

З урахуванням викладеного, суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає задвооленню.

Судовий збір у розмірі 665,60 грн. слід віднести на рахунок заявника, оскільки в окремому провадженні судовий збір не відшкодовується.

Керуючись: ст.ст,13, 18, 258, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_4 ) заінтересовані особи: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (місцезнаходження- м. Кам`янське, вул. Архітектурна, 10А), про встановлення юридичного факту- задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уроженки в м. Алапаєвськ Свердловської області на території України станом на 13 листопада 1991 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 серпня 2026 року.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Кам`янського Є.Д. Багбая