Рішення від 27 серпня 2026 р. у справі №452/539/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/539/26

Провадження № 2/452/941/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" серпня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу, за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на майно.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 30.05.1988 року виданого виконкомом Воютицької сільської ради на підставі рішення Самбірського райвиконкому №155 від 19.05.1988 року житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого є він, як голова двору. Дане свідоцтво зареєстроване в Самбірському МБТІ 30.05.1988 р. в реєстрові книзі №192.

У даний час у позивача виникла потреба у відчуженні належного йому нерухомого майна і він звернулася до нотаріуса, де їй роз`яснено необхідність внесення відомостей про її речове право на нерухоме майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підтвердження свідоцтвом права на майно є неможливим, оскільки у вказаному документі зазначена належність майна до колгоспного двору, який в Україні припинений у зв`язку з прийняттям 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність».

Враховуючи викладене та подані документи, позивач просить визнати його власником вцілому житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 25 лютого 2026 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с.20).

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 травня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду з викликом учасників справи (а.с.51).

Позивач ОСОБА_1 та його представник (адвокат) Бобак О.Б. в судове засідання не з`явилися, представником позивача до суду подано заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують (а.с. 63).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить розглянути справу за її відсутності, позов визнає та не заперечує проти його задоволення (а.с. 27-30).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить розглянути справу за її відсутності, позов визнає та не заперечує проти його задоволення (а.с. 31-33).

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить розглянути справу за її відсутності, позов визнає та не заперечує проти його задоволення (а.с. 34-36).

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить розглянути справу за її відсутності, позов визнає та не заперечує проти його задоволення (а.с. 37-41).

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, беручи до уваги визнання позову всіма відповідачами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 30.05.1988 року виданого виконкомом Воютицької сільської ради на підставі рішення Самбірського райвиконкому №155 від 19.05.1988 року житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_1 , як голова двору. Дане свідоцтво зареєстроване в Самбірському МБТІ 30.05.1988 р. в реєстрові книзі №192 (а.с.7).

Із відповіді приватного нотаріуса Самбірського районного нотаріального округу Львівської області Копистянського Ю.Р. від 20 квітня 2026 року відомо, що ОСОБА_1 відмовлено в посвідченні договору дарування даного будинку, оскільки подані документи не дають змогу встановити право заявника на нерухоме майно, оскільки у свідоцтві про право особистої власності на жилий будинок від 30.05.1988 року, виданого виконкомом Воютицької сільської ради на підставі рішення Самбірського райвиконкому №155 від 19.05.1988 року житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_1 , який відповідно до ст. 120 ЦК України (в редакції 1963 року) належить іншим його членам на праві спільної сумісної власності (а.с.49).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.02.2025 р. (інформація в реєстрі з 01.01.2013 року) відомо, що за параметрами пошуку нерухомого майна: АДРЕСА_1 відомості про зареєстроване нерухоме майно відсутні (а.с. 9).

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області №6-299 від 29.12.2025 р. відомо, що згідно записів погосподарської книги № 3 Воютицької сільської Ради народних депутатів станом на 15.04.1991 року житловий будинок по АДРЕСА_1 відносився до суспільної групи – колгоспний двір. Головою двору – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Члени двору: дружина – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дочка – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.8).

Із технічного паспорта на житловий будинок виготовленого ФОП ОСОБА_8 29.12.2025р. та довідки про технічну характеристику об`єктів нерухомого майна від 29.12.2025р. №158 відомо, що будинок 1987 року побудови по АДРЕСА_1 загальною площею 86,4 кв.м., житловою площею 58,4 кв.м. Із звіту про оцінку майна №АЕ00-260216-003 ТОВ «Нерухомість гранд» від 16.02.2026 р. вартість майна 155520,00 грн (а.с. 10-16).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За визначенням п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України від 01.07.2004р. №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV в чинній редакції на дату виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі за текстом - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У силу спеціального застереження ч. 3 ст. 3 Закону №1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону №1952-IV будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом.

Серед підстав для відмови у державній реєстрації прав, що викладені у положеннях ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV, зокрема, зазначено - подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство.

Згідно ст. 120 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15.04.1991р поширюється загальний трирічний строк позовної давності. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено в її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору.

Як встановлено судом ОСОБА_2 , 1962 року народження, ОСОБА_9 , 1984 року народження, ОСОБА_10 , 1985 року народження та ОСОБА_11 , 1986 року народження – відповідачі по справі, за витребуванням своєї частки в майні двору, про виділ чи поділ двору не звертались, так як не брали участі своєю працею та коштами у створенні майна колишнього колгоспного двору і погоджувались з тим, що одноосібним власником майна колишнього колгоспного двору в АДРЕСА_1 є лише ОСОБА_1 , позивач у справі, що підтверджується наданими до суду відповідачами відзивами.

Всі відповідачі визнали позовні вимоги, не спростували обставини, на які посилається позивач.

Ураховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, з огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, за позивачем слід визнати право власності на вищевказаний житловий будинок.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з цим позовом був сплачений судовий збір (а.с.5).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачка при зверненні до суду не просила відшкодувати їй понесені судові витрати.

Отже, враховуючи такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність, понесені позивачем судові витрати при ухваленні рішення не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 223, 263, 265, 284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 власником вцілому житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами загальною площею 86,4 кв.м., житловою площею 58,4 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Судові витрати у цивільній справі покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідачка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Судове рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя