Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №357/4390/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4390/26

Провадження № 2/357/4624/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( ЗАОЧНЕ )

26 серпня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Сомок О. А. ,

при секретарі – Пугач В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду № 6 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів, в якій позивач просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 267 751 грн. 50 коп. (двісті шістдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня п`ятдесят копійок).

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/9871/14-ц від 15 вересня 2014 року було розірвано.

У даному шлюбі у сторін народилась дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що було складено відповідний актовий запис №1 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №357/6970/16-ц було видано виконавчий лист, відповідно до якого стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30%(50%) прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 червня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Внаслідок несплати аліментів відповідачем утворилася заборгованість. Згідно розрахунку заборгованості по аліментам виданим головним державним виконавцем Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції за виконавчим документом №357/6970/16-ц від 26 січня 2023 року заборгованість по сплаті аліментів станом на 06 лютого 2026 року становить 267 751 грн. 50 коп. Відповідач розмір заборгованості по аліментах у судовому порядку не оскаржував.

Заборгованість виникла з вини відповідача

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 12 червня 2026 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з`явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала повністю та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

В судове засідання відповідач не з`явився, про розгляд справи вважається повідомленим належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву або будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від нього не надходило.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

Під час судового розгляду справи судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи.

За рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 серпня 2016 року у справі №357/6970/16-ц з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_3 , 0.01.2011 року народження в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.06.2016 року і досягнення дитиною повноліття.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів ВП №71087011 від 06 лютого 2026 року виданого Білоцерківським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, загальна заборгованість Відповідача зі сплати аліментів Позивачу станом на 01 лютого 2026 року становить 267 751,50 гривень.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною першою статті 51 Конституції України встановлено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 цієї Конвенції).

Також, частинами 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Відповідно до ст. 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВРвід 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК Українивстановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

У пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 роз`яснено, що передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

В даній справі, суд виходить з того, що наявна вина Відповідача у виникненні заборгованості по аліментах в період з 23 червня 2016 року по 31 січня 2025 року включно, оскільки він був обізнаний про рішення суду щодо стягнення з нього аліментів і зобов`язаний був його виконувати. А тому вимога Позивача про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 23 червня 2016 року по 31 січня 2025 року є обґрунтованою.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Саме така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 03.04.2019 року в справі № 333/6020/16-ц, провадження № 14-616цс18, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже, з урахуванням даних заборгованості по аліментах за кожен місяць, що були надані Білоцерківським відділом державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), загальна сума пені за вказаний вище період становить 267 751,50 гривень.

Розподіл судових витрат

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

За таких обставин позивач у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141, 142 ЦПК України 1311,20 грн. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 180,196 СК України, ст.ст.10, 19, 141, 258, 263, 264, 280-282, 354 ЦПКУкраїни, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 23 червня 2016 року по 31 січня 2026 року в розмірі 267 751,50 грн (двісті шістдесят сім тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 / місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено та підписано 26 серпня 2026 року.

Суддя О. А. Сомок