Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №138/3670/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 138/3670/25

Провадження № 22-ц/801/1892/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 рокуСправа № 138/3670/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Войтка Ю. Б., Стадника І. М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 травня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Рішення ухвалила суддя Холодова Т. Ю.,

Рішення ухвалено в письмовому провадженні у м. Могилів-Подільський

Повний текст рішення складено 18 травня 2025 року,

Встановив:

У грудні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи вимоги тим, що 28 липня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 908102.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит в розмірі 7000,00 грн., які відповідач зобов`язалась повернути, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

21 червня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та позивачем укладено договір факторингу № 21062024, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 908102, що укладений між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 .

Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, ОСОБА_1 не виконала свого обов`язку з повернення наданого їй кредиту в строк, передбачений кредитним договором.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 53 500,95 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 6998,99 грн. та простроченої заборгованості за відсотками в сумі 46 501,96 грн. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість та судові витрати.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 травня 2026 року позов ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 908102 про надання споживчого кредиту від 28 липня 2023 року в розмірі 48 111,65 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 2178,22 грн.

Судовий збір в сумі 244,18 грн. залишено за позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції частково скасувати, та змінити судове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» задовольнити в сумі 35 849,10 грн.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку що в період з 28 липня 2023 року по 24 серпня 2023 року кредит перебував в статусі «Активний» та відсотки за користування кредитом нараховувались в розмірі 0,7 грн. в день (0,01%).; в період з 25 серпня 2023 року по 23 вересня 2023 року кредит перебував в статусі «Активний» та відсотки за користування кредитом нараховувались в розмірі 153,98 грн. в день (2,2%). З 24 вересня 2023 року по 21 червня 2024 року статус кредиту встановлено «Прострочений» та відсотки за користування кредитом нараховувались в розмірі 153,98 грн. за день (2,2%).

Відповідач зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Проте всупереч частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», в укладеному договорі визначені розміри процентних ставок на день та стандартна на день, які значно перевищують максимально дозволену законом 1 % на день.

Відтак враховуючи, що відсотки за кредитом повинні нараховуватись за період з 23 грудня 2023 року по 18 травня 2024 року, тобто протягом 146 днів і з відсотковою ставкою 1%, загальна заборгованість станом на момент подання позовної заяви складається з 35 849,10 грн. - загальна заборгованість: 6998,99 грн. - тіло кредиту; 28 850,11 грн. - заборгованість по відсотками, яку і слід стягнути.

У встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу від позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надходив.

Відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 липня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 908102, за умовами якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача в ІТС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача вказаний при вході (п. 1.1 Договору).

Згідно з Довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор Х177, час відправки ідентифікатору позичальнику - 28 липня 2023 року на номер телефону НОМЕР_1 .

Згідно з пунктами 1.3.-1.4 кредитного договору, сума (загальний розмір) наданого ОСОБА_1 кредиту становить 7000,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Відповідно до п.п. 1.4.1., у споживача відсутнє право продовжити строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства у паперовій формі або електронні й формі із застосування одноразового ідентифікатора.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 (п. 2.1 договору).

Як вбачається з довідки ТОВ «Пейтек» вих. № 20251020-4791 від 20 жовтня 2025 між Товариством та ТОВ «Селфі кредит» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03 травня 2022 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну карту клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: 28 липня 2023 року о 13:38:29 на суму 7000,00 грн. (призначення платежу: зарахування на картку, маска картки ЕПЗ НОМЕР_2 ).

В пункті 1.5 кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

Стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору.

Знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 27 серпня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку із чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в пп.1.5.2 договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає (п.1.7): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10 % річних (пп.1.7.1), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9313,47% річних (пп.1.7.2). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає (п.1.8): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 62 440,00 грн. (пп.1.8.1), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 57 841,00 грн. (пп.1.8.2).

До позовної заяви позивачем приєднано графік платежів за договором про надання споживчого кредиту № 908102 від 28 липня 2023 року як додаток №1 до кредитного договору та паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма).

Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за основним боргом та нарахованими відсотками в обумовлені договором строки, а відтак позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню та з відповідача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 48 111,65 грн. (6998,99 грн. тіла кредиту та 41 112,66 грн. нарахованих відсотків за період з 28 липня 2023 року по 18 травня 2024 року).

Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції правильним.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов`язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

В апеляційній скарзі висновки суду першої інстанції щодо доведеності факту укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та наявності заборгованості як такої не заперечуються і не спростовуються. Фактично відповідач не погоджується лише з розрахунком заборгованості, вважаючи, що суд першої інстанції помилково не застосував положення частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». На думку відповідача, проценти за кредитом мали нараховуватися за період з 23 грудня 2023 року до 18 травня 2024 року, тобто протягом 146 днів, за процентною ставкою 1 %.

Отже, з огляду на положення статті 367 ЦПК України апеляційний перегляд справи здійснюється виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В іншій частині висновків суду першої інстанції, які не оскаржуються відповідачем, апеляційний суд погоджується з їх правильністю та обґрунтованістю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та наведений відповідачем розрахунок, відповідно до якого за період з 24 грудня 2023 року до 17 травня 2024 року включно проценти за кредитом підлягали нарахуванню за процентною ставкою 1 % на день, унаслідок чого загальний розмір заборгованості станом на момент подання позовної заяви становить 35 849,10 грн., з яких 6998,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 28 850,11 грн. - заборгованість за процентами, а не 53 500,95 грн., з яких 6998,99 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 46 501,96 грн. - заборгованість за процентами, заявлена позивачем до стягнення, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування», а саме частинами 4, 5, 6, якими введено денну процентну ставку.

Денна процентна ставка - це розрахунковий показник, що обчислюється відповідно до законодавчо визначеної формули, а саме ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка дозволяє оцінити загальні витрати споживача за кредитом у прив`язці до строку його дії: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17 «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Виходячи з цієї норми законодавчо встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% (з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року включно) протягом наступних 120 днів - 1,5% (з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року включно).

Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону.

Тобто, лише з 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» не може перевищувати 1% (ч. 5 ст. 8 цього Закону).

З метою забезпечення дотримання фінансовими установами вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, Національним банком України надано додаткові роз`яснення від 19 лютого 2024 року щодо виконання окремих вимог Закону № 3498-IX, а саме щодо максимального розміру денної процентної ставки.

Відповідно до зазначеного роз`яснення за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-IX, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21 серпня 2024 року, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання такого договору.

У п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства та з урахуванням роз`яснень Національного банку України слід дійти висновку, що денна процентна ставка визначається на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, чинних саме на цю дату. При цьому встановлене Законом № 3498-IX обмеження максимальної денної процентної ставки розміром 1 % почало діяти з 21 серпня 2024 року, а не з 24 грудня 2023 року, як помилково вважає відповідач.

Як установлено судом, договір № 908102 про надання споживчого кредиту між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 укладено 28 липня 2023 року, тобто до набрання чинності відповідними змінами до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 1.5.1 договору № 908102 від 28 липня 2023 року стандартна процентна ставка на дату укладення договору становила 2,2 % на день.

Зазначена процентна ставка була погоджена сторонами під час укладення договору та узгоджувалася з графіком платежів, у якому чітко і зрозуміло визначено розмір платежів та суму процентів за весь період кредитування.

Таким чином, денна процентна ставка у розмірі 2,2 %, передбачена пунктом 1.5.1 договору, відповідала вимогам законодавства, чинного на момент укладення договору, та не перевищувала встановлених на той час законодавчих обмежень.

З урахуванням всього викладеного апеляційний суд вважає, що встановлені у справі обставини у сукупності свідчать про безпідставність доводів апеляційної скарги, а судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконала, а тому з неї на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 908102 від 28 липня 2023 року в розмірі 48 111,65 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 6998,99 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 41 112,66 грн.

Колегія суддів враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

За наведених обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування чи зміни, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують.

Відповідно до положень пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому рішення у ній не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини 3 статті 389 ЦПК України).

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. В. Матківська

СуддіЮ. Б. Войтко

І. М. Стадник