Рішення від 20 серпня 2026 р. у справі №160/34522/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 рокуСправа №160/34522/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2025р. (згідно відмітки Укрпошта) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції та просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача, яким до інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції, ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани та який видано за результатами проведеного службового розслідування на підставі наказу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції від 06 жовтня 2025 року №416;

- стягнути з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви;

- стягнути з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами службового розслідування, призначеного та проведеного за наказом від 06.10.2025р. №416, до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Позивач оспорює наказ щодо застосування до нього наведеного дисциплінарного стягнення посилаючись на те, що при проведенні службового розслідування не було враховано те, що керівником йому не було організовано можливості проходження підготовки; не враховано те, що у серпні 2025 року він перебував на лікарняних з 30.07.2025р. по 08.08.2025р., з 22.08.2025р. по 01.09.2025р. про що було відомо відповідачеві та підтверджується листками непрацездатності; не враховано, що термін проходження підпорядкованими поліцейськими щомісячного тестування з використанням Інформаційної системи «Освітній портал службової підготовки НПУ» не встановлений. Крім того, матеріали службового розслідування не містять доказів дійсності встановлення не проходження позивачем щомісячного тестування з використанням Інформаційної системи «Освітній портал» службової підготовки НПУ, а саме: яким чином це було виявлено та якою саме відповідальною особою, яка має такі повноваження, додана до матеріалів службового розслідування таблиця не містить жодного підпису, ніким не затверджена, з неї неможливо встановити дату її створення, ким вона була створена та яким чином, тому така таблиця не може бути належним та допустимим доказом по справі. Відтак, на переконання позивача, вважаючи, що він вчинив дисциплінарний проступок та застосувавши до нього дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, відповідач не врахував норму п. п. 8, 9 Розділу 1 Положення № 50, а також те, що за обставин непрацездатності позивача такі дії є безпідставними та протиправними. Також даний позов обґрунтований і правовою позицією викладеною у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2025р. у справі №340/5669/24, а також позивач просив і стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. згідно до вимог ст.132, 134 КАС України.

Ухвалою суду від 12.01.2026р. відкрито провадження у даній адміністративній справі, розгляд даної справи було призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та зобов`язано відповідача протягом 15 календарних днів після отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162,261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати докази правомірності прийняття оспорюваного наказу, з урахуванням підстав, викладених у позові, виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, вказаною ухвалою суду у порядку ст.80 КАС України у відповідача були витребувані наступні копії документів, а саме: копія оспорюваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності; копії матеріалів службового розслідування та копія Висновку службового розслідування призначеного наказом від 06.10.2025р. №416.

Зазначена ухвала суду була отримана відповідачем у його електронному кабінеті фактично 13.01.2026р. (у робочий час), що підтверджується змістом довідки про доставку електронного листа та є належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст.18, 251 КАС України, наявної у справі.

28.01.2026р., на виконання вищевказаної ухвали суду, через систему "Електронний суд" відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог позивачеві відмовити посилаючись на те, що 09.09.2025р. до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління надійшов рапорт капітана поліції Кривошеіна Олексія від 09.09.2025р. за №9166ВН/41/19-2025 щодо виявлення ознак учинення правопорушення, зокрема, позивачем, який був зобов`язаний самостійно опанувати розміщену на Освітньому порталі навчальну тематику за видами службової підготовки та щомісячно проходити тестування в ньому для визначення власного рівня службової підготовленості, але відповідно до відомостей Порталу, позивач не пройшов тестування у серпні 2025 року. На підставі наведеного рапорту, було призначене службове розслідування наказом Управління від 06.10.2025р. №416, термін якого було продовжено наказом від 17.10.2025р. №434. З отриманої інформації з відділу кадрового забезпечення про моніторинг відвідування поліцейськими Освітнього порталу стало відомо, що позивач з січня 2025р. по час проведення службового розслідування тестування на Освітньому порталі не проходить, відтак, наведене порушення є систематичним та свідомим з його боку. Також відповідач зазначив, що під час проведення службового розслідування опитати позивача не вдалося за можливе, оскільки, будучи належно запрошеним для надання пояснень членам дисциплінарної комісії (лист-запрошення від 06.10.2025р. №10256/41/19-2025) на 07.10.2025р. о 17:00 год., позивач у каб. 304 відмовився від надання таких пояснень, про що був складений відповідний акт від 07.10.2025р., відповідач також вказав і на те, що службовим розслідуванням було встановлено, що з Розстановки сил та засобів батальйону №1 за серпень 2025р. 01-09, 22-31 серпня 2025р. позивач був відсутній на службі у зв`язку з перебуванням на лікарняному 11,12, 15-17, 19,20 серпня 2025р. позивач був задіяний до несення служби на контрольно-пропускному пункті (КПП) Управління. За викладеного, відповідач зазначив, що проведеним службовим розслідуванням шляхом дослідження обставин події, відмови позивача від надання пояснень, відсутність будь-яких дій позивача щодо надання до матеріалів службового розслідування документів, що свідчать про вчинення дій позивачем на виконання вимог Положення №50, враховуючи відмову від запропонованої Управлінням пропозиції щодо надання обладнаного комп`ютером місця для забезпечення виконання Положення, дисциплінарною комісією було встановлено та підтверджено, що позивач вчинив дисциплінарний проступок, що виразився у порушенні п.7 розділу ІІІ Положення №50, а саме: з 01 до 31 серпня 2025 року не пройшов тестування на Освітньому порталі, а отже, заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення, при цьому, відповідач зазначив, що позивач сам не заперечує факту не проходження ним у цей період обов`язкового щомісячного тестування. Відповідач також вказав і на те, що згідно п.7 розділу ІІІ Положення №50 передбачено, що особовий склад навчальної групи зобов`язаний самостійно опанувати навчальну тематику, розміщену та Освітньому порталі, та щомісячно проходити тестування для визначення власного рівня службової підготовленості. Вказаний обов`язок є персональним та безумовним, і не поставлений у залежність від проведення очних занять чи від організації таких занять керівником, зазначив, що позивачем не надано доказів звернення до безпосереднього керівника із рапортами, заявами або іншими службовими документами, щодо забезпечення йому доступу до технічних засобів для проходження тестування, а також і не надано доказів отримання відмов у такому забезпеченні.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із великим навантаженням, перебуванням судді Конєвої С.О. у щорічній відпустці, що об`єктивно унеможливлювало судовий розгляд справ у згаданий період, ухвалою суду від 21.08.2026р. судовий розгляд даної справи на підставі ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України було продовжено до 21.08.2026р.

Враховуючи викладене, дана справа вирішується 21.08.2026р., тобто у межах строку, визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Із наявних в матеріалах справи копій документів, судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Позивач у справі – ОСОБА_1 є громадянином України, проходить службу у органах патрульної поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, що підтверджується наявними у справі матеріалами та учасниками справи не заперечується.

Судом установлено, що 09.09.2025р. до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління надійшов рапорт капітана поліції Кривошеіна Олексія (який займає посаду старшого інспектора з професійної підготовки відділу кадрового забезпечення Управління та до його повноважень віднесено моніторинг відвідування поліцейськими «Освітнього порталу» та аналізу успішності особового складу Управління, інформування керівника про виявлені порушення за п.п.2.1.5, 3.1.6, 3.1.7 відповідної Посадової інструкції) від 09.09.2025р. за №9166ВН/41/19-2023 щодо виявлення ознак вчинення правопорушення, зокрема, у діях ОСОБА_1 (позивача у справі), який займає посаду інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №1 Управління та зобов`язаний був самостійно опанувати розміщену на Освітньому порталі навчальну тематику за видами службової підготовки та щомісячно проходити тестування в ньому для визначення власного рівня службової підготовленості, але, відповідно до відомостей Порталу, позивач не пройшов тестування у серпні 2025 року.

До вказаного рапорту було додано Результати заліків за 08 місяць 2025 року, оформлені у вигляді відповідної таблиці, у якій напроти прізвища позивача, по загальнопрофільній підготовці, вогневій підготовці, зазначені прочерки.

