Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №738/2320/25 — Менський районний суд Чернігівської області

Справа № 738/2320/25

№ провадження 3/738/4/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року місто Мена

Менський pайонний суд Чеpнiгiвської областi в складі:

судді Волошиної Н.В.

з участю секретаря судового засідання – Шугалій А.С.,

pозглянувши матеpiали пpо пpитягнення до адмiнiстpативної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 Кодексу Укpаїни пpо адмiнiстpативнi пpавопоpушення,

В С Т А H О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №474594 від 05 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 05 жовтня 2025 року о 22.30 год по вул. Героїв України, 150 в м. Мена Корюківського району Чернігівської області керував автомобілем марки Volksvagen CARAVELLE, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода), на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису, чим поpушив п. 2.5 ПДР Укpаїни, за що пеpедбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання не з`явилися.

20 серпня 2026 року до суду від захисника ОСОБА_1 – Омельяненко Л.І. надійшло клопотання, в якому остання просить закрити провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Зазначає про те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №5874222, винесену 05 жовтня 2025 року поліцейським ВП №1 (м.Мена) Корюківського РВ ГУНП в Чернігівській області старшим сержантом поліції Фесенком В.П. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, фактичні обставини справи якої були підставою і для складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

З аналізу ч.2 ст. 268 КУпАП вбачається, що участь особи під час розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковою.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи, що здійснюють керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтями 251,280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями п.27 Постанови пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам роз`яснено, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, під час розгляду справи в суді вимагається доведення того, що ОСОБА_1 05 жовтня 2025 року о 22.30 год по вул. Героїв України, 150А в м. Мена керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Під керуванням транспортним засобом розуміється виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР №339512 від 23 травня 2025 року, до матеріалів справи додано: акт огляду на стану алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, не проводився; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху до закладу охорони здоров`я, яке видане 05 жовтня 2026 року о 23 год 00 хвилин, з якого вбачається, що підставою для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу є виявлення у останнього поліцейським ознак сп`яніння – запаху алкоголю з порожнини рота, нестійкої ходи.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто, здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій .

Відповідно до Правил дорожнього руху України, водій – особа яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Отже, обов`язковому з`ясуванню підлягає сам факт керування особою транспортним засобом та зазначена обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Із відеозапису доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, який був відтворений під час судового розгляду справи і який не містить безперервної фіксації, не вбачається, що саме ОСОБА_1 05 жовтня 2025 року керував транспортним засобом Volksvagen CARAVELLE, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Героїв України, 150А в м. Мена Корюківського району Чернігівської області.

Із зазначеного відеозапису неможливо встановити: чи є транспортним засобом, за яким рухався службовий автомобіль поліції, саме автомобіль, зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №474594 від 05 жовтня 2025 року; хто саме перебував за кермом вказаного транспортного засобу під час його руху; чи здійснювала керування транспортним засобом до його зупинки саме особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення; чи саме ОСОБА_1 виходив з місця водія після зупинки транспортного засобу.

З дослідженого відеозапису вбачається, що службовий автомобіль поліції певний час рухається за транспортним засобом. Водночас через якість відеозапису та відстань між транспортними засобами неможливо встановити, який саме автомобіль перебував попереду, чи є ним транспортний засіб, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №474594 від 05 жовтня 2025 року, а також хто перебував за його кермом. Крім того, після цього відеозапис протягом тривалого часу не містить безпосередньої фіксації зазначеного транспортного засобу, у зв`язку з чим відсутній безперервний відеозапис події. Надалі зафіксовано лише прибуття службового автомобіля поліції до місця, де знаходився один із припаркованих автомобілів, біля якого перебував ОСОБА_1 .

Наявність такого часового проміжку не дає можливості встановити безперервний зв`язок із автомобілем, за яким рухався службовий автомобіль поліції, та автомобілем, біля якого згодом був виявлений ОСОБА_1 , а відтак не підтверджує факту керуванням останнім транспортним засобом, зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №474594 від 05 жовтня 2025 року.

Суд приймає також до уваги як доказ не керування ОСОБА_1 транспортним засобом постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Чернігівській області, поліцейського відділення поліції №1 (м.Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Фесенка Василя Павловича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зареєстрованого не в автоматичному режимі.

У зазначеній постанові встановлені події, які відбувалися 05 жовтня 2025 року о 22 годині 30 хвилин по вул. Героїв України, 150А в м. Мена, а саме, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

Отже, встановлені Шостим апеляційним адміністративним судом обставини, є преюдиційними та додаткового доведення не потребують.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особі повинні тлумачитись на її користь.

Враховуючи встановлені судом обставини, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.

Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії, викладеній у протоколі про адміністративне правопорушення.

Наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії події, аніж викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.

Обов`язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.

Враховуючи викладене, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 05 жовтня 2025 року о 22.30 год по вул. Героїв України, 150А в м. Мена Корюківського району Чернігівської області керував автомобілем марки Volksvagen CARAVELLE, д.н.з. НОМЕР_1 , суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведена наявність в діях останнього події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки з урахування встановлених у судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то провадження в справі щодо нього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, кеpуючись ст. 7, ч.1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суд -

П О С Т А H О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Н. В. Волошина