Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №738/1596/26 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/1596/26

№ провадження 3/738/571/2026

Постанова

іменем України

26 серпня 2026 року місто Мена Чернігівської області

Менський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Волошиної Н.В., за участю секретаря судового засідання Шугалій А.С., pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi справу про адміністративне правопорушення за статтею 122-4 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,

встановив:

ОСОБА_1 21 червня 2026 року о 02 годині 30 хвилин в селі Степанівка по вулиці Леоніда Каденюка, 33 Корюківського району Чернігівської області, керував транспортним засобом ВАЗ 21063, реєстраційний номер НОМЕР_1 та, будучи причетним до вчинення дорожньо - транспортної пригоди – наїзду на електроопору № 11, залишив місце пригоди, чим порушив пункт 2.10. а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність статтею 122-4 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Європейський суд з прав людини в пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, рішення у справі «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

Зі змісту Протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що протокол складений у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про що свідчить його підпис у протоколі, отже останній був обізнаний про існування судового провадження з розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що узгоджується із положеннями частини першої статті 268 КУпАП.

Стаття 122-4 КУпАП, передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до пункту 2.10. а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП підтверджується доказами, а саме: поясненнями ОСОБА_2 від 21 червня 2026 року, рапортом № 4386 від 21 червня 2026 року, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Згідно із довідкою інспектора з адміністративної практики сектору взаємодії з громадами Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області Сухенко Т., відповідно до інформаційної бази Національної поліції ІПНП, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

Дослідивши докази в справі, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу, залишив місце дорожньо-транспортної пригоди до якої був причетним, порушивши пункт 2.10. а) Правил дорожнього руху, вчинивши таким чином адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 КУпАП.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

ОСОБА_1 є неповнолітньою особою віком від 16 до 18 років, не працює, вперше вчинив адміністративне правопорушення на транспорті, обставини, що обтяжують відповідальність відсутні, обставинами, що пом`якшують відповідальність є вчинення правопорушення неповнолітнім.

Відповідно до статті 13 КУпАП, до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; попередження; догана або сувора догана; передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, відповідно до положень статтей 13, 24-1 КУпАП, застосувати до ОСОБА_1 захід впливу – попередження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 23, 24-1, 33, 221, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н.В. Волошина