Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №455/598/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 455/598/26 Головуючий у 1 інстанції: Кушнір А.В.

Провадження № 33/811/1152/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю захисника Чернянського Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Чернянського Р.І., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 22 червня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

вищенаведеною постановою об`єднано в одне провадження справи ЄУН 455/598/26 (провадження № 3/455/317/2026), ЄУН 455/599/26 (провадження №3/455/318/2026), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - і об`єднаній справі надати ЄУН 455/598/26 (провадження № 3/455/317/2026).

ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122-2, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно з постановою 29.03.2026 о 21:08 год. у с.Поляна по вул.Хирівська, 128, Самбірського району Львівської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «BYD SEA LION 06 EV 605 PILOT PLUS EDITION», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Крім того, 29.03.2026 о 21:08 год., с.Поляна на вул.Хирівська, 128, Самбірського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «BYD SEA LION 06 EV 605 PILOT PLUS EDITION» номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, чим порушив вимоги п.2.4 та 8.9 «б» Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Чернянський Р.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю через порушення слуху, а тому не чув звукового сигналу про зупинку та не міг відреагувати на вимогу зупинки, тому заперечує склад правопорушення за ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Щодо факту відмови від огляду зазначає, що ОСОБА_1 був тверезий, відмовився від проходження огляду з підстав того, що працівники поліції упереджено ставились до нього. Попередньо безпідставно притягнули до відповідальності за ч.1 ст. 122-2 КУпАП. Вважає, що підстав для його зупинки не було, всі вимоги поліцейських були незаконними.

ОСОБА_1 алкоголю не вживав, не перебував у стані алкогольного сп`яніння, поліцейські зупинили його безпідставно, тому провадження у справі підлягає закриттю.

Апелянт вважає, що рапорт і протокол є неналежним доказами. Направлення на огляд йому не вручалось, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не на проявляв водія на огляд до медичного закладу.

Також звертає увагу на те, що у протоколі відсутні підписи ОСОБА_1 про роз`яснення йому його прав, в тому числі права на захист.

Вважає, що наявні підстави для скасування постанови.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце його проведення, не з`явився. Захисник Чернянський Р.І., який брав участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції у суді апеляційної інстанції не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .

За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 .

Захисник Чернянський Р.І. апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити.

Заслухавши захисника Чернянського Р.І., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.

Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, пройти такий огляд.

Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З протоколу серії ЕПР1 №627321 від 29 березня 2026 року вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.

З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

Наявним у матеріалах справи відеозаписом з камер спостереження патрульних підтверджується, що працівники поліції переслідували транспортний засіб «BYD SEA LION 06 EV 605 PILOT PLUS EDITION», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого не виконував вимоги поліцейських про зупинку, що подавались йому за допомогою звукового сигналу та проблискових маячків. Після зупинення транспортного засобу у водія, яким виявився ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Тому поліцейський пред`явив вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 неодноразово відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу так і в медичному закладі (час на відео 21:15:25 21:16:13 21:17:19 21:17:20). Наслідки відмови від огляду були роз`яснені ОСОБА_1 та повідомлено, що буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того на ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №535380 від 29.03.2026 у зв`язку із невиконанням вимоги поліцейського про зупинку.

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 внаслідок порушення слуху не чув звукового сигналу апеляційний суд розцінює критично, оскільки як вбачається з матеріалів справи вимога про зупинку подавалась також за допомогою проблискових маячків, а не лише звукового сигналу.

Твердження ОСОБА_1 про відсутність належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для зупинки транспортного засобу під його керуванням та проведення подальшого огляду як підставу для скасування постанови, апеляційний суд до уваги не бере.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу на те, що у будь-якому випадку, причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не може свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 порушив ПДР, оскільки перетнув суцільну смугу руху, що і було підставою для зупинки керованого ним транспортного засобу, а причини зупинки були доведені до відома ОСОБА_1 .

Доводи захисника про відсутність у протоколі підпису ОСОБА_1 про роз`яснення його прав не може бути підставою для скасування постанови, оскільки як вбачається з відеозапису працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 його права, а відсутність підпису пов`язана з тим, що ОСОБА_1 відмовився від такого.

Наявні у справі протоколи про адміністративне правопорушення відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Апеляційний суд вважає здобуті у справі докази є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 та у ході апеляційного розгляду апеляційним судом не отримано даних, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції та невідповідність їх дій вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до них матеріали справи не містять.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.

Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень за ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпційфакту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Суддя суду першої інстанції, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та в силу вимог ст. 36 КУпАП наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, при цьому врахувавши характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.

Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Постанову судді Старосамбірського районного суду Львівської області 22 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Чернянського Р.І. в інтересах останнього без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.