Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №333/1971/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/1971/26

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/805/26Головуючий у 1-й інстанції Наумова І.Й.

Єдиний унікальний №333/1971/26Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ч.1 ст.172-6 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі ОСОБА_1 і його захисника Дерев`янко І.О., прокурора Фоміної Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Дерев`янко Ірини Олександрівни на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований у АДРЕСА_1 ),

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 08.11.2024 року після звільнення з посади контролера І категорії 4 відділення 2 взводу охорони 1 підрозділу охорони ТУ Служби судової охорони у Запорізькій області з 08.10.2024 року, будучи згідно п.п.«в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування та примітки до ст.172-6 КУпАП суб`єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушив вимоги ч.2 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, за період не охоплений раніше поданими деклараціями («при звільненні»), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.172-6 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

В апеляційній скарзі захисник Дерев`янко І.О. просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивувала тим, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки всім обставинам справи у сукупності, внаслідок чого було винесено незаконне рішення.

Вказує, що ОСОБА_1 звільнено з посади 08.10.2024 року під час дії воєнного стану, який триває й наразі. В особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було обов`язку подавати декларацію після звільнення у зазначений в протоколі строк, що був пропущений ОСОБА_1 лише на 1 день.

На переконання апелянта, наведені обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Дерев`янко І.О., які повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні; прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила постанову судді залишити без змін; перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП адміністративного правопорушення ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, судом першої інстанції встановлено обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, на підставі яких суд дійшов висновку про доведеність винуватості останнього.

З чим погоджується й апеляційний суд та зауважує, що з урахуванням всіх обставин справи, у тому числі і тих, на які посилається захисник в апеляційній скарзі, підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю в його діях складу передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП адміністративного правопорушення відсутні.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно зі ст.ст.23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Під час накладення стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Водночас суд першої інстанції під час накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення за ч.1 ст.172-6 КУпАП, не в повній мірі врахував наведені вимоги закону, а саме характер та конкретні обставини вчиненого правопорушення, а також особу правопорушника, ступінь його вини, і обставини, що пом`якшують відповідальність.

Суд апеляційної інстанції не залишає поза увагою й обставини того, що в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України слід більш виважено підходити до оцінки тих людей, які проявили себе як захисники держави.

Слід відмітити, що проходження особою, яка притягається до адміністративно відповідальності, військової служби в умовах воєнного стану красномовно свідчить про суспільно корисну поведінку такої особи та усвідомлення значущості цього обов`язку.

В контексті наведеного апеляційний суд, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення враховує відомості долученої до матеріалів справи у судовому засіданні службової характеристики ОСОБА_1 від 20.08.2026 року.

Зокрема, зі змісту вказаного документа встановлено, що ОСОБА_1 починаючи з 26.03.2025 року приймає безпосередню участь у складі сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримування збройної агресії рф. З 20.05.2025 року ОСОБА_1 зараховано в списки військової частини НОМЕР_1 та за час проходження служби на посаді водія-номера обслуги 6 зенітного кулеметного відділення 2 зенітного кулеметного взводу 2 зенітної кулеметної роти військової частини зарекомендував себе дисциплінованим військовослужбовцем.

Апеляційним судом достовірно встановлено, що діями ОСОБА_1 суттєвої шкоди суспільним інтересам не заподіяно та тяжких наслідків не настало, а також враховано, що умислу на несвоєчасне подання декларації та наміру уникати фінансового моніторингу доходів у ОСОБА_1 не було, що останній підтвердив тим, що подав декларацію при звільненні із займаної посади з незначним пропуском встановленого законом строку тривалістю в один календарний день.

Вищенаведені відомості про характер вчиненого правопорушення і ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у співвідношенні із обставинами, що пом`якшують відповідальність, а також відомостями про особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, в умовах повномасштабного вторгнення держави-агресора на територію України проявив себе як захисник держави та характеризується позитивно, на переконання апеляційного суду, свідчать про суттєве зниження ступеня суспільної небезпеки вчиненого, що, як наслідок, призводить до малозначності діяння.

Відповідно до вимог ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від передбаченої ч.1 ст.172-6 КУпАП адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, постанову судді скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити, що узгоджується із вимогами ч.2 ст.284 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Керуючись ст.22, ч.2 ст.284,ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Дерев`янко Ірини Олександрівни задовольнити частково.

Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16 квітня 2026 року в цій справі щодо ОСОБА_1 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою звільнити ОСОБА_1 від передбаченої ч.1 ст.172-6 КУпАП адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар