Рішення від 23 серпня 2026 р. у справі №599/1022/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Справа № 599/1022/26

н.п.2-а/599/10/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2026 року Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: судді Снігурського В. В., за участі секретаря Куриляк О. Г.,

за участі представника позивача Сідорова В. М. в режимі відеоконференції,

представника відповідача Кондратів Х. І. в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Зборові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача – Державної служби України з безпеки на транспорті з вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №000363 від 08 червня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.132-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 гривень.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є неправомірною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню. Зокрема, вважає, що він не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.132-2 КУпАП.

Зазначає, що у переліку його посадових обов`язків відсутні будь-які повноваження чи обов`язки щодо визначення, узгодження, рекомендації чи вказівки маршруту перевезення вантажу (деревини). Зокрема, інструкція не містить положень, які б покладали на майстра лісозаготівельних робіт функції з вибору шляху автомобільного перевезення, узгодження маршруту з урахуванням габаритно-вагових обмежень чи видачі вказівок водію транспортного засобу щодо маршруту руху.

В свою чергу, ОСОБА_1 , діючи відповідно до своїх посадових обов`язків та посадової інструкції, повністю виконав усі необхідні дії під час підготовки та відпуску вантажу. Зокрема, він здійснив завантаження вантажу, провів його перевірку, після чого склав товарно-транспортну накладну ЛАГ № Б 00453 від 08.04.2026 року, в якій зазначив повні та необхідні відомості про габарити та вагу транспортного засобу та вантажу. Згідно з даними ТТН загальна вага вантажного автомобіля з вантажем становила 15 тонн, а загальна вага причіпу - 22 тонни, тобто загальна маса - 37 тонн.

Після оформлення ТТН ОСОБА_1 відпустив вантаж, який прийняв до перевезення водій ОСОБА_2 , що підтверджується особистим підписом останнього у товарно-транспортній накладній. Підпис водія на ТТН свідчить про те,що ОСОБА_2 був належним чином ознайомлений з усіма внесеними до документа відомостями щодо маси та габаритів вантажу. Відповідно, саме водій, як особа, відповідальна за безпосереднє здійснення перевезення, після ознайомлення з даними ТТН зобов`язаний був обрати оптимальний та дозволений маршрут руху для автотранспортного засобу з урахуванням його фактичної маси, дотримуючись вимог законодавства щодо проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами.

Таким чином, ОСОБА_1 не допустив жодних порушень при оформленні документів та виконанні своїх посадових обов`язків вантажовідправника, а вся подальша відповідальність за вибір маршруту та дотримання вагових норм під час руху лежить на перевізнику та водії транспортного засобу.

Також, відповідно до порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справлянняя плати за проїзд автомобільними дорогами загльного користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, саме перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов`язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Агентством відновлення підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу після отримання погодження маршруту видається уповноваженим підрозділом Національної поліції через центри надання адміністративних послуг.

З товарно-транспортної накладної серії ЛАГ № Б00453 від 08.04.2026 вбачається, що пунктом завантаження вантажу визначено Кременецьке надлісництво (Тернопільський нижній склад), що розташований у с. Дружба Тернопільської області, а пунктом розвантаження - смт. Брошнів-Осада Івано-Франківської області. Згідно з актом № ОДР023053, водій обрав маршрут руху, що проходить через м. Івано- Франківськ автомобільними дорогами державного значення Н-18, хоча мав реальну технічну та правову можливість обрати альтернативний маршрут без перевищення нормативних вагових параметрів. Відповідні альтернативні шляхи сполучення підтверджуються знімком екрану з електронної карти, на якому чітко відображено декілька варіантів маршруту з с. Дружба Тернопільської області до смт. Брошнів-Осада Івано-Франківської області. У зв`язку з цим, якщо перевізник мав намір їхати саме обраним автошляхом, відповідно до вимог чинного законодавства, зобов`язаний був завчасно звернутися до уповноважених органів для отримання дозволу на рух із перевищенням вагових параметрів або самостійно обрати маршрут, що відповідає нормативним вимогам, чого зроблено не було.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивач жодним чином не порушив вимоги законодавства та діяв виключно в межах своїх посадових обов`язків і відповідно до посадової інструкції. Перевізник, отримавши товарно-транспортну накладну, був належним чином ознайомлений з фактичними габаритно-ваговими параметрами транспортного засобу та вантажу. Саме на перевізника, як на суб`єкта, що здійснює перевезення, покладається обов`язок завчасно проаналізувати маршрут руху, обрати такий шлях, який відповідає нормативним ваговим обмеженням, або отримати у встановленому порядку спеціальний дозвіл на рух автомобільними дорогами з перевищенням нормативів. Натомість перевізник самостійно обрав маршрут через м. Івано-Франківськ (автошляхи Н-18), хоча мав реальну можливість обрати альтернативний шлях без перевищення параметрів. У зв`язку з цим вся відповідальність за порушення габаритно-вагових норм та наслідки заборони руху транспортного засобу повністю лежить на перевізнику, а не на позивача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити, з підстав та обґрунтувань зазначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позову з підстав та обґрунтувань, викладених у відзиві на позов.

Зокрема у відзиві на позов представник відповідача заначає, що 08 квітня 2026 року відповідно до направлення на рейдову перевірку №000847 від 03.04.2026 року проводилася рейдова перевірка транспортних засобів. У тому числі габаритно-ваговий контроль. Так, в м. Івано-Франківську по вул. Івасюка, 1 було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу «DAF» FX105.460 д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом KOEGEL S24 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який здійснював перевезення вантажу згідно товарно – транспортної накладної ЛАГ №Б00453 від 08.04.2026 року. За результатами проведеного зважування виявлено порушення нормативних вагових параметрів визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме - перевищення загальної маси транспортного засобу на 27,43 % (30, 582 кг), при допустимій 24 000 кг (нормативно допустима в пункті 22.5 ПДР України передбачена загальна вага для такого типу транспортного засобу, як двовісний тягач з трьохвісним причепом.

Водієм транспортного засобу ОСОБА_3 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) надано товарно-транспортну накладну ЛАГ №Б00453 від 08.04.2026 року. Згідно зазначених у ТТН ЛАГ №Б00453 від 08.04.2026 року даних, автомобільний перевізник ФОП « ОСОБА_4 », вантажовідправник – ДП «Ліси України» філія «Подільський лісовий офіс» Кременецьке надлісництво.

Отже, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) виявлене порушення є адміністративним правопорушенням.

Під час розгляду даного адміністративного правопорушення, який відбувався за попереднім викликом та безпосередньої присутності ОСОБА_1 , було виявлено, що інспектор допустив технічну описку під час складання акту та вирахування повної маси автомобіля з вантажем згідно даних ТТН, а саме (повна маса з навантаженням т.з. невірно вказано 30,582 т), де, відповідно, невірно зазначено, що перевищення повної маси транспортного засобу з вантажем на 27,43%.

Відповідно до підпункту б пункту 22.5 ПРД України, максимально допустиме значення фактичної маси для автомобільних доріг державного значення, при здійсненні перевезень двовісний тягач з трьохвісним причепом 40 тонн, а для доріг місцевого значення – 24 тонни.

Відповідно до даних наданої під час перевірки ТТН (ліс) ЛАГ №Б00453 від 08.04.2026 року, масу вантажу зазначену в ТТН (15 т) + масу авто (тягача) з вантажем тобто 15 т + маса напівпречепа з вантажем 22 т = 37 тонн. Відтак, беручи до уваги, що для доріг місцевого значення допустиме значення фактичної маси т.з. дорівнює 24 тонни, то перевищення повної маси транспортного засобу з вантажем становить 54,16%, де відповідальність настає за ч.4 ст.132-2 КУпАП України, (фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків).

Отже за результатами проведення документального габаритно – вагового контролю, посадовою особою Укртрансбезпеки було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів ОАВ №001834 від 08.04.2026 р., та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю ДЗ № 028043 від 08.04.2026 року.

В подальшому за результатами проведеної перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів, було складено Акт №ОАР 023053 від 08.04.2026 року про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм за що передбачена відповідальність абз. 16 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд дослідив та оцінив матеріали справи і встановив наспупне.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 08 червня 2026 року № 000363, заступником начальника Управління державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Струк В. В. постановлено визнати гр. ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 132-2 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 51 000 грн.

У постанові вказано, що 08.06.2026 о 16 год.13 хв. на вул.Івасюка в м.Івано-Франківськ, під час здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF XF 105.460 н.з. НОМЕР_1 з напівпречепом KOEGEL н.з НОМЕР_3 , працівниками Державної служби України з питань безпеки на транспорті, виявлено, що перевізником - філією «Подільський лісовий офіс»(45495705) відповідно до ТТН від 08.04.2026р. ЛАГ№Б00453, вказані відомості про масу вантажу перевищують нормативно-правові акти, а саме: здійснено перевищення вагових параметрів понад 30% за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортними засобами, вагові або габаритні параметри яких перевищують норматив.

За результатами проведення документального габаритно – вагового контролю, посадовою особою Укртрансбезпеки було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів ОАВ №001834 від 08.04.2026 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю ДЗ № 028043 від 08.04.2026 року. В подальшому за результатами проведеної перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів, було складено Акт ОАР 023053 від 08.04.2026 року про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм за що передбачена відповідальність абз.16 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Представник позивача заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи копію постанови позивач отримав поштою 18 червня 2026 року, що стверджується трекінгом поштового відправлення.

Статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З даним позовом позивач звернувся через систему «Електронний суд» 29 червня 2026 року, тобто з пропуском визначеного ст.286 КАС України 10 – денного строку, в один день. При цьому 28 червня 2026 року припадало на неділю.

Враховуючи зазначене вище, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, строк на звернення до суду позивачу слід поновити.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості та порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КупАП).

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно пп.б п.22.5 Правил дорожнього руху України, максимально допустиме значення фактичної маси для автомобільних доріг державного значення, при здійсненні перевезень двовісним тягачем з трьохвісним причепом становить 40 тонн, а для доріг місцевого значення – 24 тонни.

Диспозиція ч.4 ст.132-2 КУпАП передбачає відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків.

Суб`єктами даного правопорушення, можуть бути громадяни, фізичні особи-підприємці, або уповноважені посадові особи вантажовідправників.

Зі змісту вказаної диспозиції вбачається, що суб`єктивна сторона вказаного правопорушення в частині внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до ТТН, що не відповідають фактичним даним, характеризується прямим умислом.

Тобто для притягнення до адміністративної відповідальності особи, повинно бути безумовно доведено, що уповноважена посадова особа вантажовідправника умисно та свідомо внесла до товарно-транспортної накладної відомості, що не відповідають фактичним даним.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Віповідно до ч.2 ст.77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно товарно-транспортної накладної ЛАГ № Б 00453 від 08.04.2026 року, яку склав ОСОБА_1 , загальна вага вантажного автомобіля з вантажем становила 15 тонн, а загальна вага причіпу - 22 тонни, тобто загальна маса - 37 тонн.

Відповідач жодним чином не довів, що до ТТН позивачем внесено недостовірні дані. Свої розрахунки відповідач проводив відповідно до відомостей, зазначених у ТТН ЛАГ № Б 00453 від 08.04.2026.

При цьому при перевірці в акті № ОДР023053 провденння рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 08 квітня 2026 року інспектор встановив, що фактична маса становила 30, 582 т при допустимій нормі 24 т, що на 27, 43% більше від норми.

Надалі відповідач стверджує, що час розгляду справи про адміністративне правопорушення, який відбувався за участі ОСОБА_1 , було виявлено, що інспектор допустив технічну описку під час складання акту та вирахування повної маси автомобіля з вантажем згідно даних ТТН, а саме (повна маса з навантаженням т.з. невірно вказано 30,582 т), де, відповідно, невірно зазначено, що перевищення повної маси транспортного засобу з вантажем на 27,43%.

Однак така помилка стосується визначення правової норми, за якою позивача притягнуто до відповідальності, і безпосередньо впливає на обсяг його прав та обов`язків, зокрема на право знати, у вчиненні якого саме правопорушення його обвинувачують та на можливість ефективного захисту. Виправлення таких недоліків після фактично проведеної перевірки є суттєвим порушенням прав особи.

Оскільки відповідно до акту перевищення повної маси транспортного засобу становить 27,43%, а тому відповідальність за таке правопорушення передбачена ч.3 ст. 132-2 КУпАП, а не ч.4 ст.132-2 КУпАП.

Крім того, оскаржувана постанова не містить посилання на конкретний пункт Правил дорожнього руху України, іншого спеціального законодавства, який було порушено, що унеможливлює встановлення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення та не відповідає вимогам статті 283 КУпАП щодо обов`язкового зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за відповідне порушення.

Відповідно до приписів статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити чіткий та повний опис установлених обставин, правильну правову кваліфікацію діяння і застосовану норму матеріального права. Недотримання цих вимог є істотним процесуальним порушенням, яке саме по собі тягне визнання такої постанови протиправною незалежно від фактичних обставин справи.

Також суд вважає, що відповідач не надав доказів того, що саме позивач є належним суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.4 ст.132-2 КУпАП.

ОСОБА_1 працєю на посаді майстра на лісозаготівельних роботах. Відповідно до посадової інструкції майстра на лісозаготівельних роботах в Кременецькому надлісництві філії «Подільський лісовий офіс» ДП «Ліси України» визначено його завдання та обов`язки, серед яких відсутній як обов`язок щодо формування, визначення, узгодження, надання рекомендацій чи вказівок щодо маршрутів для перевезення вантажів, так і обов`язок щодо складання та підписання товарно – транспортних накладних.

Відповідачем на надано документів щодо покладнння на позивача таких обов`язків (нормативних актів, наказів, розпоряджень керівника підприємства, тощо).

Будь – які інші докази, в тому числі листування не є належним доказами, оскільки за своїм змістом не є розпорядчими актами та не підтверджують наявність у позивача відповідних службових повноважень на момент вчинення інкримінованого правопорушення.

Стаття 51-1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає перелік даних та інформації, які вантажовідправник зобов`язаний вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа.

У взазаній статті відсутні вимоги щодо внесення до ТТН маршруту для перевезення вантажу.

Повідомлення про розгляд справи про адмінправопорушення було надіслано відповідачем керівнику ДП «Ліси України», однак до адмінвідповідальності притягнуто майстра на лісозаготівельних роботах ОСОБА_1 .

Як було зазначено раніше обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача – суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 відпустив вантаж, який прийняв до перевезення водій ОСОБА_2 , що стверджується його підписом у ТТН. Таким чином водій був ознайомлений з усіма внесеними до документа відомостями щодо маси та габаритів вантажу.

Відповідно, водій зобов`язаний був знати і знав вимоги законодавства щодо обмеження проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами (розділ 22 Правил дорожнього руху України), однак на свід розсуд не дотримався руху по дорогам загальнодержавного значення і прямував через місто Івано – Франківськ.

Суд приходить до переконання, що в цьому вина позивача відсутня.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для особи, що знаходиться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ. (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

В пункті 30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Враховуючи вказане вище, вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП належними та достатніми доказами не доведена, тобто склад правопорушення відсутній, а тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2,3,5,72-77,241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення №000363 від 08 червня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позов задовольнити. Скасувати постанову №000363 від 08 червня 2026 року заступника начальника Управління державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з питань безпеки на транспорті про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 51 000 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду справи. Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський