Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №569/13296/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П.,

секретар судового засідання Литвиненко В.М.,

з участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Повалій О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом від 17.04.2018 у справі № 214/2141/18, з 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача на тверду грошову суму та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 6 000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що з моменту видачі судового наказу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі №214/2141/18 істотно змінилися обставини, які впливають на розмір аліментів. Спільна з відповідачем неповнолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні. Дитина навчається у випускному класі та потребує додаткових витрат на навчання, підготовку до НМТ та вступу до закладу вищої освіти, а також на харчування, одяг, взуття, засоби гігієни, мобільний зв`язок, проїзд, фізичний розвиток та дозвілля. Вартість утримання дитини істотно зросла, тоді як середньомісячний розмір аліментів, сплачених відповідачем у 2025 році, становив лише 1817,44 грн, що, на її думку, є недостатнім для забезпечення належних потреб дитини. Зокрема, у березні 2026 року витрати на утримання доньки становили 18 677,90 грн, у тому числі на одяг та взуття - 13 389 грн, заняття спортом - 1 280 грн, мобільний зв`язок - 350 грн та харчування - 3 658,90 грн. Середньомісячний дохід позивачки у 2025 році після сплати податків становив 15 935,75 грн, у зв`язку з чим основний тягар матеріального забезпечення дитини фактично покладається на неї. Для забезпечення потреб доньки вона змушена користуватися фінансовою допомогою свого нинішнього чоловіка, тоді як відповідач тривалий час не бере належної участі у вихованні та утриманні дитини. З огляду на збільшення витрат на утримання дитини, недостатність аліментів, що стягуються у частці від доходу відповідача, матеріальний стан та необхідність забезпечення потреб неповнолітньої дитини, звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

01 липня 2026 від представника відповідача адвоката Повалій О.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що відповідач належним чином виконує обов`язок зі сплати аліментів, сплачує їх своєчасно та в повному обсязі, заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Після видачі судового наказу сімейний стан відповідача змінився: він перебуває у шлюбі та має на утриманні ще одну неповнолітню доньку, яку офіційно усиновив. Також заперечила твердження позивача про те, що відповідач тривалий час не цікавиться життям доньки та не бере участі у її вихованні. Зазначає, що відповідач підтримує з донькою спілкування та, крім сплати аліментів, надавав їй додаткову фінансову допомогу, зокрема на оплату занять із репетитором. Відповідач офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату на рівні близько 9 000 грн на місяць та не має достатніх матеріальних можливостей для сплати аліментів у заявленому позивачем розмірі 6 000 грн щомісячно. Крім того, відповідач має на утриманні іншу неповнолітню дитину. Також він несе значні витрати на лікування у зв`язку зі станом свого здоров`я. Зазначає, що надані позивачем чеки не в усіх випадках підтверджують придбання товарів саме для дитини, частина витрат стосується товарів для спільного сімейного споживання. Витрати на одяг, взуття та заняття спортом не підтверджують їх об`єктивної необхідності саме в заявленому розмірі.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити. Суду пояснили, що визначений судовим наказом розмір аліментів є недостатнім для належного забезпечення потреб неповнолітньої доньки, з огляду на істотне збільшення витрат на її утримання, навчання, розвиток та повсякденні потреби.

Представник відповідача адвокат Повалій О.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Зазначила, що на утриманні відповідача перебуває ще одна неповнолітня дитина, у зв`язку з чим він має обов`язок щодо її матеріального забезпечення. Відповідач офіційно працевлаштований та отримує заробітну плату у розмірі близько 9 000 грн на місяць, а тому стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 6 000 грн щомісячно є неспівмірним із його доходами та матеріальними можливостями. Відповідач належним чином сплачує аліменти, заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Також він несе значні витрати на лікування у зв`язку зі станом свого здоров`я.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14.06.2008 року, який був розірваний 11.01.2017 року на підставі рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №214/5701/16-ц.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26.05.2009 року.

Судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року у справі № 214/2141/18 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 04.04.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно довідки виданої 12.01 2021 року ОСОБА_4 дійсно навчається в 11-б класі Рівненського ліцею №28 Рівненської міської ради.

Згідно акту проживання від 29 грудня 2025 року ОСББ «Північне сяйво» ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно довідки виданої ФОП ОСОБА_6 від 07 березня 2026 року ОСОБА_6 надав для ОСОБА_4 послуги тренажерного залу на суму 1280 грн

На підтвердження понесених витрат позивачем на утримання дитини до матеріалів справи долучено копії чеків, з яких убачається придбання продуктів харчування, оплата навчання, поповнення мобільного зв`язку, а також придбання взуття, одягу та подарункового сертифіката на загальну суму 18677 грн. 90 коп.

21 грудня 2018 року ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2

Також у ОСОБА_3 є неповнолітня донька - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2022 року.

До матеріалів справи представником відповідача долучено копії виписки з медичної карти стаціонарного хворого про перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні в період 22.01.2025 – 31.01.2025 з діагнозом хронічний бронхіт.

Згідно листа Саксаганського відділу ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області від 14 серпня 2026 року вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 у ОСОБА_3 станом на 30 червня 2026 року відсутня.

Нормою ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.

При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, Сімейний кодекс України встановлює підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України).

Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.

Отже, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.

Водночас, правомірність такого способу захисту встановлюється судом з урахуванням фактичних обставин справи та залежить від наявності відповідних підстав, передбачених положеннями статей 182-184, 192 СК України.

Оцінивши наведені сторонами обставини та подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що з моменту визначення розміру аліментів судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року у справі №214/2141/18 змінилися обставини, які мають істотне значення, зокрема, зросла вартість товарів і послуг, необхідних для забезпечення належного утримання дитини, збільшилися витрати на її навчання, розвиток та повсякденні потреби.

При визначені розміру аліментів суд також враховує, що відповідач має на утриманні іншу неповнолітню дитину, отримує дохід у розмірі близько 9 000 грн на місяць, а також несе витрати, пов`язані зі станом здоров`я та необхідністю лікування. За таких обставин суд вважає справедливим, розумним та достатнім визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 2 500 грн щомісячно.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в розмірі 554 грн. 67 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 81, 89, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів визначений судовим наказом Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.04.2018 року у справі №214/2141/18 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, та стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 ( дві тисячі п`ятсот гривень) 00 коп., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 554,67 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 28.08.2026 року.

Суддя Харечко С.П.