Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №341/1762/24 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1762/24

Номер провадження 1-кп/341/43/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді – ОСОБА_1 , секретаря – ОСОБА_2 , за участю прокурора – ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Галицького районного суду кримінальне провадження №12024091140000054 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горно-Алтайський край російської федерації, громадянина України, одруженого, із середньою освітою, який має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учасником бойових дій та інвалідом ІІ групи внаслідок отримання травми пов`язаної із проходженням військової служби, працюючого в с. Ямниця на ПРАТ «Іванофранківськцемент», в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення – (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_4 , у період часу із лютого по березень 2023 року, проходячи військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 , виконуючи бойові завдання щодо захисту територіальної цілісності і безпеки України, перебуваючи у м. Авдіївка Донецької області, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно, без передбаченого «Положенням про дозвільну систему», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, та «Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також, боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998, дозволу, шляхом привласнення знайденого бойового припасу, придбав ручну осколкову гранату типу М/67, яка остаточно споряджена (наявність та конструктивне поєднання штатного запалу типу М213), що належать до категорії бойових припасів та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, часі та місці, переніс її до місця свого проживання, а саме до підвального приміщення розташованого у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав вказаний бойовий припас без передбаченого законом дозволу до 14 год. 05 хв. 28.02.2024 року

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнав, та пояснив, що в період часу із лютого по березень 2023 року він, проходячи військову службу, привласнив та став постійно із собою носити ручну осколкову гранату типу М/67, бо дуже боявся потрапити у полон до росіян. Коли їхав додому в АДРЕСА_1 , то привіз її із собою в рюкзаку разом із іншими особистими речами. Вдома, розбираючи рюкзак гранату знайшов, та відніс її до підвалу, де сховав. Потім він поїхав на схід, а про гранату забув. У лютому 2024 року гранату знайшла його дружина у підвалі та викликала поліцію. У вчиненому розкаюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, за згодою усіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання носіння та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини які обтяжують та пом`якшують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно ст. 12 КК України є тяжким злочином проти громадської безпеки, він одружений, проживає разом із дружиною, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі слів працевлаштований та працює на ПРАТ «Іванофранківськцемент», на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обвинувачений в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду справи визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується добре, проходив військову службу по мобілізації із 08.03.2022 року по 21.10.2023 року та із 01 лютого 2024 року по 10 березня 2026 року, приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в різних військових частинах, внаслідок мінно-вибухової травми та ампутації нижньої кінцівки є інвалідом ІІ групи, страждає розладом адаптації, тривожно-дипресивна симптоматика, посттравматичний стресовий розлад, має ряд інших важких хронічних захворювань, як пов`язаних так і не пов`язаних із проходженням військової служби, є учасником бойових дій, за місцем проживання характеризується позитивно, що судом визнається як обставини, що пом`якшують його покарання.

Про щире каяття обвинуваченого свідчить його поведінка під час судового розгляду, так як ОСОБА_4 , виконував свої процесуальні обов`язки, надав суду покази та визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому мінімальне покарання в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги наявність обставин, які пом`якшують покарання, а саме визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, враховуючи особу винного, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, тривалий час приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, куди пішов добровільно у березні 2022 року, внаслідок отриманої травми та втрати нижньої кінцівки визнаний непридатним до військової служби, є учасником бойових дій та інвалідом ІІ групи, страждає рядом важких хронічних захворювань, потребує подальшого лікування та реабілітації, має на утриманні неповнолітню дитину, враховуючи відсутність тяжких наслідків, наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і знаходить необхідним звільнити його від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі без застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, на чому наполягав в судовому засіданні прокурор, суд вважає недоречним, бо відповідно ч. 2 ст. 50 КК Українки, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами, а тому суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових правопорушень є цілком можливим в умовах здійснення контролю за його поведінкою без ізоляції від суспільства із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд приходить до висновку про відсутність підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Доля речових доказів підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта для проведення експертиз складають (6058,24 + 2080,60) = 8138 гривень 84 копійок та підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 366-368, 371, 376, 395 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: поліетиленовий пакет із вмістом осколків гранати М-67; предмет зовні схожий на гранату, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області за квитанціями №852 від 05.04.2024 року, № 843 від 05.03.2024 року, – знищити.

Речові докази: два сліди пальців рук, змив, залишити в матеріалах справи що зберігаються у прокурора.

Стягнути із ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_2 ) на користь держави витрати на залучення експертів Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства Внутрішніх Справ України у загальній сумі - 8138 (вісім тисяч сто тридцять вісім) гривень 84 копійки.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

СуддяОСОБА_6