Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №447/2140/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/749/26

Справа №447/2140/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 м.Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Рябчун А.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Головне управління ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП та частиною 1 статті 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

11 червня 2026 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшли адміністративні матеріали за протоколом серії ЕПР1 № 681632 від 02 червня 2026 року, серії ЕПР1 № 681664 від 02 червня 2026 року за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 11 серпня 2026 року справи об`єднано для спільного розгляду в одному провадженні.

Так, згідно з протоколом серії ЕПР1 № 681632 від 02 червня 2026 року про адміністративне правопорушення, 02 червня 2026 року о 07:40 год в с. Крупське, вул. Автодорога Миколаїв – Жидачів – Калуш, водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом Peugeot partner д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, водій на місці зупинки пройшов тест на приладі драгер результатом 0,55 % проміле, із результатом згідний, чим порушив п.2.9.а ПДР – керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи інших сп`яніння, що знижують їх увагу на швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статтею 130 КУпАП.

Згідно з протоколом серії ЕПР1 № 681664 від 02 червня 2026 року про адміністративне правопорушення, 02 червня 2026 року о 08:24 год в с. Верин, вул.Коновальця,46, водій гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Peugeot partner д.н.з. НОМЕР_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.9 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статтею 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушеннях не визнав та вказав, що не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Під час проходження огляду за допомогою алкотестеру Драгер перших два рази результат був негативним, чому на третій раз показав результат 0,55% йому не відомо. Після повторної зупинки транспортного засобу він відмовився від проходження огляду, що підтвердив у засіданні.

Розглянувши адміністративну справу суд дійшов наступного висновку.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову.

Відповідно до вимог частини 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів ,а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,- є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Судом встановлено, що 02 червня 2026 року о 07:40 год в с. Крупське, вул. Автодорога Миколаїв – Жидачів – Калуш, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Peugeot partner д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, водій на місці зупинки пройшов тест на приладі драгер результатом 0,55 проміле. Перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, тестом № 1274 від 02.06.2026 року, на якому зафіксовано результат 0,55 проміле. На відеозаписах з нагрудних бодікамер поліцейських зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду за допомогою алкотестеру Драгер та його результати. Крім того, останній відмовився від проходження огляду в медичному закладі.

Крім цього, 02 червня 2026 року о 08:24 год в с. Верин, вул.Коновальця,46, водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Peugeot partner д.н.з. НОМЕР_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.9 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статтею 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

З матеріалів справи встановлено та визнано ОСОБА_1 факт відмови у проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, з оглянутого відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського встановлено, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляду за допомогою алкотестеру Драгер на місці зупинки автомобіля, був доставлений до медичного закладу для проходження огляду, в медичному закладі відмовився від здачі відповідних аналізів. Відтак, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є доведеним та не заперечується ОСОБА_1 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статтях 130 КУпАП, частиною 1 статтях 130 КУпАП, підтверджена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення серій ЕПР1 № 681632 від 02 червня 2026 року; серії ЕПР1 № 681664 від 02 червня 2026 року, актами огляду на стан алкогольних сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; чеком приладу драгер № 6820, тест номер 1274 із позитивним результатом 0,55 % проміле; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в КНП «Миколаївську міську лікарню» від 02.06.2026 року, висновком медичного огляду з метою виявлення алкогольного стану КНП «Миколаївська міська лікарня» від 02.06.2026 року, в якому зафіксовано відмову від проходження оглядуоглянутими відеозаписами з нагрудних бодікамер поліцейських.

Суд дійшов висновку, що діяння ОСОБА_1 відповідають кваліфікації за частиною 1 статті 130 КУпАП, та за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Як вбачається з протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 681632 від 02 червня 2026 року, серії ЕПР1 № 681664 від 02 червня 2026 року, такі оформлені відповідно до положень статті 256 КУпАП, оскільки їх форма та зміст відповідає вимогам діючого законодавства, і вони є складеними та підписаними уповноваженою на те особою та підтверджують подію і обставини правопорушення, дані яких узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Відтак, на переконання суду, в матеріалах справи є достатні та належні докази, які за своїм змістом є логічними й послідовними, та такими стверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у справі зібрано достовірні, належні та допустимі докази, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією частини 1статті 130КУпАП передбачено покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами статті 33 КУпАП при накладенні на ОСОБА_1 стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність та вважає, що для виправлення та перевиховання останнього доцільно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до статей 34 КУпАП обставини, що пом`якшують відповідальність не встановлено.

Статтею 36 КУпАП визначено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути із ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтею 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 283, 284, 294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, частиною 1 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

-за частиною 1 статті 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч гривень 00 коп./ з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік;

-за частиною 1 статті 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч гривень 00 коп./ з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.

Відповідно до статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістесят п`ять) гривень 60 копійок.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін відповідно до вимог статей 307, 308 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя Анна Рябчун