Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №754/11562/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/11502/26

Справа №754/11562/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Галась І.А.

за участю секретаря - Матушок І.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місто Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, 28 корп. ЄДРПОУ 35234236) звернувся до суду з позовною заявою доОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ціна позову - 23380 гривень.

Свої вимоги мотивує тим, що Між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 21766-10/2024 від 13.10.2024 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 7000 грн. строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 1,00 в день на залишок заборгованості.

Згідно з п. 3.1. кредитного договору Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 1.5 Договору, детальні терміни повернення кредиту, сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредитудля споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит що є Додатком №1 до цього Договору.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

Відповідно до п. 2.16. кредитного договору, у випадку готовності Клієнта прийняти пропозицію (оферту), Клієнт натискає кнопку «Підписати», після чого Клієнт отримує вхідний дзвінок на номер телефону та вводить отриманий одноразовий ідентифікатор, або йому надсилається смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, який Клієнт вводить у відповідне поле.

2.17. Введенням коду на Сайті Товариства Клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) Товариства на укладення Кредитного договору (електронний підпис Клієнта накладається на оригінал Договору). Будь-які інші документи (паспорт споживчого кредиту, заяви, звернення, повідомлення, копії документів, інше), пов`язані з укладенням та виконанням Кредитного договору, Клієнт може підписати одним із способів: накладанням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором або, у випадку надсилання документів в паперовому вигляді, - власноручним підписом.

Згідно з п. 2.18. Договору, після здійснення акцепту Клієнтом, Товариство накладає на оригінал паспорту споживчого кредиту та Договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу. Такий порядок укладення договору відповідає ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»

Також варто зазначати що до п. 2.1. Договору, перед його укладенням Товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію Клієнта з урахуванням вимог НБУ одним із законних способів, зокрема шляхом отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ або через бюро кредитних історій з використанням otp-пароля та фотофіксації особи.

У сукупності такі обставини, як подання заявки на отримання кредитних коштів, проходження попередньої ідентифікації та верифікації відповідно до вимог НБУ, що підтверджує намір саме цієї особи укласти договір, підписання договору шляхом використання одноразового ідентифікатора, а також вчинення всіх зазначених дій у межах однієї сесії та з однієї IP-адреси, свідчать про укладення договору саме Відповідачем.

На підтвердження укладення кредитного договору надаємо:

• Договір про надання фінансового кредиту №21766-10/2024 від 13.10.2024 року;

• Додаток №1 до Договору про надання фінансового кредиту №21766-10/2024 від 13.10.2024 року;

• Лист-повідомлення про успішне перерахування коштів згідно умов договору.

Згідно з п. 1.6. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Відповідно до цього ж пункту, Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надаємо лист-повідомлення про перерахування коштів до Договору про надання фінансового кредиту №21766-10/20243 від 13.10.2024 року;.

Оскільки позичальник не виконав зобов`язання за кредитним договором у встановлені строки, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - Позивач) звертається до суду з метою захисту своїх законних прав та інтересів шляхом стягнення заборгованості.

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості Відповідача становив: • заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.; • заборгованість за відсотками - 7490 грн. • заборгованість за штрафом - 7980 грн.

З урахуванням викладеного, станом на дату закінчення строку кредитування загальна заборгованість Відповідача становить 23380 грн, а саме: • заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.; • заборгованість за відсотками - 8400 грн. • заборгованість за штрафом - 7980 грн.

Відповідно до п. 5.3. Договору, у випадку прострочення Клієнтом сплати платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості, з урахуванням законодавчих обмежень (п. 5.3.1).

27.01.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 27012025.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №21766-10/2024 від 13.10.2024 року.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, на адресу суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримують, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не відомі.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши всі перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 21766-10/2024 від 13.10.2024 року, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу грошові кошти у сумі 7000 грн. строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 1,00 в день на залишок заборгованості.

Згідно з п. 1.6. Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Відповідно до цього ж пункту, Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Відповідно до п. 5.3. Договору, у випадку прострочення Клієнтом сплати платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості, з урахуванням законодавчих обмежень (п. 5.3.1).

На підтвердження виконання Товариством зобов`язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надано лист-повідомлення про перерахування коштів до Договору про надання фінансового кредиту №21766-10/20243 від 13.10.2024 року;.

Довідкою вих №б/н підтверджено ідентифікацію ОСОБА_1 з яким укладено договір про споживчий кредит № 21766-10/2024 від 13.10.2024.

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором W2519.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а

саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.

27.01.2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу № 27012025.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №21766-10/2024 від 13.10.2024 року.

На дату відступлення права вимоги розмір заборгованості Відповідача становив: • заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.; • заборгованість за відсотками - 7490 грн. • заборгованість за штрафом - 7980 грн.

Сума заборгованості Відповідача відповідно до розрахунку за кредитним договорпом 21766-10/2024 від 13.10.2024 становить 23380 грн, а саме: • заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.; • заборгованість за відсотками - 8400 грн. • заборгованість за штрафом - 7980 грн.

Відповідачу було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості вих. № 20260220-603 від 20.02.2026 р.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.509-510, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. (ст.525, 625 ЦК України).

Згідно із ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, що витікають з кредитних договорів, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Стаття ст.1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено матеріалами справи, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору № 21766-10/2024 від 13.10.2024 року виникла заборгованість на загальну суму 23380 грн., а саме заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.; · заборгованість за відсотками - 8400 грн.; · заборгованість за штрафом - 7980 грн.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про стягнення заборгованості за договором № 21766-10/2024 від 13.10.2024 року в сумі 15400 грн.,з яких заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн., заборгованість за процентами - 8400 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості по штрафах в сумі 7980 грн. суд зазначає наступне.

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитний договір укладено 13.10.2024 року, відповідно і штрафні санкції нараховані після 24.02.2022 року. Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, позовна вимога в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Представник позивача заявив клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн. При цьому, позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025, Акт №801 від 11.05.2026 наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 01.07.2025, детальний опис наданих послуг до акту №801 від 11.05.2026 наданих послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 01.07.2025.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 8 000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а отже не відноситься до складних справ.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без виклику учасників справи, суд вважає можливим зменшити розмір судових витрат та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 4 000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 258, ст. ст. 259, 264-265, 280, 281 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на, адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місто Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, 28 корп. ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за Кредитним договором № 21766-10/2024 від 13.10.2024 у розмірі 15400 гривень, судовий збір в розмірі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: