Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №607/14693/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/14693/26Головуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.

Провадження № 33/817/464/26 Доповідач - Гриниха Л.Є.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Гриниха Л.Є. з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника — Миролюбової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в сумі 665,60 гривень.

Згідно даної постанови, 28.06.2026 о 00:08 в м. Тернопіль по вул. Руська, 23, водій ОСОБА_1 керував елктросамокатом WINGS і.н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різька зміна шкірного забарвлення обличчя оглядна стан алкогольного сп`яніння проводився на місце зупинки ТЗ із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alcotest 6810, ARВF-0443 (повірка дійсна до 19.11.2026 року), що підтверджується тестом номер 6887 від 28.06.2026 результат огляду становить 1,31 проміле. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння згідний, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказані вимоги мотивує тим, що судом розглянуто справу без його участі та належного повідомлення, а також без з`ясування усіх обставин.

Крім того, зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази факту керування ним електросамокатом, оскільки фактично цим самокатом керувала інша особа, а не він. Також поза увагою суду залишилася та обставина, що поліцейськими було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки на місці він не був згідний з результатами огляду його на стан сп`яніння, а поліцейські, всупереч вимог ст.266 КУпАП, не запропонували йому пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я.

Вказує також на те, що керування електросамокатом не вимагає наявності на те посвідчення водія, а отже при накладення стягнення суд безпідставно позбавив його права керування транспортними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши апелянта та його захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступного висновку.

Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.2.1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 р. N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі належно досліджених та оцінених всіх доказів, наявних в матеріалах справи.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №704916 від 28.06.2026 року ОСОБА_1 на пропозицію працівників патрульної поліції, пройшов огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням приладу газоаналізатор “Drager Alcotest” 6810 №0443.

Факт перебування в стані алкогольного сп`яніння підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме результатами тесту, проведеного за допомогою застосування приладу газоаналізатор Drager Alcotest 6810 №0443, згідно з якими рівень алкоголю становив 1,31%о.

При цьому, результати огляду за допомогою газоаналізатора “Drager Alcotest ” 6810, останнє калібрування якого здійснювалось 26.05.2026 року, що вбачається з роздруківки результату огляду, а також свідоцтва про повірку приладу та є належним доказом у справі.

Так, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

На виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудних камер щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 ..

Долучені відеозаписи відображають події щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння на місці зі згоди водія та результат огляду-1,31 ‰ .

Вказаний відеозапис є належним доказом, оскільки на ньому чітко зафіксований факт проходження огляду на стан сп`яніння та встановлення факту перебування водія в стані алкогольного сп`яніння, вказані обставини ОСОБА_1 у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані.

Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.

Отже, матеріалами справи встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння було проведено працівниками поліції у відповідності до вимог ст.266 КУпАП, із застосуванням технічних засобів відеозапису, що в свою чергу не вимагає обов`язкової присутності двох свідків при проведенні огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння.

З долученого до матеріалів справи відеозапису, на якому зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння працівниками поліції, вбачається, що останній беззаперечно погодився на пропозицію працівника поліції пройти огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. З результатом, визначеним технічним приладом газоаналізатора «Alcotest DRAGER 6810» - 1,31 ‰ (проміле) ОСОБА_1 був ознайомлений та погодився із результатом, а також відмовився пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я.

При цьому, ОСОБА_1 не висловлював свою незгоду з результатом огляду його на стан сп`яніння, а отже у працівників поліції не виникло обов`язку пропонувати останньому пройти повторно такий огляд у закладі охорони здоров`я, відповідно до вимог ч.3 ст.266 КУпАП.

Крім того ОСОБА_1 у своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції сам підтвердив факт вживання ним перед цим алкогольних напоїв.

Тому, доводи сторони захисту з приводу порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, передбачений ст.266 КУпАП є необґрунтованими.

З цього ж відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не повідомляв працівників поліції про те, що електросамокатом він не керував та не вказував на жодну іншу особу, яка виконувала функції водія, а отже посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 не керував електросамокатом є голослівними.

Доводи апелянта про те, що працівники поліції надали ОСОБА_1 «Alcotest DRAGER 6810», та не здійснювали щоразу заміну мундштука після попередніх спроб ОСОБА_2 продути в пристрій, а тому могли зробити певні маніпуляції з цим приладом, є безпідставними, оскільки згідно з інструкцією до даного приладу Alcotest Drager 6810 під час здійснення автоматичного відбору проби потрібно вставити новий мундштук у тримач, увімкнути прилад, продути у нього та дочекатись результату виміру. Здійснення наведених апелянтом дії з приладом в процесі його застосування інструкцією не передбачено.

Отже, судом встановлено, що працівники поліції, на місці зупинки автомобіля, яким керував водій ОСОБА_1 , пропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і у медичному закладі, що відповідає вимогам ст.266 КУпАП.

Крім того в матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.06.2026 року в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР.

Працівниками поліції також складено Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, із яким останній був ознайомлений.

Водночас, із долученого відеозапису поліцейських вбачається, що патрульними поліції ОСОБА_1 було належним чином роз`яснено підстави зупинки автомобіля, оскільки останній рухався під час комендантської години, та роз`яснено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також його права, передбачені ст.268 КУпАП.

Що стосується доводів сторони захисту про те, що керування електросамокатом не вимагає наявності на те посвідчення водія, а отже при накладення стягнення суд безпідставно позбавив його права керування транспортними засобами.

Так, відповідно до Розділу І ПДР України транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів .

Згідно Закону України від 24.02.2023 №2956-IX «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» легкі електричні транспортні засоби, у тому числі електросамокати, є транспортними засобами.

Відтак, з моменту набуття чинності цим законом керування електросамокатом у стані алкогольного сп`яніння тягне за собою адміністративну відповідальність, установлену статтею 130 КУпАП.

Диспозиція цієї статті передбачає відповідальність за керування будь-яким “транспортним засобом”.

При цьому, законодавство не ставить визнання пристрою транспортним засобом у залежність від наявності посвідчення водія в особи, яка ним керує чи номерного знака транспортного засобу.

Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, в тому числі електросамокатом, є водієм транспортного засобу, а не “іншою особою”.

Також, у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 заначено, якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом особою в стані сп`яніння. Отже, суб`єктом вказаного правопорушення є, зокрема, особа, яка керує транспортним засобом в стані сп`яніння. При цьому, вказана норма закону передбачає відповідальність осіб, які керують всіма транспортними засобами, а не лише механічними транспортними засобами та не розділяє транспортні засоби на механічні, електричні чи будь-які інші.

З урахуванням того, що Законом України «Про дорожній рух» передбачений обов`язок водіїв транспортних засобів, до категорії яких також відноситься електросамокат, не допускати випадків керування транспортним засобом у стані сп`яніння, суд зауважує на тому, що на таких водіїв також розповсюджується обов`язок, передбачений п.2.5 ПДР України щодо проходження на вимогу поліцейського медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також п. 2.9а щодо заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, навіть з урахуванням того, що такий обов`язок закріплений в розділі ІІ ПДР України, який регулює права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів.

При цьому, судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Доводи апелянта, викладені у скарзі не впливають на правильність встановлених обставин у справі та не скасовують відповідальність ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.9 “а” ПДР України та вчинення ним даного адмінправопорушення.

Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.

Що стосується призначеного стягнення ОСОБА_1 , то воно судом першої інстанції визначено вірно з дотриманням вимог ст.ст. 33-35 КупАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його сімейного стану, характеризуючих даних, враховано відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення та визначив стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, судом першої інстанції в повній мірі враховано вимоги з якими закон пов`язує призначення стягнення, а також ті, на які вказує апелянт у своїй скарзі, а тому його доводи про скасування постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, у зв`язку із чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду — без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя