Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 24 серпня 2026 р.
Справа: №523/9676/26
Суддя: Артеменко І. А.
Номер провадження: 33/813/1343/26
Номер справи місцевого суду: 523/9676/26
Головуючий у першій інстанції Шурупов В. В.
Доповідач Артеменко І. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.08.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду – Артеменко І.А.,
за участю: секретаря судового засідання – Подуст Т.П.,
захисника особи, яка притягається до відповідальності, – Трачука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Трачука Віктора Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Пересипського районного суду м.Одеси від 03 червня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст протоколу про адміністративне правопорушення
03.05.2026 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За вказаним протоколом 29.04.2026 близько 11:00 ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив конфлікт відносно своєї дружини ОСОБА_2 , в ході якого висловлювався в її бік грубою нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Короткий зміст судового рішення
Постановою Пересипського районного суду м.Одеси від 03.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. В порядку ст.39-1 КУпАП направлено ОСОБА_1 до Центру соціальних Служб Одеської міської ради для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на три місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави.
Короткий зміст доводів апеляційної скарги
Не погоджуючись з судовим рішенням, захисник Трачук В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Пересипського районного суду м.Одеси та закрити провадження у справі за відсутності події та складу інкримінованого правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначив, що:
- судом не враховано, що підставою складання адміністративного протоколу є виключно заява ОСОБА_2 ;
- у складеному протоколі не зазначено які саме висловлювання могли спричинити наслідок здійснення шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи;
- відсутність зазначення потерпілою ОСОБА_2 про спричинення їй психологічної шкоди як у заяві про адміністративне правопорушення, так і в поясненнях, та відсутність взагалі конкретизованих слів, які спричинили психологічну шкоду потерпілій, та відсутність конкретизації слів в протоколі – не може свідчити про наявність спричиненої психологічної шкоди;
- суд помилково врахував пояснення ОСОБА_3 , оскільки вона не чула, що ОСОБА_1 ображав дружину, а знає це зі слів ОСОБА_2 ;
- докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Трачук В.В. в інтересах ОСОБА_1 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Потерпіла ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, надавши суду заяву про її примирення з ОСОБА_1 , відсутність будь-яких претензій до нього, у зв`язку з чим вона не бажає подальшого розгляду справи в апеляційному суді та не наполягає на притягненні його до відповідальності. В телефонному режимі потерпіла підтвердила факт подачі нею вказаної заяви та просила здійснювати розгляд справи без її участі.
Відтак, з огляду на положення ч.6 ст.294 КУпАП у суду апеляційної інстанції за встановлених обставин відсутні перешкоди для розгляду справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника в інтересах особи, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Фактичні обставині, встановлені судом першої інстанції
Суд першої інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №177014 від 03.05.2026, в якому наведені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП (а.с.1);
- рапортом ст.інспектора ЧЧ відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Дончук С.В. від 30.04.2026 року, згідно з яким за заявою потерпілої ОСОБА_2 , 29.04.2026 приблизно об 11:00 годині, її чоловік – ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння вчинив конфлікт відносно неї, заява зареєстрована в ЄО за №4207 (а.с.2);
- заявою та поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 30.04.2026, в яких викладені обставини вчинення 29.04.2026 ОСОБА_1 відносно неї конфлікту, в ході якого останній висловлювався нецензурною лайкою, ображав честь та гідність потерпілої, погрожував фізичною розправою; подія відбувалась в присутності спільної малолітньої дитини – ОСОБА_4 та колеги з роботи – ОСОБА_3 (а.с.3-4);
- поясненнями ОСОБА_3 від 01.05.2026, згідно з якими її колега ОСОБА_2 неодноразово скаржилась на вчинення чоловіком – ОСОБА_1 домашнього насильства відносно останньої, що відбувалось в присутності малолітнього сина; в день розглядуваних подій вона разом з потерпілою приїхали до помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де виявили ОСОБА_1 в стані сильного алкогольного сп`яніння та дитину; поки вказана особа викликала поліцію, зі слів її колеги ОСОБА_2 , чоловік знову ображав вказану потерпілу (а.с.5);
- терміновим заборонним приписом серії АА №422965 від 03.05.2026 стосовно кривдника ОСОБА_1 (а.с.10).
Щодо письмових пояснень ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд першої інстанції виходив з того, що пояснення наведених осіб мають загальний характер, не містять відомостей щодо обставин події від 29.04.2026, яка є предметом розгляду, а переважно стосуються характеристики потерпілої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності.
Зокрема, у письмових поясненнях ОСОБА_6 від 03.05.2026 зазначено, що він знає ОСОБА_2 5 років та може її охарактеризувати як психічно неврівноваженою та з частими перепадами настрою.. Так як вони сусіди, іноді чує як вона нецензурно лається на своїх дітей та чоловіка. Постійно негативно висловлюється про свого чоловіка ОСОБА_1 . В інформацію про те, що ОСОБА_1 . б`є ОСОБА_2 не вірить. Зазначено, що особистих конфліктів у нього з ОСОБА_2 не було (а.с.8).
За письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 03.05.2025, ОСОБА_1 знає протягом 15 років, а його дружину ОСОБА_2 близько 3 років. Характеризує ОСОБА_2 як неадекватну людину, тому що в його присутності нецензурно лається на нього, свого чоловіка у присутності своїх дітей. Зазначено, що 29.04.2026 о 16:30 год та 18:48 ОСОБА_2 у меседжері ОСОБА_8 надсилала йому образливі повідомлення нецензурною лайкою, які він проігнорував (а.с.9).
За письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 01.05.2025, він працює спільно з ОСОБА_2 , яку знає як спокійну та урівноважену людину. 29.04.2026 приблизно о 11:00 їй зателефонував чоловік та повідомив, що забирає їх спільну дитину та буде розважатися. По голосу чоловіка було зрозуміло, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, вона запитала у чоловіка як він сяде за кермо в стані алкогольного сп`яніння, у відповідь жінка почула нецензурну лайку в свій бік. Після чого ОСОБА_9 вирішила, що поїде до чоловіка спільно з колегою, так як вона була стривожена. Зазначив, що телефонні дзвінки такого характеру колезі він чує майже щодня. Він їй постійно погрожує фізичною розправою, його улюблений вираз до дружини : «Я закатаю тебе в бетон», сестра чоловіка ОСОБА_9 працює в ГУНП та чоловік вважає та прямо говорить, що вразі чого вона вирішить всі питання. Чоловік ОСОБА_10 постійно навчає свого сина, якому 4 роки, нецензурній лайки, а саме на адресу ОСОБА_10 , також навчає та спонукає бити свою маму, це він знає зі слів ОСОБА_10 . Також неодноразово чув такі вислови в розмові з чоловіком. Він в розмові з дружиною систематично принижує її честь та гідність. 08.03.2026 він обіцяв подарувати їй дві гвоздички, але зазначив, що це буде трохи пізніше. Додатково зазначив, що в результаті вислову чоловіка, дитина зазнала деформацію психологічного стану, дитина спілкується виключно з використанням нецензурної лайки, він особисто був свідком, коли ОСОБА_10 брала сина з собою на роботу. Наскільки йому відомо, чоловік ОСОБА_10 не працює, систематичного вживає алкогольні напої,постійно просить, щоб дружина купила йому алкогольні напої, які він вживає в присутності малолітньої дитини та вважає це правильним (а.с.6).
Також судом надана оцінка документам, наданим ОСОБА_1 на підтвердження обставин, пов`язаних із доглядом ним за його спільним з потерпілою ОСОБА_2 малолітнім сином та щодо стану здоров`я вказаної потерпілої, в результаті якої суд дійшов висновку, що вони не є належними доказами у даній справі, оскільки не стосуються предмета доказування та не впливають на встановлення обставин події, яка стала підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Мотиви апеляційного суду
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Суд апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та визнані доведеними судом першої інстанції, за доводами, зазначеними в апеляційній скарзі, на виконання вимог ст. 294 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
З наведеного вбачається, що обов`язковими ознаками об`єктивної сторони даного правопорушення є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.
Згідно з пунктами 3, 4, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. При цьому, економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з підстав, передбачених ст.173-2 КУпАП, можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди повинно бути відображене у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди.
Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
У той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту. Отже, факт вчинення конфлікту, навіть між особами, визначеними Законом, сам по собі не може свідчити про факт скоєння насильства.
Згідно з ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, в тому числі суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Тобто, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення по даній категорії справ повинні бути чітко відображені не тільки прояви домашнього насильства, а й наслідки.
Отже, у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення по даній категорії справі повинні бути чітко відображені не тільки прояви домашнього насильства, а й наслідки у вигляді заподіяної фізичної або психологічної шкоди.
Згідно з положеннями КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №177014 від 03.05.2026, ОСОБА_1 29.04.2026 близько 11:00, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив конфлікт відносно своєї дружини ОСОБА_2 , в ході якого висловлювався в її бік грубою нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення зазначив про свою категоричне незгоду з ним та надав письмові пояснення, в яких зазначив про обставини виниклого між ним та дружиною конфлікту.
З матеріалів справи вбачається, що підставою прибуття працівників поліції на виклик стала сварка між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка виникла в присутності їх малолітньої дитини. При цьому, відносно ОСОБА_1 03.05.2026 також було складено протокол серії ВБА №177063 за ч.2 ст.173-2 КУпАП щодо вчинення ним відносно малолітнього сина ОСОБА_4 домашнього насилля психологічного характеру, яке виразилось у нецензурній лайці на адресу дружини ОСОБА_2 в присутності малолітньої дитини. Постановою Пересипського районного суду м.Одеси від 01.07.2026 у справі №523/10055/26 провадження у справі закрито у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу інкримінованого правопорушення.
ОСОБА_2 в письмових поясненнях від 30.04.2026 по суті події, що сталася 29.04.2026, зазначила, що у неї з ОСОБА_1 , який знаходився в стані алкогольного сп`яніння, виник конфлікт, в ході якого він її ображав, висловлювався в її бік грубою нецензурною лайкою, ображав її честь та гідність, у зв`язку з чим вона змушено пішла з дому з малолітньою дитиною.
Обґрунтовуючи висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд першої інстанції посилався на протокол про адміністративне правопорушення, рапорт поліцейського, заяву та пояснення потерпілої, терміновий заборонний припис та пояснення ОСОБА_3 .
Разом з тим, за поясненнями ОСОБА_2 не вбачається спричинення їй виниклим конфліктом будь-якої шкоди.
Щодо пояснень ОСОБА_3 апеляційний суд звертає увагу, що вона зазначила, що в день події вона разом з потерпілою приїхали до помешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де виявили ОСОБА_1 в стані сильного алкогольного сп`яніння та дитину, і вона викликала поліцію, а коли вона вийшла на вулицю за співробітниками поліції, в цей час, зі слів ОСОБА_11 , її чоловік ОСОБА_12 знов ображав її. Отже, ОСОБА_3 не була безпосередньо свідком виниклого конфлікту.
За змістом вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї жінки, а саме висловлювався в її бік грубою нецензурною лайкою.
Разом з цим, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.
Окрім того, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи, не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
При цьому, обставини домашнього насильства, описані у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення, не містять будь-яких даних про наслідки такого насильства, а тому суд першої інстанції не мав підстав для висновку про те, що внаслідок дій ОСОБА_1 могла бути завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, оскільки заподіяння такої шкоди, згідно з протоколом, йому інкриміноване не було.
Більше того, сама ОСОБА_2 зазначала про виникнення між нею та ОСОБА_1 конфлікту, не зазначаючи про наявність наслідків у виді спричинення будь-якої шкоди.
Оцінюючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що виниклий між сторонами конфлікт носив побутовий характер.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 29.04.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Статтею 62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
У відповідності до пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Стосовно складеного протоколу про адміністративне правопорушення, то сам по собі він не може бути беззаперечним доказом вини особи в зазначеному діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства 29.04.2026 стосовно дружини ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог статті 252 КУпАП наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова Пересипського районного суду м.Одеси від 03.06.2026 підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП України.
Керуючись п. 1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Трачука Віктора Васильовича - задовольнити.
Постанову Пересипського районного суду м.Одеси від 03 червня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП – скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу вказаного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду І.А. Артеменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua