Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №369/5848/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5848/25

Провадження № 2/369/3570/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судового засідання Лисяк К.О., представника позивача Власенка Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 369/5848/25 за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім`ї Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черемха Наталія Володимирівна, про визнання спільною сумісною власністю майна набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в майні,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Власенко Ю.В. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Служби у справах дітей та сім`ї Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черемха Наталія Володимирівна, в якому просила суд визнати спільною сумісною власністю, земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_1 , та житловий будинок АДРЕСА_2 , її та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнати за позивачем право власності на: частку земельної ділянки, розташовану в АДРЕСА_1 , та частку житлового будинку АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступними доводами.

З 2010 року позивач проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .

Мешкали та були зареєстровані в одній квартирі, разом проводили час, відпочивали за кордоном, мали спільний бюджет, харчувались, купували майно для спільного користування, спільно приймали участь у витратах та утримання житла, здійснювали його ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту. Між якими виникли взаємні права й обов`язки, які притаманні сім`ї.

Разом уклали Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, де є довіреними особами один одного. Проходили разом вакцинації проти COVID-19.

У 2017 року спільно з ОСОБА_2 позивач придбала в рівних частках двокімнатну квартиру с.Гатне Києво-Святошинського району Київської області.

Оскільки завжди мріяли проживати у своєму приватному будинку, 18 травня 2020 року на ім`я ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу було придбано у власність земельну ділянку площею 0,0764 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:5080, в АДРЕСА_1 . Де розпочали будівництво будинку.

04 листопада 2020 року було зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 116, 8 кв.м., житловою площею 53,2 кв.м, (Опис:літери А, споруди №1-3), розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 3222481201:01:005:5080.

У відносинах з ОСОБА_2 народжено сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де у графі відомостей про батька свідоцтва про народження зазначено - ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з ускладненнями захворювання викликані перенесеним COVID-19, ОСОБА_2 помер.

ОСОБА_2 за життя заповіту не було складено.

Згідно ч. 4 ст. 1269 ЦК України, заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Позивачем, яка діяла від свого імені та як законний представник малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було подано заяву про прийняття спадщини.

12.11.2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черемхою Наталією Володимирівною було відкрито спадкову справу № 34/2024, щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черемхи Наталії Володимирівни №32/02-14 від 27.03.2025 року, в її провадженні знаходиться спадкова справа № 34/2024 від 12 листопада 2024 року щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заяви про прийняття спадщини були подані позивачем, яка діяла від свого імені та як законний представник малолітнього сина - ОСОБА_3 .

Заяв про прийняття спадщини від інших спадкоємців не надходило.

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є єдиним спадкоємцем першої черги щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно ч.1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Частиною 1 ст.70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

А тому, позивач вважає, що земельна ділянка та житловий будинок є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Та відповідно просить визнати за нею право власності на частку земельної ділянки, розташовану в АДРЕСА_1 , та частку житлового будинку АДРЕСА_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі.

Згідно з розпорядження Керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. № 1217 від 25.11.2026 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи № 369/5848/25 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченку А.В.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.11.2025 року справу № 369/5848/25 прийнято до свого провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.03.2026 року було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черемхи Наталії Володимирівни належним чином посвідчену копію спадкової справи № 34/2024 до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 24.08.2026 року на 14:00.

У судовому засіданні 24.08.2026 року представник позивача підтримав поданий позов. Свідок ОСОБА_4 надала свої показання.

У судове засідання 24.08.2026 року відповідач не з`явився, про дату та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що починаючи з 2010 року позивач проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . Були зареєстровані та мешкали за одними адресами, мали спільний бюджет, купували майно, відпочивали за кордоном. Уклали Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, де є довіреними особами один одного. Проходили разом вакцинації проти COVID-19.

На підтвердження чого позивачем додано до матеріалів справи копії спільних фотографій, копії закордонних паспортів, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, копії декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, копій свідоцтв про вакцинацію проти COVID-19.

