Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №738/1595/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1595/26

№ провадження 3/738/570/2026

Постанова

іменем України

26 серпня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Волошиної Н.В., за участю секретаря судового засідання Шугалій А.С., pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi справу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 126 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

встановив:

ОСОБА_1 21 червня 2026 року о 02 годині 30 хвилин в селі Степанівка по вулиці Леоніда Каденюка, 33 Корюківського району Чернігівської області, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 та не мав при собі поліса (договора) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), чим порушив пункт 2.1. ґ) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Європейський суд з прав людини в пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, рішення у справі «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Зі змісту Протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що протокол складений у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про що свідчить його підпис у протоколі, отже останній був обізнаний про існування судового провадження з розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що узгоджується із положеннями частини першої статті 268 КУпАП.

Частина перша статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 2.1. ґ) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП підтверджується доказами, а саме:

- рапортом № 4386 від 21 червня 2026 року;

-поясненнями ОСОБА_2 від 21 червня 2026 року;

-відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Згідно із довідкою інспектора з адміністративної практики сектору взаємодії з громадами Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області Сухенко Т., відповідно до інформаційної бази Національної поліції ІПНП, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Дослідивши докази в справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.1. ґ) Правил дорожнього руху, вчинивши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

ОСОБА_1 є неповнолітньою особою віком від 16 до 18 років, не працює, вперше вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, обставини, що обтяжують відповідальність відсутні, обставиною, що пом`якшує відповідальність є вчинення правопорушення неповнолітнім.

Відповідно до статті 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, відповідно до положень статтей 13, 24-1 КУпАП, застосувати до ОСОБА_1 захід впливу – попередження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 23, 24-1, 33, 221, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.В. Волошина