Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №587/1131/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №587/1131/26 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Степаненко О.А.

Номер провадження 33/816/1461/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бабича Максима Вікторовича на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 27.07.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

установив:

Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 27.07.2026 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, за те, що 20.03.2026 о 20.04 год в с-щі Низи по вул. Шлях, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Део Сенс д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки, в установленому законом порядку, за допомогою газоаналізатора Алкотест 6820 Драгер, результат огляду позитивний 0,76 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України і вчинив, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Бабич М.В. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду адміністративного матеріалу відносно нього, так як у період з 21.07.2026 по 28.07.2026 перебував на стаціонарному лікуванні і не мав можливості прибути до суду, а 24.07.2026 було припинено дію договору про надання правничої допомоги між ОСОБА_1 та його попереднім захисником, що вказує на порушення його права на захист.

Крім того, на думку захисника Бабича М.В., висновок судді про повне дотримання процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не підтверджений належним аналізом доказів, має декларативний характер та не відповідає вимогам закону.

Також адвокат зазначає, що оскаржувана постанова не містить належного аналізу доказів, не розкриває мотивів, з яких суд визнав доведеними всі елементи складу адміністративного правопорушення та фактично ґрунтується на формальному відтворенні матеріалів, складених працівниками поліції.

Таким чином, істотні порушення права на захист, неповне дослідження судом обставин справи, неналежна оцінка доказів та відсутність належного мотивування судового рішення свідчить про те, що вина ОСОБА_1 не була доведена у встановленому законом порядку.

Gеревіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №620073 від 20.03.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1130 КУпАП;

- рапортом поліцейського Рагуліна С.Ю. про проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, за результатом якого відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- роздруківкою результатів тестування «Alcotest 6820» від 20.03.2026 року, згідно з якою показник алкоголю у ОСОБА_1 становить 0,76 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний, 0,76 проміле, з результатом огляду погодився, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі;

- відеозаписами, які містяться на DVD-R дисках лазерних систем зчитування, згідно з якими 20.03.2026 о 20.04 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Део Сенс д.н.з. НОМЕР_1 ., був зупинений працівниками поліції, на вимогу яких пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу "Drager Аlcotest 6820", який показав результат 0,76 проміле. Із вказаним результатом огляду погодився.

Дослідивши вказані матеріали, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 порушенні ним п. 2.9а ПДР України, вчинені особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у поза розумний сумнів, а тому доводи захисника в цій частині не заслуговують на увагу.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом, і саме його даними було встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, водій намагався втекти з місця зупинки автомобіля, однак був затриманий працівниками поліції, які його наздогнали і були змушені застосувати до нього спец. засоби, після встановлення особи водія, у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що водій погодився пройти огляд на місці запинки транспортного засобу. У результаті проходження вказаного огляду, прилад драгер зафіксував 0,76 проміле у видихуваному ОСОБА_1 повітрі і з таким результатом останній погодився, після чого поліцейські роз`яснили водієві його права та обов`язки, повідомили, що на нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, копія якого йому була надана під підпис.

Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист, то апеляційний суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, а також користуватися іншими правами, передбаченими законом.

Разом із тим, реалізація процесуальних прав особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачає також добросовісне користування такими правами.

Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не обмежував ОСОБА_1 у реалізації його процесуальних прав, а навпаки, забезпечував можливість стороні захисту брати участь у розгляді справи.

Зокрема, судовий розгляд справи двічі відкладався за клопотаннями попереднього захисника ОСОБА_1 . Отже, сторона захисту була обізнана про перебування справи на розгляді суду першої інстанції, дату судового розгляду та мала можливість звертатися до суду із відповідними заявами і клопотаннями, однак не зробила цього. За таких обставин доводи апеляційної скарги про перебування ОСОБА_1 у період з 21.07.2026 по 28.07.2026 на стаціонарному лікуванні не свідчить про неналежне забезпечення його права на захист.

При цьому, апеляційний суд зауважує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Не встановлено і обставин, які б давали підстави вважати результати огляду на стан алкогольного сп`яніння недопустимим доказом.

Не погоджується суд апеляційної інстанції і з доводами захисника про відсутність належного мотивування оскаржуваної постанови, оскільки з її змісту вбачається, що суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, зазначив докази, на яких ґрунтуються відповідні висновки, та навів мотиви, з яких дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, однак не містять обставин, які б свідчили про істотні порушення норм матеріального чи процесуального права або ставили під сумнів правильність висновку суду про доведеність вини ОСОБА_1 . Сукупність наявних у справі доказів є достатньою, взаємоузгодженою та переконливо підтверджує наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги з наведених мотивів не вбачається.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294, 295 КУпАП України,

постановив:

Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 27.07.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника Бабича Максима Вікторовича - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Соколова