У 2017 року позивачем спільно з ОСОБА_2 було придбано в рівних частках двокімнатну квартиру с.Гатне Києво-Святошинського району Київської області.

На підтвердження чого позивачем додано копію договору купівлі-продажу квартири від 08 вересня 2017 року.

18 травня 2020 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу було придбано у власність земельну ділянку площею 0,0764 га, кадастровий номер 3222481201:01:005:5080, в АДРЕСА_1 .

04 листопада 2020 року зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 116, 8 кв.м., житловою площею 53,2 кв.м. (Опис: літери А, споруди №1-3), розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 3222481201:01:005:5080 за ОСОБА_2 .

На підтвердження чого позивачем було подані копії договору купівлі-продажу земельної ділянки та к витягів з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

У відносинах з ОСОБА_2 позивачем народжено сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У графі батько, свідоцтва про народження ОСОБА_3 (серії НОМЕР_1 від 22 квітня 2021 року), зазначено ОСОБА_2 .

Де такі відомості про походження дитини від батька зазначаються відповідно до ч.1 ст. 126 СК України, за спільною заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 12 серпня 2024 року.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила, що знайома з ОСОБА_1 приблизно з 2015 року. Однак їй відомі обставини, що з ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 почали постійно проживати разом однією сім`єю ще з 2010 року. Разом їздили на відпочинок, купували майно для спільно користування, спільно робили ремонт в помешканні, спільно купували нерухоме майно.

Такі обставини свідку були відомі оскільки вони доволі часто спілкувались сім`ями, проводили вільний час рази, спільно їздили на відпочинок за кордон, святкували свята та родинні ювілеї.

З пояснень ОСОБА_4 , приблизно в 2020-у році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали земельну ділянку в с.Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області та після завершення будівництва будинку, почали проживати там. В 2021 році у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_2 продовжують підтримувати гарні дружні стосунки з ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_5 склала заяву про обставини, які їй відомі та посвідчила її нотаріально, яку було подано до суду представником позивача.

За змістом заяви ОСОБА_5 , їй стало відомо про стосунки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у 2017 році, коли зустрілись вперше ОСОБА_1 на сімейному заході.

При спілку ванні з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 їй стали відомі обставини їх спільного проживання, поїздок на відпочинок, купівлі майна для спільного користування, виконання ремонтних робіт в помешканні, купівлі нерухомого майна. За спілкування їй також стало відомо про придбання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 земельної ділянки в с.Віта-Поштова Києво-Святошинського району (зараз Фастівський) Київської області, де одразу почали будівництво. А після завершення будівництва будинку, почали проживати там.

В 2021 році у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народився син ОСОБА_3 .

Такі обставини життя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 свідку стали відомі, оскільки вони спілкувались, разом святкували свята та родинні ювілеї.

На виконання ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.03.2026 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черемхою Наталією Володимирівною було направлено до суду належним чином посвідчену копію спадкової справи № 34/2024 до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом встановлено, що 12.11.2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черемхою Наталією Володимирівною було відкрито спадкову справу № 34/2024, щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкова справа відкрита за заявою позивача про прийняття спадщини, яка діяла від свого імені та як законний представник малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом довідки приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Черемхи Наталії Володимирівни №32/02-14 від 27.03.2025 року, в її провадженні знаходиться спадкова справа № 34/2024 від 12 листопада 2024 року щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заяви про прийняття спадщини були подані позивачем, яка діяла від свого імені та як законний представник малолітнього сина - ОСОБА_3 .

З огляду на матеріали спадкової справи № 34/2024, заяв про прийняття спадщини від інших спадкоємців не надходило.

За зазначених обставин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як син померлого та єдиний спадкоємець першої черги, є єдиним спадкоємцем першої черги щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наведені обставини, підтверджені відповідними належними доказами, поясненнями свідків дають підстави для встановлення судом факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Положення ч.4 ст. 263 ЦПК України визначають, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 23 січня 2024 року справи № 523/14489/15-ц, дійшла висновку, що особа, яка вважає себе власником майна (або його частини), може здійснити захист свого цивільного права, обґрунтувавши в позові підставу позовних вимог про поділ майна тим, що воно набуте за час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім`єю. Позовні вимоги про поділ майна, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності є ефективним способом захисту прав, здатним справедливо та без занадто обтяжливих для сторін судових процедур вирішити цивільну справу. Заявлення у таких справах позовного провадження окремої вимоги про встановлення факту спільного проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу не здатне забезпечити захист прав власника.

За змістом пункту 41 зазначеної Постанови зазначено, що у справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами

У відповідності до п.43 Постанови - обґрунтування позиції суду щодо підтвердження чи спростування факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у справах позовного провадження має бути наведено у мотивувальній частині рішення. У ній, зокрема, мають бути зазначені фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Пунктом 44. Постанови визначено, що такі вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах про поділ майна подружжя, а лише підставою для вирішення такої справи.

У Постанові від 16 листопада 2023 року справи № 757/19682/18-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу, що така обставина (як факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу), у разі пред`явлення позову про поділ спільного сумісного майна набутого під час спільного проживання жінки та чоловіка однією сім`єю без реєстрації шлюбу, встановлюється під час розгляду такого позову.

Відповідно до ч.1 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю,, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Частиною 2 ст.74 СК України визначено, що на майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до висновків викладених у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року N 554/8023/15-ц, було наголошено, що вирішуючи спір про поділ майна подружжя, необхідно установити обсяг спільно нажитого майна.

Рекомендаціями викладеними в пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

За ч.1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно рекомендацій викладених у п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року, поділ спільного майна подружжя, здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК.

Частиною 1 ст.70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За змістом ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно положень пункту 24 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 8 лютого 2022 року, у справі № 209/3085/20, зазначено, що обсяг майна, яке подружжя просить поділити, повинен охоплювати все спільно набуте ними у шлюбі майно з метою найбільш ефективного вирішення спору про його поділ у межах одного провадження.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, суд встановив, що придбана земельна ділянка в АДРЕСА_1 та розташований на ній житловий будинок АДРЕСА_2 були зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у період встановленого судом спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виходячи з приписів статті 60 СК України, є їх спільною сумісною власністю.

Виходячи з положень ст. 70 СК України та 372, ЦК України, щодо рівності часток у спільній сумісній власності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню та наявні правові підстави для визнання права власності позивача на частку у цьому майні.

Враховуючи, що позивачем не заявлялося про компенсацію відповідачем судових витрат, суд вирішив не стягувати судовий збір з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Служби у справах дітей та сім`ї Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Черемха Наталія Володимирівна, про визнання спільною сумісною власністю майна набутого під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку в майні - задовольнити у повному обсязі.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий номер 3222481201:01:005:5080, площею 0,0764 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2071438932224, розташовану в АДРЕСА_1 , та житловий будинок, загальною площею 116, 8 кв.м., житловою площею 53,2 кв.м., (опис: житловий будинок літери А, споруди №1-3), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна АДРЕСА_3 , розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222481201:01:005:5080.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , право власності на частку земельної ділянки, кадастровий номер 3222481201:01:005:5080, площею 0,0764 га., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2071438932224, розташовану в АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , право власності на частку житлового будинку, загальною площею 116, 8 кв.м., житловою площею 53,2 кв.м., (опис: житловий будинок літери А, споруди №1-3), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна АДРЕСА_3 , розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 3222481201:01:005:5080.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Інформація про відповідача: Служба у справах дітей та сім`ї Гатненської територіальної громади Фастівського району Київської області, Київська обл., Фастівський р-н., село Гатне, вул.Київська, буд. 138.

Повне рішення суду складено: 28.08.2026 року.

Суддя А.В. Янченко