Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №724/969/26 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/969/26

Провадження № 1-кп/724/83/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

сторін:

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині, Чернівецької області кримінальне провадження № 12026263160000003 від 01.02.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженець с. Клішківці, Хотинського району Чернівецької області, із середньою освітою, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, не працюючий, проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , ранiше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 30 січня 2026 року близько 23 години 00 хвилин, перебуваючи неподалік від входу до кафе-бару «De Dobre family», яке розташоване по вул. Головна 87 с. Клішківці, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході словесного конфлікту із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителем АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, наніс два почергових удари кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_6 , після чого потерпілий відійшов на декілька кроків назад, а ОСОБА_5 наблизився та наніс ще три почергових удари кулаком правої руки в область обличчя ОСОБА_6 , внаслідок чого спричинив останньому тілесних ушкоджень, які відповідно до висновку експерта за №123 мд від 17.03.2026 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив вчинення ним кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті. У вчиненому розкаявся, подібного більше не вчинятиме.

Прокурор у судовому засіданні, у зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини, запропонував порядок дослідження доказів, передбачений ч.3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений у судовому засіданні зазначив, що він повністю погоджується з фактичними обставинами кримінального правопорушення, які викладені у обвинувальному акті, не оспорює ці обставини та вважав недоцільним їх дослідити.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позицій, та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати дані обставини в апеляційному порядку.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» згідно яким суд повинен уникати зайвих формальностей у разі визнання особою своєї вини, при цьому забезпечуючи належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричило короткочасний розлад здоров`я.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч 2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст.65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які, відповідно до вимог ст.66 КК України, пом`якшують покарання, ОСОБА_5 суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України, класифікується як кримінальний проступок.

Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а також те, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав повністю, наявність обставин, які пом`якшують і відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Санкція ч.2 ст.125 КК України передбачає застосування до винних осіб ряду покарань, зокрема штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до одного року, або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, в межах санкції ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме її меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із таких обставин.

Потерпілим, через представника – адвоката ОСОБА_7 , пред`явлено позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, в якій просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 30000 грн та матеріальну шкоду в розмірі 2910,49 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно із положеннями ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що факт її заподіяння підтверджується; копією виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 1049/168; копією витягу з історії хвороби потерпілого №1366/410; рентгенографією черепа потерпілого від 31.01.2026 у КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня»; чеком на придбання ліків потерпілим від 03.02.2026 у сумі 1110,49 грн; копією висновку мультидетекторної комп`ютерної томографії потерпілого від 20.02.2026, вартість якої відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 20.02.2026 становить 1800 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2910,49 гривень підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Згідно із приписами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частинами 3 та 4 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі і розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин зокрема, стану здоров`я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих стосунках, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

Особа, якій завдано збитків ушкодженням здоров`я, має право на відшкодування понесених нею витрат на лікування та завданої їй моральної шкоди.

Учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам (принцип змагальності).

Судом встановлено, що внаслідок вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, потерпілому ОСОБА_6 завдана шкода здоров`ю, а саме останній отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я у вигляді перелому кісток носа, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку.

В результаті протиправних дій обвинуваченого, потерпілому спричинена моральна шкода, яка виразилась у наступному: душевних та психічних стражданнях, яких він зазнав від протиправних дій ОСОБА_5 ; втратою працездатності (вимушеному перебуванні на лікарняному), а також стресом, втратою спокою, перенапругою, психологічним дискомфортом .

Суд також враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок отримання травм, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв`язків, тривалість немайнових втрат.

При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості при оцінці моральної шкоди. Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладені у постанові від 23 жовтня 2024 року у справі № 293/174/23 (провадження № 61-14112св23), розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Отже, суд вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 30000 грн, заявленої потерпілим не у повній мірі відповідає зазначеним засадам і тому має бути відшкодована частково, а саме у розмірі 10000 грн.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.302, 370, 374, 376, 381-382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в розмірі 2910 (дві тисячі дев`ятсот десять) гривень 49 копійок та моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Речові докази: оптичний диск з написом «ALERUS» DVD-R 4.7 GB/120 min, що міститься в матеріалах кримінального провадження № 12026263160000003, залишити зберігати при матеріалах даного кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених ст. 394 КПК України, до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_8