Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №294/1028/26 — Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/1952/26

справа № 294/1028/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ГУ ДПС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , директора ТОВ «Галіївський маслозавод», РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №385 від 28.05.2026, директор ТОВ «Галіївський маслозавод» ОСОБА_2 вчинив правопорушенням, а саме - ведення податкового обліку з порушенням п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, пп. «в» п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), вимог пп. 5 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 № 21, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, в результаті чого завищено від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у сумі 2 703 506 грн.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Ляшенко Р.В. в судовому засіданні заперечила з приводу притягнення останнього до адміністративної відповідальності, додатково повідомила, що протокол № 385 від 28.05.2026 фактично зазначає лише визначений за результатами перевірки податковий наслідок - завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 2 703 506 грн, та містить перелік норм податкового законодавства, однак не визначає, у чому саме полягало порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку особисто ОСОБА_1 . Таким чином, контролюючим органом податковий результат діяльності ТОВ «Галіївський маслозавод» фактично ототожнено зі складом адміністративного правопорушення директором підприємства, що не відповідає змісту ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно якої складено протокол. У протоколі № 385 не зазначено, яку конкретну дію чи бездіяльність вчинив ОСОБА_2 , яким саме способом він порушив порядок ведення податкового обліку та в чому таке порушення полягало, чи складав він декларацію з ПДВ за березень 2026 року, чи формував показник рядка 16.1 декларації, чи заповнював Додаток 2, чи вносив до податкового або бухгалтерського обліку будь-які конкретні відомості, чи підписував і подавав декларацію, чи використовувався для цього його кваліфікований електронний підпис, а також які саме документи він був зобов`язаний скласти, отримати, перевірити, зберігати або надати, яку конкретну дію був зобов`язаний вчинити, однак не вчинив, у чому полягає причинний зв`язок між його особистою поведінкою та сумою 2 703 506 грн і якою є форма його вини - умисел чи необережність. За відсутності зазначених відомостей протокол містить висновок щодо показників податкового обліку юридичної особи, але не містить сформульованого відповідно до вимог КУпАП обвинувачення щодо ОСОБА_1 . Жодного документа, який дозволяє встановити зазначені обставини, до адміністративної справи не долучено, оскільки матеріали не містять посадової інструкції головного бухгалтера, наказу про покладення на ОСОБА_1 відповідних функцій, документів про розподіл обов`язків у бухгалтерській службі, документів щодо організації бухгалтерського і податкового обліку підприємства, відомостей про осіб, які мали право формувати та подавати податкову звітність, доказів належності кваліфікованого електронного підпису, яким подано декларацію, а також документів, які безпосередньо підтверджують формування ОСОБА_1 кожного зі спірних показників. За таких обставин висновок про його адміністративну відповідальність фактично ґрунтується на самому факті зазначення у протоколі посади директора. У наданому до суду витягу з акта перевірки в переліку сум, з яких, за висновком ДПС, утворено 2 688 006 грн, двічі зазначено показник за «листопад 2026 року» у сумі 379 453 грн, хоча акт складено 28.05.2026, а перевірка стосується декларації за березень 2026 року, тому включення до спірної суми показника майбутнього звітного періоду є об`єктивно неможливим. Ця внутрішня суперечність може бути наслідком технічної помилки контролюючого органу, однак суд не вправі самостійно припускати, який саме звітний період мався на увазі, та виправляти зміст доказу, а за відсутності у справі відповідних декларацій і Додатків 2 неможливо перевірити ані правильність періодів, ані правильність сум, ані особу, яка формувала та переносила відповідні показники.

Заслухавши доводи представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.

Суд, згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні лише протокол про адміністративне правопорушення, який ґрунтується на акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Разом з тим, у силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов?язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).

Відповідно до положень ст. 58 ПК України, на підставі акту перевірки, у випадку завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Крім того, в порушення вимог ст. 256 КУпАП з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається об`єктивної сторони самого правопорушення, тобто які саме винні протиправні дії/бездіяльність ОСОБА_2 вчинив, у який спосіб та коли, що призвело до завищення від`ємного значення ПДВ.

Відсутність вищевказаних даних у протоколі про адміністративне правопорушення та додатків до нього свідчить про неконкретність обвинувачення.

Неконкретність обвинувачення в даному випадку позбавляє можливості ефективно захищатися від нього.

Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав до закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 163-1, 247, 251, 252, 256 , 283, 284, 287-289 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП — закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ірина БІЛЕРА