Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №279/782/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/782/26

Провадження № 2/279/1203/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/782/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який було розірвано відповідно до рішення суду. Від шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовим наказом Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 279/666/21 від 28.05.2021 року визначено щомісячно стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно,але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 16.02.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вказаний судовий наказ нею подано на виконання до Овруцького ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького МРУЮ, яким відкрито виконавче провадження.

Зазначає, що відповідач до своїх обов`язків ставиться безвідповідально, рішення суду не виконує, ігнорує обов`язок по сплаті аліментів на утримання сина.

З вказаних підстав вона звернулася до Овруцького ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького МРУЮ за довідкою-розрахунком заборгованості по аліментам.

Оскільки обов`язок надавати дитині допомогу батько несе не лише на підставі судового рішення, а з народження дитини згідно з вимогами СК України.

Відповідач обізнаний про свій обов`язок щодо утримання неповнолітнього сина, доказів на поважність причин, які унеможливили проводити виплату коштів за виконавчим документом, немає.

Відповідно до ч. 1 ст.196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, у якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток (формула : P=A х В х 1%).

Вказує, що згідно проведеного розрахунку за вищенаведеною формулою, заборгованість за пенею за період 01 грудня 2023 по 31 грудня 2025 року становить 20102,95 грн.

Враховуючи викладене, просить суд постановити рішення про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 20102,95 грн.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, подав до суду відзив на позов, у якому з позовними вимогами у частині розміру нарахованої пені не погоджується, вказує, що дійсно мали місце затримки у сплаті, але аліментні зобов`язання ним виконувались, на підтвердження чого надав платіжні документи.

Позивач правом подати відповідь на відзив не скористалася.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та будь-які клопотання пов`язані з розглядом справи до суду не надходили.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 25.10.2013 року перебували в зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.01.2021 шлюб укладений між позивачем та відповідачем було розірвано.

За час перебування у шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконавчим комітетом Бондарівської сільської ради Овруцького району Житомирської області складено відповідний актовий запис № 3 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

07 травня 2021 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області видано судовий наказ у цивільній справі №279/666/21, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 16.02.2021 року та до повноліття дитини.

На підставі вказаного судового наказу державним виконавцем Овруцького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) відкрито виконавче провадження ВП № 65604084 від 28.05.2021 року.

З довідки-розрахунку складеного державним виконавцем вищевказаного відділу слідує, що відповідач не в повній мірі сплачував аліменти на утримання дитини та має перед позивачем заборгованість зі сплати аліментів.

Згідно ч.1,2 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Правовідносини щодо обов`язку утримання батьками дитини та його виконання регулюються главою 15 СК України, яка, зокрема, передбачає як обов`язок так і способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину.

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.3 ст. 181, ч.1 ст.184 СК України).

Частиною 1 ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно зі ч.3 ст.195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Наявність заборгованості за прострочення сплати аліментів тягне за собою відповідальність передбачену ст.196 Сімейного кодексу України.

Частинами 1,2 ст.196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження". Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

У постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670 сво19) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Сімейним кодексом України не передбачені випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний довести відсутність його вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів і сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

З розрахунку, складеного державним виконавцем, вбачається, що заборгованість боржника (відповідача) ОСОБА_2 по виконавчому провадженню станом на 31.12.2025 року становила 11106,90 грн. У зв`язку з наявністю вказаного прострочення, позивач звернулася до суду з вимогою про стягнення неустойки (пені) у розмірі 20102,95 грн.

Визначення справедливого, розумного та співрозмірного розміру пені при застосуванні конструкції зменшення її розміру належить до сфери суддівського розсуду.

Суд звертає увагу, що підсумковий розмір стягуваної пені за жодних обставин не може перевищувати загальну суму фактичного боргу.

Суд має забезпечити баланс інтересів: з одного боку, захистити права одержувача аліментів, а з іншого - не створювати надмірного, надтяжкого фінансового навантаження для платника, яке повністю позбавить його можливості виконувати поточні зобов`язання. Пеня має залишатися мірою відповідальності та стимулом для належного виконання обов`язку, а не засобом збагачення чи інструментом надмірного покарання.

Дослідивши надані відповідачем платіжні документи, суд встановив, що відповідач не ухилявся повністю від виконання аліментних зобов`язань, а здійснював періодичні (хоча й часткові чи несвоєчасні) платежі на утримання дитини. Доводи відповідача щодо відсутності заборгованості зі сплати аліментів на момент розгляду справи позивачем не заперечуються.

Враховуючи викладене, загальні засади справедливості, добросовісності та розумності цивільного й сімейного судочинства, оцінивши ступінь вини відповідача, тривалість прострочення, а також співвідношення розміру пені із сумою основного боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для зменшення розміру пені.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, від гранично дозволених законом 11106,90 грн (не більше 100 відсотків заборгованості) до 4000 грн, що буде справедливим та достатнім заходом відповідальності за допущене правопорушення.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", таким чином витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь держави, відповідно до положень ч.6 ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.4, 12, 19 ,141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.196 Сімейного кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 4000 грн (Чотири тисячі гривень 00 копійок) за період з 01 грудня 2023 року до 31 грудня 2025 року включно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 735 грн (сімсот тридцять п`ять) гривень 49 копійок за ставками судового збору, який діяв на день подачі позовної заяви.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