Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №447/2156/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/763/26

Справа №447/2156/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 м.Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Головне управління НП ВПД №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), -

ВСТАНОВИЛА:

11 червня 2026 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшли адміністративні матеріали за протоколом серії ЕПР1 № 681781 від 02 червня 2026 року за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Так, згідно з протоколом серії ЕПР1 № 681781 від 02 червня 2026 року про адміністративне правопорушення, 02 червня 2026 року о 10:38 год. в с. Березина,. Стрийського району Львівської області вул. Січових Стрільців, буд. 72, 02.06.2026, водій гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом марки Мерседес Бенс д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, завужені зіниці очей. Від проходження огляну на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статтею 130 КУпАП.

В судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

При цьому участь в судовому засіданні брала захисник ОСОБА_1 – адвокат Вербовська У. Б., яка просила закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказала, що ОСОБА_1 не роз`яснено ознаки наркотичного сп`яніння, не запропоновано огляд у найближчому від місця зупинки транспортного засобу медичному закладі, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду. Посилалася на те, що всі події зафіксовано на відеозаписі з нагрудної бодікамери поліцейського, з яких чітко видно відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розглянувши адміністративну справу суд дійшов наступного висновку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.

Відповідно до вимог частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів ,а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,- є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Судом встановлено, що 02 червня 2026 року о 10:38 год. в с. Березина,. Стрийського району Львівської області вул. Січових Стрільців, буд. 72, 02.06.2026, водій гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував транспортним засобом марки Мерседес Бенс д.н.з. НОМЕР_1 . Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

На відеозаписі з нагрудної бодікамери поліцейського зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу між водієм та працівниками поліції виникла словесна суперечка з приводу можливості зупинки транспортного засобу відразу після вимоги поліцейських. Надалі щодо ОСОБА_1 було складено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП. На відеозаписі 10:46:33 працівник поліції каже: «Проїдемо у мед заклад ще для проходження огляду», «звичайно проїдемо», «у вас поведінка не відповідає обстановці», «ні, ми поїдемо на стан наркотичного сп`яніння». Нащо ОСОБА_1 відповів: «і що у мене є якісь ознаки?». «Так, вбачаю ознаки, а лікар вже перевірить чи вони є у вас» - відповів поліцейський ОСОБА_2 .

Надалі на відеозаписі 10:48:06 зафіксовано: «куда їдем?». Та відповідь: «в Миколаїв». ОСОБА_1 продовжує: «поїхали, поїхали я поставлю машину на сервіс».

Надалі на відеозаписі 10:50:28 інший працівник поліції запитує «ви проїдете з нами в медичний заклад?». Якість звукозапису нечітка, тому відповідь ОСОБА_1 почути не виявилося можливим.

Надалі на відеозаписі 10:51:36 працівник поліції ОСОБА_2 : «також пропоную проїхати у медичний заклад для проходження тесту». 10:51:39 відповідь ОСОБА_1 : «не бажаю». Надалі працівник поліції запитав, чи відомі наслідки відмови від проходження огляду, й отримав відповідь, що відомі.

Пізніше ОСОБА_1 каже: «давай трубу». На що отримав відповідь, що таке перевіряє лікар.

Надалі ОСОБА_1 звернувся до працівника поліції: «давай я поставлю машину і поїдемо», на що отримав відповідь: «я не зобов`язаний чекати».

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження

Оглянувши матеріали відеозаписів з нагрудних бодікамер поліцейського судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, що зафіксовано на 10:51:39. Пропозицію останнього пройти огляд після того, як він поставить автомобіль, суд оцінює критично. Фактично в кінці спілкування між ОСОБА_1 та поліцейськими, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, проте з умовою. Суд вважає, що на підставі п. 2.5 Правил дорожнього руху він не виконав вимогу поліцейського, яка є імперативною та не містить умовностей.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, підтверджена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 681781 від 02.06.2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння в «Новороздільську міську лікарню»» від 02.06.2026 року оглянутим відеозаписом з нагрудних бодікамер поліцейських.

Суд дійшов висновку, що діяння ОСОБА_1 відповідають кваліфікації за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681781 від 02 червня 2026 року, такий оформлений відповідно до положень статті 256 КУпАП, оскільки його форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і він є складеним та підписаним уповноваженою на те особою та підтверджує подію і обставини правопорушення, дані якого узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відтак, на переконання суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом не встановлено. Незначні порушення Інструкції №1452/735 не можуть бути підставою для закриття провадження у справі, оскільки факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджено належними доказами.

Доводи захисника ОСОБА_1 – адвоката Вербовської У. Б. про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП спростовано відеозаписом з нагрудних бодікамер поліцейського. Зокрема посилання на те, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, як підставу для закриття провадження у справі, суд відхиляє оскільки така пропозиція/згода супроводжувалася умовою поставити транспортний засіб у іншому місці. Суд вважає, що згода проти огляд має бути безумовна та добровільна.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достовірні, належні та допустимі докази, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією частини 1статті 130 КУпАП передбачено покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами статті 33 КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та вважає, що для виправлення та перевиховання останнього доцільно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до статей 34 КУпАП обставини, що пом`якшують відповідальність не встановлено.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;

Встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджено наданим Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 205/25/2534/В від 24ю12.2025 року, відтак, він звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтею 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 283, 284, 294 КУпАП, суддя–

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін відповідно до вимог статей 307, 308 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Анна Рябчун