Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №740/215/25 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 740/215/25 Головуючий у 1 інстанції Дударець Д. В.

Провадження № 33/4823/765/26

Категорія - частина 5 статті 126 КУпАП

Постанова

28 серпня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Парфененко О. Я., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Слєпченка Сергія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: штраф в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на шість років, без оплатного вилучення транспортного засобу; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

18 серпня 2026 року захисник Слєпченко Сергій Анатолійович в інтересах ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, за змістом якої просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною п`ятою статті 126 КУпАП, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Захисник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилаючись на те, що оскаржувану постанову було ухвалено за відсутності ОСОБА_1 , копію постанови він не отримував, про її наявність дізнався після звільнення зі служби в Збройних Силах України, де проходив службу з моменту повномасштабного вторгнення і до дня звільнення 07 травня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, виходячи з наступного.

Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко встановлює процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, частиною другою статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Аналогічне положення визначено статтею 289 КУпАП, відповідно до якої скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Таким чином, законодавець пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення.

Законом передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Поважними причинами пропуску строку на оскарження є ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Оскаржувана захисником постанова Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області винесена 21 лютого 2025 року.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 в судове засідання 21 лютого 2025 року о 09 годині 30 хвилин не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив.

У матеріалах справи наявні Постанова головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) від 15 квітня 2025 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, та Постанова головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) від 21 квітня 2025 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 81 600,00 грн за адміністративне правопорушення (а. с. 21, 26). Під час проведених державним виконавцем виконавчих дій та застосування заходів примусового виконання, з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір, штраф, виконавчий збір, тобто рішення виконано в повному обсязі.

Таким чином, ОСОБА_1 , як особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, достеменно знав про те, що суд ухвалив щодо нього постанову, яка була виконана у примусовому порядку 15 квітня 2025 року та 21 квітня 2025 року.

Апеляційний суд звертає увагу, що суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо), які об`єктивно унеможливлювали виконання певної процесуальної дії.

Зі змісту заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження слідує, що підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а також не отримав оскаржувану постанову, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасно звернутися до суду з апеляційною скаргою, а про оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності дізнався лише після звільнення зі служби в Збройних Силах України 07 травня 2026 року.

Разом з тим, як зазначено вище, законодавець пов`язує початок перебігу десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції у справі про адміністративне правопорушення з моментом її винесення, а не з днем, коли особа отримала копію постанови суду або дізналася про наявність вказаного рішення.

Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

Апеляційний суд зазначає, що факт примусового стягнення із ОСОБА_1 визначених судом судового збору та штрафу, свідчить про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про ухвалення стосовно нього судового рішення, тому у нього була об`єктивна можливість реалізувати право на апеляційне оскарження у встановлений законом строк.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що захисник не навів поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, яка набрала законної сили, тому відсутні підстави для поновлення пропущеного строку на оскарження постанови суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку повернути апеляційну скаргу як таку, що була подана із пропуском строку на апеляційне оскарження без поважних причин.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд -

постановив:

Відмовити захиснику Слєпченку Сергію Анатолійовичу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2025 року.

Апеляційну скаргу Слєпченка Сергія Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 21 лютого 2025 року повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Я. Парфененко