Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №636/3807/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/3807/26 Провадження№ 2-а/636/61/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючого судді Гніздилова Ю.М., за участю секретаря судових засідань Селевко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 6961021.

встановив:

15.04.2026 представник позивача – адвокат Козаченко В. В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції та поліцейського 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Стеблянка Миколи Вадимовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6961021 від 03.04.2026, за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. та закриття провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ніч з 06 на 07 лютого 2026 року відносно ОСОБА_1 було складено постанову серії ЕНА № 6625480 за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови серії ЕНА № 6625480 від 07 лютого 2026 року.

У справі № 636/1597/26 Чугуївським міським судом Харківської області було відкрито провадження за вказаним позовом.

04 березня 2026 року начальник УПП в Дніпропетровській області ДПП полковник поліції Калюжний Андрій Петрович скасував постанову про накладення адміністративного стягнення № 6625480 серії ЕНА від 07.02.2026, винесену поліцейським взводу №2 роти №3 батальйону №4 УПП в Дніпропетровській області ДПП сержантом поліції Стеблянко М. В., та направити справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд.

03 квітня 2026 року, за результатами повторного розгляду справи винесено постанову серії ЕНА №6961021, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн.

Підставою винесення оскаржуваної постанови був встановлений факт поліцією керування у м. Дніпрі по вул. Барикадній в ніч з 06.02.2026 на 07.02.2026 ОСОБА_1 , який не був пристебнутий ременем безпеки, транспортним засобом AUDI A4, номерний знак НОМЕР_1 , що мав явні сліди пошкодження.

Відповідач надав суду відзив, яким заперечив проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, а оспорювана постанова є законною.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, надали суду заяву, якою представник просить справу розглянути за його відсутності, позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з`явився про причини не явки не повідомив в соєму відзиві просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ( ст. 7 КУпАП).

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 6 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,і сприяє їх реалізації (частина перша статті 7 Закону України Про Національну поліцію).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про Національну поліцію поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно із ст. 31 Закону України Про Національну поліцію поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Дослідженням відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, встановлено, шо у проміжку часу з 00:18:32 по 00:18:36 зафіксовано рухи водія, які свідчать про відстібання ременя безпеки позивачем вже після повної зупинки транспортного засобу, безпосередньо перед виходом з автомобіля. При цьому суд позбавлений можливості достовірно встановити особу лише з наданого відеозапису.

При цьому відеозапис не містить жодного фрагменту, який би підтверджував факт руху транспортного засобу без пристебнутого ременя безпеки до моменту його зупинки, а також не підтверджує доводів відповідача щодо неналежного використання ременя безпеки.

Відповідно до ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, а тому будь-які висловлювання можуть оцінюватися як доказ лише за умови, що вони були надані добровільно, усвідомлено та після належного роз`яснення відповідних прав.

Суд критично ставиться до посилання Відповідача на репліку Позивача: «согласен» як на підтвердження визнання вини, оскільки така репліка не містить жодної конкретизації, не свідчить про усвідомлене та безумовне визнання правопорушення та була висловлена без роз`яснення позивачу його права не свідчити проти себе.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Під час розгляду справи суд враховує, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а).

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви згідно ст.62 Конституції України суд тлумачить на користь особи, яка притягається до відповідальності.

Крім того, частиною першою ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Таким чином, приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено певну процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З аналізу наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Постанова серії ЕНА № 6961021 від 03.04.2026 містить пункт 8, де зазначено, що права за статтю 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП позивачу роз`яснені, проте дійсно підпис позивача під даним пунктом відсутній.

Подане Відповідачем повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції не є належним доказом повідомлення Позивача про дату час та місце розгляду справи, оскільки у матеріалах справи відсутні докази направлення повідомлення ОСОБА_1 .

Крім того, вказане повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції датоване 19.03.2026. Згідно зі змістом повідомлення, розгляд справ мав відбутись 26.03.2026. Поряд із цим оскаржувана постанова винесена 03.04.2026.

Будь-яких інших доказів повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, який фактично відбувся 03.04.2026, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд позбавлений можливості достовірно встановити дотримання процедури розгляду справи працівником патрульної поліції, оскільки матеріали справи не містять доказів повідомлення Позивача про дату, час та місце розгляду справи відносно нього.

Таким чином, доводи працівником поліції допущено порушення норм ст.ст. 278, 279 та ст. 280 КУпАП, а також права на захист, яке закріплено, як ст. 268 КУпАП, так і ст.ст. 59, 63 Конституції України, що вказує на невідповідність оскаржуваної постанови положенням ст.268, 280, 283 КУпАП.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини другої статті 2 та частини першої статті 7 КАС України суд при вирішенні справи повинен керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а жоден доказ не має наперед встановленої сили. При цьому обов`язок доведення правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на відповідача.

Суд зазначає, що підставою для закриття провадження у справі є факт відсутності в діях особи-порушника складу адміністративного правопорушення, а в даному випадку за наслідками судового розгляду встановлено не лише грубе порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійними, безумовними підставами її для скасування, а й мають місце недоведеність події та вини особи, які мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно з п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню зі скасуванням оскаржуваної постанови та закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 245, 247, 268, 279, 283, 284 КУпАП, ч. 2 ст. 77 та ст. 90 КАС України, ст. 63 Конституції України. суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції та Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського 2 взводу 3 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Стеблянка Миколи Вадимовича серія ЕНА № 6961021 від 03.04.2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.М. Гніздилов