Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №489/7558/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/7558/26

Провадження № 1-кп/489/769/26

Інгульський районний суд міста Миколаєва

Вирок

іменем України

27 серпня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку у кримінальному провадженні №12026153040000118 від 22.07.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з вищою освітою, працюючому експедитором ТОВ «Тютюнова компанія «Південна», неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, відповідно до обвинувального акту зареєстрованого по АДРЕСА_1 та проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого, контактний телефон НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту - 17.07.2026 близько 23:00 год ОСОБА_2 , знаходячись за місцем проживання в будинку АДРЕСА_2 , під час конфлікту, в результаті раптово виниклого прямого умислу, направленого на заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс своїй співмешканці ОСОБА_3 , з якою проживав разом з 2014 року та був пов`язаний спільним побутом, не менше семи ударів руками в область потиличної ділянки голови зліва та справа, спинки носу, бокової поверхні грудної клітки зліва, параорбітальних ділянок, лівої виличної ділянки, нижньої щелепи зліва, правого плеча, лівого та правого ліктьових суглобів, у ліве око, в результаті чого заподіяв останній легкі тілесні ушкодження у вигляді забоїв м`яких тканим потиличної ділянки голови зліва та справа, спинки носу, бокової поверхні грудної клітки зліва, синців лівої та правої параорбітальних ділянок, лівої виличної ділянки, нижньої щелепи зліва, правого плеча, лівого та правого ліктьових суглобів, крововиливу у з`єднувальну оболонку та склери лівого ока та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у вигляді струсу головного мозку.

Таким чином, судом в межах судового розгляду, визначених ст. 337 КПК України, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

Під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. До суду прокурор надіслав обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, до якого додані: письмова заява підозрюваного ОСОБА_2 від 24.08.2026, складена в присутності захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні; письмова заява потерпілої ОСОБА_3 від 24.08.2026 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а також матеріали досудового розслідування (кримінального провадження №12026153040000118 від 22.07.2026), у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним ОСОБА_2 своєї винуватості.

Вивчивши обвинувальний акт, додані до нього матеріали та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

При призначенні покарання суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, характеризується позитивно, раніше не судимий, працює офіційно, лікування у лікарів нарколога та психіатра не проходив, за медичною допомогою не звертався.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає вказане в обвинувальному акті щире каяття.

Обставиною, яка згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_2 , суд визнає вказане в обвинувальному акті вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебував у сімейних або близьких відносинах.

Ураховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення (кількість та перелік завданих потерпілій тілесних ушкоджень, а також обставини їх заподіяння), особу обвинуваченого, який офіційно працевлаштований, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, характеризується позитивно, визнання ним своєї вини, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, з покладанням обов`язків, визначених ч. 2 ст. 59-1 КК України. Вказані вид та міра покарання, на переконання суду, є необхідними й достатніми для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Право суду призначати покарання на власний розсуд підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 29.10.2020 у справі №487/5034/18, згідно з якими «поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема й у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо».

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

У кримінальному провадженні відсутні витрати на залучення експертів.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні запобіжний захід не застосовувався та з урахуванням того, що суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді пробаційного нагляду, тому відсутні підстави для застосування відносно нього запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись статтями 369-371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Початок строку відбування покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_2 обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: оптичні носії DVD-R з відеозаписами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Інгульський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1