Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №467/742/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/742/26

Провадження № 2/467/581/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25.08.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.,

за участю секретаря Скорнякової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

01.06.2026 року представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором №2022451 від 31.12.2024 року у розмірі 85183,99 грн та витрати на оплату судового збору 2662,40 грн.

Обґрунтовано позов тим, що 31.12.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2022451 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого, відповідачка отримала кредит в розмірі 32000,00 грн, строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 3% на день, підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується в перший день користування кредитом. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, з використанням процедури, що передбачає обов`язкову ідентифікацію клієнта та подальше використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у даному випадку «Н310», який було надіслано на номер телефону, зазначений відповідачкою в анкеті позичальника НОМЕР_1 .

27.01.2026 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу №01.02-4/26, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором №2022451 від 31.12.2024 року, укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачкою набуло ТОВ «Свеа Фінанс».

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачкою за договором виконало повністю та надало грошові кошти в обумовленому Договором розмірі шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. Відповідач порушила умови договору, погашення заборгованості здійснено частково. Станом на дату звернення до суду відповідач має заборгованість за кредитним договором №2022451 від 31.12.2024 року в розмірі 85183,99 грн, з яких: 29439,99 грн заборгованість за сумою кредиту, 39744,00 грн, заборгованість по нарахованим відсоткам, 16000,00 грн пеня, штраф. Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь.

Ухвалою судді від 02.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, одночасно з поданням позовної заяви просив провести судове засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належно. Про причини неявки суду не повідомила. Відзив на позовну заяву не подавала.

З урахуванням викладеного, у відповідності ч. 1 ст. 280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 31.12.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №2022451 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», який містить анкетні дані відповідачки.

Крім того, сторони узгодили в письмовій формі таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що становить додаток № 1 до укладеного між сторонами договору №2022451 від 31.12.2024 року.

Разом із договором ОСОБА_1 підписала заяву-анкету та заяву-приєднання до публічної пропозиції ТОВ «Слон Кредит» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів, що є невід`ємною частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до п. 1.2 договору на умовах, встановлених договором, Товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Пунктами 1.3., 1.4. договору встановлено, що сума кредиту (загальний розмір) складає 32000,00 грн, строк кредиту - 360 днів, тип кредиту - кредит. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є додатком №1 до договору кредиту.

Згідно з п. 1.5 договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:

1.5.1. Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит);

1.5.2. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 29.01.2025 року включно;

1.5.2.1. Знижена процентна ставка 1,5% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 29.01.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

1.5.3. Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 30.01.2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (включно).

Відповідно до п. 1.6. Договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Денна процентна ставка на дату укладення договору складає: 0.971% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії; 0.85% в день, якщо застосовано знижену процентну ставку протягом періоду її дії (п. 1.7. Договору).

Відповідно до 1.8. Договору, загальні витрати на дату укладення Договору складають: 111840,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії; або 97920,00 грн, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії.

Згідно з п. 1.9 Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 13574,76 % річних, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії; або 2782,62% річних, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 143840,00 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії; або 129920,00 грн, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії (п.1.10 Договору).

Пунктом 2.1. передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Відповідно до п.3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом за процентною ставкою, визначеною Договором, яка діє у відповідний період користування кредитом та у межах строку кредиту. Проценти нараховуються щодня, виходячи з фактичної кількості календарних днів у періоді, за який здійснено нарахування.

Пунктом 3.2. договору кредиту встановлено, що до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту. При цьому, обрахунок кількості днів в періоді та відповідно обрахунок строку кредиту, здійснюються виходячи з кількості днів за які відбувається нарахування процентів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.

Відповідно до п. 9.2. договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4. договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним.

Згідно з п. 9.6 договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в Особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис товариства створюється на договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим сторонами в укладеному договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІКС товариства /зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Згідно з п. 9.8 договору підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Договір містить реквізити сторін, зокрема дані позичальника, а саме: ПІБ позичальника ОСОБА_1 , її місце проживання, паспортні дані, податковий номер, номери телефонів, а також підписаний шляхом застосування цифрового власноручного підпису - одноразовим ідентифікатором Н310.

Інформаційне повідомлення споживача фінансових послуг, що становить додаток до укладеного між сторонами договору №2022451 від 31.12.2024 року також підписане електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора Н310.

Ідентифікація клієнта проведена ТОВ «Слон Кредит», як абонентом-надавачем послуг 27.12.2024 року з використанням інформації, отриманої з системи BankID НБУ, що підтверджено довідкою щодо інформаційної взаємодії в системі BankID НБУ. Банк-ідентифікатор ПУМБ.

Отримання ОСОБА_1 коштів в сумі 32000,00 грн 31.12.2024 року на картку (електронний платіжний засіб) НОМЕР_3 підтверджується повідомленням надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек» вих. №20260129-297 від 29.01.2026 року.

Переказ грошових коштів ТОВ «Пейтек» здійснено за умовами Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 31.10.2024 року, укладеного з ТОВ «Слон Кредит».

Судом також встановлено, що 27.01.2026 року між ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) та ТОВ «Свеа Фінанс» (Фактор) укладено Договір факторингу №01.02-4/26, у відповідності до умов якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Оплата фінансування за Договором факторингу №01.02-4/26 від 27.01.2026 року підтверджена платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 27.01.2026 року.

Відповідно витягу з реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу №01.02-4/26 від 27.01.2026 року до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №2022451 від 31.12.2024 року (рядок 108). Сума заборгованості становить 85183,99 грн, з яких: 29439,99 грн заборгованість за сумою кредиту, 39744,00 грн, заборгованість по нарахованим відсоткам, 16000,00 грн пеня, штраф.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором про надання кредиту, укладеним в електронній формі до нього.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпис

у усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що договір №2022451 від 31.12.2024 року був підписаний відповідачкою відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим вона акцептувала пропозицію позивача та уклала кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора.

При укладенні договору відповідачка пройшла ідентифікацію через систему BankID Національного банку України.

На виконання приписів Закону України «Про електронні довірчі послуги» в Україні діють декілька способів електронної ідентифікації особи, які дозволяють однозначно її встановити, а саме:

1) використання кваліфікованого електронного підпису особи, який розміщений у вигляді приватного ключа на матеріальному носії інформації;

2) використання систем BankID, зокрема Національного банку України, який регулюється постановою правління цього банку від 17 березня 2020 року №32.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 частини другої розділу I Загальні положення постанови правління Національного банку України від 17 березня 2020 року №32 визначено:

1) абонент-ідентифікатор - банк України, який є абонентом Системи BankID Національного банку та безпосередньо виконує функції ідентифікації, автентифікації та верифікації клієнтів (банку), які є користувачами Системи BankID Національного банку;

2) абонент - надавач послуг - абонент Системи BankID Національного банку, який з її використанням отримує від абонента-ідентифікатора дані користувача Системи BankID Національного банку з метою надання йому послуг;

6) автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу встановити та підтвердити особу користувача Системи BankID Національного банку.

На підтвердження проходження відповідачкою процедури ідентифікації особи позивачем надано підтвердження первісного кредитора, який є абонентом - надавачем послуг.

Отже, відповідачка уклала з ТОВ «Слон Кредит» електронний договір та підписала такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором). При цьому сторонами було погоджені всі істотні умови договору. Підписавши вказаний договір, відповідачка добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяла на себе відповідні зобов`язання.

Також суд встановив, що ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 32000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки 31.12.2024 року, що підтверджено повідомленням надавача платіжних послуг.

Відповідно до ч. 4 ст. 31 ЗУ «Про платіжні послуги» після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов`язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію:

1) відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості);

2) суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції;

3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);

4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);

5) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування (у разі її зазначення).

Враховуючи, що первісний кредитор ТОВ «Слон Кредит» є фінансовою, а не банківською установою, зважаючи на положення Закону України «Про платіжні послуги», підтвердження надавача платіжних послуг про здійснення переказу грошових коштів є первинними обліковими документами, що підтверджують факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

Отже, факт отримання відповідачкою кредитних коштів суд також вважає доведеним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Частиною першою статті 1077 та ст. 1078 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №2022451 від 31.12.2024 року було здійснено шляхом укладення між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» договору факторингу.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №2022451 від 31.12.2024 року, виконаного первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит», заборгованість відповідачки становить 85183,99 грн, з яких: 29439,99 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 39744,00 грн- заборгованість по відсоткам, 16000,00 грн - штраф. Сума, сплачена відповідачкою на погашення заборгованості становить 55571,21 грн, з них: 2560,01 грн – тіло, 53011,20 грн – відсотки.

Суд погоджується із зазначеним розрахунком в частині визначення заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, так як розрахунок виконаний у відповідності до умов договору, з урахуванням часткового погашення кредиту відповідачкою та визначених законодавством обмежень щодо денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».

Водночас, позовні вимоги про стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 16000,00 грн суд вважає безпідставними та їх не задовольняє, з наступних підстав.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення

позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за

прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідачки на користь ТОВ «Свеа Фінанс» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 69183,99 грн, , з яких: 29439,99 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту), 39744,00 грн - заборгованість по відсоткам.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає із наведених вище підстав.

У відповідності до ст. 141 КПК України, пропорційно до розміру задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2162,40 грн (2662,40 грн х 81,22%).

Керуючись, ст.ст.13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279,352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за Договором №2022451 про надання споживчого кредиту від 31.12.2024 року в розмірі 69183 (шістдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят три) гривні 99 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» 2162 (дві тисячі сто шістдесят дві) гривні 40 копійок витрат на оплату судового збору.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Арбузинським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, поштовий індекс 04070;

Відповідач: ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Суддя І.О.Догарєва