На підставі рапорту капітана поліції ОСОБА_2 , з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками Управління, зокрема позивачем, наказом Управління від 06.10.2025 № 416 було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію. Наказом Управління від 17.10.2025 №434 продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом Управління від 06.10.2025 № 416.

У ході проведення службового розслідування 07.10.2025р. о 17.00 год. позивач відмовився від надання пояснень дисциплінарній комісії, про що було складено відповідний акт від 07.10.2025р., який був зареєстрований за №10395ВН/41/19-2025.

Згідно Висновку службового розслідування від 03.11.2025 Дисциплінарною комісією встановлено, що 09.09.2025 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення Управління найшов рапорт капітана поліції ОСОБА_2 , старшого інспектора з професійної підготовки відділу кадрового забезпечення Управління від 09.09.2025 № 9166ВН/41/19-2025, щодо виявлення ознак учинення правопорушення, а саме: фактів порушень вимог Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26 січня 2016 року № 50 (зі змінами), серед іншого, у діях позивача, який зобов`язаний був самостійно опановувати розміщену на Освітньому порталі (далі - Портал) навчальну тематику за видами службової підготовки та щомісячно проходити тестування в ньому для визначення власного рівня службової підготовленості, але, відповідно до відомостей Порталу, позивач не пройшов тестування у серпні 2025 року.

Дисциплінарна комісія визнала відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування такими, що знайшли своє об`єктивне підтвердження та за учинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 розділу ІІІ Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26 січня 2016 рок у № 50 (зі змінами), що полягає у не проходженні в серпні 2025 року щомісячного тестування для визначення власного рівня службової підготовленості на Освітньому порталі вирішила, що позивач заслуговує на застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження

За результатом проведеного службового розслідування 05.11.2025р. відповідачем було прийнято наказ за №146 «Про застосування працівників управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», яким за вищенаведене порушення пункту 7 розділу ІІІ Положення №50 (не проходження щомісячного тестування на Освітньому порталі в серпні 2025р.) до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Вважаючи вищенаведений наказ протиправним, з метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон №580-VIII.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 Закону №580-VIII).

Частиною 3 ст. 11 Закону №580-VIII передбачено, що рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

За визначенням, що міститься у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За змістом частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено у розділі V Дисциплінарного статуту.

За ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини першої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно ч. 1-4 ст. 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

За наявної можливості надсилання виклику поштовим зв`язком здійснюється рекомендованим листом на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою.

Виклик, який надіслано поштовим зв`язком, вважається таким, що отриманий поліцейським, на четвертий календарний день з дня його відправлення.

Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

Від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.

За змістом частин першої, другої статті 28 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

За приписами статті 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.

Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок № 893).

Цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування (пункт 1 розділу І Порядку № 893).

За змістом пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку № 893 передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Згідно з пунктом 17 розділу V Порядку № 893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення.

За змістом пункту 1 розділу VІІ Порядку у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Пунктами 1, 4 та 5 розділу У Порядку № 893 передбачено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування має встановити:

- наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;

- наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;

- ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;

- обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;

- відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

- вид і розмір заподіяної шкоди;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Голова дисциплінарної комісії впродовж п`яти робочих днів з моменту отримання такого письмового клопотання вивчає його обґрунтованість, за результатами вивчення в межах строку проведення службового розслідування приймає рішення про його задоволення або про відмову в задоволенні, про що інформує поліцейського, який подав таке клопотання.

Порядок планування, проведення та обліку занять, здійснення контролю знань, умінь та навичок осіб молодшого, середнього та вищого складу Національної поліції України (далі - поліцейські) визначає Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 26.01.2016 № 50 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.02.2016 за № 260/28390 (далі Положення №50).

Згідно пункту 2 розділу І Положення №50 вимоги цього Положення поширюються на поліцейських структурних підрозділів центрального органу управління поліції (далі - центральний орган), міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України, територіальних органів Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві та їх територіальних (відокремлених) підрозділів (далі - орган (підрозділ) поліції), закладів, установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - заклад, установа поліції).

Пунктами 3 і 4 розділу І Положення №50 встановлено, що службова підготовка - система заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням специфіки та профілю його службової діяльності.

Організація службової підготовки поліцейських здійснюється відповідно до вимог законодавства України, а також цього Положення.

Основними завданнями службової підготовки є: підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей поліцейських з метою забезпечення їх здатності до виконання завдань з охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного (громадського) порядку та безпеки; вивчення нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Національної поліції України; удосконалення керівним складом органів (підрозділів) поліції, закладів, установ поліції навичок управління поліцейськими (пункт 5 розділу І Положення №50).

Згідно пункту 6 розділу І Положення №50 одним із видів службової підготовки є функціональна підготовка, яка включає комплекс заходів, спрямований на набуття і вдосконалення поліцейським знань, умінь та навичок у сфері нормативно-правового забезпечення службової діяльності, необхідних для успішного виконання ним службових обов`язків.

Згідно п. 7 розділу ІІІ Положення №50 особовий склад навчальної групи чисельністю 25-30 осіб (до 40 осіб, як виняток) формується з урахуванням специфіки службової діяльності поліцейських.

Особовий склад навчальної групи зобов`язаний:

- перебувати на заняттях зі службової підготовки в однострої відповідно до тематики;

- оволодівати теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для виконання службових завдань;

- підтримувати достатній рівень загальної фізичної підготовленості (згідно із визначеними критеріями);

- підвищувати свій культурний рівень, удосконалювати та нести особисту відповідальність за власну підготовленість;

- дбайливо ставитися до обладнання, засобів навчання та інвентарю, що використовуються в навчальному процесі;

- виявляти повагу до учасників навчального процесу;

- фіксувати інформацію, пов`язану з державною таємницею, у зошиті, зареєстрованому в установленому порядку в підрозділі поліції, що реалізує державну політику у сфері державної таємниці, захисту інформації з обмеженим доступом, контролю за її збереженням;

- самостійно опановувати розміщену на Освітньому порталі навчальну тематику за видами службової підготовки та щомісячно проходити тестування в ньому для визначення власного рівня службової підготовленості;

- дотримуватися правил охорони праці та заходів безпеки під час навчання;

- відвідувати заняття, що проводяться відповідно до розкладу занять, а також додаткові заняття зі службової підготовки.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає про наступне.

Судом враховується, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Як висновується з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 року у справі №480/2696/22.

Порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.11.2023 року у справі №600/1876/22-а.

Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 31.08.2023 року у справі №260/749/20

Службова дисципліна полягає у дотриманні (виконанні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного поліцейського, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників. Обов`язок дотримуватися етичних, правових і службово-дисциплінарних норм поведінки, загальнолюдських цінностей, які спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству, є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від посади, звання та його місцеперебування. Протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічні правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 460/5545/20.

Частина друга ст. 19 Закону №580-VIII є бланкетною нормою права та відсилає до Дисциплінарного статуту щодо питань підстав та порядку притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності.

Статті 12, 13 Дисциплінарного статуту, а також інші його положення, створюють систему правового регулювання, за змістом якої дисциплінарне стягнення накладається за вчинення дисциплінарного проступку, види якого не визначені, а його визначення надано змістовно.

Відповідно, в цій справі суду первинно належить встановити чи була поведінка позивача дисциплінарним порушенням.

Діяння позивача визначено в оспорюваному наказі відповідача від 05.11.2025 року №146 наступним чином:

1) у серпні 2025 року не пройшов щомісячне тестування для визначення власного рівня службової підготовленості на Освітньому порталу.

При цьому відповідачем визначено, що цими діями порушено наступні нормативні положення:

1) п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону №580-VIII (поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва);

2) п. 4, 5, 9 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту (Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень);

3) п. 7 Положення №50 (Особовий склад навчальної групи зобов`язаний, зокрема, самостійно опановувати розміщену на Освітньому порталі навчальну тематику за видами службової підготовки та щомісячно проходити тестування в ньому для визначення власного рівня службової підготовленості).

Так, використання Освітнього порталу для навчання та тестування закріплено в положеннях про організацію службової підготовки (зокрема, Положенням №50).

Повертаючись до обставин цієї справи, судом було встановлено, що позивач на вищенаведеному Освітньому порталі відповідне тестування у серпні 2025 року не проходив.

Факт не проходження позивачем відповідного тестування на Освітньому порталі жодними доказами позивачем не спростований та у позові не заперечується.

Водночас, як на поважну причину не проходження відповідного тестування на Освітньому порталі у серпні 2025 року позивач у позові посилається на перебування його на лікарняному згідно листів непрацездатності у період з 30.07.2025р. по 08.08.2025р., у період з 22.08.2025р. по 01.09.2025р., про що свідчать наявні у справі копії листків непрацездатності.

Разом з тим, судом установлено, що у період з 09.08.2025 по 21.08.2025р. позивач не перебував ні у відпустці, ні на лікарняному, на вимогу ухвали суду таких доказів позивачем суду не надано.

Відтак, враховуючи наведені встановлені судом обставини, суд вважає, що посилання позивача на те, що він перебував в стані непрацездатності судом відхиляється, оскільки відповідні обставини тривали не протягом всього серпня місяця, а позивач з 09.08.2025 по 21.08.2025 (13 календарних днів) не перебував ні на лікарняному, ні у відпустці (такі докази відсутні у справі), тому у цей період позивач мав у розпорядженні час для проходження відповідного тестування у серпні 2025 року.

Окрім цього, позивача притягнуто до відповідальності не за несвоєчасне проходження тестування за серпень 2025 року, а за його не проходження взагалі. Ця обставина констатована у вересні 2025 року (рапорт капітана поліції Кривошеіна О. №9166ВН/41/19-2023 від 09.09.2025р.).

Більш того, для поліцейських встановлено чіткі терміни проходження тестування та контрольних заходів в інформаційній підсистемі «Освітній портал службової підготовки поліцейських», які визначаються річним циклом навчання та внутрішніми наказами.

Службова підготовка триває з 15 січня по 15 вересня кожного року.

Тож, позивач мав достатній час пройти тестування, при цьому, позивачем не надано до суду докази того, що не було забезпечено умов для проходження тестування (наявність доступу до мережі, технічна справність обладнання, тощо).

Тотожне правозастосування саме щодо позивача та за подібних обставин здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 29.01.2026 року №160/24000/25, від 23.07.2026 року у справі №160/29556/25.

До того ж, слід зазначити, що самі посилання позивача на те, що йому не було забезпечено умов для проходження тестування його керівником, без надання суду відповідних доказів звернення до відповідача з відповідними рапортами та відмови відповідача у наданні допомоги у проходженні такого тестування саме у серпні 2025 року, направлені на уникнення від притягнення його до відповідальності за наведене порушення дисципліни, тому є безпідставними та необґрунтованими.

Позивач також стверджував, що термін проходження тестування не встановлений, однак такі доводи суперечать положенням абз. 10 п. 7 розділу ІІІ Положення №50.

Також позивач зазначив, що докази не проходження ним тестування відсутні.

Разом з тим, у відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Водночас, згідно ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19

Отже, в даній справі, особливо враховуючи посилання позивача на вчинення ним активних дій (та заперечення стверджуваної відповідачем бездіяльності), саме позивач міг та мав би надати до суду доказ вчинення таких активних дій докази проходження відповідного тестування.

Жодних доказів, які б свідчили про проходження позивачем тестування на Освітньому порталі у серпні 2025 року позивачем у ході судового розгляду надано не було.

Суд враховує, що обране відповідачем дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани застосовано до позивача повторно. Цьому стягненню передувало накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження та догани за аналогічне порушення, які мали місце в червні та липні 2025 року, правомірність яких була підтверджена постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026р. у справі №160/24000/25 та від 23.07.2026р. у справі №160/29556/25, які набрали законної сили.

