Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №607/14249/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №607/14249/26

Суддя: Герчаківська О. Я.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2026 Справа №607/14249/26 Провадження №2/607/6234/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Гавриленко В. Г., звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05 серпня 2017 року між сторонами було зареєстровано шлюб Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, про що складено актовий запис № 722.

У шлюбі у сторін народилася спільна дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку позивачка після розірвання шлюбу просить залишити проживати з нею.

Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у сторін відсутні спільні інтереси, взаєморозуміння, наявні різні погляди на життя. У зв`язку з цим між подружжям припинилися шлюбні стосунки, вони перестали вести спільне господарство, проживають окремо. Шлюб існує лише формально, його збереження суперечить інтересам позивачки, проти примирення ОСОБА_1 заперечує.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі № 607/14249/26; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гавриленко В. Г. у судове засідання не з`явилися, однак представник подав заяву у якій просив проводити розгляд справи у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, відзиву не подав.

Згідно ч. 4 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою учасників справи, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

05 серпня 2017 року сторони зареєстрували шлюб у Тернопільському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис № 722, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 05 серпня 2017 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

У подружжя є спільна донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно 10 червня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Судом встановлено, що між подружжям погіршилися відносини, вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбних стосунків. Сумісне життя подружжя є неможливим, шлюб існує лише формально, і тому його доцільно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення.

За змістом ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до вимог ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Враховуючи викладенні обставини в їх сукупності, зважаючи на те, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, з огляду на засади добровільності шлюбу, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання про залишення проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю після розірвання шлюбу, суд виходив із наступного.

Так, під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов`язково враховується стан здоров`я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово–побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків буде проживати неповнолітня дитина суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18.

Ураховуючи, що матеріали справи не містять доказів про наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини, втім позивачкою заявлено вимогу про залишення проживання доньки разом із нею після розірвання шлюбу, то у розрізі заявлених вимог в межах розгляду даної цивільної справи судом не вирішується питання про визначення місця проживання спільної дитини, судом вирішується лише питання про залишення проживання дитини з тим із батьків після розірвання шлюбу, з ким наразі дитини проживає.

Водночас доказів з ким проживає спільна дитина сторін суду не надано, а тому питання про залишення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом із матір`ю суд з вимогою про розірвання шлюбу не вирішує.

При цьому, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Суд роз`яснює, що у разі виникнення спору щодо визначення місця проживання спільних дітей, такий спір вирішується у порядку ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України.

Також при реєстрації шлюбу можна вибрати прізвище: дружина – чоловіка, або чоловік – дружини, тобто вони вільні у виборі прізвища, в тому числі і подвійного (ст. 35 Сімейного кодексу України).

Право подружжя після розірвання шлюбу взяти своє дошлюбне прізвище або залишити шлюбне належить йому при розірванні шлюбу як в судовому засіданні, так і в органі реєстрації актів цивільного стану, що також передбачено ст. 113 Сімейного кодексу України.

Відтак суд вважає за можливе залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивачки 1 331,20 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76–78, 142, 206, 247, 258-268, 273, 280, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 05 серпня 2017 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис № 722.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Головуючий суддя О. Герчаківська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua