Постанова від 11 серпня 2026 р. у справі №457/811/26 — Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/811/26

провадження №3/457/295/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Трускавець

Суддя Трускавецького міського суду Марчук В.І., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656464 від 03.05.2026 року, ОСОБА_1 03 травня 2026 року о 23 год. 15 хв. в м. Трускавці по вул. Бориславська, 38, керував транспортним засобом «Kia Sportage» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння рук,запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилася, як на місці зупинки та у найближчому закладі охорони здоров`я. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Вишковський Є.Л. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з письмовими поясненнями ОСОБА_1 . В обгрунтування зазначає наступне. Після зупинки автомобіля поліцейськими, їй було повідомлено про характерний запах з порожнини рота, однак достовірно знаючи що запаху алкоголю не може бути так як пила лише чай, ОСОБА_1 погодилась пройти тест на місці. Підійшовши до автомобіля, поліцейський повідомив що можна відмовитись від проходження тесту, не повідомивши про жодні правові наслідки, а тому сприйнявши це як просту пропозицію ОСОБА_1 відповіла що відмовляється в той час коли поліцейський повідомляє про вилучення посвідчення водія та справа буде розглядатись у суді. Одразу після почутого ОСОБА_1 заявила що за таких наслідків вона хоче пройти тест, однак поліцейські повідомили що відмова вже зафіксована і нічого змінити не можливо. Поліцейські надавали недостовірну інформацію і щодо розгляду самої справи у суді, оскільки було повідомлено що у суді можна сказати що просто перехвилювалась. Вказує, що у ОСОБА_1 не було жодної ознаки алкогольного сп`яніння а тому у працівників поліції не було підстав для проведення огляду. Працівники поліції не роз`яснили наслідків відмови від проходження огляду на місці, а лише після висловлення згоди на відмову проходження огляду повідомили про вилучення посвідчення водія. Після почутих можливих наслідків ОСОБА_1 виявила однозначний намір пройти огляд, проте їй було відмовлено з підстав що протокол вже складено. Дії поліцейських мали не випадковий а систематичний характер, спрямовані на введення водіїв в оману, штучно спонукаючи до відмови від огляду з метою формування показників.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, однак вона та її представник – адвокат Вишковський Є.Л. подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі. Підтримують клопотання про закриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п.27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Склад правопорушення включає в себе ознаки, які об`єднуються в чотири групи (елементи), що характеризують: - об`єкт адміністративного правопорушення, - об`єктивну сторону правопорушення; - суб`єкт адміністративного правопорушення; - суб`єктивну сторону правопорушення, і являють собою нерозривну єдність, і наявність яких обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння.

Об`єктом правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і на річковому транспорті та маломірних судах.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп`яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується наявністю прямого умислу.

Суб`єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є водії транспортних засобів.

При цьому, у випадку, коли хоча б один з елементів відсутній або ж не відповідає тим властивостям, що передбачені відповідною статтею Особливої частини КУпАП, - указане діяння адміністративним проступком (правопорушенням) не являється.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, долучено наступні документи:

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, складений інспектором СРПП ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Б.Шубеляком;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 03.05.2026 року;

- рапорт інспектора СРПП ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Б.Шубеляком від 03.05.2026 рок;

- диск з відеозаписом.

Відповідно до пунктів 2,3,4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Далі заклад охорони здоров`я)-п.7 Інструкції.

Відповідно до п.п.8,12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння має бути виявлення (встановлення)поліцейським ознак сп`яніння, які передбачені пунктом 3,4 розділу І Інструкції. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння.

Тобто оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Сам огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. А в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ч. 2 ст. 266 КУпАП, п.п. 2-4 Порядку, п.п. 2, 6 Розділу І, п. 6 Розділу ІІ Інструкції).

І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

В ході судового розгляду судом було встановлено, що поліцейським було зупинено гр. ОСОБА_1 та відразу було запропоновано їй пройти медичний огляд на стан перебування в алкогольному сп`янінні на місці зупинки, при цьому, з наданого відеозапису не вбачається того, що поліцейським було чітко зазначено за якими ознаками поведінки, її зовнішнього вигляду, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, оскільки поліцейським у матеріалах справи було зазначено, що до первинних ознак алкогольного сп`яніння відноситься запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук. Натомість ОСОБА_1 намагалась уточнити у працівника поліції з яких підстав він вважає, що вона може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, на що поліцейський відповів, що присутнє тремтіння рук.

Отже, з наведеного достовірно встановлено відсутність у поліцейського на час зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та спілкування з цим водієм жодних підозр з приводу керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, що спростовує висновки поліцейського у протоколі, акті огляду та в направленні про виявлені у ОСОБА_1 вказані ознаки алкогольного сп`яніння.

Суддя звертає увагу, що у наданому відеозаписі чітко видно, що мова ОСОБА_1 зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні, а її поведінка відповідає дійсності.

Тобто, працівник поліції всупереч вимогам статті 266 КУпАП, Інструкції, не перевіряючи наявність в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, одразу пропонує їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

Пунктами 4,6,7,8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, передбачено, що огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З переглянутого відео на доданому до протоколу диску судом встановлено, що працівник поліції пропонує пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних засобів, на що ОСОБА_1 погоджуючись виходить з автомобіля і прямує до працівника поліції. Після почутого від працівника поліції що вона може відмовитись від проходження і як наслідок за відмову складається протокол (не уточнюючи жодних наслідків), ОСОБА_1 раптово змінює думку зазначивши що відмовляється від проходження огляду і працівник поліції наголосив що буде складений відповідний протокол. В подальшому, після цього іншим працівником повідомлено ОСОБА_1 що справа буде слухатись у суді і в неї буде вилучено до цього моменту посвідчення водія. Почувши наслідки відмови від проходження огляду на місці зупинки, ОСОБА_1 наголосила що в такому разі вона має бажання пройти огляд, оскільки вона категорично не погоджується з висновками поліцейських про її перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Тому щодо відмови від проходження огляду, то на відео наявна згода ОСОБА_1 пройти огляд, тобто чітко не підтверджена кваліфікуюча ознака правопорушення - «відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння», тому з урахуванням всіх інших неточностей, сумнівів та невідповідностей, суд вважає помилковим висновок інспектора в цій частині.

Крім цього, варто наголосити, що працівником поліції, після виявлення бажання ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння повідомлено останній що це не можливо оскільки «матеріали вже складені і все зафіксовано». Вказане, як вбачається з долученого відеозапису, поліцейським було озвучено о 23:17 год , в той час, як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656464 від 03.05.2026 року було складено о 23:32 год.

Також у випадку ОСОБА_1 за результатами дослідження наданих доказів, а саме: протоколу; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; диску з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, суд дійшов висновку, що працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Судом не встановлено, що вручалося направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.05.2026 року.

Отож, сукупність зафіксованих на відеозаписі подій об`єктивно свідчить, що працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Таким чином, з наявних доказів не вбачається факт, що в діях ОСОБА_1 є об`єктивна сторона інкримінованого порушення, оскільки працівниками поліції не було надано суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводити винуватість останньої.

Такий формалізований підхід поліцейських до оформлення матеріалів, допущення грубих порушень процесуального порядку та процедури оформлення матеріалів, притягнення до адміністративної відповідальності особи, можна розцінювати як свідчення необ`єктивності під час вирішення питання про можливість притягнення до відповідальності ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282).

У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

За Кодексом України про адміністративні правопорушення, Конституцією України або іншими Законами України, не передбачено покладення на суд функції підтримання обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення, доведення винуватості особи.

Суд не має права, за умови відсутності при розгляді справи про адміністративне правопорушення сторони обвинувачення, самостійно відшукувати та збирати докази обвинувачення, ініціювати їх дослідження, уточнювати в судовому рішенні фабулу правопорушення, усуваючи певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення для можливості притягнення особи до відповідальності, оскільки такі дії суду призведуть до порушення ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу. В разі таких дій суду особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Врахувавши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оглянувши диски відеозаписів, приходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не знайшли свого підтвердження інкриміновані факти, а саме відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, під тиском, а також на припущеннях. Встановлення ознак сп`яніння є об`єктивним фактором, який не має залежності від притягнення особи до відповідальності за аналогічні правопорушення. Наявність факту притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не надає підстав для упередженості щодо такої особи та презумпції її винуватості. Дотримання вимог ст. 266 КУпАП є обов`язковим, порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має бути зафіксованим, ознаки сп`яніння мають бути виявлені та одразу повідомлені, вид сп`яніння визначає працівник поліції який здійснив зупинку та проводить огляд, колегіально екіпажами поліції за спливом часу та за результатом вивчення адмінпрактики рішення щодо складання матеріалів про адміністративне правопорушення передбачене ст.130 КУпАП не мають прийматися. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 283-287 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Суддя: В. І. Марчук