З огляду на викладене, суд визнає застосоване дисциплінарне стягнення за оспорюваним наказом про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани пропорційним та обґрунтованим.

Також суд визнає належною кваліфікацію таких діянь згідно викладу наказу відповідача, який є предметом оскарження, в частині зазначення норм права, які відповідач визначав порушеними позивачем.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12.09.2024 року у справі №640/21435/22.

Враховуючи наведені правові висновки та встановлені у даній справі обставини у їх сукупності, суд констатує, що в межах проведення даного службового розслідування відсутні будь-які порушення процедури з боку відповідача, які могли б бути оцінені як істотні. Також при оформленні спірного наказу відповідача відсутні будь-які процедурні порушення, які могли б бути визнані істотними.

У даному випадку, судом критично надається правова оцінка посиланням позивача на неналежне оформлення відомостей із Освітнього порталу щодо не проходження ним відповідного тестування у серпні 2025р., оформлених таблицею, яка ніким не підписана, не затверджена, з огляду на те, що вказані недоліки не є істотними та не впливають на правомірність прийнятого оспорюваного наказу.

При цьому, судом враховується і те, що належних доказів проходження відповідного тестування на Освітньому порталі у спірний згаданий вище період позивачем до суду не надано, а відтак, наведені недоліки у оформленні згаданих вище відомостей у вигляді таблиці не можуть бути обрані судом обґрунтованими підставами для звільнення позивача від дисциплінарної відповідальності за вчинене вищенаведене порушення, при тому, що факт вчинення такого порушення позивачем не оспорюється та не спростований.

Отже, із встановлених вище обставин та аналізу приписів чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивач дійсно вчинив відповідні дії та порушив такими своїми діями норми права, згадані в оспорюваному наказі відповідача, що є предметом оскарження, тому обране дисциплінарне стягнення є повною мірою виправданим, пропорційним та розумним відносно вчиненого позивачем діяння.

Судом з власної ініціативи перевірено усі інші аспекти процедури проведення службового розслідування, а також надано правову оцінку усім аспектам притягнення позивача до відповідальності, при цьому судом не встановлено порушень відповідних положень законодавства.

Суд також зауважує, що у межах розгляду адміністративних справ №160/24000/25, №160/29556/25 за рішеннями суду позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за аналогічне правопорушення (не проходження тестування у червені та липні 2025р.), ці судові рішення набрали законної сили.

Відтак, враховуючи наведене, а також і встановлені судом обставини у цій справі, які свідчать про не проходження тестування на Освітньому порталі позивачем і у серпні 2025р., що є порушенням вимог пункту 7 розділу ІІІ Положення №50, суд вважає, що ці порушення з боку позивача носять умисний та систематичний характер.

При цьому, у даному контексті судом враховується і поведінка позивача під час проведення службового розслідування, який відмовився від надання письмових пояснень на вимогу дисциплінарної комісії, що підтверджено відповідним актом про відмову та позивачем не спростовано.

За таких обставин, оспорюваний позивачем наказ в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, що є предметом цього спору, відповідачем прийнято із дотриманням вищенаведеної процедури правомірно та законно.

А отже, суд приходить до висновку, що обґрунтовані правові підстави для його визнання протиправним та скасування у адміністративного суду відсутні.

Усі інші аргументи позивача вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За викладених обставин, перевіривши правомірність оспорюваного наказу про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, який є предметом цього спору, за критеріями, визначеними у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що у даних правовідносинах, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому в адміністративного суду відсутні будь-які обґрунтовані правові підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Статтями 6,7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.

За викладеного, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, а тому у його задоволенні позивачеві слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб`єкта владних повноважень.

Однак, виходячи з того, що у суду відсутні будь-які правові підстави для задоволення даного позову, то і судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1211,00 грн. сплаченого згідно квитанції до платіжної інструкції №47 від 19.12.2025р., судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн. не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суб`єкта владних повноважень, виходячи з вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 52, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу – відмовити повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, або протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва