Постанова від 20 серпня 2026 р. у справі №711/6028/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/563/26 Справа № 711/6028/26 Категорія: ч.1 ст.184 КУпАПГоловуючий у І інстанції Комплєктова Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25 червня 2026 року, якою –

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомила, ІПН в матеріалах справи відсутній,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції 26.04.2026 близько 20.18 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків по відношенню до свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2016 р.н., який керуючи велосипедом 26.04.2026 близько 20.18 год. скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на припаркований автомобіль «CHEVROLET LACETTI», р.н. НОМЕР_1 та місце пригоди залишив, в результаті ДТП були завдані пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 25.06.2026 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо неї на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Апеляційні вимоги обгрунтувала тим, що відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП настає виключно за ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення умов життя дітей, а також щодо їхнього виховання. Зауважує, що суд жодного належного та допустимого доказу її ухилення від забезпечення належних умов життя її сина ОСОБА_3 ,. або ухилення від його виховання матеріали справи не містять.

Зазначає, що син під час катання на велосипеді здійснив незначене зіткнення із автомобілем, який був припаркований з порушеннями у дворі житлового будинку. Вважає, що цей факт не свідчить про невиконання нею батьківських обов`язків, а свідчить лише про випадок зіткнення. Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені у ст. 150 Сімейного кодексу України та передбачають, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Вказаних обов`язків нею, як матір`ю дитини, дотримано.

Наголошує, що її дитина забезпечена усім необхідним, гарно навчається, позитивно характеризується за місцем навчання, з повагою ставить до сторонніх осіб. Одноразовий інцидент не може свідчити про її бездіяльність, як матері, у вихованні дитини.

Потерпілий ОСОБА_4 , автомобіль якого був пошкоджений велосипедом під керування неповнолітнього ОСОБА_3 , направив до апеляційного суду заяву в якій просить рішення суду першої інстанції залишити в силі, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , яка підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені у ст. 150 Сімейного кодексу України та передбачають, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків вважатиметься невиконання безпосередньо обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей. При цьому, як зазначалось вище, положеннями ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено відповідальність саме за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

На переконання апеляційного суду, судом першої інстанції належним чином не досліджено доказів наявних в матеріалах справи, таким надано неправильну та необґрунтовану оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 123961 від 08.06.2026, 26.04.2026 близько 20.18 год. ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов`язків по відношенню до свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2016 р.н., який керуючи велосипедом 26.04.2026 близько 20.18 год. скоїв дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснив наїзд на припаркований автомобіль «CHEVROLET LACETTI», р.н. НОМЕР_1 та місце пригоди залишив, в результаті ДТП були завдані пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.

Однак, таке твердження автора протоколу та суду першої інстанції, не знайшло свого підтвердження в чому проявилася об`єктивна сторона, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, зокрема те, чи взагалі ОСОБА_1 ухилялася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_3 (які саме дії вчинила чи не вчиняла ОСОБА_1 спрямовані на ухилення від виконання батьківських обов`язків), чи була заподіяна шкода інтересам сина ОСОБА_3 (адже потерпілими від вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, є неповнолітні особи, по відношенню яких здійснюється ухилення від виконання батьківських обов`язків), як цього вимагає диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП.

Ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Аналізуючи докази в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 апеляційний суд приходить до висновку про те, що є обґрунтований сумнів того, що ОСОБА_1 вчинила відносно свого неповнолітнього сина ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП – скасувати, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок