Рішення від 22 травня 2009 р. у справі №2-970/2009 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, 8, 8300, (04595) 6-76-19

Справа № 2-970/2009

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

”23" травня 2009р.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Криворучко І.В.

при секретарі Бердник О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за ззовом ОСОБА_1 до Сошниківської сільської ради бориспільського айону про визнання права на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов зазначений позов, обґрунтовуючи і підтримуючи який озивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Факт юдинних стосунків між мною та померлою підтверджується свідоцтвом про укладення ілюбу, відповідно до якого її дошлюбне прізвище було ОСОБА_3 , та свідоцтвом про іародження ОСОБА_4 , яке дійсно підтверджує, що померла ОСОБА_5 дійсно була її матір`ю. Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, в Бориспільський районній державній нотаріальній конторі було зареєстровано спадкову справу № 45667719 у спадковому реєстрі та № 665 у нотаріуса на спадкоємця:, . ОСОБА_2 . Місце зберігання Спадкової справи: Бориспільська районна державна нотаріальна контора.

Згідно заповіту від 09.09.03 року все майно (будівлі), де б воно не було, і з чого б не складалося і на яке за законом мала право померла ОСОБА_2 передано нею у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №45667719, зареєстрованої

22.06.08 року Бориспільською районного державною нотаріальною конторою, спадкоємець

за заповітом ОСОБА_7 від прийняття спадщини відмовився, спадкоємець за

законом ОСОБА_8 від прийняття спадщини відмовилася.

У зв`язку з тим, що з 2005 року вона постійно проживала з померлою за

адресою: АДРЕСА_1 і проживає там до цього часу, вела з

матір`ю спільне господарство, то відповідно до ч.З ст. 1268 ЦК України, нею в

повній мірі було прийнято спадщину.

Коли, по закінченні шестимісячного терміну постало питання отримання

свідоцтва про право на спадщину виявилося, що садиба, в якій все своє життя прожила спадкодавець, будинок, який будувався силами її родини, в якій зараз проживає вона сама, не була включена до складу спадщини через відсутність документації на неї.

Садиба, згідно технічного паспорту на садибний житловий будинок виготовленого станом на 06.11.08 р., складається з житлового будинку 1958 року побудови 67.8 кв.м. з господарсько-побутовими будівлями та спорудами: Веранда, Ганок, Навіс, Сарай, Літня кухня, Погріб з шийкою, Навіс, Сарай, Добудова, Хвіртка, Ворота, Огорожа, Колодязь питний. Також до садиби належать земельна

ділянка розміром 0,35 га. розташована під будинком, господарсько-побутовими

будівлями та спорудами призначеної для їх обслуговування.

Даним технічним паспортом на садибний житловий будинок визначено, що власником є ОСОБА_2 .

Позивачка ОСОБА_1 вчасно звернулася до нотаріуса із заявою, але у спадкодавці був відсутній документ, який підтверджує право її власності на домоволодіння, а саме спадкодавця ОСОБА_2 не встигла за життя оформити належним чином своє право на домоволодіння по АДРЕСА_1 , тому позивачка не може належним чином оформити право власності на спадщину.

У зв`язку з чим вона просить суд визнати за нею право власності на вищевказане домоволодіння.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явився, але в своїх письмових заявах позов підтримує в повному обсязі та просить справу слухати в його відсутність

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, але в своїх письмових заявах позов ОСОБА_1 визнають та просять справу слухати в їх відсутність.

Суд, дослідивши, оцінивши та проаналізувавши, в сукупності докази по

справі, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав. Дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 ((а.с.З,7). На випадок смерті вона залишила заповіт, відповідно до якого все своє майно вона заповіла своїм дітям: ОСОБА_7 та

ОСОБА_1 (а.с.35).

ОСОБА_7 відмовився від спадщини на користь ОСОБА_1 (а.с.31) .

Позивачка ОСОБА_1 вчасно звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини(а.с.ЗО). За її заявою відкрита спадкова справа (а.с.29-42). Відповідно до довідок сільської ради, позивачка постійно проживала з померлою матір`ю і проживає там до цього часу(а.с.11). Технічний паспорт складений на будинок ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті спадкодавця ОСОБА_2 (а .с.12-15) . Законодавство, чинне на період будівництва житлового будинку, зокрема Цивільні кодекс РСФСР від 31.10.1922 року, в подальшому прийнятий Цивільний кодекс УРСР Е 18.07.1963 року та

Земельний кодекс УРСР від 08.07.1970 року не передбачали права власності громадян на землю.

Відповідно до ст.21 ЦК РСФСР 1922 року, володіння землею допускалося лише на правах користування.

Відповідно до змісту ст. 12, 13 ЗК УРСР 1970 року, до компетенції сільських

рад входило надання громадянам земельних ділянок в користування. Відповідно до ч.5 ст.20 ЗК УРСР 1970 року, підтвердження права землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості засвідчується записами в погосподарських книгах сільських рад.

Так, право на земельну ділянку 0,35 га за адресою:

АДРЕСА_1 за померлою ОСОБА_2 засвідчує відповідний запис

в погосподарській книзі Сошниківської сільської ради, що в свою чергу підтверджується довідкою Сошниковської сільської ради вод 21.10.08 року, 22.10.08 р. та копією з погосподарської книги, завіреного печаткою сільської ради.

Згідно ст.92 ЗК України 2001 року, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності без встановлення строку. Частиною 2 ст.92 ЗК України 2001 року не передбачено права постійного користування земельною ділянкою

громадянами. Тобто, з прийняттям ЗК України 2001 року громадяни України набувають

право на земельну ділянку лише у власність або на підставі оренди. При цьому, відповідно до ст.93 ЗК України, оренда земельної ділянки е строковим (тимчасовим) правом володіння 1 користування земельною

Земельну ділянку, як окремою підставою набуття права власності, слід керуватися ч.І ст.120 ЗК України 2001 року та ч.2 ст.381, 1225 ЦК України,

відповідно до яких при переході права власності на житловий будинок переходить

право власності-.на "земельну ділянку без зміни її цільового призначення.

Таким чином, відповідно до ст.1218, 1235, 1236 ЦК України, ОСОБА_9 як

спадкоємець за заповітом має право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.381. 1216, 1218, 1222, 1223, 1225,

1268 ЦК України, ст.80, 92, ч.І ст. 120 ЗК України, ст. ст.

10, 60, 61,210,212,213,ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати садибу (земельну ділянку розміром 0,35 га, розміщеного на ній житлового будинку 1958 року побудови загальною площею 67.8 кв.м. з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, а саме позначеними як: а1)Веранда, а2)Ганок, Б)Навіс, В)Сарай, Г)Літня кухня, Д)Потреб з шийкою, Е)Навіс, Ж)Сарай, 3)Добудова, N1)Хвіртка, N2)Ворота, N3)Огорожа, к)Колодязь питний), яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 такою, що знаходилася у володінні спадкодавця ОСОБА_2 ;

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на садибу (земельну ділянку розміром 0,35 га, розміщеного на ній житлового будинку 1958 року побудови загальною площею 67,8 кв.м. з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, перелік яких визначений додатком №2.4. до технічного паспорту на садибний житловий будинок виготовленого Борисшльським РБТ1 06.11.08 року, а саме позначеними як: а1) Веранда, а2) Ганок, Б) Навіс, В) Сарай, Г) Літня кухня,

Д)Погреб з шийкою, Е)Навіс, Ж)Сарай, 3)Добудова, N1) Хвіртка, N2)Ворота, N3)Огорожа, к)Колодязь питний, яка знаходиться за адресою: Київська область,

Бориспільський район, с. Сошників, вул.Іванова, 33:

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд Київської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 ^двадцяти) днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення.

Суддя І.В.Кришоручко