Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №161/12942/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/12942/26 Провадження №33/802/851/26 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 та його захисника Масюк Г.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 – адвоката Масюк Ганни Сергіївни на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10 червня 2026 року, о 01 год. 18 хв. по вулиці Рівненській, в селі Струмівка, Волинської області, керував транспортним засобом – електросамокатом «Бест», без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою суду першої інстанції захисник Масюк Г.С. подала апеляційну скаргу, в якій вказує на невідповідність постанови вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. Посилається на те, що судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, неповно та необ`єктивно з`ясовано обставини справи та вирішено її всупереч вимог законодавства.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що працівники поліції за відсутності доказів наявності підстав для зупинки транспортного засобу, наведені в ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» безпідставно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .

Разом з тим, звертає увагу, що з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.06.2026 року, вбачається, що огляд ОСОБА_1 на визначення стану сп`яніння проводився «начебто» черговим лікарем ОСОБА_2 у КП « Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради. У той же час, зазначає, що з переглянутих відеозаписів з бодікамер поліцейських вбачається, що огляд у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» за допомогою газоаналізатора фактично проводила інша особа, котра знаходилася у кімнаті прийому. Тобто, огляд ОСОБА_3 проводився не сертифікованим медичним працівником. При цьому, лікар ОСОБА_2 безпосередньо не здійснював повного медичного огляду ОСОБА_1 , обмежившись лише загальним наглядом за процесом. Основні дії щодо проведення огляду були виконані іншою особою, який фактично провів обстеження. Участь лікаря полягала у формальному контакті та загальному ознайомленні з результатами, без детального втручання в сам процес огляду. Звертає увагу, що саме ж складання лікарем висновку про стан алкогольного сп`яніння водія без його огляду на стан такого сп`яніння, що мало місце в даному випадку, чинним законодавством не допускається.

Посилаючись на вказані обставини, просить оскаржуване рішення в даній справі скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Масюк Г.С., які апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній мотивів та просили задовольнити, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

За положеннями статтей 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, серед іншого, полягає у керуванні особою (водієм) транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 688751 від 10.06.2026 року, складеним інспектором ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Дубень М.Р. відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зі змістом якого останній був ознайомлений та отримав його копію, про що свідчать його підписи (а.с. 1);

- копією роздруківки тесту «Drager Alcotest 6820» № 516 від 10.06.2026 року, згідно з якою в організмі ОСОБА_1 виявлено 1,04 проміле алкоголю (а.с.3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 , маючи ознаки алкогольного сп`яніння у вигляді різкого запаху алкоголю з порожнини рота, пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», за результатами якого в організмі останнього виявлено 1,04 проміле алкоголю, однак він з даним результатом був не згідний (а.с.4);

- висновком лікаря КП « Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 347 від 10.06.2026 року, яким констатовано факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, з результатами якого ОСОБА_1 був ознайомлений та поставив свій підпис (а.с.5);

- рапортом інспектора СРПП ВП №3 Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції Дебень М. Р. від 10.06.2026 року, в якому останній виклав обставини виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та його документування (а.с.7);

- довідкою інспектора САП Луцького РУП ГУНП у Волинській області Літвінцової Т. від 10.06.2026 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягався та отримав посвідчення водія серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Вищевказані обставини також підтверджуються відеозаписами наданими працівниками поліції, які з урахуванням вимог ст.251 КУпАП, були правильно оцінені судом як належний доказ винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, на якому зафіксовано перебіг подій, що мали місце 10 червня 2026 року на місці зупинки транспортного засобу, а також в медичній установі під час медичного огляду.

Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме – у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього безальтернативне стягнення відповідає повністю вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.

Посилання сторони захисту про безпідставності зупинки транспортного засобу, а саме: електросамокату «Бест», без державного номерного знаку під керуванням ОСОБА_1 , то апеляційний суд зазначає про те, що згідно із п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху, тому враховуючи те, що на території Волинської області з 00 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв. діє коменданська година, працівники поліції правомірно зупинили транспортний засіб ОСОБА_1 о 01 год. 18 хв.

Що стосується доводів апеляційної скарги сторони захисту щодо порушення процедури проведення медичного огляду ОСОБА_1 та проведення його «не сертифікованим медичним працівником», то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність настає, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Порядок направлення водіїв для проведення огляду та самого огляду чітко врегульовано ст. 266 КУпАП, а також чинною Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, огляд ОСОБА_1 проводився 10.06.2026 року у спеціалізованому закладі охорони здоров`я — КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька», якому надано право на проведення таких оглядів.

Згідно з вимогами розділу ІІІ Інструкції, медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Матеріалами справи, зокрема відеозаписом з нагрудних камер (бодікамер) поліцейських, підтверджено, що огляд ОСОБА_1 відбувався у спеціально обладнаному приміщенні лікарні в безпосередній присутності чергового лікаря ОСОБА_2 .

Той факт, що технічні маніпуляції (зокрема, безпосередній забір повітря за допомогою газоаналізатора) за вказівкою та під контролем лікаря здійснював інший медичний працівник, не свідчить про проведення огляду сторонньою чи не уповноваженою особою. Чинне законодавство в галузі охорони здоров`я дозволяє залучення середнього медичного персоналу для виконання технічних та асистентських функцій під безпосереднім керівництвом та наглядом лікаря.

Огляд ОСОБА_1 не був формальним, оскільки лікар ОСОБА_2 особисто перебував у кімнаті прийому, безперервно контролював весь процес дослідження, оцінював стан водія та безпосередньо зафіксував результати вимірювання газоаналізатора. За результатами цього огляду лікарем було складено та особисто підписано Висновок щодо результатів медичного огляду № 347 від 10.06.2026 року, що повністю відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 1452/735.

Зі змісту зазначеного Висновку вбачається, що правопорушник ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Сам ОСОБА_1 був ознайомлений із результатами огляду, жодних зауважень чи незгоди з процедурою або діями медичного персоналу безпосередньо під час огляду не висловив, про що свідчить його особистий підпис у Висновку.

Таким чином, твердження захисту про те, що лікар ОСОБА_2 не здійснював огляду, а лише «формально склав висновок», спростовуються сукупністю досліджених доказів. Процедура огляду, передбачена ст. 266 КУпАП та Інструкцією, не порушена, а висновок закладу охорони здоров`я є належним, допустимим та достовірним доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом.

Також, апеляційний суд зазначає, що в силу положень пункту 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку. Однак, ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.06.2026 року з підстав його неповноти або неправильності не оскаржував.

Таким чином, вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП шляхом закриття провадження у справі.

Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та закриття провадження у справі з мотивів яких просить захисник, апеляційний суд не вбачає.

А тому, постанова судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2026 року підлягає залишенню без змін відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол – ОСОБА_1 – адвоката Масюк Ганни Сергіївни залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 липня 2026 року, щодо ОСОБА_1 , – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк