Постанова від 19 серпня 2026 р. у справі №182/5948/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5948/26

Провадження № 3/0182/1606/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Клименко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з СЮП ВП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працює, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 184, ч. 1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Обставини, встановлені під час розгляду справи

ОСОБА_2 31.07.2026 приблизно о 19:20 год. ухилився від виконання передбачених законодавством батьківських обов`язків щодо виховання свого неповнолітнього сина – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося у вчиненні останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 178 КУпАП, а саме: 31.07.2026 приблизно о 19:20 год. поблизу будинку № 99 по вул. Княжа у м. Нікополі Дніпропетровської області, у громадському місці, неповнолітній ОСОБА_3 , 2011 року народження перебував у п`яному вигляді (хитка хода, неприємний запах, неохайний вигляд, брудний одяг), що ображає людську гідність і громадську мораль.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 , будучи батьком неповнолітньої дитини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1 ухилився від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 8, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України щодо забезпечення належних умов проживання свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не забезпечив дитині безпечних умов перебування за місцем мешкання, створив незадовільні та антисанітарні побутові умови проживання, у помешканні брудно, неприємний запах, безлад, брудна постільна білизна, на дитині брудний одяг, продукти харчування та засоби гігієни для дитини взагалі відсутні.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Враховуючи те, що вказані протоколи про адміністративні правопорушення стосуються однієї особи та розглядаються одночасно, суддя вважає доцільним об`єднати вказані справи в одне провадження згідно ст. 36 КУпАП.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 будучи належним чином сповіщений про місце та час розгляду справ, що підтверджується його підписами у запрошеннях до суду на 20.08.2026 та підписами у протоколах про адміністративні правопорушення, до суду не з`явився без поважних причин. Таким чином особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, жодних клопотань чи заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило, тому вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування судового розгляду і уникнення відповідальності.

Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Тому з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа не з`явилась до суду, тобто добросовісно не виконує процесуальні обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та обізнана про розгляд справ у суді, вважаю можливим розгляд справ у її відсутність за наявними матеріалами, які є достатніми для прийняття рішення.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 свою вину не заперечує.

Оцінка доказів та висновки судді

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст. 150 СК України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини.

У розумінні положень ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про дитинство» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Вивчивши надані матеріали, вважаю, що вина ОСОБА_1 підтверджена матеріалами справи: протоколами про адміністративні правопорушення серія ВАД № 960649 від 03.08.2026 та серія ВАД № 960650 від 03.08.2026 в яких викладені обставини вчинення правопорушень; електронними рапортами про події – повідомлення про перебування за адресою: АДРЕСА_2 хлопця на ім`я ОСОБА_5 , у стані алкогольного сп`яніння та повідомлення про те, що ОСОБА_2 03.08.2026 ухиляється від утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 , у будинку брудно, антисанітарія, неприємний запах, відсутні продукти харчування та засоби гігієни; письмовими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_6 , наданих у присутності його законного представника – батька ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями свідків: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; фотознімками; відеозаписом; письмовими поясненнями порушника.

Таким чином, в результаті неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків, його неповнолітній син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (14 років) вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП. А тому дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ч. 3 ст. 184 КУпАП, як вчинення неповнолітнім віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП. Також, дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення батька, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітньої дитини.

Метою адміністративного стягнення відповідно до ст. 23 КУпАП є виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, згідно з вимогами передбаченими ст. 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, передбачених ст. 34 КУпАП, суддею встановлено не було.

З урахуванням обставин скоєних правопорушень, їх характеру та суспільної небезпечності, особи порушника, його відношення до скоєного, суддя вважає що стягнення йому повинно бути призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП за санкцією ч. 1 ст. 184, ч. 3 ст. 184 КУпАП у вигляді штрафу, оскільки накладене адміністративне стягнення в даному випадку буде достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення нових правопорушень.

Згідно з положенням ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись ст. 36, 40-1, 221, 283, ч. 1 ст. 184, ч. 3 ст. 184 КУпАП

П О С Т А Н О В И В :

Справи № 182/5947/26 (провадження № 3/0182/1605/2026) та № 182/5948/26 (провадження № 3/0182/1606/2026), об`єднати в одне провадження.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 184, ч. 3 ст. 184 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. на користь держави.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя: І. В. Клименко