Вирок від 27 серпня 2026 р. у справі №940/1402/26 — Тетіївський районний суд Київської області

28.08.2026 Провадження по справі № 1-кп/940/146/26

Справа № 940/1402/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві кримінальне провадження № 12026111300000102 від 04.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.П`ятигори Тетіївського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, перебуває на військовому обліку як призовник, раніше судимого вироком Тетіївського районного суду Київської області від 09.12.2025 року за ч.1 ст. 382 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік; вироком Тетіївського районного суду Київської області від від 04.08.2026 року за ч.3 ст. 382, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та непогашену у визначеному законом порядку судимість за вироком Тетіївського районного суду Київської області від 09.12.2025 року, яким його засуджено за ч.1 ст. 382 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, на шлях виправлення не став та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 382 КК України за наступних обставин.

Так, відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне правопорушення – це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За вчинення адміністративного правопорушення до особи застосовується адміністративне стягнення, одним із видів якого є позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Статтею 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Таким чином, позбавлення спеціального права, зокрема, права керування транспортними засобами, одночасно припиняє реалізацію вказаного права особою, до якої застосовано цей вид адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Обов`язковість судового рішення, згідно зі ст. 129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства. Як установлено у ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Встановлено, що 26.09.2025 року Тетіївським районним судом Київської області, за результатами розгляду протоколу серії ААД № 277343 від 06.09.2025 року про вчинення адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП, протоколу серії ААД № 277322 від 09.09.2025 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та протоколу серії ААД № 277337 від 11.09.2025 року про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, об`єднано в одне провадження та винесено постанову у справі № 940/1758/25 (провадження№ 3/940/629/25), яка вступила в законну силу 07.10.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на п`ять років.

Однак, ОСОБА_4 достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, 08.10.2025 року о 16 год. 50 хв. керував автомобілем марки ВАЗ 2101 з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 по вул. Київській в с. П`ятигори Білоцерківського району Київської області, та був зупинений працівниками поліції на підставі п.3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію України» .

Зазначеними діями ОСОБА_4 умисно не виконав постанову Тетіївського районного суду Київської області від 26.09.2024 року про позбавлення його права керування транспортними засобами, що набрала законної сили. Вироком Тетіївського районного суду Київської області від 09.12.2025 року ОСОБА_4 засуджено за ч.1 ст. 382 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Проте, ОСОБА_4 , будучи засудженим за ч.1 ст. 382 КК України та достовірно знаючи про наявність рішення суду про позбавлення його права керування траспортними засобами, будучи ознайомленим з ним, з метою невиконання рішення суду, 03.06.2026 року о 10 год. 40 хв. керував транспортним засобом «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався по вул. Академіка Байраківського, після чого заїхав на вул. Мічуріна в м. Тетіїв Білоцерківського району Київської області, де був зупинений працівниками поліції поряд з будинком № 71 за порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та на останнього складено постанову про адміністративне правопорушення від 03.06.2026 року серії ББА № 413512 за п.314.7 е, ч.1 ст. 121 та п.2 .1 г ч.1 ст. 126 КУпАП .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України визнав повністю, ствердивши обставини, зазначені у обвинувальному акті. Пояснив, що він дійсно, достовірно знаючи про постанову Тетіївського районного суду Київської області по справі № 940/1758/25, яка вступила в законну силу 07.10.2025 року, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на п`ять років, не бажаючи виконувати вказане рішення суду, 08.10.2025 року керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції. Вказав суду, що вироком Тетіївського районного суду Київської області від 09.12.2025 року його засуджено за ч.1 ст. 382 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, проте він 18.07.2026 року знов керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, а саме доказів на підтвердження події кримінального правопорушення, часу, місця, способу, мети та мотивів його вчинення, винуватості обвинуваченого. При цьому суд з`ясував, чи вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючі досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України. Його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, вчиненому особою, раніше судимою за такий злочин.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч.3 ст.382 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винного, який раніше судимий: вироком Тетіївського районного суду Київської області від 09.12.2025 року за ч.1 ст. 382 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строк тривалістю 1 рік; вироком Тетіївського районного суду Київської області від 04.08.2026 року за ч.3 ст. 382, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, формально позитивно характеризується за місцем проживання, не одружений, не працюючий, на спецобліках не перебуває, а також інші обставини, які відповідно до положень Кримінального кодексу України, у тому числі статей 66,67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу.

Відповідно до статей 50,65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить повне визнання ним своєї винуватості, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд не встановив.

Реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням всіх обставин у справі, даних, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає за доцільне призначити покарання у межах, установлених санкцією ч.3 ст. 382 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк,

При призначенні покарання, суд враховує, що вироком Тетіївського районного суду Київської області від від 04.08.2026 року ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст. 382, ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Оскільки ОСОБА_4 вчинив дане кримінальне правопорушення до постановлення вищевказаного вироку, за яким покарання не відбув, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у відповідності до положень ч.4 ст. 70 КК України

Відповідно до приписів частини четвертої статті 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Щодо застосування приписів кримінального закону щодо призначення остаточного покарання ВС зроблено правовий висновок, зокрема, у постанові від 03.10.2019 (справа № 755/3279/18).

Отже, зважаючи на вищевикладені приписи кримінального закону та висновок, зроблений ВС щодо призначення остаточного кримінального покарання, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому остаточне покарання із застосуванням приписів частини четвертої статті 70 КК України шляхом часткового складання покарання, частково приєднавши до покарання за цим вироком, покарання за вироком Тетіївського районного суду Київської області від 04.08.2026 року, остаточно призначивши покарання у виді 3 років та 3 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з керуванням транспортними засобами строком на 3 роки.

Судові витрати, речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст ст.ст.100, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України та призначити покарання за ч. 3 ст. 382 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з керуванням транспортними засобами строком на 3 (три ) роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, частково приєднати покарання за вироком Тетіївського районного суду Київської області від 04.08.2026 року, остаточно призначивши покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов`язані з керуванням транспортними засобами строком на 3 (три ) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з моменту звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: ОСОБА_6