Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №574/407/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №574/407/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гук Т. Р.

Номер провадження 33/816/1462/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., з участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., захисника Латишевої В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Латишевої Валентини Олексіївни на постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 23 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, -

установив:

Постановою судді Буринського районного суду Сумської області від 23 липня 2026 року, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з цією постановою ОСОБА_1 12 квітня 2026 року о 21 год. 24 хв. по вул. Залізничній в м. Буринь, Конотопського району, Сумської області керував автомобілем ВАЗ 11183 д.н.з. НОМЕР_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння та ухилився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник Латишева С.О. просить скасувати постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 23 липня 2026 року та постановити нову постанову, якої закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на те, що її підзахисний не відмовлявся від проходження огляду, а лише просив надати йому підтвердження правомірності його зупинки, у зв`язку із чим викликав наряд поліції, не дочекавшись яких відносно ОСОБА_1 було складено протокол. Звертає увагу і на відсутність у ОСОБА_1 очевидних ознак алкогольного сп`яніння, які б обумовлювали проходження останнім огляду, що підтверджується відеозаписами та медичною довідкою, виданою за результатом його самостійного звернення. Права, передбачені статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП ОСОБА_1 роз`яснили вже після складення протоколу, направлення про проходження огляду в його присутності не складалося, від подальшого керування транспортним засобом також відсторонений не був. Дані обставини, на думку захисника, підтверджують грубе порушення працівниками поліції процедури огляду та незаконність їх дій.

До апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, однак він був представлений своїм захисником – адвокатом Латишевою В.О., яка не заперечувала проти розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 .

Вислухавши доводи захисника, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як передбачено статтею 251 КУпАП.

Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП передбачена, серед іншого, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Отже, у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду, підлягає доказуванню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція пройти огляд та факт відмови водія від його проходження.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 638989 від 12 квітня 2026 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження відповідного огляду у встановленому законом порядку відмовився. Це відповідає фактичним обставинам справи і, окрім протоколу, об`єктивно підтверджується наступними доказами.

Показами поліцейського ОСОБА_2 , який був допитаний судом першої інстанції за клопотанням захисника, з яких убачається, що 12 квітня 2026 року було зупинено автомобіль, який при виїзді з вулиці однією стороною заїхав на узбіччя. Вирішивши це підозрілим, поліцейські зупинили вказаний транспортний засіб, за кермом якого, як пізніше було встановлено, перебував ОСОБА_1 , якому було повідомлено причину зупинки та на його вимогу продемонстровано відеозапис руху транспортного засобу. Оскільки у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в лікарні, на що він спочатку погодився пройти огляд в медичному закладі, однак лише за умови, що він поїде туди на власному автомобілі, в чому йому було відмовлено. На подальші неодноразові вимоги пройти огляд, ОСОБА_1 відмовився, пояснюючи це незаконністю зупинки, з приводу чого він телефонував на службу 102 та викликав інший наряд поліції. В подальшому вони склали відносно ОСОБА_1 протокол за частиною першою статті 130 КУпАП та повідомили про відсторонення від керування.

Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння.

Відеозаписами події правопорушення з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані всі обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 .

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 12 квітня 2026 року в м. Буринь у апеляційній скарзі не оспорюється.

Крім того, вказана обставина також повністю підтверджується й наявним у справі відеозаписом, який був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.

Перевіряючи доводи захисника про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають фактичним обставинам справи.

За змістом статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 3 розділу I вказаної Інструкції (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці).

Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу національної поліції самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають обґрунтовані підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому доводи захисника про відсутність у її підзахисного ознак алкогольного сп`яніння, самостійне проходження останнім медичного огляду після складення протоколу, який не підтвердив стан сп`яніння, не заслуговують на увагу.

Більш того, з дослідженого судом відеозапису убачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в ході спілкування з останнім працівник поліції чітко повідомив йому про виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. При цьому неодноразово пропонував пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я, однак ОСОБА_1 весь час сперечався з ними, вважав, що до нього поліцейські ставляться упереджено, заперечував законність зупинки транспортного засобу, проте свого обов`язку, як особа, яка керує транспортним засобом, не виконав.

Доводи захисника на те, що ОСОБА_1 пізніше звернувся до медичного закладу і пройшов огляд на стан сп`яніння, який не виявив в його організмі ознак алкогольного сп`яніння не заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, а не за керування в такому стані.

Не заслуговують на увагу апеляційного суду і посилання захисника на незаконність зупинки транспортного засобу працівниками поліції, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та не впливає на причину зупинки.

Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування є також неспроможними та спростовуються відеозаписом, на якому працівник поліції вголос повідомив ОСОБА_1 про відсторонення від керування. Іншої процесуально визначеної процедури відсторонення особи від керування КУпАП не містить.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, ОСОБА_1 було роз`яснено вже після складення протоколу про адміністративне правопорушення, висновків суду першої інстанції не спростовує.

Дійсно, відповідно до статті 256 КУпАП права та обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, мають бути роз`яснені особі саме при складенні протоколу. Водночас саме по собі недотримання цієї послідовності не є безумовною підставою для скасування постанови, якщо воно не призвело до фактичного обмеження права особи на захист.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 мав можливість ознайомитися із суттю пред`явленого йому правопорушення, надати пояснення та заперечення, скористатися іншими передбаченими статтею 268 КУпАП процесуальними правами. Доказів того, що роз`яснення прав після складення протоколу позбавило його можливості належним чином захищати свої права або вплинуло на правильність вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

Інші доводи апелянта мають формальний характер та не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Таким чином, при розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

Постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 23 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Латишевої Валентини Олексіївни на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Колодяжний