Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №206/4011/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа 206/4011/26

Провадження 2/206/2383/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

08 червня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позов мотивовано тим, що 22 вересня 2017 року сторони зареєстрували шлюб у Самарському районному у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що складено актовий запис № 303. Від шлюбу сторони мають малолітню дочку — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач зазначила, що на початку 2026 року стосунки між подружжям почали погіршуватися, між ними зникли взаєморозуміння та спільні інтереси, виникли істотні розбіжності у поглядах на сімейне життя. Приблизно у квітні 2026 року відповідач виїхав з місця їх спільного проживання, після чого шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство сторони не ведуть. Спору щодо поділу спільного майна позивач не заявляла.

Позивач просила розірвати шлюб, справу розглянути без її участі, судові витрати залишити за нею. Також у позовній заяві зазначила бажання після розірвання шлюбу іменуватися прізвищем « ОСОБА_4 ».

24 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та зазначив, що проти задоволення позову не заперечує.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 12 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 26 серпня 2026 року.

У судове засідання сторони не з`явилися. Позивач у позовній заяві просила розглянути справу без її участі. Відповідач у письмовій заяві також просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що 22 вересня 2017 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровано шлюб. Державну реєстрацію проведено Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 303. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини визначено « ОСОБА_6 ».

Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, актовий запис № 29 від 10 січня 2020 року.

Із пояснень позивача, які не заперечуються відповідачем, убачається, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені з квітня 2026 року, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, примирення та відновлення сімейних відносин не бажають. Відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.

Разом із тим зі свідоцтва про шлюб убачається, що безпосередньо до реєстрації шлюбу з відповідачем позивач мала прізвище « ОСОБА_7 », а після реєстрації шлюбу змінила його на « ОСОБА_6 ». Надане повторне свідоцтво про народження підтверджує, що при народженні позивач мала прізвище « ОСОБА_4 ».

IV. Норми права та мотиви суду

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частиною другою статті 104 та частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Частиною першою статті 110 СК України передбачено право одного з подружжя пред`явити позов про розірвання шлюбу.

За змістом статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або їхніх дітей, що мають істотне значення.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд ураховує тривале фактичне припинення сімейних відносин, окреме проживання сторін, відсутність спільного господарства, наполягання позивача на припиненні шлюбу та відсутність заперечень відповідача. За таких обставин збереження шлюбу носило б формальний характер і суперечило б інтересам сторін. Тому вимога про розірвання шлюбу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо прізвища позивача після розірвання шлюбу суд зазначає таке. Позивач просить після розірвання шлюбу відновити прізвище « ОСОБА_4 ». Разом з тим зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 убачається, що на момент реєстрації шлюбу 22 вересня 2017 року прізвищем позивача було « ОСОБА_7 », а у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу вона набула прізвище « ОСОБА_6 ». Отже, у розумінні статті 113 СК України дошлюбним щодо шлюбу, який розривається у цій справі, є прізвище « ОСОБА_7 », а не « ОСОБА_4 ».

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, дошлюбним прізвищем позивача щодо шлюбу, який є предметом розірвання у цій справі, є прізвище « ОСОБА_7 ». Прізвище « ОСОБА_4 », хоча і є прізвищем позивача при народженні, не є її дошлюбним прізвищем щодо шлюбу з відповідачем.

За таких обставин правові підстави для відновлення позивачу в межах розгляду цієї справи прізвища « ОСОБА_4 » на підставі статті 113 СК України відсутні. При цьому позивач не позбавлена права змінити прізвище у порядку, передбаченому статтею 295 ЦК України та законодавством про державну реєстрацію зміни імені.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду, яке набрало законної сили (стаття 115 СК України).

V. Судові витрати

Позивач сплатила судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. У позовній заяві вона просила судові витрати залишити за нею. Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та заявлене позивачем клопотання, суд не стягує понесені нею витрати зі сплати судового збору з відповідача та залишає їх за позивачем.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263–265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, статтями 24, 56, 104, 105, 110, 112–115 Сімейного кодексу України, суд —

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований 22 вересня 2017 року Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 303, — розірвати.

У задоволенні прохання ОСОБА_1 про визначення після розірвання шлюбу прізвища « ОСОБА_4 » — відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до статті 113 СК України після розірвання шлюбу вона має право надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_6 » або відновити дошлюбне щодо цього шлюбу прізвище « ОСОБА_7 ». Право на зміну прізвища на « ОСОБА_4 » може бути реалізоване в порядку, установленому законодавством для державної реєстрації зміни імені.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили цим рішенням суду.

Рішення суду після набрання ним законної сили є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Гаркуша