Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №208/10970/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2513/26 Справа № 208/10970/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12025041160000905 від 30.06.2025 за апеляційною скаргою прокурора Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 на вирок Заводського районного суду міста Кам`янського від 09 червня 2026 року, яким:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Дніпропетровськ, громадянин України, не одружений, освіта неповна середня, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, відповідно до положень ст. 89 Кримінального кодексу України (далі- КК) раніше не судимий,-

визнано винним та засуджено за ч.4 ст.187 КК до покарання у виді 8 (вісім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили - залишено без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахується з моменту затримання, тобто з 30.06.2025.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів та процесуальних витрат вирішено відповідно до положень ст.ст.100, 124 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК).

В С Т А Н О В И Л А :

Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення за таких обставин.

30.06.2025 приблизно о 00.53 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 перебувавчи біля будинку № 16-А по пр. Відродження у м. Кам`янське, Дніпропетровської області, разом із раніше знайомою ОСОБА_10 , у якої при собі була жіноча сумка із грошима, мобільним телефоном та іншим особистим майном. В цей момент у нього раптово виник протиправний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу.

З метою реалізації протиправного умислу ОСОБА_7 перебуваючи у вказаному місці у зазначений час, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що діє в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (із наступними змінами), з метою відволікти увагу ОСОБА_10 та отримати реальну можливість заволодіти її майном, попросив у останньої цигарку, після чого усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, з метою придушення волі ОСОБА_10 до супротиву його протиправним діям, дістав ніж, який приставив до її шиї останньої. ОСОБА_10 сприйняла дії ОСОБА_7 як реальні погрози, злякалась за своє життя та здоров`я. При цьому ОСОБА_7 , шляхом ривка, заволодів належною їй жіночою сумкою, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 5500 грн, купюри номіналом 10 купюр по 500 грн, одна купюра 200 грн, одна купюра 100 грн та 10 купюр по 20 грн, а також мобільний телефон марки «NOKIA 105» TA-1010, вартістю 335 грн 25 коп, з сім-карткою оператора «Київстар» з номером НОМЕР_1 , сонцезахисні окуляри, які не становлять майнової цінності для потерпілої, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_10 , закордонний паспорт на ім`я ОСОБА_11 .

Після чого ОСОБА_7 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди.

Такі умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.4 ст.187 КК, як вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозами з застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), в умовах воєнного стану.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини та правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК, порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що санкція ч.4 ст.187 КК передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Згідно ч.2 ст.59 КК конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, тобто такі, які вчиняються з бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних втрат, досягти іншої матеріальної вимоги.

Як убачається з резолютивної частини вироку ОСОБА_7 визнано винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК, який є особливо тяжким злочином відповідно до ст.12 КК, та засуджено до покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі. Однак суд першої інстанції взагалі не зазначив обов`язкове додаткове покарання - конфіскацію майна, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

З урахуванням вищенаведеного прокурор просить апеляційний суд вирок Заводського районного суду міста Кам`янського від 09 червня 2026 року відносно ОСОБА_7 скасувати в частині призначеного покарання та в цій частині ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.4 ст.187 КК у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.

В іншій частині вирок залишити без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції потерпіла ОСОБА_10 не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату та час судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомила, але її неявка, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК, не перешкоджає апеляційному розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення прокурора на підтримку доводів поданої апеляційної скарги та яка наполягала на її повному задоволенні, вислухавши обвинуваченого та його захисника, які не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину при обставинах, встановлених вироком суду першої інстанції, та правова кваліфікація його дій за ч.4 ст.187 КК ґрунтуються на зібраних по справі та перевірених судом в порядку 94 КПК доказах, являються обґрунтованими, належним чином мотивованими, не оспорюються стороною обвинувачення в апеляційній скарзі, а тому апеляційним судом, відповідно до приписів ч.1 ст.404 КПК, не перевіряються.

Разом з цим доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність заслуговують на увагу.

За змістом оскаржуваного вироку обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК, до покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Натомість санкція вказаної норми закону передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна.

Згідно ч.2 ст.59 КК конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Отже, як слушно вказує прокурор в поданій апеляційній скарзі, суд першої інстанції при призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч.4 ст.187 КК, безпідставно не зазначив в резолютивній частині вироку обов`язкове додаткове покарання - конфіскацію майна, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.409 КПК підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно п.1 ч.1 ст.413 КПК неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, у даному випадку є незастосування судом закону, який не підлягає застосуванню.

Суд апеляційної інстанції, згідно з п.4 ч.1 ст.420 КПК, скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок місцевого суду підлягає скасуванню в частині призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, з ухваленням апеляційним судом свого вироку.

Дотримуючись приписів ч.15 ст.615 КПК, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку апеляційний суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413 та 418, 420 КПК, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 - задовольнити.

Вирок Заводського районного суду міста Кам`янського від 09 червня 2026 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.4 ст.187 КК - скасувати в частині призначеного покарання.

В цій частині постановити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч.4 ст.187 КК у виді у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна.

В іншій частині вирок місцевого суду залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили після його проголошення, але на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який утримується під вартою - в той саме строк з дня отримання копії вироку апеляційного суду.

СУДДІ :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4