Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №173/1905/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1905/25

Провадження №2/173/108/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Кожевник О.А.,

за участю секретаря судового засідання Голованьової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який було зареєстровано 25.10.2022, актовий запис № 184.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що вони з відповідачем 25 жовтня 2022 року уклали шлюб. Від шлюбу мають спільну дитину, сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після реєстрації шлюбу відповідач пройшов процедуру усиновлення дітей позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач зазначає, що подружнє життя з відповідачем не склалося, що призвело до припинення шлюбних відносин у 2024 році. Сторони мають різні інтереси, погляди на шлюб та сім`ю, спільного господарства не ведуть, проживають окремо та відповідно мають окремий бюджет.

За доводами позивача, збереження шлюбу є абсолютно неможливим, оскільки між сторонами втрачено почуття кохання та взаєморозуміння, на фоні чого постійно виникали сварки, конфлікти та суперечки. Крім того, сторони мають різні характери, погляди на життя, сімейні цінності та взаємовідносини, що зумовило їх психологічну несумісність та фактичне припинення нормального сімейного життя. Відмінності у характерах та відсутність взаєморозуміння призвели до погіршення відносин між сторонами, у зв`язку з чим подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа надійшла в провадження судді Кожевник О.А.

Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 30 липня 2025 року прийнято заяву та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 жовтня 2025 року зупинено провадження по цивільній справі № 173/1905/25 (провадження № 2/173/1169/2025) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, до закінчення розгляду та вирішення цивільної справи № 173/867/25, провадження № 22-ц/803/8323/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Богачова Наталія Петрівна, на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2025 року у цивільній справі номер 173/867/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Верхньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання шлюбу недійсним.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 травня 2026 року апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 , адвоката Богачової Наталії Петрівни залишено без задоволення. Цивільна справа повернулась на адресу суду.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2026 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу поновлено. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судове засідання 27 серпня 20276 року сторони не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягала та просила суд їх задовольнити.

Повідомлений належним чином про розгляд справи відповідач також подав заяву до суду про розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував, просив позов задовольнити.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до таких висновків.

25 жовтня 2022 року (актовий запис про шлюб № 184) Верхньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 .

Сторони мають чотирьох малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями відповідних свідоцтв про народження, в яких сторони записані батьками дітей.

Сімейне життя позивача та відповідача не склалось, відносини погіршилися, зникло почуття любові, подальше спільне проживання і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні положення містяться у частині 1 статті 24 Сімейного кодексу України, якою передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 605/434/18, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Положеннями частин 3 та 4 Сімейного кодексу України унормовано, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Отже, одним із принципів побудови сімейних та шлюбних відносин є принцип вільної згоди та добровільності їх існування. Шлюбні відносини тривають доти, доки існує бажання подружжя і надалі виконувати сімейні функції і надалі реалізовувати завдання сім`ї. Кожен з подружжя у будь-який час за наявності підстав, які унеможливлюють подальше шлюбне життя, має право висловити своє бажання розірвати шлюбні відносини. Реалізація цього права, яким наділений кожен з подружжя, повинна відбуватися з чітким дотриманням матеріальних та процесуальних норм, для запобігання порушення інтересів іншого з подружжя або прав та інтересів дітей.

Згідно з частиною 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Частиною 3 статті 105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Положеннями статті 111 Сімейного кодексу України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи.

Таким чином, шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Вирішуючи вказаний спір, суд виходить з того, що побудова сімейних відносин повинна здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки та не може будуватися на примушені сторони до навіть формального знаходження в зареєстрованому шлюбі та в подружніх відносинах.

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть, примирення подружжя, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і суперечить інтересам подружжя.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 115 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач понесла судові витрати в сумі 1 211,20 грн. (судовий збір).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в повному обсязі та приймаючи до уваги клопотання позивача про стягнення суми сплаченого судового збору на її користь, суд дійшов до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 76, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 25 жовтня 2022 року (актовий запис про шлюб № 184) Верхньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ситягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Згідно зі ст.115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Питання про зміну прізвища після розірвання шлюбу судом не вирішується.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Кожевник