Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №676/8591/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/8591/25

Номер провадження 2/676/1258/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

27 серпня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Ванжа Н.В. звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № б/н від 02.02.2011 року в розмірі 55 164,94 грн., судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник посилається на те, що ОСОБА_2 (далі - позичальник) звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» (далі позивач, банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 02.02.2011 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. На підставі вищевказаної Анкети-заяви, для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту позичальнику було підключено кредитний ліміт до такого платіжного інструменту: кредитної картки номер – НОМЕР_1 , строк дії – 04/14, тип – «Універсальна». Позичальник здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам Позичальника. Позичальник не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення Кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків. Для користування кредитним лімітом в подальшому позичальник також отримав чотири кредитні картки. У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайт банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни. Клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування. У зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру (детально у Розрахунку заборгованості). Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав Позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями Позичальника відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а Позичальник отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим Позичальник мав безперервний доступ до самого рахунку. Позичальник зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком позичальник не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 померла, і у зв`язку з порушенням зобов`язань позичальником по Договору, обліковується не сплачена заборгованість у розмірі 55 164,94 грн., що складається з: 19 652,21 грн. заборгованості за тілом кредиту: 35 512,73 грн. заборгованості за простроченими відсотками. На виконання вимог ст.1281 ЦК України, 11.07.2023 року та 11.03.2024 року позивач направив претензії кредитора до Другої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори, остання з яких була перенаправлена до приватного нотаріуса Романової Н.М., про що позивача було повідомлено листом від 14.03.2024 року. Вже 22.10.2024 року та 25.03.2025 року позивач направив претензії кредитора до приватного нотаріуса Романової Н.М. 08.04.2025 року позивач отримав лист від приватного нотаріуса, в якому зазначалось, що відомості про спадкоємців становлять нотаріальну таємницю. 25.07.2025 року ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 676/5294/25 витребувано спадкову справу, з якої позивач вперше дізнався, що спадкоємцем померлого позичальника є відповідач. 23.08.2025 року позивач додатково направив претензію на адресу відповідача щодо сплати заборгованості за Кредитним договором. 29.08.2025 року ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 676/5294/25 скасовано ухвалу про забезпечення доказів. За вимогами ч.2 ст.1282 ЦК України встановлено, що вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено, проте, станом на теперішній час, заборгованість за Кредитним договором відповідачем не погашена. З огляду на викладене, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором № б/н від 02.02.2011 року у розмірі 55 164.94 грн., що складається з 19 652,21 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 35 512,73 грн. - заборгованості за простроченими відсотками та просить стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Відзив на позов відповідач ОСОБА_1 до суду не подав.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області 16.12.2025 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.02.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Свічкар Ю.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задоволити, не заперечувала про винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв і клопотань на адресу суду не подавав.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.

Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (далі - Позичальник) звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі позивач, банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 02.02.2011 року та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, з моменту підписання позичальником заяви, між банком та позичальником був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК України, шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору. На підставі вищевказаної Анкети-заяви, для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Позичальнику було підключено кредитний ліміт до такого платіжного інструменту: кредитної картки номер – НОМЕР_1 , строк дії – 04/14 , тип – «Універсальна».

Позичальник здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами Кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, Розрахунком заборгованості, Випискою по рахункам позичальника.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 року № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, Банком надані до суду саме первісні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за Кредитним договором, які є належними доказами заборгованості Позичальника.

Так, у Виписці по руху коштів чітко прослідковується, що позичальнику було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання позичальником грошей, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що Позичальник користувався кредитними коштами, а також частково сплачував заборгованість за договором.

Відповідно до ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції. Отже, позичальник не лише отримав кредитну картку, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків. Для користування кредитним лімітом, в подальшому позичальник також отримав такі платіжні інструменти: картку номер – НОМЕР_2 , строк дії – 04/14, тип – «Gold Credit»; кредитну картку номер – НОМЕР_3 , строк дії – 12/14, тип – «Універсальна mini»; кредитну картку номер – НОМЕР_4 , строк дії – 01/17, тип – «Gold»; кредитну картку номер – НОМЕР_5 , строк дії – 01/18, тип – «Універсальна GOLD».

У процесі користування кредитним рахунком клієнту були завжди доступні у вільному доступі на сайті банку та у додатку Приват24 умови обслуговування кредитних карток, які банк постійно пропонує клієнту для ознайомлення огляду кожного наступного разу, коли відбуваються навіть незначні зміни.

Судом встановлено, клієнт не надавав банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашав заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.

Також, у зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації, Банк пішов на зустріч клієнтам та скасував відсоткову ставку у березні 2022 року - розмір 0 %, а в подальшому із 01.04.22 року - відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру, що вбачається із детального Розрахунку заборгованості. Таким чином, Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями позичальника відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а позичальник отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим позичальник мав безперервний доступ до самого рахунку.

Позичальник зобов`язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Кредитного договору, а саме: щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Кредитним договором, але в процесі користування кредитним рахунком позичальник не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується Випискою по рахунку.

Таким чином, у порушення вимог ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 гл.71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Позичальник порушує зобов`язання за даним договором. Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.

Згідно письмової відповіді ЦМУ МЮ (м. Київ) Міністерства юстиції України за вих. № 871/31.2-40 від 09.05.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є позичальником АТ КБ «ПриватБанк» померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, згідно із ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до вимог ст.ст.608, 1218, 1219 ЦК України, у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи — її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч.3 ст.1281 ЦК України).

Відповідно до Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 495/1933/15-ц: «Таким чином, ст.1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`явлення вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса. …кредитор, скеровуючи претензію до нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі».

На виконання вимог ст.1281 ЦК України, 11.07.2023 року, 11.03.2024 року позивач направив претензії кредитора до Другої Кам`янець-Подільської державної нотаріальної контори, остання з яких була перенаправлена до приватного нотаріуса Романової Н.М., про що позивача повідомлено листом від 14.03.2024 року.

Вже 22.10.2024 року, 25.03.2025 року позивач направив Претензії кредитора до приватного нотаріуса Романової Н.М.

08.04.2025 року позивач отримав лист від приватного нотаріуса Романової Н.М., в якому зазначалось, що відомості про спадкоємців становлять нотаріальну таємницю. 25.07.2025 ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 676/5294/25 витребувано спадкову справу, з якої позивач дізнався, що спадкоємцем померлого позичальника є відповідач ОСОБА_1 .

23.08.2025 року позивач додатково направив претензію на адресу відповідача ОСОБА_3 щодо сплати заборгованості за Кредитним договором, укладеним із ОСОБА_2

29.08.2025 ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у справі № 676/5294/25 ухвалу про забезпечення доказів скасовано.

Так, ч.2 ст.1282 ЦК України встановлено, що вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. Проте, станом на теперішній час, заборгованість за Договором відповідачем так і не погашена.

Відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора, оскільки його відповідальність за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого.

Разом із цим, відповідно до висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі № 192/2761/14, отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до ст.1296 ЦК України є правом, а не обов`язком спадкоємця, зважаючи на це, відсутність у спадкоємця такого свідоцтва не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що отримання у кредит грошових коштів позичальником ОСОБА_2 , правонаступником якої в порядку спадкування є відвідач ОСОБА_1 , підтверджено належними доказами по справі, а також матеріалами спадкової справи, відомостями щодо складу спадкового майна, якого достатньо для задоволення вимог кредитора, а відтак у нього виникло зобов`язання повернути кредитні кошти частинами, у розмірах та у строки, зазначені у Кредитному договорі.

Таким чином, застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, суд доходить висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів у загальному розмірі 55 164,94 грн., які стягуються судом в межах розгляду даної справи.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.526, 527, 530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором б/н від 02.02.2011 року в розмірі 55 164.94 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, місце знаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д м. Київ поштовий індекс 01001, адреса листування: вул. Набережна Перемоги, буд.50 м. Дніпро поштовий індекс 49094)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 27.08.2026 року.

Суддя Л.М. Гладій