Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №456/3459/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 456/3459/26 Головуючий у 1 інстанції: Гула Л.В.

Провадження № 33/811/1428/26 Доповідач в 2-й інстанції: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2026 року,

встановив:

постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого заступником міського голови Сокальської міської ради, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 123, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_2 10.06.2026 близько 18:23 в м. Стрию Львівської області по вул. Нижанківського, 13 керував транспортним засобом марки «Chery Tiggo», р. н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродній колір обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі водій відмовився, всіма способами уникав відповіді, зазначав, що з працівниками поліції нікуди не поїде, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_2 10.06.2026 близько 18:23 в м. Стрию Львівської області по вул. Нижанківського, 13, керуючи транспортним засобом марки «Chery Tiggo», н.з. НОМЕР_1 , здійснив проїзд на заборонний сигнал світлофора на залізничному переїзді, чим порушив вимоги п. 20.5в ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 123 КУпАП.

На зазначену постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП або направити справу на новий судовий розгляд.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що у матеріалах справи відсутні докази його відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Зазначає, що суд не дав оцінки тому, що він пройшов огляд на стан сп`яніння самостійно після складення протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому ним були викликані працівники поліції у медичний заклад. Звертає увагу на те, що медичний огляд було пройдено ним в межах двох годин після зупинки транспортного засобу. Вказує, що ознаки сп`яніння, на які покликались працівники поліції, згідно з актом огляду були ознаками гіпертонічного кризу. Зазначає, що працівники поліції порушили його право на захист.

Заслухавши доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався в повній мірі.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, для встановлення наявності вини особи у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення слід встановити наявність відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У постанові суду першої інстанції як докази вини ОСОБА_2 зазначено протокол про адміністративне правопорушення від 10.06.2026 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області Драча ВІ. від 10.06.2026 року, відеозапис події.

При переогляді відеозапису події судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 не заперечував проти проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі.

Інші докази, які б підтверджували відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у матеріалах справи відсутні.

разом з цим, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_2 в межах передбаченого законом двогодинного строку, пройшов огляд у медичному закладі.

Відповідно до висновку від 10.06.2026 року, ознак сп`яніння у ОСОБА_2 не виявлено.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що за відсутності достатніх доказів відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд першої інстанції необґрунтовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Тому за наявності вищевказаних обставин, вважаю, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, що у апеляційній скарзі не оспорюється та перевірці судом апеляційної інстанції не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

При накладенні стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушнику, який має постійне місце проживання та праці, є особою з інвалідністю другої групи, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність, визнання вини, обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2026 року в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити.

ОСОБА_2 вважати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 123 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу.

ОСОБА_2 , згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнити від сплати судового збору.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Головатий В. Я.