Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №212/4119/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/4119/26

2/212/4140/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Феняка О.Р., за участі секретаря судового засідання Луценко А.С., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

24.03.2026 року позивач ОСОБА_3 , через свого представника адвоката Страх В.О., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09 листопада 2023 року, актовий запис № 1741. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входять 10/16 часток квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті спадкодавець був зареєстрований за вказаною адресою. Позивачка постійно проживала разом зі спадкодавцем за зазначеним місцем проживання, однак зареєстрована там не була. За життя спадкодавець заповіту не склав. Інших родичів, крім відповідача, у померлого немає. Відповідач є рідним сином спадкодавця та прийняв спадщину у встановлений законом строк. Після смерті чоловіка позивачка також є спадкоємцем, однак з об`єктивних причин не змогла у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про її прийняття Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 жовтня 2025 року у справі № 212/8701/25, провадження № 2/212/4711/25, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено. Разом із тим, звертаючись до суду у даній справі, позивачка виходить не з обставин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а з того, що спадщину після смерті чоловіка вона фактично прийняла, оскільки ще з лютого 2013 року постійно проживала разом зі спадкодавцем за однією адресою, вела з ним спільне господарство, брала участь у витратах на утримання житла, здійснювала догляд за ним, спільно користувалася майном та засобами до існування. Оскільки за життя ОСОБА_5 заповіту не склав, право на спадкування за законом після його смерті мають позивачка як дружина померлого та відповідач як син спадкодавця. У зв`язку з вище зазначеним просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді від 02 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального провадження, призначено підготовче засідання, роз`яснено сторонам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.

Ухвалою від 21.05.2026 було витребувано копію спадкової справи, що підкрилася після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 червня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача надав письмові пояснення, в яких заперечував щодо задоволення позову посилаючись на те, що: належним способом захисту прав позивача як спадкоємця буде вимога про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, позивачка не надала документи на спадщину, в позові не зазначено відомостей щодо хвороби, поховання спадкодавця, показань свідків не достатньо для підтвердження факту проживання.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в позові в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 зазначила, що вона є головою будинку, позивачка проживала за адресою АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_7 , проживали разом постійно до моменту смерті ОСОБА_8 , похованням займалася позивачка.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 зазначила, що приблизно вісім років знає померлого чоловіка позивачки, знає, що він постійно проживав разом з позивачкою за адресою АДРЕСА_1 , відповідача бачила всього один раз.

Заслухавши учасників справи, свідків, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09 листопада 2023 року, актовий запис № 1741.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входять 10/16 часток квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

10.06.2026 року ОСОБА_3 звернулася до Другої криворізької державної нотаріальної контори з заявою.

Постановою ОСОБА_10 державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори від 07 червня 2025 року ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на спадкове майно.

Постанова нотаріуса вмотивована тим, що спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не була зареєстрована за однією адресою, заяву про прийняття спадщини у строк, встановлений законом, до нотаріуса не подавала та не надала документального підтвердження постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до матеріалів справи місце проживання позивача ОСОБА_3 зареєстровано за адресо: АДРЕСА_2 з 09.01.1997 року.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 жовтня 2025 року у справі № 212/8701/25, провадження № 2/212/4711/25, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_11 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 02.08.2014 року, про що складено відповідний актовий запис 517.

В червні 2018 року складено акт відповідно до якого ОСОБА_3 проживала з лютого 2013 року за адресою АДРЕСА_1 .

20.06.2025 складено Акт про проживання, відповідно до якого ОСОБА_3 проживала з лютого 2013 року за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядає суд.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У зв`язку із відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій і запропонування позивачу звернутися до суду, унеможливлює вирішення питання у позасудовому порядку, встановлення факту проживання спадкодавця з спадкоємцем на час відкриття спадщини, вплине на подальшу реалізацію позивачем своїх спадкових прав, а тому суд вважає звернення позивача із позовом у порядку позовного провадження є обґрунтованим і належним способом захисту, а відсутність інших спадкоємців правомірно обумовило залучення виконкому Покровської районної в місті ради відповідачем у справі.

Відповідно до ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

За змістом ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини визначається останнє постійне місце проживання спадкодавця. При цьому під місцем відкриття спадщини мається на увазі не місце, як точка на місцевості, а конкретне помешкання і населений пункт. Місце відкриття спадщини може не співпадати з місцем смерті спадкодавця, оскільки місцем відкриття спадщини вважається той населений пункт, де спадкодавець постійно проживав.

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ч. 1 ст. 29 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 04.07.2018 у справі № 404/2163/16-ц року виснував, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, вказавши, що відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

У відповідності до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до вимог статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_3 проживала разом з чоловіком за адресою АДРЕСА_1 , починаючи з лютого 2013 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже суд вважає, що позивачем доведено факт його проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, і такий факт знайшов своє підтвердження сукупністю належних та допустимих доказів, досліджених судом і зазначених вище.

За заявою позивача ОСОБА_12 , яка викладена в позовній заяві, суд не здійснює розподіл судових витрат і залишає їх за позивачем.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 77-83, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

задовольнити позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя: О. Р. Феняк